|
Остап Вишня (справжнє ім’я та прізвище Павло Михайлович Губенко) — письменник, сатирик і гуморист, народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля села Грунь на Полтавщині в багатодітній селянській сім’ї. Початкову освіту здобув у сільській школі. Про шкільне навчання згодом писав в автобіографії: «Потім — оддали мене в школу. Школа була не проста, а Міністерства народного просвещенія. Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед зеленими святами хати. Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська. Умер уже він, хай йому земля пухом. Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських замурзаних. Ходила, бо така тоді "система” була, і ходила вона завжди, коли було треба, і ніколи люто». 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу й працював фельдшером. Працюючи в лікарні, займався самоосвітою і 1917 року вступив до Київського університету. Проте навчання не закінчив, а натомість віддався журналістській і літературній праці. Працював у редакціях газет «Вісті», «Селянська правда». Про це Остап Вишня писав: «У 1921 році почав працювати в газеті "Вісті” перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потім думаю собі: "Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім — письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник. Кваліфікації, — думаю собі, — в мене особливої нема, бухгалтерії не знаю, що я, — думаю собі, — робитиму”. Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати»....
|