Короткий літературознавчий словник

Автобіографічний твір — твір, головним героєм якого є сам автор.

Алегорія — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями.

Архаїзми — слова, які вийшли з активного вжитку.

Балада — невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом і співчутливо-сумним звучанням.

Вільний вірш — поезія з неримованими рядками.

Героїко-романтична повість — це повість, у якій зображено героїчні вчинки виняткового героя в надзвичайних обставинах.

Гумор — відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні.

Драматичний твір — твір, призначений для постановки на сцені.

Експозиція — місце у творі, де читач ознайомлюється з часом, місцем подій, персонажами ще до початку конфлікту; уведення в ситуацію, у якій визріває конфлікт.

Епічний твір — розповідний твір, у якому життя змальовується у формі авторської розповіді про людей та їхні вчинки.

Зав'язка — частина художнього твору, у якій зображено перше зіткнення героїв.

Ідейний зміст — це сукупність ідей твору.

Ідея художнього твору — це основна думка про зображені у творі життєві явища, висвітленню якої підпорядковано всі картини й образи.

Історична повість — повість, побудована на історичному сюжеті, у якому широко відтворені певна епоха та її діячі.

Коломийки — жанр української пісенної лірики, пов'язаної з однойменним народним танцем.

Композиція — будова художнього твору, розташування та співвідношення всіх його компонентів: сюжетних і позасюжетних елементів.

Контраст — різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, у властивостях предметів чи явищ.

Кульмінація — момент найвищого піднесення, напруження, розвитку конфлікту, вирішального зіткнення характерів.

Ліричний герой — це особа, думки й почуття якої відображено в ліричних творах.

Ліричний твір — зазвичай віршований твір, невеликий за обсягом, у якому реальність відображено через передання думок і почуттів людини.

Ліро-епічний твір — твір, який містить елементи лірики й епосу.

Метаморфоза — прийом, за основу якого взято перетворення людини на рослину чи тварину.

Мораль — повчальний висновок у байці.

Мотив — тема ліричного твору або одна з тем епічного твору.

Новела — невеликий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням.

Пафос твору — натхнення, почуття ентузіазму, пристрасне переживання душевного піднесення, викликане певною ідеєю чи подією.

Повість — прозовий розповідний твір, за обсягом більший від оповідання, у якому йдеться про одну або кілька подій одного чи кількох головних героїв протягом досить тривалого часу.

Повість-казка — повість, якій властиві казкові елементи.

Притча — переважно прозовий алегоричний твір з чітко висловленою мораллю.

Рима — співзвучне закінчення у віршових рядках.

Розвиток дії — одна або кілька подій, у розгортанні яких виявляються характери дійових осіб, розвиваються суперечності між ними.

Романтичний герой — винятковий герой у надзвичайних обставинах.

Сатира — різке висміювання хиб і пороків, негативних явищ. Твори такого викривального характеру називають сатиричними.

Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу; художній образ, який відтворює певну думку, ідею, почуття.

Сюжет — подія чи система подій, у яких розкриваються характери й розв'язуються суперечності між ними.

Тема художнього твору — коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі в тісному зв'язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.

Художня деталь — така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення і використовується для емоційнішого й глибшого зображення картини чи образів, для підкреслення їхньої індивідуальної особливості.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно