§ 5. Узагальнення до розділу 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції

1. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914-1918 рр.

1.1. СТВОРЕННЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНИХ БЛОКІВ

1.2. ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Головною причиною Першої світової війни було загострення протиріч між провідними країнами світу в боротьбі за переділ світу. Міжнародну напругу посилили наслідки міжнародних конфліктів XIX ст. та їх несправедливе розв’язання, особливо німецько-французькі й німецько-англійські протиріччя. Мілітаризація країн і гонка озброєнь прискорювали початок війни.

2. РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р. І ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА В РОСІЇ

Травень 1918 — лютий 1919 р.

• початок інтервенції Румунії, Англії, Франції, США; Німеччини, Австро-Угорщини; Румунії; Японії; Туреччини;

• заколот Чехословацького корпусу;

• формування Добровольчої армії А. Денікіна;

• створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті;

• заколот лівих есерів.

Події в листопаді 1918 — лютому 1919 р.

• революція в Німеччині, Уряд РРФСР анулював Брестський мирний договір;

• закінчення Першої світової війни дозволило країнам Антанти посилити свою присутність у Росії.

Воєнні дії в березні 1919 — навесні 1920 р.

• східний фронт. Наступ армії О. Колчака;

• боротьба більшовиків з військами А. Денікіна;

• бої на півночі з військами М. Юденича.

Воєнні дії навесні — восени 1920 р.

• війна проти Польщі. Ризький мирний договір.

• війна більшовиків проти військ Врангеля. Перемога більшовиків.

3. ПОДІЇ В НІМЕЧЧИНІ ТА УГОРЩИНІ

1918 р. — Листопадова революція в Німеччині.

13 квітня — 1 травня 1919 р. — існування Баварської Радянської республіки.

30 жовтня 1918 р. — початок демократичної революції в Угорщині.

березень 1919 р. — встановлення комуністичної диктатури в Угорщині.

4 серпня 1919 р. — румунські й чехословацькі війська увійшли в Будапешт.

Проіснувавши 133 дні, комуністичну владу в країні було повалено.

4. РОЗПАД ІМПЕРІЙ ТА УТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

Розпад Османської імперії

Сирія й Ліван перейшли під контроль Франції; Палестина, Йорданія та Ірак — Великої Британії. На заході Аравійського півострова за підтримки англійців утворились незалежні держави: Хіджаз, Неджд, Асир і Ємен (надалі Хіджаз й Асир увійшли до складу Саудівської Аравії).

Розпад Російської імперії

Незалежність здобули: Фінляндія, Польща, Литва, Латвія, Естонія.

Білорусія: після поразки у війні Німеччини в Білорусії було встановлено радянську владу. Закавказзя, Крим і Середня Азія: у 1920—1921 рр. було встановлено радянську владу.

Україна: більшовики силою зброї встановили свою диктатуру в Україні.

Розпад Австро-Угорщини

Незалежність здобули: Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Угорщина. Проголосили незалежність: Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), Карпатська Русь.

Виникли та деякий час існували Тарнобжезька республіка, Західно-Лемківська республіка, Східно-Лемківська республіка, Словацька Радянська республіка.

5. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Розгляньте фотографії та скажіть, які історичні події та особи на них зображені.

6. ІСТОРИЧНЕ ІНТЕРВ’Ю

Уважно прочитайте інтерв’ю відомих істориків, які погодились відповісти на запитання, визначені Програмою вивчення історії в 10 класі. Тут учені аналізують основні політичні, економічні, світоглядні наслідки революцій 1917 р. в Росії.

Пропонуємо такі варіанти роботи.

1. Проаналізувати текст та виділити основні думки істориків, знайти в них спільне та відмінне.

2. Розділити учнів класу на дві групи. Учні з першої групи мають відстоювати ідеї вчених, а учні з другої групи — шукати аргументи для їх заперечення.

Спільно з учителем підбийте підсумки дебатів.

Ігор Гирич

ІГОР ГИРИЧ (доктор історичних наук, професор, м. Київ)

Революції в Росії в політико-державній сфері мали такі риси.

1) Реставраційний характер — повернення до ідеї панування над народами Російської держави російської нації. Монархічні й комуністичні сили намагалися зберегти в Росії її імперський характер, і не дати утворитися новим державам за національною ознакою. Більшовицька перемога не лише дозволила утримати великодержаву від розпаду, а й надати ідеї російського месіанізму нового імпульсу, через ширення ідеї експорту комуністичної революції у світі.

2) 1917 р. надав імпульсу творення на теренах колишньої російської монархії нових національних держав європейського демократичного спрямування. Добилися унезалежнення країни Балтії, Фінляндія та Польща. Збройно програли війну за незалежність країни Закавказзя, Україна й Білорусь. Не змогли добитися навіть правдивої федеративної форми правління Дон, країни Північного Кавказу, Середньої Азії, Татарстан, території Уралу, Сибіру. Проте, 1917 рік став роком початку розвалу євроазійської імперії.

Лідери УНР та інших незалежних країн Східної Європи намагалися будувати соціалізм європейського ґатунку з індивідуальними свободами людини, приватною власністю та ринковою економікою.

Натомість Росія, здійснивши військову агресію проти УНР та її окупацію, почала будівництво тоталітарної, деспотичної держави з владою однієї радикальної лівої партії, диктатурою комуністичної ідеології над правами людини й суспільства, адміністративно-командною моделлю економіки.

Ярослав Грицак

ЯРОСЛАВ ГРИЦАК (доктор історичних наук, професор, м. Львів)

Кожна революція починається із завищених очікувань. Революція 1917 р. не виняток.

Перш за все, вона мала початися в Росії — але не мала Росією скінчитися. Вона мала перемогти на індустріально розвиненому «капіталістичному» Заході, щоб стати світовою — але насправді там ніколи не перемогла, обмежившись аграрними і економічно відсталими регіонами.

Вона мала стати альтернативою до капіталізму — а закінчилася повною капітуляцією.

Вона мала модернізувати країни, де вона почалася або була внесена на «кінчику штика» — а насправді, як показують порівняльні історично-економічні дослідження, комунізм виявився економічним гальмом для кожної з них.

Вона мала розв’язати національне питання — а насправді стала новою імперією.

А головне: вона обіцяла побудувати найбільш гуманне суспільство — а закінчила десятками мільйонів людських жертв.

Її короткоривалі успіхи були незаперечні: перемога за дуже несприятливих умов у Громадянській війні, швидка модернізація в 1930-х роках, перемога у Другій світовій війні. Але всі ці успіхи були здобуті такою високою ціною — в т.ч. перемога, коли нацистське військо буквально завалили тілами радянських солдат — що дозволяє говорити про комунізм як систему, що була побудована на безпрецедентній розтратності людського матеріалу.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно