Леонід Глібов

(1827—1893)

У дитинстві Льолик (так усі звали Леоніда Глібова) був веселим і жвавим, любив усе красиве, а найбільше — доглядати за квітами. За це його прозвали «королем квітів». Вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

Льолик мав багату творчу уяву: коли слухав казки баби Одарки, перед ним виразно вимальовувались особливості характеру й звички вовків, левів, зайців і лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті та бідні. А як він захоплювався колядками й щедрівками! То був чарівний світ казки.

Свій перший вірш написав у тринадцять років. Починав писати свої твори російською мовою. Перша збірка «Стихотворения» вийшла друком у м. Полтаві, коли письменникові виповнилося двадцять років. Проте в історію він увійшов як автор україномовних творів, саме ними він і прославився.

Обкладинка до збірки творів Л. Глібова «Байки». 2006 р.

На формування літературного смаку вплинуло й те, що Леонід мав доступ до великої бібліотеки пана Родзянка (батько хлопця працював управителем маєтку поміщиків Родзянків).

Здавалося б, нічого надзвичайного в дитинстві Л. Глібова не було, адже ви сьогодні теж маєте доступ до бібліотеки, а в ранньому дитинстві довелося почути й вам не одну казку... Мабуть, усе залежить лише від вас. Шукайте в собі здібності й розвивайте їх — і ваша майбутня праця принесе користь не тільки вам. Байки Л. Глібова актуальні й нині: вони не лише цікаві й кумедні за змістом, а й навчають нас жити!

МУХА І БДЖОЛА

Весною Муха-ледащиця

Майнула у садок

На ряст, на квіти подивиться,

Почуть Зозулин голосок.

От примостилась на красолі

Та й думає про те,

Що як то гарно жить на волі,

Коли усе цвіте.

Сидить, спесиво поглядає,

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає,

Мов панночку яку...

Побачила Бджолу близенько:

— Добридень! — каже їй. —

Оддиш хоч трохи, моя ненько,

Сідай отут мерщій.

— Та ніколи мені сидіти, —

Одвітує Бджола, —

Вже час до пасіки летіти:

Далеко від села.

— Яка погана, — Муха каже, —

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже...

Мені б отак — змарніла б я,

За тиждень би головоньку схилила.

Моє життя, голубко мила, —

Талан як слід:

Чи де бенкет, чи де обід,

Або весіллячко, родини, —

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, —

Не те, що клопоти у полі

І праця бідная твоя! —

На річ таку Бджола сказала:

— Нехай воно і так,

Та тільки он що я чувала,

Що Муху зневажає всяк,

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся, —

Тебе ганяють скрізь:

Непрохана не лізь.

— Стару новинку, — каже Муха, —

Десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха...

Велике діло — проженуть!

Не можна в двері — я в кватирку

Або пролізу в іншу дірку —

І зась усім!

Нехай ся байка мухам буде,

Щоб не сказали часом люди,

Що надокучив їм.

Теорія літератури

Алегорія. Байка. Мораль

Чи властиві риси вдачі Мухи й Бджоли людям? Звичайно ж, так. Усі люди різні: кожен має свої вади й переваги. Мабуть, тим світ і цікавий. Кожна культурна й освічена людина прагне досконалості, тому постійно працює над собою, учиться на помилках. Байки теж навчають бачити у тваринах людські вади, а отже, й уникати їх. Наділення тварин і рослин рисами людського характеру називається алегорією. Отже, байка має алегоричний зміст, що є однією з основних рис цього літературного жанру. Також однією з прикмет байки є наявність смішного, комічного, а саме — гумору чи сатири. Про те, чим гумор відрізняється від сатири, уже йшлося у вступній статті цього розділу. Нагадаємо лише визначення цих понять.

Сатира — особливий спосіб художнього зображення дійсності, який полягає в різкому осміюванні негативного. Отже, твори викривального характеру називають сатиричними. А гумор — це зображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Саме цим гумор відрізняється від сатири.

Об’єктом викривання таких негативних людських рис, як лінощі, привласнення плодів чужої праці, є Муха. До речі, ми не випадково звернули увагу на останні три рядки в одному із запитань після тексту байки «Муха і Бджола» — вони є ніби висновком, що повчає читача. Повчальний висновок у байці називається мораллю. Отже, байка — це невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір алегоричного змісту.

Байка належить до ліро-епічних жанрів літератури, бо в ній розповідається про вчинки персонажів (тобто є сюжет) і разом з тим у прямій формі виявляється ставлення автора до цих учинків, до героїв твору. Отже, в одному творі є й епічні елементи (розповідь про події), і ліричні (емоційність, віршова форма).

Зверніть увагу на будову байки: вона складається з двох частин — оповіді (тут розгортаються події) та моралі (тут автор робить повчальний висновок).

З уроків світової літератури ви, мабуть, пам’ятаєте засновника жанру байки грека Езопа (VI—V ст. до н. е.). В Україні байки відомі вже з ХVII—ХVIII ст. Найвідомішими нашими байкарями є Григорій Сковорода, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Леонід Глібов.

Зауважте!

Назви звірів, птахів, риб, комах у байках і казках пишуть з великої літери, бо тут це їхні імена.

1. Автор порівнює Муху з

• А Зозулею
• Б Бджолою
• В голубкою
• Г панночкою

2. Слова непрохана не лізь промовляє

• А Муха
• Б Зозуля
• В Бджола
• Г оповідач

3. Відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні називають

• А гумором
• Б сатирою
• В мораллю
• Г алегорією

4. Чим відрізняється сатира від гумору?

5. Що таке алегорія? Чому, на вашу думку, письменники висміюють вади людей саме через образи тварин?

6. Що таке байка? Яка її будова? Доведіть, що байка — це ліро-епічний твір.

7. Якими людськими рисами наділена Муха, а якими Бджола? Чи мають вони щось спільне? У чому вони протилежні? Пригадайте з уроків української мови, як називають слова, що передають протилежні значення.

8. Чи лагідна Муха з Бджолою від початку й до кінця байки? Як і чому змінюється настрій Мухи впродовж спілкування з Бджолою?

9. Хто промовляє останні три рядки байки? Як ви розумієте цю настанову?

10. Чого навчає байка Л. Глібова «Муха і Бджола»?

11. Перекажіть зміст байки «Муха і Бджола» своїми словами.

12. Підготуйтеся до виразного читання байки за ролями та візьміть участь у конкурсі на кращого читця.

• 1. Виписати з байки Л. Глібова «Муха і Бджола» у робочий зошит слова із зменшено-пестливими суфіксами. Усно поміркуйте, навіщо автор використав ці суфікси у творі.
• 2. Намалювати ілюстрацію до байки «Муха і Бджола» (за бажанням).

ЖАБА І ВІЛ

Раз Жаба вилізла на берег подивиться

Та й трошечки на сонечку погріться.

Побачила Вола

Та й каже подрузі тихенько

(Вигадлива була!):

— Який здоровий, моя ненько!

Ну що, сестрице, як надмусь,

То й я така зроблюсь?

От будуть жаби дивуваться!

— І де вже, сестро, нам рівняться! —

Казать їй друга почала;

А та не слуха... дметься... дметься...

— Що, сестро, як тобі здається,

Побільшала хоч трохи я?

— Та ні, голубонько моя!

— Ну, а теперечки? Дивися!

— Та годі, сестро, схаменися! —

Не слуха Жаба, дметься гірш,

Все думає, що стане більш.

Та й що, дурна, собі зробила?

З натуги луснула — та й одубіла!

Такі і в світі жаби є,

Прощайте, ніде правди діти;

А по мені — найлучче жити,

Як милосердний Бог дає.

ЩУКА

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці1

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, —

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких:...

Чи справді так було, чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), —

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли, і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди ніде діти.

Кінців не можна поховать...

Не довго думали — рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли.

— Дозвольте і мені, панове, річ держать, —

Тут обізвалася Лисиця:

— Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити!

— Розумна річ! — всі зачали гукать.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

1 Шаплиця — посудина з ручками для носіння рідини.

1. Найкраще мораль байки «Жаба і Віл» передає прислів'я

• А циган коня кує, а жаба й собі лапку подає
• Б не надувайся, жабо, бо до вола ще далеко
• В якби жабі хвоста, була б не проста
• Г жаба мала, а рот великий

2. У судовому засіданні (байка «Щука») НЕ брав участі

• А Цап
• Б Осел
• В Шкапа
• Г Ведмідь

3. Адвокатом Щуки на суді був (була)

• А Цап
• Б Осел
• В Шкапа
• Г Лисиця

4. Яку людську ваду втілено в образі Жаби? Чи траплялись у вашому житті такі люди? Якщо так, то в чому виявлялася ця риса характеру?

5. Прочитайте мораль байки «Жаба і Віл». Передайте цю настанову своїми словами.

6. Які типові риси характеру втілює Лисиця? Чи бувають, на вашу думку, люди, які жодного разу в житті не схитрували? Якщо ні, то чому ж ми тоді засуджуємо цю рису — хитрість?

7. Охарактеризуйте Щуку. Яка деталь у байці засвідчує, що вона не без гріха (зверніть увагу: за руку, як кажуть, ніхто її не спіймав — у тексті байки перед звинуваченням ужито слово буцімби)?

8. Якими в байці виступають судді? Як називають таких людей? Чому саме таких звірів Л. Глібов увів до сюжету байки?

9. Байка «Щука» належить до сатири чи гумору? Обґрунтуйте свою думку.

10. Яка байка Л. Глібова вам сподобалася найбільше? Чим саме?

11. Усно опишіть зовнішність Жаби за ілюстрацією (особливу увагу зверніть на вираз її очей, бо в народі кажуть, що очі — це дзеркало душі).

12. Складіть і запишіть у робочий зошит мораль до байки «Щука».

• 1. Вивчити напам'ять байку Л. Глібова «Щука».
• 2. Знайти й прочитати байку Л. Глібова «Вовк та Ягня». Якому уривкові відповідає подана нижче ілюстрація? Опишіть за нею зовнішність Вовка та Ягняти. Згадайте, у яких зарубіжних авторів є байка з такою самою назвою й сюжетом (за бажанням).

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 6 клас Авраменко", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)