Перевір свої знання і вміння. З української літератури XX — початку XXI століття
- 31-12-2022, 16:06
- 280
| ... |
Ігор Калинець (нар. 1939 року)
- 31-12-2022, 16:06
- 320
| Ігор Миронович Калинець — поет і прозаїк, народився 9 липня 1939 року в місті Ходорів на Львівщині. Після закінчення 1956 року середньої школи вступив на філологічний факультет Львівського університету. Закінчивши університет, працював у Львівському обласному державному архіві, у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника. З 1987 року брав участь у виданні журналу «Євшан-зілля», згодом став його редактором. Творчий доробок Ігоря Калинця становить 17 поетичних збірок, які згруповано в два цикли: «Пробуджена муза» (9 збірок) і «Невольнича муза» (8 збірок). Ігор Миронович пише також вірші для дітей. Він видав кілька дитячих книжок, які розійшлися не лише в Україні, а й у Казахстані, Канаді, США, Аргентині. 1977 року Ігоря Калинця нагороджено Премією імені Івана Франка в Чикаго (США), 1992-го — Премією імені Василя Стуса, а за книжку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка.... |
Ніна Бічуя (нар. 1937 року)
- 31-12-2022, 16:06
- 280
| Ніна Леонідівна Бічуя — письменниця, перекладач, журналіст, член Національної спілки письменників України, народилася 24 серпня 1937 року в місті Києві. Закінчивши середню школу із золотою медаллю, Ніна навчалася на факультеті журналістики Львівського університету імені Івана Франка. З 1958 року почала працювати журналістом, згодом — завідувачем літературної частини у Львівському театрі юного глядача, потім — редактором газети товариства «Просвіта» у Львові. Крім того, читала лекції студентам, працюючи старшим викладачем кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського університету. Письменниця написала чимало книжок для дітей і підлітків: «Канікули у Світлогорську», «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко» та інші. Це зворушливі розповіді про стосунки дітей, про взаємини між школярами і вчителями, між батьками і дітьми, про змужніння юнаків і дівчат, про світ навколо них. Твори Ніни Бічуї перекладено багатьма мовами світу. Письменниця має честь носити Орден Усмішки. Це міжнародна нагорода, що її присуджують відомим людям, які приносять радість дітям. Кавалерами цього ордена були Папа Іоан Павло II, Далай-лама, Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен, яка написала геніальні твори для дітей, а також поет Іван Малкович. Ніна Бічуя перекладає з польської мови, пише історичну прозу, у художніх творах торкається теми театру. Ніна Леонідівна живе і працює у Львові.... |
Ліна Костенко (нар. 1930 року)
- 31-12-2022, 16:05
- 272
| Ліна Василівна Костенко — видатна поетеса України, народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів. Коли дівчинці було шість років, родина переїхала до Києва. На її дитинство випали тяжкі роки голодомору і Другої світової війни: «дитинство, вбите на війні» — так висловилася поетеса. Про ті тяжкі роки вона скаже: «Я писала мало не осколком великі букви, щойно з букваря». Десь у 14 років Ліна почала писати вірші, а в 16 років з’явилися її перші друковані твори. Поезія стала її життям, її долею. Закінчивши після війни середню школу із золотою медаллю, Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті, а 1952 року вступила до Літературного інституту в Москві, який закінчила 1956 року з відзнакою. Невдовзі Ліна Костенко видала свою першу збірку поезій «Проміння землі» і одразу завоювала любов і повагу українців. Ліна Костенко має великий творчий доробок. Її творчість — видатне явище в сучасній українській літературі. Твори поетеси перекладено багатьма мовами світу. У своїй творчості Ліна Костенко часто звертається до теми дитинства, обпаленого війною, малює у своїх поезіях, як із сучасного життя, так і далекого минулого, образи дітей і підлітків. Ліна Костенко — лауреат міжнародної Премії Франческо Петрарки. За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність» поетесу удостоєно Державної премії України імені Тараса Шевченка.... |
Всеволод Нестайко (1930—2014)
- 31-12-2022, 16:02
- 216
| Всеволод Зіновійович Нестайко — класик сучасної української дитячої літератури, народився 30 січня 1930 року в місті Бердичів на Житомирщині. Своє перше оповідання Всеволод Нестайко написав у вісім років. У ньому йшлося про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці. Дитинство майбутнього письменника пройшло в Києві, куди Всеволод разом із матір’ю — шкільною вчителькою — переїхав голодного 1933 року після смерті батька. Згадував, що був худим і малим, чи не найменшим у класі. Саме тому хотів якнайшвидше вирости. Однокласник Вася порадив, що для цього потрібно робити: Всеволод прив’язував до однієї ноги важку праску, а до другої — цеглину, хапався за верхню планку одвірка й висів, доки вистачало сили, намагаючись витягти своє тіло. Іншим разом Вася розповів Всеволодові, що від дощу все росте. Хлопець довго простоював під дощем, а мама дивувалася, чому в нього постійно нежить. Ставши письменником, Всеволод Нестайко звертався до дітей: «Не поспішайте, як я колись, швидко вирости, бо дитячі роки неповторні». Після закінчення середньої школи Всеволод Нестайко навчався на філологічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. Писав повісті, оповідання, казки для дітей та юнацтва. Іще під час навчання працював у дитячому журналі «Барвінок». У «Барвінку» почав друкуватися і спілкуватися з відомими українськими письменниками. Після закінчення навчання в університеті 1952 року працював у київських видавництвах.... |
Борис Олійник (1935—2017)
- 31-12-2022, 16:02
- 264
| Борис Ілліч Олійник — поет, перекладач, громадський діяч, народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка на Полтавщині. Батько майбутнього поета був журналістом. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і загинув. Виховувала Бориса мати. Хлопчик змалку цікавився поезією, народною піснею. Іще навчаючись у п’ятому класі, почав друкуватися. Після закінчення десятирічки 1953 року вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Григоровича Шевченка, який закінчив 1958 року. Працював у редакціях українських газет і журналів. Поезія стала головною справою життя Бориса Олійника. 1962 року побачила світ його перша збірка поезій «Б’ють у крицю ковалі» — книга про повоєнні часи, про пережите народом. Борис Олійник — автор більш як 40 книг віршів, статей, які перекладено багатьма мовами світу. Свої найкращі ліричні вірші поет присвятив матері, усім матерям. 1983 року Бориса Олійника відзначено Державною премією України імені Тараса Шевченка. Борис Ілліч жив напруженим життям громадянина, поєднуючи творчу працю з громадською діяльністю. Він був народним депутатом України. Як громадянин, як поет виступав із пристрасним поетичним словом про незалежну Україну, її працьовитий народ, його солов’їну мову.... |
Микола Вінграновський (1936—2004)
- 31-12-2022, 16:01
- 223
| Микола Степанович Вінграновський — письменник, режисер, актор, поет, народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайськ Миколаївської області. 1943 року Микола пішов у нульовий клас початкової школи в Кумарах, а продовжував навчання у богопільській десятирічці, яку закінчив 1955 року. Тоді ж він вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого на акторський відділ, де вже через два тижні обдарованого юнака прослухав Олександр Довженко й забрав у Москву навчатися у Всеросійському державному інституті кінематографії. Ще студентом Микола Вінграновський зіграв головну роль рядового солдата Івана Орлюка в художньому фільмі «Повість полум’яних літ», автором якого був Олександр Довженко. За найкраще виконання чоловічої ролі Микола Вінграновський отримав золоту медаль кінофестивалю у місті Лос-Анджелес у Сполучених Штатах Америки. До Києва дипломований кінорежисер повернувся з Москви великою знаменитістю, про що він сам розповів у есе* «Хто і що для мене незалежність України» і в повісті «Пересадка». Перші вірші Миколи Вінграновського побачили світ 1957 року в журналі «Дніпро», чотири поезії було опубліковано 1958-го в журналі «Жовтень», але справжнього розголосу набула добірка «З книги першої, ще не виданої», яка з’явилася у «Літературній газеті» 7 квітня 1961 року. Микола Вінграновський писав і прозу. Він створив кілька повістей і багато оповідань, і вони також стали важливою сторінкою його творчості.... |
Євген Гуцало (1937—1995)
- 31-12-2022, 16:01
- 247
| Євген Пилипович Гуцало — письменник, журналіст, поет і кіносценарист, народився 14 січня 1937 року в селі Старий Животів (тепер — Новоживотів) Вінницької області в родині сільських учителів. Атмосфера родини сільської української інтелігенції відбилася на подальшому життєвому шляху хлопчика. Бувши учителями, батьки Євгена Гуцало плідно навчали довколишніх дітей та сина й прищеплювали їм потяг до книжок і навчання. Коли Євген перечитав уже всю домашню бібліотеку, завітав до невеличкої шкільної книгозбірні, яку одразу ж «проковтнув». Тож довелося їздити до сусіднього села Корделівка (де саме викладали його батьки) і там вишукувати собі книжки для читання. Коли ж і в Корделівці не залишилося непрочитаної книжки, Євген-книголюб спрямував свій читацький порив до районного центру — Калинівки: привозив із тамтешньої бібліотеки стоси книжок і перечитував їх. І все те читання сподвигнуло хлопця на його перші творчі експерименти: він мріяв стати письменником. Після блискучого закінчення середньої школи найкращий школяр села подався на науку до Києва. Він подав документи до Київського університету імені Тараса Шевченка на факультет журналістики. Проте не пройшов за конкурсом. Через рік Євген Гуцало став студентом Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. Там він вступає до літературної студії, пише вірші, прозу. Його поглинула творчість.... |
Максим Рильський (1895—1964)
- 31-12-2022, 16:00
- 257
| Максим Тадейович Рильський — поет, перекладач, мовознавець, народився 19 березня 1895 року в Києві в родині відомого українського вченого й культурного діяча Тадея Рильського. Мати Максима Тадейовича — селянка з Романівки на Житомирщині. Перші дитячі враження поета, пов’язані з рідним селом матері, дістали відображення в його численних творах. Писати вірші Рильський почав іще в ранньому дитинстві. Перша збірка його поезій «На білих островах» вийшла друком 1910 року, коли авторові було всього 15 років. Змалку Максим Рильський познайомився з композитором Миколою Лисенком, дослідником і збирачем українських народних дум і пісень Дмитром Ревуцьким, актором і режисером Панасом Саксаганським, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родині Миколи Лисенка. Максим спершу навчався удома, потім — у приватній гімназії в Києві. Після гімназії вступив на медичний факультет Київського університету, згодом перевівся на історико-філологічний факультет Народного університету в Києві, але закінчити навчання завадили революційні події та Громадянська війна. Займався самоосвітою, вивчав мови, музику. У 1919-1929 роках учителював у селах України. Максим Рильський написав більш як 35 книжок поезій, зокрема твори для дітей. Увійшов в історію української культури також як майстер художнього перекладу поетичних творів французької, польської та російської літератур.... |
Леонід Смілянський (1904—1966)
- 31-12-2022, 15:59
- 239
| Леонід Іванович Смілянський — письменник, літературний критик, драматург, кіносценарист, народився 27 лютого 1904 року в місті Конотоп на Сумщині в родині робітника залізничних майстерень. Навчався у Конотопському технікумі шляхів сполучення, закінчив Київський інститут народної освіти, аспірантуру при Інституті літератури імені Тараса Шевченка. Друкуватися почав з 1925 року. Першими творами Леоніда Смілянського були повісті з робітничого життя. Згодом письменник почав опрацьовувати історико-біографічну тематику, по війні цілком занурився в історико-біографічну тему. Якийсь час працював журналістом і літературним критиком. Найкращим твором письменника на історико-біографічну тему є роман «Поетова молодість» про Тараса Шевченка. Леонід Смілянський залишив по собі досить значну літературну спадщину. Його перу належать кіносценарії та ціла низка зразків «малої» прози. Твори письменника перекладено різними мовами. Помер Леонід Смілянський 11 листопада 1966 року. Поховали його на Байковому кладовищі в Києві.... |