Войти
Закрыть

Перлини західноукраїнської літератури

11 Клас

Література в радянській Україні та за її межами — це два складники єдиного організму. Митців з обох боків кордону єднали любов до рідної землі, прагнення бути «на вістрі часу», відповісти своєю творчістю на злободенні й вічні питання буття. Вивчення творчості українських письменників близького й далекого зарубіжжя дає змогу побачити українську літературу як цілісність у розмаїтті тем, стилів, форм, напрямів. Читацький путівник Ключові поняття теми: розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р., лемківський край, творчість Б.-І. Антонина й О. Туринського, життєствердність, міфологізм, язичництво, асоціативність, поема у прозі. Навчальні цілі теми Знання: • знати імена представників західноукраїнської літератури, назви творів, порушені в них проблеми; зміст поеми у прозі «Поза межами болю», одну поезію Б.-І. Антонима напам’ять. Уміння: • висвітлювати особливості розвитку літератури на західноукраїнських землях; давати загальну характеристику творчості Б.-І. Антонима й О. Турянського, визначати основні мотиви поезії Б.-І. Антонима; пояснювати роль ужитих художніх засобів; виразно й усвідомлено читати поезії; розкривати ідейно-художній зміст окремих фрагментів поеми в прозі О. Турянського «Поза межами болю»; коментувати умовність зображених картин; з’ясовувати роль композиції, пейзажу, інших художніх засобів для втілення авторського задуму; давати власну оцінку прочитаному; проводити аналогії із сучасним життям....

Микола Куліш. Художній світ драматургії Миколи Куліша

11 Клас

Письменник і його епоха. У 1923-1924 рр. український театр стояв на порозі нового етапу. П’єси-агітки, що побутували в перші пореволюційні роки, уже не задовольняли ні глядачів, ні акторів. Життя й суспільство потребували нових соціальних характерів, виразного оприявнення людських відчуттів, а отже, очікували самобутніх драматургів. Творчість М. Куліша — це драматичні твори, декілька віршів, нарисів і публіцистичних статей. П’єса «97» не тільки зробила ім’я автора широковідомим в Україні, а й дала підстави тогочасній критиці твердити, що автор драми «поклав край безсюжетній агітці» й заслужено «став основоположником» пореволюційної української драматургії. Остап Вишня захоплено писав: «От вона, справжня, житня, з макухою й з кураєм революція... Отака революція, жива, як мать сира земля правдива...». В основі п’єси — реальні події. У боротьбі за утвердження радянської влади сходяться дві антагоністичні сили — комнезамівці й сільські багатії. Зіткнення набуває особливої гостроти й напруження, коли, внаслідок експропріації хліба на користь голодуючих у Росії, голод починається вже в самому селі. У час вибору комнезамівці до кінця залишалися вірними ідеї, фактично підписуючи собі смертний вирок. І в цьому — їхня трагедія. Тут соціальний конфлікт твору набуває ознак конфлікту ідей. І голод на Херсонщині на початку 20-х років, свідком якого був М. Куліш, сприймається як породження радянської влади....

Микола Куліш. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Визначний український драматург, творець модерної драми, одна з найпомітніших постатей українського ренесансу 20-30-х років XX ст., представник Розстріляного відродження. Творчості М. Куліша притаманні новаторський підхід до театрального мистецтва, сміливе експериментаторство, шукання оригінальних форм сценічного вираження конфліктів, образів, ідей, вічних загальнолюдських проблем. Більшість творів М. Куліша не втратили своєї актуальності й нині. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Микола Гурович Куліш народився 18 грудня 1892 р. в селі Чаплинка Дніпровського повіту Миколаївської губернії (нині Херсонщина). Його батько більшу частину життя наймитував. Мало не п’ятирічним почав ходити в найми й майбутній письменник. Початкову освіту здобував у Чаплинській народній школі, згодом продовжив навчання в Олешківському міському училищі. Кілька разів його відраховували з училища «за организацию кружков молодёжи и непочтение к начальству» (з «Автобіографії»). Після закінчення училища М. Куліш вступив до Олешківської земської чоловічої гімназії. Писав вірші, епіграми, фейлетони, сценарії, сатиричні поеми, редагував рукописний журнал. Самотужки навчився грати на скрипці, створив учнівський драмгурток. Атестат про здобуту освіту М. Куліш не отримав, тому що в 1913 р. гімназію закрили. Він переїхав на Кавказ, а згодом став студентом історико-філологічного факультету Одеського університету. Проте навчанню перешкодила Перша світова війна....

Модерна драматургія

11 Клас

• висвітлювати особливості розвитку драматургії й театру в 1920-30-х роках; пояснювати сутність політики українізації; розкривати сатиричне спрямування п’єси; характеризувати образи дійових осіб; визначати основні проблеми твору; пояснювати роль художніх деталей; указувати жанрові ознаки; висловлювати власну думку з приводу порушених у п’єсі проблем; проводити аналогії із сучасним життям. Ставлення: • усвідомлення своєї національної приналежності; сприйняття мови як ключового чинника самоідентифікації особистості, творення нації; готовність обстоювати національні цінності. «Служити народові» чи «служити музам»? У XX ст. це питання набуло особливої гостроти. Революційні події зроджували надію на соціальне і національне визволення, сподівання, що тепер митець зможе зосередитися на задоволенні власних естетичних потреб. Оптимізм став могутнім поштовхом до творчих шукань у всіх видах і жанрах мистецтва. Не стали винятком драматургія й театр. У перші післяреволюційні роки «ентузіазм мас» вилився в так звані агітки — здебільшого одноактні п’єси, прикметними ознаками яких були спрощений сюжет, однотипна тематика, однопланові герої. Це могла бути сценка-епізод про боротьбу героя (бідняка, робітника, солдата) з експлуататорами (поміщиками, куркулями) за соціальну справедливість....

Остап Вишня. Художній світ гумориста Остапа Вишні

11 Клас

Письменник та його доба. «Наприкінці 20-х — на початку 30-х років XX ст. життя і творчість українських письменників-сатириків політизується, тобто підпорядковується соціально-політичним кампаніям. Починаючи з 1933 р., припиняють публікацію гумористичних творів Остапа Вишні. Відтак занепадає розвиток української сатири та гумору, адже майже всіх відданих професійному обов’язкові митців було репресовано» (За І. Зубом, літературознавець). Творчість. Остап Вишня — письменник, який у 20-х роках XX ст. був «королем українського тиражу». За життя письменника-гумориста видано понад 100 різних збірок його творів. Він утвердив в українській літературі новий різновид гумористичного оповідання — усмішку, основними ознаками якої є лаконізм, влучність, дотепність, іронічність і наскрізний ліризм. Остап Вишня створив тематичні цикли усмішок, серед яких сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київські, мисливські. Гумореска (від лат. humor — «волога») — невеликий віршовий, прозовий або драматичний твір із комічним сюжетом, що відрізняється від сатири легкою, жартівливою тональністю. У гуморесці сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої критики в дотепній, парадоксальній, іронічній, гротескній, пародійній формі. Усмішка — різновид гуморески, синтез гумористичного оповідання, анекдоту та фейлетону; характеризується лаконізмом, дотепністю, обов’язковою присутністю автора, поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок із частими авторськими відступами....

Остап Вишня. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Сторінки життєпису. Павло Михайлович Губенко (псевдонім Остап Вишня) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва, що на Полтавщині (нині Сумська область). Майбутній письменник початкову освіту здобував у школах міста Зінькова. Він старанно вчився, багато читав і був поціновувачем театру. Після закінчення навчання служив у армії, працював у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці в Києві. 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Перша публікація Павла Губенка «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» з’явилася у 1919 р. в газеті «Народна воля». Згодом у газетах «Народна воля», «Трудова громада» було опубліковано ряд його фейлетонів та гуморесок. За активну діяльність у добу УНР письменника було заарештовано як «особливо небезпечного контрреволюціонера», але за відсутністю доказів його звільнили....

Валер’ян Підмогильний. Художній світ прози Валер’яна Підмогильного

11 Клас

Письменник і його доба. На початку літературної дискусії (1925-1928) В. Підмогильний узяв участь в одному з публічних диспутів (24 травня 1925). Він зазначав, що річ не так у тезі М. Хвильового «Європа чи просвіта?» — чисто мистецькій проблемі, як у появі небезпечного типу «ура-комуніста», який продовжує «гопаківські традиції», орієнтуючись за всяких обставин виключно на примітивність свого мислення. Саме в літературі цей тип ставав особливо небезпечним, бо зводив її на той рівень, коли художній твір, який «не відповідає вимогам офіційної ідеології, засуджують незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний». Незважаючи на жорстокий ідеологічний тиск, митець і далі досліджує суперечності й проблеми людського буття, особливості екзистенційного вибору людини. Творчість. Перші оповідання В. Підмогильний написав, навчаючись у Катеринославському реальному училищі. На початку 1920 р. виходить друком збірка оповідань під назвою «Твори. Том 1», яка засвідчила появу талановитого прозаїка-психолога. Письменник ставить за мету художньо дослідити, що відбувається із психікою людини в умовах різкої зміни соціального й духовного існування, і доходить висновків про екзистенційну приреченість людини. Наскрізна тема його творчості — екзистенційний вибір людини у велетенському театрі абсурду, силоміць нав’язаного українцям радянською владою; виявлення й художнє осмислення справжніх причин трагічної невлаштованості людського життя. У циклі новел про голод («Собака», «Проблема хліба», «Син» та ін.), написаних у 1920-1923 рр., автор досліджує, як відбувається особистісне становлення людини або її занепад. Митець прагнув донести думку, що відповідальність за це лежить передусім на самій людині. У 1924 р. письменник видає книжку оповідань «Військовий літун». У повісті «Третя революція» (1925) автор звертається до проблеми взаємин села і міста, зображує драматичні життєві історії колишніх інтелігентів, для яких проблема виживання стала найважливішою....

Валер’ян Підмогильний. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Валер’ян Підмогильний — прозаїк, представник українського Розстріляного відродження, майстер інтелектуально-психологічної прози, митець-філософ, перекладач, один із перших у Європі провісників екзистенціалізму — «філософії буття». Автор першого урбаністичного роману в українській літературі. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 р. в селянській родині у великому степовому селі Чаплі під Катеринославом (колишня назва сучасного міста Дніпро), де у XVIII ст. жили козаки Кодацької паланки. Великий вплив на формування характеру майбутнього письменника справила мати. Від неї хлопець успадкував добірну та розмаїту мову, глибоку любов до рідного краю, його історії. Батько, службовець у конторі економії графа І. Воронцова-Дашкова, робив усе, аби діти здобували освіту. Після початкової сільської школи хлопець продовжує навчання в Катеринославському реальному училищі. Згодом він стає студентом математичного факультету Катеринославського університету. У часи громадянської війни Валер’ян працює на різних роботах. У 1921 р. В. Підмогильний переїжджає до Києва, влаштовується бібліографом у Книжкову палату. Згодом він оселяється під Києвом, у Ворзелі, де викладає українську мову й політосвіту в трудовій школі. З 1923 р. В. Підмогильний з родиною проживає в Києві, працює у видавництві «Книгоспілка», потім у журналі «Життя й революція», стає одним із засновників літературної групи «Ланка» (з 1926 р. — МАРС)....

Юрій Яновський. Художній світ прози Юрія Яновського

11 Клас

Письменник і його доба. Розвиток культури в Україні 20-х — 30-х років XX ст. мав складний і суперечливий характер. Більшовицька партія змістила акценти політики в галузі культури, надаючи перевагу не національному духовному відродженню, а проведенню так званої культурної революції. Наслідок такої політики — покоління молоді, яке, здобувши освіту, разом зі знаннями засвоїло радянську систему цінностей. Характерними особливостями духовного життя суспільства в цей час стали, з одного боку, новаторство, шукання, ламання стереотипів, залучення широких народних мас до надбань і продукування культури, а з іншого — тоталітарна система, що дедалі міцніла, формувала модель нової людини — «людини-гвинтика», виконавця планів керівництва. У мистецькому світобаченні Ю. Яновського від самого початку творчого шляху були закладені висока духовність, пріоритет загальнолюдського, християнського, виплеканого віковими світоглядними традиціями українського народу. Жанрово-стильові особливості прози. «Основна стилетворча ознака художнього письма Юрія Яновського — "духовний романтизм”, закорінений у народнопісенній традиції, спадщині Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, світовій літературній класиці» (Мирослава Гнатюк, літературознавиця). У творах Яновського гармонійно поєдналися висока культура ліричного слова, романтична піднесеність, експресивність оповіді, глибоке проникнення в сутність людських почуттів. Ю. Смолич зазначав: «Яновський у прозі був поетом». Експериментуючи зі змістом і формою, митець прагне модернізувати традиційну манеру письма, підняти на вищий рівень художнє мислення читача, знайти нові шляхи творчого самовираження....

Юрій Яновський. Знайомство здалеку і зблизька

11 Клас

Юрій Яновський — творець «духовного романтизму», один із найяскравіших представників неоромантичної течії в українській літературі першої половини XX ст. Співець морської стихії. Творчий доробок Яновського різножанровий: новели, оповідання, повісті, романи, поезії, п’єси. Його приваблювали яскраві характери, небуденні, екстремальні ситуації, у яких найвиразніше розкривалися людські риси. Знайомство здалеку і зблизька Сторінки життєпису. Народився Юрій Іванович Яновський 27 серпня 1902 р. на хуторі Маєрове на Єлисаветградщині (тепер село Нечаївка Кіровоградської обл.). Його рід ішов від Гоголів-Яновських, чим письменник буде пишатися протягом усього життя. У 1908 р. родина переїхала до Єлисаветграда (тепер місто Кропивницький), де Яновський на відмінно закінчив земське реальне училище1, у якому свого часу навчалися Є. Чикаленко, П. Саксаганський, Г. Юра, Є. Маланюк. Далі юнак продовжує здобувати освіту в механічному технікумі, а також у Київському політехнічному інституті, який через матеріальну скруту і стан здоров’я закінчити не вдалося. 1925 р. Ю. Яновський переїхав до Харкова, де працював у редакції журналу «Кіно». Згодом, уже як головний редактор сценарного відділу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), вивчає тонкощі кіномистецтва, пише сценарії, співпрацює з «генієм світового кіно» О. Довженком. У Харкові він познайомився з Тамарою Жевченко (1908-1958), актрисою театру «Березіль» Леся Курбаса, з якою і прожив усе життя....

Навігація