|
Письменник та його доба. «Наприкінці 20-х — на початку 30-х років XX ст. життя і творчість українських письменників-сатириків політизується, тобто підпорядковується соціально-політичним кампаніям. Починаючи з 1933 р., припиняють публікацію гумористичних творів Остапа Вишні. Відтак занепадає розвиток української сатири та гумору, адже майже всіх відданих професійному обов’язкові митців було репресовано» (За І. Зубом, літературознавець). Творчість. Остап Вишня — письменник, який у 20-х роках XX ст. був «королем українського тиражу». За життя письменника-гумориста видано понад 100 різних збірок його творів. Він утвердив в українській літературі новий різновид гумористичного оповідання — усмішку, основними ознаками якої є лаконізм, влучність, дотепність, іронічність і наскрізний ліризм. Остап Вишня створив тематичні цикли усмішок, серед яких сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські. Гумореска (від лат. humor — «волога») — невеликий віршовий, прозовий або драматичний твір із комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою, жартівливою тональністю. У гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі. Усмішка — різновид гуморески, синтез гумористичного оповідання, анекдоту та фейлетону; характеризується лаконізмом, дотепністю, обов’язковою присутністю автора, поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок із частими авторськими відступами....
|