Максим Рильський

(1895—1964)

Максим Тадейович Рильський — поет, перекладач, мовознавець, народився 19 березня 1895 року в Києві в родині відомого українського вченого й культурного діяча Тадея Рильського. Мати Максима Тадейовича — селянка з Романівки на Житомирщині. Перші дитячі враження поета, пов’язані з рідним селом матері, дістали відображення в його численних творах. Писати вірші Рильський почав іще в ранньому дитинстві. Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла друком 1910 року, коли авторові було всього 15 років.

Змалку Максим Рильський познайомився з композитором Миколою Лисенком, дослідником і збирачем українських народних дум і пісень Дмитром Ревуцьким, актором і режисером Панасом Саксаганським, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родині Миколи Лисенка.

Максим спершу навчався удома, потім — у приватній гімназії в Києві. Після гімназії вступив на медичний факультет Київського університету, згодом перевівся на історико-філологічний факультет Народного університету в Києві, але закінчити навчання завадили революційні події та Громадянська війна. Займався самоосвітою, вивчав мови, музику. У 1919-1929 роках учителював у селах України.

Максим Рильський написав більш як 35 книжок поезій, зокрема твори для дітей. Увійшов в історію української культури також як майстер художнього перекладу поетичних творів французької, польської та російської літератур.

Помер Максим Тадейович Рильський 24 липня 1964 року. Його поховали в Києві на Байковому кладовищі.

• 1. Розкажи про дитинство Максима Рильського.
• 2. Яку освіту здобув майбутній поет?
• 3. Розкажи про творчу спадщину Максима Рильського.

Спасибі

Яке це славне слово — хлібороб, —

що жартома ще звуть і гречкосієм!

До слів найкращих я вписав його б,

до тих, які ми серцем розумієм!

Який це труд, який солоний піт,

яка жага і втома життєдайна!

Ну, безперечно, знає цілий світ

про роль почесну трактора й комбайна.

Спасибі їм: помічники живі

вони у чеснім хліборобськім щасті...

Та треба працювать і голові,

докласти треба руки мозолясті,

щоб красувався вбогий переліг

нечувано багатим урожаєм,

щоб гречка розливалася, як сніг,

пшениця слалась маревом безкраїм,

щоб кукурудза в строгому ладу

підкорювала все нові простори,

щоб жайворонки пісню молоду

підносили над колосисте море,

щоб хліб, як сонце, сяяв на столі

у кожній хаті, домі та колибі...

Уклін земний працівникам землі!

Вам, сіячі, плугатарі, — спасибі!

• 1. Читай вірш уважно, правильно вимовляй кожне слово.
• 2. Поясни значення слова хлібороб. Кого називають таким словом?
• 3. Чому хліборобів називають гречкосіями? Від яких слів утворено слово гречкосій?
• 4. Знайди в тексті вірша й зачитай, якими словами поет описує працю хлібороба.
• 5. Яку важку й тривалу роботу виконує хлібороб, щоб виростити зерно?
• 6. З чим порівняно хліб?
• 7. Хто вирощує хліб?
• 8. Пригадай і розкажи, яку роботу виконують твої батьки, родичі.

Троянди й виноград

(Скорочено)

Із поля дівчина утомлена прийшла

і, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,

за сапку — і в квітник, де рожа розцвіла,

де кучерявляться кущі любистку й м’яти.

З путі далекої вернувся машиніст,

укритий порохом, увесь пропахлий димом, —

до виноградинка! — Чи мільдью часом лист

де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

і музику валку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

троянди й виноград, красиве і корисне.

• 1. Читай вірш, чітко, правильно вимовляючи слова.
• 2. Доведи, що дівчина не лише працьовита, а й любить природу.
• 3. Що вирощує машиніст?
• 4. Поясни, як розумієш останній рядок вірша.
• 5. Вивчи напам’ять останні два речення вірша.

Мова

(Уривок)

Як парость виноградної лози,

плекайте мову. Пильно й ненастанно

політь бур’ян. Чистіша від сльози

вона хай буде. Вірно і слухняно

нехай вона щоразу служить вам,

хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

народ говорить. І любов, і гнів

у тому гомоні морськім. Немає

мудріших, ніж народ, учителів;

у нього кожне слово — це перлина,

це праця, це натхнення, це людина.

• 1. Читай вірш урочисто, дотримуйся інтонації.
• 2. Чому мову потрібно берегти?
• 3. Про який бур’ян говориться у вірші? А ти слідкуєш за чистотою своєї мови?
• 4. Поясни, як ти розумієш слова: немає мудріших, ніж народ, учителів.
• 5. Як народ ставиться до кожного слова своєї мови?
• 6. Чому потрібно користуватися словником, щоб дізнатися значення слова?
• 7. Для чого ти користуєшся тлумачним словничком?

Шпаки

Знов прибули до нашої шпаківні

її, мабуть, торішні хазяї

і зразу співи почали свої,

насмішкуватим спрямуванням дивні.

Оригінальності від них не ждіть:

шпаки — це імітатори веселі;

то іволга у пісні їх дзвенить,

то хлопчик, друзів кличучи, свистить,

то соловейко розсипає трелі,

то колесо немазане скрипить.

Такі ото сусіди наші втішні.

Шпак не від того, щоб, як спілі вишні,

покуштувати, що воно на смак, —

та садових повзучих розбишак,

неситу гусінь, нищить так ретельно,

що той грішок не майте за смертельний.

Шануйте друга... Де ж таки без хиб

ви друга на землі найти могли б?

Імітатор — той, хто вдає з себе когось іншого.

• 1. Читай вірш, чітко, правильно вимовляй кожне слово.
• 2. Яка користь від шпаків? Як про це сказано у вірші?
• 3. Доведи, що шпаки — імітатори веселі. Відповідь підтвердь словами з тексту вірша.
• 4. Складіть у класі невеличку розповідь на тему: «Птахи — веселі співаки і друзі садів».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Кравець 2020 (F70)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)