Микола Куліш. Художній світ драматургії Миколи Куліша
- 29-11-2022, 23:15
- 235
11 Клас , Українська література 11 клас Фасоля (рівень стандарту)
Художній світ драматургії Миколи Куліша
Куліш прийшов у драматургію на диво вчасно — саме тоді, коли усі чекали на нового митця, здатні були сприйняти і зрозуміти його видіння світу, його театральні ідеї.
Наталя Кузякіна, дослідни ця творчості
Письменник і його епоха. У 1923-1924 рр. український театр стояв на порозі нового етапу. П’єси-агітки, що побутували в перші пореволюційні роки, уже не задовольняли ні глядачів, ні акторів. Життя й суспільство потребували нових соціальних характерів, виразного оприявнення людських відчуттів, а отже, очікували самобутніх драматургів.
Творчість М. Куліша — це драматичні твори, декілька віршів, нарисів і публіцистичних статей.
П’єса «97» не тільки зробила ім’я автора широковідомим в Україні, а й дала підстави тогочасній критиці твердити, що автор драми «поклав край безсюжетній агітці» й заслужено «став основоположником» пореволюційної української драматургії. Остап Вишня захоплено писав: «От вона, справжня, житня, з макухою й з кураєм революція... Отака революція, жива, як мать сира земля правдива...».
В основі п’єси — реальні події. У боротьбі за утвердження радянської влади сходяться дві антагоністичні сили — комнезамівці й сільські багатії. Зіткнення набуває особливої гостроти й напруження, коли, внаслідок експропріації хліба на користь голодуючих у Росії, голод починається вже в самому селі.
У час вибору комнезамівці до кінця залишалися вірними ідеї, фактично підписуючи собі смертний вирок. І в цьому — їхня трагедія. Тут соціальний конфлікт твору набуває ознак конфлікту ідей. І голод на Херсонщині на початку 20-х років, свідком якого був М. Куліш, сприймається як породження радянської влади.
Об’єктом сатири у творчості М. Куліша-драматурга стають міщанство, переродження комуністів, бюрократизм радянського керівництва, крах революційної ідеї («Отак загинув Гуска», «Хулій Хурина», «Зона», «Закут»). Присудом панівній системі стали п’єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» — трилогія блискучої перемоги українського духу.
П’єса М. Куліша «Маклена Ґраса» стала завершальною в репертуарі театру Леся Курбаса «Березіль» (1933). Автор відтворив апокаліптичні картини майбутнього: крах більшовицької ідеї та усвідомлення того, що всі жертви заради неї — марні. Отже, примарними є шукання гармонії у світі тоталітаризму. Драматург виносить присуд революційному фанатизмові, антигуманній ідеології більшовизму.
Запитання і завдання
- 1. Прослухайте «Патетичну сонату» композитора Людвіга ван Бетховена. Подумайте, чому саме цей твір М. Куліш обрав для назви своєї п’єси. Обміняйтеся думками з однокласниками й однокласницями. Чиї міркування вас зацікавили? Чим саме?
- 2. Як ви розумієте вислів одного з героїв п’єси «Маклена Ґраса»: «Сьогодні, коли я вже виріс із своїх юнацьких фантазій і мрій, я знаю, що соціалізм буде лише друга після християнства світова ілюзія...». Наведіть історичні (літературні) приклади, коли омріяні ідеали перетворюються на fata morgana (міраж, ілюзію).
Читацький довідник
Сатирична комедія — драматичний твір, у якому за допомогою сатиричних засобів (як-то іронія, сарказм, шарж, гротеск тощо) висміюються істотні суспільні недоліки чи особистісні вади.
«МИНА МАЗАЙЛО» — САТИРИЧНЕ ВИКРИТТЯ ДУХОВНОЇ ОБМЕЖЕНОСТІ
Микола Куліш був творцем модерної драми українського революційного відродження.
Юрій Лавріненко, літературознавець
П’єса М. Куліша «Мина Мазайло» стала відгуком драматурга на події в Україні періоду українізації. Вістря сатири спрямовувалося проти войовничого шовіністичного і зденаціоналізованого міщанства, яке чинило шалений опір спробам національного відродження.
Задум п’єси схарактеризував сам письменник: «міщанство і українізація» , у якій чітко окреслювались і соціальне середовище, і суспільно-значуща проблематика.
Конфлікт п’єси має соціально-побутовий характер. Усі події розгортаються навколо зміни прізвища «глави сімейства» Мини Мазайла й категоричного несприйняття цієї ідеї його сином Мокієм.
П’єса задумувалась як драма ідей, де зіткнулись різні політичні світогляди: відверті войовничі шовіністи-русифікатори й національні нігілісти та свідомі українці, стурбовані упослідженістю й занедбаним станом рідної мови, які, проте, далекі від основ національної культури.
Сюжет і композиція. Композиційно п’єса складається із чотирьох дій. Перша дія знайомить глядача з подіями в домі Мини Мазайла, з його дочкою Риною (Мокриною) та її подругою. Уля на прохання Рини має закохати в себе Мокія, щоб той забув про своє захоплення українською мовою. Ринина мама шле телеграму в Курськ сестрі Мотроні, аби та приїхала й допомогла вплинути на сина.
У наступних діях конфлікт набуває гостроти, оскільки до нього долучаються, окрім тьоті Моті з Курська, дядько Тарас із Києва та комсомольці, яких покликав на допомогу Мокій. Між ними розгораються словесні «баталії» про мову, українізацію, майбутнє України та українців.
Стосунки Улі й Мокія розвиваються зовсім не так, як планувала Рина: дівчина закохується по-справжньому. У третій дії — кульмінаційній — конфлікт досягає найвищої напруги.
Зрештою Мина змінює прізвище — але цього самого дня дізнається, що його звільнено з посади за опір українізації. Це — розв’язка твору.
Кадри з кінофільму «Мина Мазайло». 1991
Читацькі діалоги
Як ви вже знаєте, специфічними рисами драматичного твору є те, що в ньому немає розлогих пейзажів, портретів, інтер’єру, обмежена можливість вияву авторської присутності в тексті. Основними засобами характеристики героїв є дія і мова. Автор використовує ремарки. Вони не тільки слугують коментарем до дій героя, а й розкривають його психологічний стан. Наприклад, початок п’єси: «Нарешті Уля прийшла». Уважний читач розуміє: її тут давно і з нетерпінням чекали. Іноді ремарка виступає портретною характеристикою: «Увійшов Мокій, юнак з чорним висипом під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима».
Уважно прослідкуйте за ремарками в п’єсі «Мина Мазайло» та переконайтеся, що твір потребує повільного, вдумливого прочитання.
Жанр твору. П’єса «Мина Мазайло» належить до жанру сатиричної комедії. Однак деякі літературознавці визначають її як «філологічний водевіль», тобто твір, у якому багато мовознавчої уваги до слова, його емоційних барв і значеннєвих відтінків.
Художні образи. Мина Мазайло смішний у прагненні реалізувати нав’язливу ідею: змінити прізвище. На його переконання, саме немилозвучне прізвище і проблема з «правильними проізношеніями» заважають йому зробити службову кар’єру.
Мина справляє враження слабовольної, полохливої людини. Проте в сім’ї він прагне «проявити характер», зокрема у ставленні до Мокія, який не лише не хоче змінювати прізвище Мазайло, а пропонує ще додати до нього загублену частину — Квач. Перед глядачем Мина постає як персонаж, що яскраво уособлює бездуховність, національний нігілізм.
Об’єктом гумористичного зображення є Рина. Виникає враження, що всі її вболівання за батька і зміну прізвища — чи не єдина турбота, та й то поєднана з посиленою увагою до своєї зовнішності.
Найактивнішу допомогу Мазайлам подає тьотя Мотя Розторгуєва з Курська. Героїня має красномовне прізвище, живе біля ринку, в неї колоритна мова. У її образі уособлено великодержавний шовінізм, що виявляється як на рівні мовлення, так і поведінки.
Антагоністом тьоті Моті є дядько Тарас із Києва, який утілює риси українського націоналіста. У 1918 р. він ходив із жовто-блакитним прапором, однак тепер не розуміє сутності політики українізації. Для нього — «це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити, щоб і духу не було».
Отже, специфічною ознакою п’єси «Мина Мазайло» є те, що в ній немає позитивного героя.
М. Куліш був драматургом-новатором, у творчих виявах спорідненим із такими майстрами світової драматургічної класики XX ст., як Б. Шоу, Ш. О’Кейсі, Л. Піранделло, Б. Брехт та ін.
Читацькі діалоги
У літературознавстві існує думка про сатиричну комедію «Мина Мазайло» як «філологічний водевіль», адже події у творі розгортаються навколо питання самобутності української мови. Драматург дуже добре знав і високо цінував українську мову. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток.
З уроків зарубіжної літератури вам відоме поняття «нова драма». Зокрема, ви вивчали творчість Б. Шоу — його комедію «Пігмаліон».
Зверніть увагу на проблематику творів англійського та українського драматургів. Важливі соціальні проблеми розглядаються через вирішення мовного питання. Так, Б. Шоу розглядає мову як важливу ознаку соціальної приналежності людини.
Порівняйте вирішення мовного питання в комедіях Б. Шоу та М. Куліша. Чи обмежує український драматург своє розуміння мовного питання як засобу національної ідентифікації людини?
Шлях до глядача. Першим поставив п’єсу М. Куліша «Мина Мазайло» Дніпропетровський театр ім. Т. Г. Шевченка. Режисер І. Назаров трактував твір як сатиричну комедію, у якій висміюється міщанство, тому обрав шлях гротескного перебільшення й укрупнення хатнього побуту.
На початку 1929 р. «Мину Мазайла» було оголошено в майбутньому репертуарі театру «Березіль». Авторське (М. Куліша) і режисерське (Леся Курбаса) тлумачення п’єси різнилися. Л. Курбас надав їй романтичного забарвлення, що спричинило шквал критичних статей. Згодом режисер усвідомить специфіку жанру та намагатиметься, щоб із побутового він почав набувати промовистої символічної виразності.
Одночасно з «Березолем» над п’єсою працював і театр ім. І. Франка в Києві. Режисер Г. Юра зазначав, що «Мина Мазайло» — «цілком нова й виїмкова річ в українській драматургії», і ставив комедію «в загостреному плані умовного реалізму, шаржуючи окремі постаті».
З успіхом п’єса пройшла і в інших містах України. Однак тріумфальний хід на початку 30-х років було зупинено: комедію «Мина Мазайло» радянські критики оголосили небезпечною, ідейно хибною та націоналістичною. До глядача п’єса повернулася лише наприкінці 80-х років.
Сцена з вистави «Мина Мазайло» в постановці Харківського державного академічного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка
П’єси М. Куліша й тепер з незмінним успіхом ідуть в українських театрах. За творами письменника знято телефільми: «Закут», «Мина Мазайло», «Народний Малахій». Йому присвячено стрічки: «Микола Куліш» (1970), «Микола Куліш» (1991), документальні кінокартини «Пастка», «Тягар мовчання» (1991).
Запитання і завдання
- 1. Назвіть найвизначніших майстрів комедії в українській і зарубіжній класиці.
- 2. Які життєві й політичні ситуації спонукали М. Куліша до написання комедії «Мина Мазайло»?
- 3. До якого різновиду комедії належить «Мина Мазайло»? Доведіть або ж спростуйте твердження про цей твір як сатиричну комедію.
- 4. Визначте ознаки філологічного водевілю в п’єсі М. Куліша.
- 5. Попрацюйте в парах: знайдіть у тексті ремарки; витлумачте їх зміст.
- 6. Поміркуйте, чому в Мокія мрійливі, але злі очі. Кому адресована ця художня деталь — читачеві, глядачеві, акторові, режисерові? Яке смислове навантаження вона має?
- 7. Чому, на вашу думку, Мокій порубав сокирою малоросійські штани й сорочку, що їх подарувала Рина? Як це характеризує героя? З якою метою автор уводить цей епізод?
- 8. Сьому яву першої дії драматург починає такою ремаркою: «Ускочив Мазайло. Подивився гарячими, натхненними очима». Що відчуває, переживає в ці хвилини герой? Обміняйтеся думками в парах.
- 9. Що можна сказати про дядька Тараса на основі характеристики, яку дала Мазаїха: «Там такий, що в нього кури по-українському говорять»?
- 10. У чому полягає новаторство п’єси «Мина Мазайло»?
Ваші читацькі проекти
- Ознайомтесь із творами «Між двох сил» Володимира Винниченка, «Смерть» Бориса Антоненка-Давидовича, «Чорний ангел» Олекси Слісаренка, «Холодний яр» Юрія Горліса-Горського, що, як і більшість творів Миколи Куліша, відобразили глибокий трагізм доби українських визвольних змагань. Порівняйте життєві й літературні позиції письменників. Напишіть есей із власними міркуваннями про прочитане.
Читацьке дозвілля
- Знайдіть у мережі Інтернет і перегляньте документальний фільм «Тягар мовчання» (сценарій Н. Кузякіної, 1991) про останні дні життя драматурга М. Куліша, документальне свідчення про знищення духовної еліти України в найстрашнішому радянському таборі смерті. Поділіться своїми враженнями в класі.
Читацький самоконтроль
- Підсумуйте, наскільки успішним був ваш читацький шлях.
- Перегляньте визначені на початку навчального року цілі: яких із них досягнуто, а над чим ще варто попрацювати. Обміняйтеся міркуваннями та враженнями з однокласниками й однокласницями.
- Напишіть есей «Я на шляху до життєвого успіху», у якому поміркуйте, чи досягли поставлених цілей. Що сприяло роботі, що було перешкодою та який ваш найбільший успіх; які найбільші труднощі; у чому ви змінилися як читач і як особистість; що зрозуміли про себе, світ, своє місце у світі; чи задоволені результатами своєї роботи; як плануєте працювати далі? Робіть такий самоаналіз постійно.
Коментарі (0)