Матеріал до практичного заняття «Міжнародні відносини в другій половині 1930-х років у світлі історичних джерел»

I. Аншлюс Австрії

• Проаналізуйте зміст указівок А. Гітлера. Чи узгоджуються вони з пізнішими заявами про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «вільного волевиявлення» населення під час «референдуму» та ін.? Чи відомі Вам приклади проведення загарбницької політики за подібним сценарієм у XXI ст.?

«1. Я маю намір, якщо інші засоби не приведуть до мети, здійснити військове вторгнення до Австрії...

2. Командування всією операцією я беру на себе...

3. Завдання:

а) сухопутним військам: вступити на територію Австрії... швидко оволодіти Віднем і виставити перепону на австро-чеському кордоні;

б) військово-повітряним силам: вести демонстративні маневри та скидати пропагандистські матеріали; захопити австрійські аеродроми для можливого прийому додаткових сил; надати... підтримку сухопутним військам...»

З директиви А. Гітлера від 11 березня 1938 р. (Накануне. 1931-1939. Как мир был ввергнут в войну. — М., 1991. — С. 156)

II. Громадянська війна в Іспанії

• На яких особливостях громадянської війни наголошує дослідник? Чим громадянська війна відрізняється від війни між державами?

«Громадянська війна — це завжди жорстоке випробування для народу, зокрема й у моральному плані. У війні між державами все визначено: є лінія фронту, за нею — ворог... У громадянській війні лінія фронту проходить через кожне місто й село, іноді — через дім і родину. Ворогами можуть виявитися колеги, сусіди, друзі й родичі. Ворогуючі табори майже не зважають на інтереси населення. Трапляються парадокси, коли населення страждає більше саме від тієї влади, яку підтримує».

Олександр Бойко, український історик (Перша українсько-російська війна // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХ ст. Історичні нариси. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 121)

• Як Ви вважаєте, чому існують різні оцінки громадянського конфлікту? На чиїй стороні була правда? Зокрема, на чиїй стороні, на Вашу думку, воював Дж. Орвелл? Обґрунтуйте висновок.

«Долаючи труднощі модернізації відсталої економіки й соціальної структури в країні без сильних демократичних традицій та ще й у період депресії, Республіка до 1936 р. зіткнулася з непереборними проблемами. Може, громадянська війна й не була неминучою, але, звісно, не була також і неочікуваною.

Патрісія Найт, англійська дослідниця (Patricia Knight, The Spanish Civil War, 1998. — https://www.download-geek.com/download/book/The+Spanish+Civil+War.html?aff.id=3397&aff.subid=101)

«Коли Франко спробував повалити помірковано лівий уряд, іспанський народ несподівано дав йому відсіч. Здавалося, що настав поворотний момент... Але були факти, які залишилися поза увагою громадськості. По-перше, Франко не можна було ототожнювати ні з Гітлером, ні з Муссоліні. Це був військовий заколот, підтриманий аристократією та церквою. Його метою було... відновлення феодалізму... Ще більше значення мав той факт, що... опір іспанських робітників супроводжувався... справжнім революційним вибухом. Селяни захопили землю; чимало заводів... перейшло в руки профспілок, церкви були зруйновані, а священики вигнані або вбиті. Газета "Дейлі мейл” під схвальні вигуки католицького духовенства представила Франко як патріота, який звільняє країну від диких орд "червоних”».

Джордж Орвелл, англійський письменник (George Orwell. Homage to Catalonia, 1938)

III. «Мюнхен»

• Чому, на Вашу думку, на Мюнхенській конференції не виявилося стільця для Й. Сталіна?

• На що розраховували учасники конференції?

Британська карикатура на Мюнхенську конференцію. 1938 р.

IV. «Українське питання» напередодні Другої світової війни

• Яке місце належало «українському питанню» в геополітичних планах європейських держав. Чи можна зробити висновок про те, що якась із цих держав була зацікавлена у відновленні державної незалежності України?

«Мені... здається, що Німеччина неминуче захоче відірвати цю багату країну [Україну] від просторів Російської держави. ...Керуючись власними інтересами, Німеччина, звісно, воліла б, щоб Україна була незалежною та відігравала роль буферної держави між нею та ворогом. ...Я не думаю, що СРСР слухняно піддасться німецьким інтригам, мені здається, що менше ми надаватимемо перевагу одній із сторін у цьому конфлікті, то буде краще».

Невіл Гендерсон, британський посол у Німеччині, 9 березня 1939 р. (Documents on British Foreign Policy, 1919-1939. — London, 1951. Vol. IV (1939). - P. 214-217)

«На зауваження Пайяра [тимчасового повіреного в справах Франції в СРСР] про солідарність інтересів [натяк на Україну] я сказав, що це питання нас зовсім не турбує, що ми навіть не впевнені, що Гітлер всерйоз ставиться до так званої української акції».

Максим Литвинов, нарком закордонних справ СРСР, 19 грудня 1938 р. (СССР в борьбе за мир накануне Второй мировой войны (сентябрь 1938 — август 1939 гг.). Документы и материалы. — М., 1971. - С. 134)

«Згідно з деякими іноземними джерелами, план Гітлера щодо України полягає в спробі створити... за допомогою Польщі, якій буде запропоновано свого роду кондомініум, щось на кшталт європейського Маньчжоу-го, поставленого у... васальну залежність».

Ю. де Монба, тимчасовий повірений у справах Франції в Німеччині, 6 грудня 1938 р. (Documents diplomatiques frangais. 1932-1939. — Paris, 1979. - T. XIII. - P. 88)

«Характерний гамір здійняла англо-французька та північноамериканська преса з приводу Радянської України. Схоже на те, що цей підозрілий гамір мав на меті розлютити Радянський Союз... і спровокувати конфлікт з Німеччиною без очевидних підстав. Можливо, у Німеччині і є божевільні, які прагнуть приєднати Радянську Україну до... Закарпаття, але СРСР дасть їм раду».

З виступу Йосифа Сталіна на XVIII з’їзді ВКП(б) 10 березня 1939 р. (XVIII съезд ВКП (б). Стенографический отчет. — М., 1939.—С. 13-14)

V. Політика «умиротворення»

• Що Вам відомо про події, зображені на карикатурі? Назвіть імовірний рік її створення.

• Охарактеризуйте зображених персонажів. За допомогою яких художніх символів створені ці образи?

• Яке ставлення до персонажів демонструє художник: позитивне чи негативне?

• Чи згодні Ви з інтерпретацією цієї історичної події? Обґрунтуйте Вашу точку зору.

• Зробіть висновок про витоки й цілі політики «умиротворення» А. Гітлера за уривками з документів (див. також матеріал § 18).

Британська карикатура

«Французьке "умиротворення” Грунтувалося на військовій нездатності протидіяти Німеччині. ...Франції, на відміну від Британії... на суші загрожувала Німеччина, і вона мала менше ілюзій щодо нацистських амбіцій у Європі, потребувала союзників у Східній Європі, мала найбільшу в Європі армію (після мобілізації)».

Джеффрі Рекорд, сучасний американський історик (J. Record. Appeasement Reconsidered: Investigating the Mythology of the 1930s. Carlisle, PA: Strategic Studies Institute, US Army War College, 2005. - P. 19)

«Британська політика щодо Німеччини викликала занепокоєння. Протести й акції, зокрема утворення Фронту Стрези... укладення в 1935 р. англо-німецької морської угоди... не могли породити надії на рішучу антинацистську політику. Лейбористська партія була антинацистською силою... більше на словах, але демонструвала моралізаторський пацифізм, який лише потурав ілюзіям про міжнародне співробітництво».

Мартін Гілберт, американський історик (Gilbert Martin. Second World War. - London, 1989. - P. 167)

VI. Англо-франко-радянські переговори 1939 p.

• Хто зображений на карикатурі й чого ці люди очікують у приймальні В. Молотова?

• Які, на Вашу думку, події зображені на карикатурі?

• Що Вам відомо про них?

Британська карикатура. 1939 р. (Підпис: «Якщо англійці не зможуть домовитися, можливо, ми зможемо?»).

• Чи згодні Ви з характеристикою українського історика подій, що передували підписанню радянсько-німецького договору?

«Сталін безнадійно втратив останній шанс, щоб не допустити вибуху війни, але він був переконаний, що перехитрує їх усіх разом узятих: і підступного Чемберлена, і мовчазного Дрекса [голова англійської місії], і боягузливого Даладьє, і розумного й відповідального генерала Думенка [голова французької місії]. Але насамперед він був упевнений, що перехитрує Гітлера. Та тут наткнулася коса на камінь — обоє були варті один одного».

Анатолій Трубайчук, український історик (Дипломатична історія Другої світової війни. Курс лекцій. — К., 2007. — С. 45)

VII. Радянсько-німецький пакт 1939 р.

• Чи сприяв радянсько-німецький пакт 1939 р. справі збереження миру? Чому, на Ваш погляд, підписання відбулося з небаченим поспіхом? Аргументуйте Вашу точку зору, використовуючи матеріал § 18.

«Терміново! ...повідомте фюреру, що перша... зустріч із Сталіним і Молотовим щойно закінчилася. ...Останньою перешкодою... є вимога росіян до нас визнати порти Лібаву [Лієпаю] і Віндаву [Вентспілс] такими, що належать до їхньої сфери впливу. ...Підписання секретного протоколу про взаємне розмежування сфер впливу в усій східній зоні, на яке я дав свою принципову згоду, обговорюється».

З телеграми Йоахима фон Ріббентропа до Берліна, 23 серпня 1939 р. 20 год 05 хв (Documents on German Foreign Police. 1918-1945. — Washington, 1956. — Series D (1937-1945), vol. VII. — P. 220)

«Відповідь: так, згоден».

Телеграма з Берліна до посольства Німеччини в Москві, 23 серпня 1939 р. 23 год 00 хв (Documents on German Foreign Police. 1918-1945. - Washington, 1956. Series D (1937-1945), vol. VII. - P. 223)

«Завдяки цим угодам гарантується доброзичливе ставлення Росії на випадок будь-якого конфлікту. ...Завдяки переговорам з радянською Росією в міжнародних відносинах змінилася розстановка сил, що має принести "Осі” найбільший із можливих виграшів».

З листа Адольфа Гітлера до Беніто Муссоліні, 25 серпня 1939 р. (Documents on German Foreign Police. 1918-1945. — Washington, 1959. - Series D (1937-1945), vol. VI. - P. 281-283)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно