Щука

На Щуку хтось бомагу в суд подав,

Що буцімби вона такеє виробляла,

Що у ставу ніхто життя не мав:

Того заїла в смерть, другого обідрала.

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

На той раз суддями були:

Якіїсь два Осли,

Одна нікчемна Шкапа

Та два стареньких Цапа, —

Усе народ, як бачите, такий

Добрячий та плохий.

За стряпчого, як завсігди годиться,

Була приставлена Лисиця...

А чутка у гаю була така,

Що ніби Щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких,

Або линів гарненьких...

Чи справді так було,

чи, може, хто збрехав

(Хто ворогів не мав!), —

А все-таки катюзі,

Як кажуть, буде по заслузі.

Зійшлися судді, стали розбирать:

Коли і як воно, і що їй присудити?

Як не мудруй, а правди ніде діти.

Малюнок Ражди Надії, мами учня спеціальної школи «ШАНС»

Кінців не можна поховать...

Не довго думали — рішили

І Щуку на вербі повісити звеліли.

«Дозвольте і мені, панове,

річ держать! —

Тут обізвалася Лисиця. —

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити!»

«Розумна річ!» — всі зачали гукать.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

Запитання

• 1. Що в байці «Щука» тобі здалося комічним? Чому?
• 2. За які провини Щуку було притягнено до суду?
• 3. Назви інших персонажів байки й поясни, кого вони уособлюють за народними уявленнями.
• 4. Які стосунки були між Щукою та Лисицею? Знайди ці рядки у тексті й зачитай.

1. Які людські риси висміює автор в образах головних персонажів? Переконай.

2. Відгадай загадку. Серед ілюстрацій знайди відгадку.

Не дрімають карасі, знають добре геть усі:

стерегтись потрібно злюки, хижої, страшної...

Запитання від ровесника

1. Знайди у байці пестливі слова і поясни, навіщо їх використовують.

2. Розглянь малюнок до байки «Щука». Перекажи байку за малюнком.

Домашнє завдання

1. Склади план до байки «Щука».

2. Прочитай байку за ролями.

Муха і Бджола

Весною Муха-ледащиця

Майнула у садок

На ряст, на квіти подивиться,

Почуть Зозулин голосок.

От примостилась на красолі

Та й думає про те,

Що як то гарно жить на волі,

Коли усе цвіте.

Сидить, спесиво поглядає,

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає,

Мов панночку яку...

Побачила Бджолу близенько:

— Добридень! — каже їй. —

Оддиш хоч трохи, моя ненько,

Сідай отут мерщій.

— Та ніколи мені сидіти, —

Одвітує Бджола, —

Вже час до пасіки летіти:

Далеко від села.

— Яка погана, — Муха каже, —

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже...

Мені б отак — змарніла б я,

За тиждень би головоньку схилила.

Моє життя, голубко мила, —

Талан як слід:

Чи де бенкет, чи де обід

Або весіллячко, родини, —

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, —

Не те що клопоти у полі

І праця бідная твоя! —

Малюнок Чумаченко Тетяни, учителя ритміки спеціальної школи «ШАНС»

На річ таку Бджола сказала:

— Нехай воно і так;

Та тільки он що я чувала,

Що Муху зневажає всяк,

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся, —

Тебе ганяють скрізь:

Непрохана не лізь.

— Стару новинку, — каже Муха, —

Десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха...

Велике діло — проженуть!

Не можна в двері — я в кватирку

Або пролізу в іншу дірку —

І зась усім!

Нехай ся байка мухам буде,

Щоб не сказали часом люде,

Що надокучив їм.

Ластівка й Шуліка

Трудяща Ластівка край берега літала,

Земельку мокрую збирала,

Щоб хатоньку собі зліпить,

Щоб де було і їй, і діткам жить,

Тихеньку долю веселити,

І Бога, і людей хвалити.

Сидів Шуліка на вербі

І так до неї обізвався:

— Дивуюсь я тобі, —

Не раз я придивлявся,

Усе ти між людьми і не боїшся їх,

Пройдисвітів таких,

Не тільки що під стріхою співаєш,

Ще й у вікно літаєш...

От хоч і я — не в тебе вдавсь,

Шулікою на світі звуся,

А лиха від людей набравсь,

І зло бере, а все-таки боюся;

Досадно стане хоч кому:

Тобі привіт, мені — біда велика. —

А та йому:

— Я — Ластівка, а ти Шуліка;

Я людям не чинила зла,

Де не була,

А ти подумай, пане-брате,

Яке життя твоє завзяте:

Ввесь вік курчат і пташечок хапав,

Ні ласки, ні жалю не знав.

Давно-давно мовляють люде:

Що добренько роби, то добре й буде.

Малюнки Чумаченко Тетяни, учителя ритміки спеціальної школи «ШАНС»

Запитання

• 1. Чим займалася Муха в садку, а чим — Бджола (байка «Муха і Бджола»)?
• 2. Чи відчувала себе Бджола нещасною, безталанною, як її назвала Муха?
• 3. Яких людей засуджує Леонід Глібов в образі Мухи?
• 4. Яких людей зобразив автор в образах Ластівки й Шуліки (байка «Ластівка й Шуліка»)?
• 5. Знайди й зачитай у байці «Ластівка й Шуліка» рядки, що виражають ідею твору.

Химерний, маленький

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький

Коханчик удавсь;

У тісто прибрався,

Чимсь смачним напхався,

В окропі купавсь.

На смак уродився,

Ще й маслом умився,

В макітрі скакав...

Недовго нажився,

У дірку скотився,

Круть-верть — та й пропав.

Хотів був догнати —

Шкода шкандибати:

Лови не лови!

А як його звати —

Лінуюсь сказати,

А нуте лиш ви!

«То ж, діду коханий,

Вареник гречаний!» —

Кричить дітвора.

Чому не вгадати!

Не бігать шукати

Такого добра.

• Загадка — це короткий дотепний опис предмета, події, явища, які потрібно впізнати та відгадати.