Петро Гулак-Артемовський

(1790—1865)

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27) січня 1790 року в містечку Городище на Київщині. Походив із багатодітної сім'ї священика. Одержавши початкову освіту, навчався в Київській академії, потім учителював на Волині. У 1817 році П. Гулак-Артемовський переїхав до Харкова, вступив вільним слухачем на словесне відділення університету. Після закінчення вищої школи та захисту магістерської дисертації працював викладачем, згодом був професором, деканом і навіть ректором університету. Помер П. Гулак-Артемовський 1 (13) жовтня 1865 року, похований у Харкові.

ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПИСЬМЕННИКА

Ще в Київській академії П. Гулак-Артемовський спробував віршувати, однак по-справжньому захопився творчою працею після переїзду до Харкова. Його байки з'явились на сторінках харківських журналів. Читачі чекали від талановитого автора нових творів, але від початку 30-х років поет майже повністю обмежив себе темами з приватного життя. Писав переважно «з нагоди» дружні послання, віршовані привітання, запрошення на сімейні урочистості.

Петро Гулак-Артемовський

До історії літератури Петро Гулак-Артемовський увійшов як автор байок, балад, поетичних послань. У байках він засуджував кріпосників («Пан та Собака»), оспівував прагнення людини до волі («Дві пташки в клітці»), висміював непрактичність («Солопій та Хівря, або Горох при дорозі»). П. Гулак-Артемовський здійснив також низку перекладів із давньоримської, польської, німецької літератур, переклав біблійні псалми. Поет своєю творчістю сприяв зародженню романтичного напряму: його «Пан Твардовський» і «Рибалка» стали першими романтичними баладами в українській літературі.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. Коли й де народився Петро Гулак-Артемовський? Де він навчався?
• 2. Як складалась університетська кар'єра письменника?
• 3. Коли П. Гулак-Артемовський всерйоз захопився літературною працею?
• 4. До яких жанрів він звертався?
• 5. Які твори письменника належать до романтизму?

БАЛАДА «РИБАЛКА»

Романтиків завжди приваблювала загадка, адже вона вивільняє з полону сірих буднів. Яскрава фантазія кликала до намріяних світів, де звичними є гострі конфлікти, людські драми та бурхливі пристрасті. Через те романтики й любили баладу: вона дозволяла все це реалізувати. Українські автори брали за зразок не лише народні твори. Вони зверталися й до західноєвропейської баладної традиції. Петро Гулак-Артемовський здійснював тільки перші кроки в освоєнні романтичної балади. Не дивно, що спочатку він узяв за основу чужий твір. Його зацікавила поезія Йоганна Вольфґанґа Ґете «Рибалка» про зіткнення людини з надприродним світом. Як і німецький автор, П. Гулак-Артемовський використав образ із народної міфології.

Русалка (М. Тимченко, 2005)

Український народ зберіг чимало легенд про русалок. Вважалося, що на них перетворюються дівчата, які потонули в озері або в річці. Русалки є символом спокуси й небезпеки. Зовні це вродливі молоді жінки з довгим зеленавого кольору волоссям. Вважалося, що своїми улесливими словами русалки здатні зачаровувати й заманювати юнаків до річок та озер.

Пишучи баладу, П. Гулак-Артемовський враховував ці народні уявлення. У його творі русалка постає як спокусниця-чарівниця. Вона вмовляє рибалку не завдавати шкоди жителям підводного царства, зваблює його красою водних глибин. Рибалка сумний і збентежений. Охоплений тривожним передчуттям, він і сам до кінця не розуміє, до чого прагне його душа. Русалка навіює юнакові бажання забути людський світ. Нарешті, зваблений чарівницею, рибалка зникає у хвилях.

У баладі П. Гулака-Артемовського велику роль відіграє підтекст, прихований смисл. По суті, історія зваблення юнака русалкою є однією з романтичних варіацій на тему загадки буття і прагнення людини в пошуках ідеалу вирватися поза межі буденного існування.

Опрацьовуємо прочитане

• 1. До яких джерел звертався автор під час написання балади?
• 2. Якою постає русалка в народній уяві?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно