Тарас Шевченко (1814-1861). Другий період творчості (1843-1847)
- 9-12-2022, 11:33
- 199
9 Клас , Українська література 9 клас Пахаренко 2017
Другий період творчості (1843-1847)
Високо над нами підняв Шевченко поетичне світло своє — і стало видно по всій Україні, куди з нас кожен мусить простувати.
П. Куліш
Перша подорож в Україну 1843-1844 рр. Шевченкове життя в Петербурзі було бурхливим і цікавим: прийоми, модні літературні салони, вишукане товариство, навчання в Академії. Він ще захопився організацією театру, написав навіть для нього драму «Назар Стодоля», сам грав на сцені. І все ж імперська чужина гнітила душу.
І ось поетова мрія здійснюється — у травні 1843 р. він приїздить на Батьківщину. Понад 14 років тому покидав її кріпаком, а повернувся вільною людиною, художником і знаменитим поетом.
Т. Шевченко. Селянська родина. 1843 р.
Його скрізь радо вітали. Зупинявся передовсім у поміщицьких маєтках Г. Тарновського в Качанівці, М. Рєпніна в Яготині та багатьох інших (заробляв на прожиття малюванням портретів на замовлення).
З трепетом у серці відвідав рідну Кирилівку — діда, братів, сестер, родичів, приятелів дитинства. Удома переодягнувся в селянський одяг і пішов «на вулицю», де перетанцював з усіма дівчатами.
Однак як би гостинно не приймали Т. Шевченка, не міг довго всидіти на одному місці. Адже його найпершою метою було побачити, пізнати справжню Україну — таку, якою вона є тепер: її народ, інтелігенцію, панство, владу, громадські настрої. І справді багато об’їздив — Чернігівщину, Полтавщину, Київщину. Намагався відвідати насамперед видатні історичні місця — побував на дніпровському острові Хортиця, де колись вирувала Запорозька Січ, у Чигирині — столиці козацької держави Хмельницького, у Переяславі, Києві.
Познайомився й заприятелював із національно свідомими інтелігентами — професором Київського університету М. Максимовичем, літератором П. Кулішем, поетом В. Забілою.
Багато малював, задумав альбом «Живописна Україна» як періодичне видання про видатні історичні події, природу, народний побут милої серцю Вітчизни (на жаль, пощастило здійснити лише перший випуск цього малярського проекту). Саме від 1843 р. Шевченко-художник остаточно позбувся впливу академічного класицизму. У його малярську творчість увійшли теми й сюжети з народного життя («Селянська родина», «Старости», «На пасіці», «Чумаки серед могил»), з української історії («Дари в Чигирині»).
• Завдання основного рівня. Уважно роздивіться картину «Селянська родина». Які спогади й мрії самого автора відобразились у ній? Як художник символічно передає зв’язок, гармонію поколінь, що має бути основою будь-якої справжньої родини? Які, на ваш погляд, почуття панують у цьому сімействі?
Художник створив численні картини із зображенням селян, жанрових сцен, пейзажі, пов’язані з пам’ятками старовини («Видубецький монастир у Києві», «Чигирин із Суботівського шляху», «Богданова церква в Суботові» та ін.).
Почав клопотатися про викуп своїх братів і сестер та їхніх родин із кріпацтва. Для цього потрібно було 2 тис. рублів. Думав заробити їх, видаючи «Живописну Україну», і дуже переживав, чи вдасться. На жаль, не вдалося.
Та добре вдалося поетові інше — побачити реальний стан уярмленої, сплюндрованої України: • замучене, затуркане кріпаччиною селянство; • у переважній більшості жорстоке, ненаситне, пихате й обмежене панство, і не тільки «привезене» — польське чи московське, а часто і своє, рідне; • значна частина інтелігенції, замість дбати про свій народ, слухняно служить загарбникам за «жалованіє» і жалюгідні подачки; • нація зросійщується, деградує на очах.
Які думки й почуття переповнювали поетову душу, найкраще розкажуть його тогочасні твори. Болісними спостереженнями й узагальненнями переповнені вірші «Розрита могила» і «Чигрине, Чигрине...», «Холодний Яр».
Прочитайте вірш «Чигрине, Чигрине...».
1. Як поет оцінює минуле, сучасне та яким бачить майбутнє України?
2. Поміркуйте, чому «уродила рута... рута... Волі нашої отрута». Рута — зілля, що використовувалося під час весільного обряду. Яке «весілля» — державну угоду про об’єднання — Т. Шевченко вважає першопричиною нашої національної катастрофи?
3. Якими ножами — металевими чи духовними — закликає поет рятувати Україну? Якого значення в цій справі надає слову?
Саме з цього часу поет відкине натяки й недомовки. Він уже не братиме до уваги, чи пропустить його твори цензура, чи ні, писатиме так, ніби тієї цензури й немає. Його творів не друкуватимуть, але вони йтимуть до народу в багатьох списках.
На початку 1844 р. Т. Шевченко повертається до Петербурга закінчувати навчання в Академії. «Чигрин» творився вже в дорозі. Проте вражень, висновків так багато й вони такі глибокі, що митець відчуває необхідність написати фундаментальний твір-узагальнення, твір-діагноз тому імперському режимові, у пазурах якого гине Україна. Так з’явилася поема «Сон».
Коментарі (0)