|
Жартівливі пісні були невід'ємною частиною життя народу. Вони лунали на вечорницях, досвітках, весіллях, у святкові дні та в побуті, підбадьорювали людей, розважали їх і піднімали настрій. Але водночас жартівливі пісні виконували й важливу виховну роль. У невимушеній формі вони вказували на вади в поведінці чи характері людини і, заперечуючи їх веселим сміхом, утверджували найважливіші народні морально-етичні норми. Жартівливі пісні — фольклорні музичні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Вони могли бути і самостійними музичними творами, і приспівками до танцю. На відміну від інших тематичних груп родинно-побутових пісень, які могли виконуватися як у широкому колі, так і на самоті, жартівливі пісні завжди потребували гурту, що підтримає дотеп співака веселим сміхом. • Про взаємини парубка та дівчини. У них відображено різні сторони стосунків молоді: залицяння хлопця, запрошення дівчини на побачення, описи зовнішності, поведінки, рис характеру коханого / коханої, страждання через зраду («Ой на горі два дубки, два дубки...», «Ой, дівчино-рибчино, куди йдеш?...», «По дорозі жук, жук, по дорозі чорний...»). До цієї групи належать також жартівливі пісні, у яких мати або стає на заваді коханню дочки, або прагне видати її заміж за багатого, хоч і нелюбого чоловіка («На вулиці скрипка грає...», «Ой била мене мати...», «Ой хотіла мене мати за першого дати...»)....
|