Іван Малкович

(нар. 1961 р.)

Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 року в Нижньому Березові у Карпатах. Його рід походить зі старовинного боярського роду, перша письмова згадка про який датується 1482 роком.

Першого вірша написав у 8 років. У 10-річному віці уклав свою першу рукописну книжечку, до якої увійшли його вірші, казки і пісні з нотами, адже він з дитинства навчався в музичній школі і грав на скрипці. Поет любить згадувати, як на Святвечір, попри заборону радянської влади, він ходив колядувати із власноруч змайстрованим вертепом. За основу вертепу правила дерев’яна скринька для посилок. Її стінки прикрашалися фольгою, а на снігу, зробленому з вати, стояли вирізані із закордонних листівок Діва Марія, три Царі, пастушки з овечками, а в центрі — ясла з Божим Дитятком. Колядник з піднятим догори вертепом колядував надворі під вікном, а господарі з того боку вікна слухали колядку і милувалися чудовою різдвяною картинкою у вертепі. Майбутній поет знав багато стародавніх колядок, постійно виступав на сцені як актор сільського драмтеатру. У їхній карпатській оселі часто гостювали відомі науковці і дисиденти, які привозили чимало цікавих книжок. Окрім читання і музики, хлопчик дуже любив грати у футбол і хокей, катався на ковзанах. У своєму юнацькому вірші про хокей на замерзлій річці Іван Малкович згадує драматичний епізод, коли їхня команда дала «фору» слабшій команді, але виграти не встигла, бо під час матчу річка почала розмерзатися, і хокейний майданчик розтанув. В одинадцять років створив невеличкий хор з дошкільнят, у якому співала і його п’ятирічна сестричка. Диригував цим хором і писав для нього пісні. Тож не дивно, що згодом, 1980 року, Іван Малкович закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музичного училища. Того ж року він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Через рік став переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському семінарі молодих поетів. Іванові Малковичу щастило на увагу відомих людей. Його перші поетичні публікації підтримали визнані майстри української поезії Дмитро Павличко і Ліна Костенко, яка назвала молодого поета «найніжнішою скрипкою України». Згодом Ліна Костенко благословила і його першу збірку «Білий камінь», яка побачила світ 1984 року, коли поет був ще студентом. Легенди і казки гір, таємничі вірування предків і колядки, безперечно, накладали відбиток на світогляд молодого поета. Багато років по тому автор розповів, що в своїх юнацьких віршах він часто писав про янголів, про Бога. Та часи були атеїстичні1, безбожницькі, і редактори безжально викреслювали все, що не схвалювала радянська влада. Він з прикрістю згадує: «Один із кількох відхилених варіантів моєї першої збірки мав назву "Ангелик у яферах” ("яферами” на Гуцульщині називають чорниці). Певна річ, тоді з такої назви тільки посміялися. Посміялися також з іншого мого янгола, якого було замінено на чугайстрика2. "Бог” поміняли на "птах”, а ще одного ангелика - на метелика...».

1 Атеїстичні часи - період, у який заохочувалося заперечення релігії і відбувалося гоніння на церкву.

2 Чугайстер (діалектне) - за гуцульськими віруваннями, добрий дух лісу, який рятує людей, коли вони заблукають у горах, а у винагороду за це просить із ним потанцювати.

Після здобуття вищої освіти Іван Малкович пів року учителював, після чого працював у редакціях видавництв «Веселка», «Молодь» та дитячому журналі «Соняшник». Через чотири роки після виходу в світ «Білого каменя» видав поетичну збірку «Ключ», а ще через чотири - збірку «Вірші».

Усі поетичні книги Івана Малковича позначені особливою довірою до читача. Досить прочитати поезію «Подорожник», і перед нами відкриється щира й любляча дитяча душа поета, яка в прагматичному3 і жорстокому світі ніколи не подорослішає й не навчиться жити лише для себе, бо внутрішньо не сприймає ні байдужості, ні користолюбства:

Стоїть при дорозі

хлопчатко в сорочці рваній:

- Я - подорожник,

прикладайте мене до рани.

Ідуть подорожні -

ніхто з них, ніхто не стане.

- Я - подорожник,

прикладайте мене до рани.

Враз - гальма завищали, і вовчим

оком сорочку прошито:

- Що тиняєшся, хлопче,

а чи, може, набридло жити?

І крізь сміх, мов крізь ножі,

хлопчик блідо ворушить губами:

- Я - подорожник,

прикладайте мене до рани...

3 Прагматичний - той, що живе за розрахунком; який цінить лише вигоду й користь.

1997 року побачила світ найвідоміша на сьогодні збірка поета «Із янголом на плечі», у якій було вміщено найкращі вірші з попередніх збірок і нові поезії. В «Енциклопедії актуальної літератури» зазначено: «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літературного процесу. Неомодерні1 поезії І. Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі».

1 Неомодерні - найновіші, позначені цікавими впливами.

На концерт-презентації (2014)

1992 року Іван Малкович заснував дитяче видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», яке згодом почало видавати і книги для дорослих. Іван Малкович - автор-упорядник понад 30 книжок для найменших читачів («Українська абетка», «Улюблені вірші», «100 казок» тощо), відомий книжковий редактор, чиїми інтонаціями «говорять» чимало відомих літературних героїв, зокрема український «Гаррі Поттер» і Чарлі з «Чарлі і шоколадної фабрики». У 2004 році Форум видавців у Львові визнав Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж поет став кавалером міжнародного Ордена усмішки, яким нагороджено чимало відомих людей, зокрема Астрід Ліндгрен, Джоан Ролінґ та інших письменників. Цікаво, що при врученні цього ордена лауреат мусить випити срібний келих свіжовитисненого лимонного соку й усміхнутися.

Презентація інтерактивної книги «Снігова королева» (2013)

2006 року побачила світ поетична книга Івана Малковича «Вірші на зиму», 2010 року - книга вибраного «Все поруч». Вірші поета перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською та іншими мовами.

Іван Малкович за робочим столом. Фото Олега Дерзького (2009)

У Малковича є вірші про трагічні сторінки української історії, жертви, які понесла Західна Україна в роки Другої світової війни, воюючи і проти Гітлера, і проти Сталіна. Нинішній молодий читач не завжди може здогадатися, що в поезії «Пісенька про черешню» йдеться про юнака, який загинув у лавах Української повстанської армії в 40-х роках XX століття. Сам поет в одному інтерв’ю згадував, що поштовхом до написання цього вірша була смерть його ровесника, який загинув на початку 1980-х років у чужому Афганістані, куди Радянський Союз посилав наших хлопців.

ПІСЕНЬКА ПРО ЧЕРЕШНЮ

На черешні, що зрубана

й спалена давно,

малий хлопчик до стовбура

прихилив чоло.

Якщо добре придивиться -

можете уздріть

на сорочці проти серця

черешеньки слід.

Сорочечка білесенька,

а личко, як без1:

не бий, мамо, телесика2 -

цей слід відпереш.

не бий, мамо, бо уранці

за тринадцять літ

ще раз буде на кошульці3

від кісточки слід.

Ой та кісточка просвердлить

сорочку тонку,

ввійде вона у серденько,

як в черешеньку...

Хтось там сивий до стовбура

притулить чоло,

до черешні, що зрубана

й спалена давно.

1 Без (діалектне) - бузок.

2 Телесик - зіставлення маленького хлопчика, персонажа вірша, з казковим Івасиком-Телесиком.

3 Кошулька (діалектне) - сорочка.

Лірика Івана Малковича з роками стає дедалі афористичнішою та художньо витонченішою. Його ліричні герої - мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють крихкість нашого світу, а тому вірять у Бога і в те, що в кожному з нас закладено дуже багато доброго і світлого, - і лише це може врятувати нас від вселюдської байдужості і духовного очерствіння.

У наш час Іван Малкович - один із найцікавіших поетів, а його видавництво - одне з найуспішніших в Україні. Це означає, що як митець і як громадянин він реалізує себе багатогранно. Про Івана Малковича влучно написав Сергій Коваль:

Хвалебних од Івану вистача.

Він заслужив на шану і повагу,

бо, не прогнавши янгола з плеча,

створив для нас «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ».

Діалог із текстом

• 1. Де народився, учився і виростав Іван Малкович? Що ви довідалися про його перші поетичні спроби?
• 2. Назвіть книги віршів Івана Малковича.
• 3. Яке видавництво заснував цей поет і на якій книжковій продукції воно спеціалізується?
• 4. Як ви вважаєте, митець повинен мати активну громадську позицію чи досить того, що він творить на ниві літератури? Свою думку належно обґрунтуйте.
• 5. Уявіть, що вас нагороджують Міжнародним орденом усмішки. Чи ви зможете усміхнутись після келиха кислого лимонного соку?
• 6. Знайдіть у бібліотеці або мережі Інтернет книгу поезій Івана Малковича «Із янголом на плечі» і прочитайте вірш «Хованка». Чи сподобалася вам лірична розповідь поета про епізод із свого дитинства? Чим саме? Чи можете порівняти пережите ліричним героєм цього вірша з власними спогадами? Якими саме? Доведіть, що у вірші «Хованка» Івана Малковича є виразний філософський мотив. Прочитайте вголос відповідні рядки.

Балада - невеликий ліро-епічний твір із обов’язковими елементами казковості, присутністю фантастичних істот, навіть неймовірними перетвореннями, наприклад, дівчини - на русалку. Для балади характерне фабульне ядро (подія, учинок), яке читачеві завжди легко вдається переповісти. Баладі притаманні такі важливі ознаки лірики, як яскравий показ людських настроїв, динамічність переживань, емоцій.

ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ

(Старосвітська балада)

Краєм світу, уночі,

при Господній при свічі

хтось бреде собі самотньо

із янголом на плечі.

Йде в ніде, в невороття,

йде лелійно1, як дитя,

і жене його у спину

сірий маятник життя, —

щоб не вештав уночі

при Господній при свічі,

щоб по світі не тинявся

із янголом на плечі.

Віє вітер вировий,

виє Ірод моровий,

маятник все дужче бухка,

стогне янгол ледь живий,

а він йде і йде, хоча

вже й не дихає свіча,

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

1 Лелійно - тут: довірливо.

Діалог із текстом

• 1. Як ви уявили собі безіменного персонажа, змальованого нещасним подорожнім у люту негоду?
• 2. Чому янгол не покидає людину в украй несприятливих умовах?
• 3. Поясніть, як ви розумієте зміст четвертої строфи вірша Малковича.
• 4. Чому автор подає біблійний образ Ірода? Що ви про цього царя знаєте?
• 5. «Не дихає свіча» - це означає, що свіча вже згасла від пориву вітру, повністю згоріла чи персонаж не запалював свічки взагалі?
• 6. Чому надзвичайно важливо, щоб янгол не впав із його плеча? Як треба розуміти цю метафору?
• 7. Як ви розумієте символ «сірий маятник життя»?
• 8. Вірш Івана Малковича має підзаголовок: старосвітська балада. «Старосвітська» - це «давня», «напівзабута». Слово «балада» є літературознавчим терміном на позначення жанру. Спростуйте або доведіть, що вірш «Із янголом на плечі» Івана Малковича за жанром є баладою.

З НІЧНИХ МОЛИТОВ

Господи, літа стебельце

всели до самітніх душ,

дай кожному звити кубельце

і не поруш.

Хай кожен в цім світі спасеться,

хай світить з-за темних круч

довкола кожного серця

віри Твоєї обруч.

Діалог із текстом

• 1. Чому автор назвав цю поезію «З нічних молитов»?
• 2. Як ви розумієте прохання, виражене словами: «Дай кожному звити кубельце і не поруш»?
• 3. Чому словосполучення «літа стебельце» означає більше, ніж «травинка» чи «літній луг»? Що саме має на увазі автор?
• 4. Які найкращі побажання людям висловлює ліричний герой у нічній молитві?
• 5. Прокоментуйте другу строфу вірша «З нічних молитов».
• 6. Як саме ви розумієте цю поезію, який настрій і які асоціації викликає вона у вас?
• 7. Доведіть, що поезія Івана Малковича «З нічних молитов» не є верлібром.

Мистецькі діалоги

• Нині навіть маленькі діти знають напам'ять молитви. Як ви вважаєте, чи добре це? Розгляньте картину англійського живописця Чарльза Бертона Барбера «Молитва перед сніданком». Опишіть образ дівчинки, яка молиться. Доведіть, що дитина сприймає молитву як спілкування з Богом.

Чарльз Барбер. Молитва перед сніданком (1894)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Українська література 8 клас Слоньовська (повторне видання) 2022", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)