Найдавніші рукописні книги Русі-України
- 31-12-2022, 14:12
- 244
9 Клас , Українська література 9 клас Коваленко, Бернадська (повторне видання) 2022
Найдавніші рукописні книги Русі-України
Найдавнішими творами перекладної літератури Русі-України, що збереглися до наших днів і були призначені для щоденного читання, є Остромирове Євангеліє та Ізборник Святослава.
ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
Сторінки Остромирового Євангелія
У 2011 р. за рішенням ЮНЕСКО Остромирове Євангеліє1 було включено до реєстру «Пам’ять світу»2 як шедевр києворуського мистецтва. Це найдавніша копія перекладу частини тексту Біблії на старослов’янську мову, яку здійснили Кирило і Мефодій. Замовив її посадник3 Новгорода в 1056-1057 рр., полководець і відомий державний діяч Русі-України Остромир. Він належав до одного з найшанованіших руських родів. Припускають, що його дідом був дядько князя Володимира Хрестителя Добриня, якого вважають можливим прототипом фольклорного героя Добрині Микитовича.
1 Євангеліє, або Благовість, Благовіщення — частина Біблії, у якій оповідається про земне життя засновника християнства Ісуса Христа і яка призначена для проведення релігійних відправ у церкві.
2 Програма ЮНЕСКО «Пам’ять світу» покликана забезпечити визнання документальної спадщини, що має міжнародне, регіональне та національне значення.
3 Посадник — намісник князя в землях, що входили до складу Київської держави в Х-ХІІ ст., був зобов’язаний збирати й доставляти князеві данину.
Майже детективна історія
Згадка про Остромирове Євангеліє знову з’являється лише на початку XVIII ст. в описі майна московського Кремля. Як рукопис потрапив сюди з Новгорода, ученим не вдалося встановити. Російський цар Петро І у цей час у новій столиці Санкт-Петербурзі закладав перший музей «Кунсткамера»1. Він розпорядився з усієї держави збирати старожитності та привозити їх до Північної Пальміри. Серед інших творів мистецтва під пильною охороною привезли й Остромирове Євангеліє.
Згодом за невідомих обставин книга знову зникла, і лише після смерті російської цариці Катерини II шедевр києворуської книжності знайшов у її покоях особистий секретар Я. Дружинін, про що записав: «...у гардеробі покійної государині Катерини II... знайшов я в минулому 1805 р. це Євангеліє. Воно ніде в опису і в приході не записане, і тому невідомо, чи давно і від кого туди потрапило. Ймовірно, піднесене було Єя Величності і віддано для зберігання в кімнати її, а потім здано в гардероб». За наказом царя Олександра І манускрипт передали до Імператорської публічної бібліотеки (Росія), де він зберігається й досі.
1 Від німецького слова «Kunst», що означає мистецтво.
Спираючись на лінгвістичний аналіз тексту, дослідники встановили, що Остромирове Євангеліє диякон Григорій переписував у Києві. Згодом книжку перевезли до Новгорода для відправлення служби в Софійському соборі, який незадовго до цього був споруджений. Там манускрипт зберігався протягом кількох століть.
Остромирове Євангеліє — справжній шедевр книжного мистецтва давньокиївського періоду. Його тексти православні читали щоденно для утвердження віри: від Великодня до П’ятдесятниці, у суботні й недільні дні. Друга частина книги складалася з текстів, які вивчали протягом року, починаючи з вересня, відповідно до днів пам’яті святих та «на різні випадки», наприклад, на освячення церкви, під час хвороби тощо.
Сторінка Остромирового Євангелія
Для мовознавців Остромирове Євангеліє дає відомості про особливості тогочасної розмовної мови. Копіюючи рукопис церковнослов’янською, диякон Григорій припускався «помилок», у текст проривалася стихія живого розмовного слова. Саме за ними вчені дізналися, що в XI ст. наші предки вимовляли, як і сучасні українці, Новгород, Володимир, город, рука замість Новград, Владимир, град, ржка, як у давньоболгарській мові. Тому давньокиївські пам’ятки, крім мистецького, мають також велике наукове значення.
Диякон Григорій перший серед східнослов’янських переписувачів не тільки вказав точний час роботи над манускриптом, а й своє ім’я.
Грубезний том із 294 аркушів пергамента є свідченням самовідданої праці переписувача протягом семи місяців.
Пам’ятаймо, що в києворуських книгах нерозривним був зв’язок змісту твору та його оформлення. Тому пам’ятку вишукано оздоблено в традиціях візантійського рукопису XI ст. Текст написано уставом1, деякі рядки — розчиненим золотом. Частину літер виведено кіноваром2, перші букви на сторінці яскраві, оригінально оформлені з використанням зображень облич людей, голів хижих птахів і фантастичних химер. На кожній сторінці у дві колонки поміщалося по 18 рядків тексту. В Остромировому Євангелії також зображені легендарні євангелісти Лука, Марк та Іоанн.
1 Устав — ранній тип письма в рукописах кирилецею.
2 Кіновар — червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.
Зважаючи на вартість пергаменту й таке багате та красиве оздоблення ручної роботи, Остромирове Євангеліє коштувало надзвичайно дорого. Але безцінною цю книгу робить час, з якого вона до нас дійшла.
ІЗБОРНИК СВЯТОСЛАВА
Сторінки Ізборника Святослава
Ще одна найдавніша рукописна книга, що збереглася з XI ст., — Ізборник Святослава. Це своєрідна енциклопедія, призначена для читання. Її завдання — утвердити людей у вірі й наставити, як правильно жити за законами християнської моралі.
За чималою кількістю українізмів, ужитих у творі, учені висловлюють припущення, що манускрипт було переписано в Києві, звідки його перевезли на території, що належать Росії, де він зберігається в Московському історичному музеї.
Книжку, з якої переписано Ізборник, імовірно, було створено на замовлення царя Симеона, на час правління якого припадав економічний і культурний розквіт Болгарського царства. На початку X ст. він замовив переклад збірника з грецької на старослов’янську. До Русі-України, вірогідно, рукопис потрапив після походу князя Святослава на Балкани. Із книги було зроблено кілька списків1, найдавнішим із яких вважають київську копію, виконану в 1073 р. за вказівкою сина Ярослава Мудрого Святослава. Але в наукових колах існує й інша версія, згідно з якою до Києва привезли грецький примірник, котрий перекладали київські тлумачі.
1 Список — рукописна копія твору з оригіналу.
В Ізборнику Святослава вміщено статті з богослов’я, філософії, історії, літератури, географії, біології, педагогіки й інших галузей знань, авторами яких були десятки діячів того часу. Порівнявши стиль написання літер, науковці дійшли висновку, що переписували книжку в Києві двоє майстрів. Один з них залишив своє ім’я в кінці твору: «Закінчено цю книгу рукою грішного Іоанна».
Тексти рукопису мали на меті утвердити читачів у вихованні християнських чеснот і добропорядності. Ось кілька прикладів:
• Ліпше за все людині вжитті своєму не дуже багатства прагнути, тіло своє стримувати: норову — пом’якшення, голосу — ласкавість і заспокійливість, в їжі та питті — помірність.
• Пред старцями — мовчання, пред мудрими — послух, з рівними любов мати, з меншими — дружня згода.
• Не бути смішливому, сором’язливому бути, очі долу тримати, а не догори, не суперечити.
Двісті двадцять шість аркушів книги написано уставом на пергаменті. За художнім оформленням вона подібна до Остромирового Євангелія. Береги манускрипта прикрашено малюнками, початкові літери кожного розділу оздоблено кольоровими візерунками. З історичного та мистецького погляду цінним є малюнок, на якому зображено родину князя Святослава — замовника книги.
Княже сімейство (малюнок з Ізборника Святослава)
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Прокоментуйте, як ви розумієте слова українського письменника Панаса Мирного:
«Наша мова — то і є одежа нашого духу, або ще краще — яскравий вираз всього того, що нас вражає, що ми почуваємо, про що думаємо-гадаємо, того, що ми зовемо духом або душею».
2. Поясніть, чим відрізнялися старослов’янська / церковнослов’янська мова від давньокиївської за походженням і функціональним призначенням.
3. Напишіть у робочому зошиті тези статті «Що читали наші предки?». Спираючись на них, розкажіть, якою була роль книги в їхньому духовному житті.
4. Автори Ізборника наставляли читачів:
«Добре, братове, читати книжки, особливо всякому християнину. Сказав блаженний: ті, що збагнуть усім серцем відомості Його, знайдуть Його; то читаючи, зглибляйте відомості Його. Коли читаєш книги, не квапся швидко дочитати до другого розділу, але зрозумій, що висловлюють речення і слова, хоч би тричі вертаючи до одної глави».
Прокоментуйте, якою була культура читання в Русі-Україні.
5. Поясніть призначення перекладної літератури в давні часи. Назвіть два-три твори перекладної літератури.
6. Розкажіть, що вам відомо про Остромирове Євангеліє: замовника книги, призначення, зміст, мовні особливості й оформлення.
7. Розкажіть, що вам відомо про Ізборник Святослава.
Доведіть, що він був першою своєрідною енциклопедією Русі-України.
8. Прокоментуйте думку українського літературного критика, історика літератури, публіциста, академіка Української академії наук Сергія Єфремова: києворуські автори та переписувачі «...давали ясний образ того народу, рідними дітьми якого вони були. Образ цей проступає не тільки в самостійних витворах давнього письменства, а і в тих чужих зразках, які воно приймало на себе не механічно, а творчо». Поясніть, у чому полягало творче перенесення перекладних рукописів на давньоруський ґрунт.
- 1. Накресліть схему, у якій відобразіть києворуські тексти за походженням, тематикою та жанрами. Спираючись на неї, розкажіть про перекладну літературу в Русі-Україні.
- 2. Письмово дайте відповідь на запитання: «Яку місію виконувала література в Русі-Україні?». Сформулюйте тезу, наведіть два-три аргументи на її підтвердження, запишіть висновок.
- 3. Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Підготуйте сценарій квесту1, присвяченого вшануванню слов’янських просвітителів Кирила й Мефодія. Організуйте й проведіть його разом зі своїми однокласниками/однокласницями.
1 Квест — змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.
Іван Бровді. Скульптурне зображення Кирила і Мефодія на території Києво-Печерської лаври (копія пам’ятника в Мукачевому на Закарпатті)
Коментарі (0)