Войти
Закрыть

Узагальнюємо вивчене. Частина 1

5 Клас

От і минуло перше півріччя твого вже підліткового п’ятого класу. За цей час ти відкрив/відкрила для себе цілий материк корисних, цікавих, іноді несподіваних, а то й дивовижних, знань про українську літературу, секрети мистецького слова, про наш рідний край. Ти переконався/переконалася, що книжка відіграє особливу роль у житті людини: розповідає про невідоме, учить мислити, спілкуватися, нарешті, допомагає цікаво проводити дозвілля. Книжка дивовижно змінювалась упродовж тисячоліть — від прадавніх кам’яних чи дерев’яних сторінок до теперішніх електронних інтерактивних. Також ти вже знаєш, що література є образним, творчим баченням світу. А ще ти успішно оволодіваєш наукою читання. Сподіваємося, що тебе зацікавили малі жанри фольклору — прислів’я, приказки, загадки. Адже в них відображено народну мудрість, яка вчить, як знайти вихід із найскладніших життєвих ситуацій. Треба лише запам’ятати їх, правильно розуміти значення....

Літописні оповіді. Сергій Плачинда (1928-2013) «Богатирська застава»

5 Клас

Він стояв коло бійниці й замислено споглядав табір печенігів. Із глибокої задуми його вивів близький лункий стукіт. Аж іскри сипонули у вічі. Відсахнувшись, розгледівся. Прямо біля голови тремтіло охвістя стріли, яка щойно застрягла в просмоленій колоді біля краєчка бійниці. На два-три пальці одесную — і... стріла розтрощила б його, Будимирову, стару голову. Поруч бренькнула тятива, і Будимир, остаточно отямившись від гірких дум своїх, побачив унизу перед стіною молодого печенізького лучника в сідлі. Це ж він цілив у сиву голову Будимира. А тепер сам хилиться з сідла, бо стріла стримить із його плеча. — Ось так тобі! — помахав обрубком своєї десниці Будимир, угадуючи чуттям старого воїна, що рана у печеніжина не смертельна, та й ген до нього вже біжать на підмогу одноплемінники з табору. — А Чур береже тебе, ладо, пролунав поруч молодий голос. Будимир повернув голову і побачив біля сусідньої бійниці лучника, який поранив ординця....

Літописні оповіді. Олександр Олесь (1878-1944) «Микита Кожум’яка»

5 Клас

Сини Кожум’яки обговорюють новину про те, що Князівну мають віддати Змієві. Князь присилає спочатку парубків, потім старих людей із проханням до Микити піти на двобій зі Змієм. Але обидва рази богатир відмовляє. І лише коли попросили діти, Микита пожалів їх і згодився. А тим часом Змій викрав Князівну. Картина четверта Майдан за містом. Вдалині, на горі, химерний замок Змія з різнокольоровими, освітленими огнями вікнами. Ліворуч попід горою частина міста. Ледве починає розвиднятись. Юрба, яка щохвилини збільшується. Ти вже вмієш визначати ознаки літературної казки. Доведи, що «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся — літературна казка. Чим вона відрізняється від інших казок, прочитаних тобою в п’ятому класі? Визнач спільне й відмінне в них. Порівняння виконай письмово у вигляді діаграми Венна. Мовна скарбничка Знайди в тексті казки «Микита Кожум’яка» питальні та окличні речення. Зверни увагу на їх побудову, розділові знаки та слова, що вказують на емоції мовців. Склади «Словничок емоцій» за прочитаною казкою. Підготуйся до виразного читання казки в особах. Візьми до уваги складений тобою «Словничок емоцій» для передачі настрою, характерів героїв/героїнь....

Літописні оповіді. «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»

5 Клас

Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого й нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, а називалися вони полянами, від них поляни й донині в Києві. Дехто, не знаючи, каже, що Кий був перевізником коло Києва, мовляв, був перевіз з того боку Дніпра; тим-то й говорили: «На перевіз на Київ». Але якби Кий був перевізником, то не ходив би він до Царгорода. А Кий князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями. Коли ж він повертався, то прийшов на Дунай, возлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена; так і донині називають придунайці те городище — Києвець. Кий же, повернувшись у своє місто Київ, тут через багато літ і помер. І брати його, Щек і Хорив, та сестра їхня Либідь тут же у сій час померли....

Народні перекази. «Старі Кодаки й перші запорожці-козари»

5 Клас

Ти вже знаєш, що переказ — це один із видів народної творчості, адже в початковій школі ти читав/читала деякі з них. Пригадай відомі тобі перекази. Розкажи, що ти довідався/довідалася із цих творів. Прочитай переказ «Старі Кодаки й перші запорожці-козари», в якому відображено народні уявлення про виникнення козацтва, Війська Запорозького. Оскільки переказ був записаний ще на початку XIX ст., він зберігає особливості живого мовлення тих часів, мовлення українського народу - нащадків запорожців. Тож радимо тобі спершу зазирнути до «Мовної скарбнички» та звернути увагу на окремі слова, значення яких ти можеш не знати. Мовна скарбничка Польська Корона — Польське королівство. Ляський — прикметник від слова «лях»; ляхами в ті часи українці часто називали поляків. Лиман — затока, те місце, де річка вливається в море. Кошовий — отаман козацького війська. Прісно — вічно, завжди. Дідичня — землеволодіння. Кревна дідівщина — родова, отримана від предків власність. Сугуба докука — особлива, виняткова досада....

Легенди. «Калина», «Берегиня»

5 Клас

Далеке минуле завжди приваблює своєю загадковістю. Наші предки — праукраїнці-русичі, як й інші народи, створювали свої мудрі, красиві й захопливі легенди, перекази, літописні оповіді, у яких збережено історичну пам’ять народу Сьогодні вони вже призабулися, а деякі з них узагалі були втрачені, тож ти матимеш можливість прочитати давні оповіді в переказі сучасних письменників. Художні твори цього розділу зачарують тебе неймовірними подіями, вразять надзвичайними героями та героїнями. Легенди Ти вже знаєш, що легенди — це невеликі твори фольклору, у яких відображено народні уявлення про виникнення рослин, звірів, птахів, походження імен людей, назв річок, озер, окремих місцевостей, про події минулого й видатних історичних діячів. Пригадай відомі тобі легенди. Розкажи, що нового ти довідався/довідалася з них про звичаї, традиції, світогляд українського народу. Калина У давні часи дівчат називали не так, як тепер. Одну дівчину звали Калина. Йшла вона мимо городів, левад, лугів. А ось і криниця. Задивилася Калинка на свою красу, а була дуже гарна. Аж чує голос із криниці:...

Літературні казки. Валерій Шевчук (1939) «Чотири сестри»

5 Клас

Колись давно, давніше й бути не може, жили на землі чотири дівчинки. Були вони однакового зросту і всі чотири красуні, тільки одна мала волосся біле, друга — зелене, третя — синє, а четверта — таки золоте. Були вони дружні нівроку, бо любили одна одну. Коли ж приходила черга котрійсь царювати, сідали вони на трон, дві інші спали, а та, котрій приходила черга змінювати сестру, чепурила себе, як тільки могла. Розчісувала волосся, приміряла сукні, обдивлялася черевички, і тільки по тому підходила до Сестри-королеви, віталася чемненько і мило проказувала: — Доброго дня, люба моя сестро, от я й прийшла! Тоді сходила із золотого трону Сестра-цариця, цілувала наступницю і казала привітно: — Я вже тебе зачекалася, сестро. Сідай, поцарюй, бо твоя пора! Отак вони й жили у злагоді, любили одна одну й шанувалися. І тривало так, люди кажуть, мільйон років. Коли ж минув той мільйон, сталася дивна подія. Царювала тоді сестра Зима дівчина із білим волоссям. Сиділа вона, сиділа на троні, і раптом щось покликало її встати і пройтися по стежці....

Літературні казки. Леся Українка (1871-1913) «Лелія»

5 Клас

Далі Павлусь почав знову дивитись на ту ясну смужку, що падала з вікна. Він все думав про мамині казки: «Яка то шкода, що мама не хотіла казати мені казки. Тепер так нудно. Коли там ще я засну... А яка та Лелія? Чи така маленька, як усі ельфи? Мама каже, що ельфи такі, як метелички маленькі... Яка тая Лелія?» Павлусь дивився на смужку і все думав, думав, довго так... І от здалося йому, що смужка та почала тремтіти, мовби хто заслонив її тінню. Павлусь підвівся трохи, глянув, — коли бачить, аж проти нього стоїть якась постать, немов людська. Він спершу злякався трохи, потім же бачить, що то щось зовсім не страшне, таке маленьке, немов якась дівчинка малесенька; от він і нічого, перестав боятися. Дивився на ту дівчинку, а вона така гарнесенька: очиці ясні, кучері довгі, сріблясті, сама в білій, прозорій шаті, на голівці малесенька золота корона, ще й крильцята має хороші та барвисті, як у метелика, так і міняться різними барвами, немов тая веселка. В рученятах у дівчинки довге стебло, квітка білої лелії, і пахне вона на всю хату. Павлусь глянув на дівчинку і зараз якось пізнав, що це Лелія, — а він же так хотів її побачити....

Літературні казки. Іван Франко (1856-1916) «Фарбований Лис»

5 Клас

Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. А вже як вибрався на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було смілішого, вигадливішого та спритнішого злодія над нього. Дійшло до того, що він не раз у білий день вибирався на полювання і ніколи не вертав з порожніми руками. Се незвичайне щастя і та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього. — От же побачите, і в Блоху не перекинуся, і не роздеруть мене! — товк своє Лис і поклав собі міцно зараз завтра, в сам торговий день, побігти до міста і з торговиці вхопити Курку. Але сим разом бідний Микита таки перечислився. Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя; огородами, перескакуючи плоти та ховаючися між яриною, дістався аж до середмістя. Але тут біда! Треба було хоч на коротку хвильку вискочити на вулицю, збігати на торговицю і вернути назад. А на вулиці і на торговиці крик, шум, гармидер, вози скриплять, колеса туркочуть, коні гримлять копитами, свині квичуть, селяни гойкають — одним словом, клекіт такий, якого наш Микита і в сні не бачив, і в гарячці не чував....

Народна казка. «Яйце-райце»

5 Клас

Прочитавши казку, ти переконався/переконалася, що в ній багато чарівних, магічних елементів. Створюючи казки, народні автори/авторки оповідали не лише те, що бачили в дійсності, а й те, що уявляли завдяки своїй творчій фантазії. Щоб зацікавити читачів/ читачок, вони зображали надзвичайних героїв/героїнь, які здатні на дивовижні вчинки. А також змальовували різні магічні, неймовірні події, чарівні перетворення. Таке зображення називається фантастичним. Фантастичне відрізняється від реального тим, що існує не в дійсності, а у творчій уяві автора/авторки. Наприклад, у народній казці «Яйце-райце» орел підносить стрільця спершу «аж під хмару», потім «аж у саму хмару», зрештою «аж за хмару» і кидає його вниз; змія «надумала всю воду з річки випити. Стала пити: пила, пила, напилась багато та й луснула». Таке перебільшене змалювання сили або ж можливостей героїв/героїнь називається гіперболою. Літературознавчий словник Творча фантазія — уміння автора/авторки створювати нові незвичайні образи на основі спостережень за реальною дійсністю....

Навігація