Знаходження Мойсея (Нікола Пуссен, 1651)

Підростаючи, Мойсей бачив страждання свого народу в єгипетському полоні. Згодом він прогнівив фараона й мусив рятуватися втечею, найнявся пасти худобу, пізніше одружився з дочкою господаря. Одного дня, випасаючи череду, Мойсей помітив перед собою палаючий кущ, а коли наблизився, то почув голос, що виходив із полум'я. Це Господь промовляв до Мойсея, закликаючи вивести народ з єгипетського полону.

Мойсей через свого брата Аарона довго переконував жорстокого єгипетського володаря відпустити полонених. Нарешті страшні кари, які Господь наслав на єгиптян, змусили фараона поступитися й дати згоду на вихід євреїв. Та невдовзі правитель змінив своє рішення й разом із великим військом наздогнав подорожніх біля Червоного моря. І тут Бог явив диво: хвилі розступилися, пропустивши Мойсея і його народ, а фараон та всі воїни потонули.

Довготривалою й виснажливою була мандрівка. Дехто зневірився й почав докоряти Мойсееві. Одначе пророк вірив у свою місію. За покликом Господа він піднявся на Синайську гору. Невдовзі Всевишній звернувся до народу й проголосив заповіді для людей. Мойсей одержав дві кам'яні таблиці — скрижалі, на яких були викарбувані ці заповіді, що пізніше стали моральною основою для трьох релігій — іудаїзму, християнства, ісламу.

Святий Мойсей. Фрагмент фрески з Кирилівської церкви в Києві (Михайло Врубель, 1884)

Коли очолювані Мойсеєм подорожні нарешті наблизилися до мети, пророк уже знав свою гірку долю: йому не ввійти до омріяного краю. Лише здалеку, із верхівки гори за хвилину до смерті він побачив ту чудову землю.

У світовій літературі образ пророка Мойсея став символом людини, відданої ідеалам і готової на самопожертву заради майбутнього свого народу. В українській літературі цей образ здобув геніальне художнє втілення в поемі Івана Франка «Мойсей».

Вихід 3:1—10

А Мойсей пас отару тестя свого, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.

І явився йому Ангол Господній у полум’ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.

І сказав Мойсей: «Зійду-но і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?»

І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: «Мойсею, Мойсею!» А той відказав: «Ось я!»

І сказав Він: «Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!»

І сказав: «Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова!» І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!

І промовив Господь: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.

І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом, до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.

А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!»

(Переклад І. Огієнка)