Войти
Закрыть

Світ після Другої світової війни

10 Клас

НАСЛІДКИ ВІЙНИ. Після радісних днів святкування перемоги перед світом постали жахливі наслідки війни. Було зруйнувано тисячі міст, десятки тисяч сіл, підприємств. За роки війни було повністю розладнано транспортну систему, виведено з ладу велику кількість залізничних та автомобільних магістралей. У всіх країнах, що постраждали від війни, гостро постала житлова проблема. Фактично розпалася система торгівлі. Війна завдала величезної шкоди сільському господарству. Мільйони мін, непідірваних боєприпасів, покинутої військової техніки заважали обробітку земель. Унаслідок постійних військових реквізицій та воєнних дій у зоні боїв зменшилися запаси зерна, поголів’я худоби й птиці. Різко загострилася продовольча проблема. Недоїдання, хвороби погіршували здоров’я населення, загрожували здоров’ю майбутніх поколінь і спалаху епідемій хвороб, як це сталося після Першої світової війни. Англія уникла вторгнення, але зазнала руйнівних бомбардувань. Їй вдалося зберегти потенціал своїх промислових центрів, але вона фактично залишилася без золотого запасу, який перейшов до США як розрахунки за озброєння. У занепаді перебувала промисловість Франції, Італії, Японії. У катастрофічному становищі опинилася Німеччина. Вщент були зруйновані міста, не працювала промисловість. До цього додавалися людські втрати, мільйони біженців і переселенців, моральне пригнічення населення. Крім того, Німеччина була зобов’язана відшкодувати союзним державам їхні військові витрати за репараціями, у тому числі у вигляді промислового обладнання, наукових розробок, технологій тощо....
0 Переглянути

Завершення та підсумки Другої світової війни

10 Клас

ЗАВЕРШЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ У ЄВРОПІ. КАПІТУЛЯЦІЯ НІМЕЧЧИНИ. На початку 1945 р. відбулися вирішальні бої з метою розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські й польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію. Протягом перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська вийшли до річки Одер, за 60—70 км від Берліна. Також було оточено й незабаром знищено німецьке угруповання у Східній Пруссії. Ціною значних втрат радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. Південне угруповання німецько-угорських військ було розгромлене. 9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили в полон Б. Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Усі вони були страчені. Розвиваючи успіх, війська союзників звільнили Баварію, Західну Австрію й частину Чехії (міста Пльзень і Карлові Вари). Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. Із радянського боку в ній брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського та 1-го Українського. Ними командували відповідно К. Рокоссовський, Г. Жуков та І. Конєв....
0 Переглянути

Воєнні дії в 1944 р.

10 Клас

НАСТУПАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬК, ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ СРСР. ПЕРЕНЕСЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ У СХІДНУ ЄВРОПУ. До 1944 р. війська нацистської Німеччини та її союзників ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініціативу вже втратила. 14 січня — 29 лютого 1944 р. було проведено успішну наступальну операцію під Ленінградом. Місто було повністю деблоковано. Закінчилася 900-денна блокада. Практично одночасно із цим тривала кампанія з визволення Правобережної України. Ключовою з них стала Корсунь-Шевченківська операція. Війська 1-го Українського фронту (командувач М. Ватутін) і 2-го Українського фронту (командувач І. Конєв) оточили корсунь-шевченківське угруповання противника. У результаті було знищено 55 тис. німецьких солдатів, 18 тис. взято в полон. За тактикою і військовим мистецтвом оточення цю операцію назвали «другим Сталін градом». 26 березня 1944 р. з’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону СРСР. У середині квітня війська 1-го Українського фронту підійшли до передгір’я Карпат. Більшу частину Правобережної України було звільнено. За наступом на Правобережній Україні 8 квітня 1944 р. почалася Кримська операція 4-го Українського фронту (командувач Ф. Толбухін). Вона завершилась 12 травня повним розгромом німецько-румунського угруповання....
0 Переглянути

Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору

10 Клас

НАЦИСТСЬКИЙ «НОВИЙ ПОРЯДОК» У ЄВРОПІ. ОКУПАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ. Окупація значних територій у Європі, Азії, Африці супроводжувалася встановленням «нового порядку». Він базувався на нещадному терорі й пограбуванні. Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явилися нові держави: Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Однак незалежність цих держав була дискредитована співробітництвом з агресорами. Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Франції до влади прийшли колабораціоністські уряди. Держави — союзниці Німеччини, Італії та Японії отримали значні територіальні придбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини та Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — південну частину Добруджі, Македонії, Фракії, Фінляндія повернула собі втрачені в 1940 р. території. Окупаційна політика на території Східної Європи та СРСР проводилася згідно з планом «Ост». Окуповані радянські території було розділено на частини. Тилові райони німецьких груп армій передавали під управління військового командування. Інші було підпорядковано «східному міністерству» на чолі з А. Розенбергом і поділено на два рейхскомісаріати — «Остланд» (країни Балтії й більша частина Білорусії) та «Україна». Західноукраїнські землі було приєднано до польського генерал-губернаторства....
0 Переглянути

Воєнні дії в другій половині 1942—1943 рр.

10 Клас

Сталінградська битва — одна з найбільших і найважливіших операцій Другої світової війни. Умовно її можна поділити на дві частини. Перша — це наступ німецьких військ влітку 1942 р. і вихід їх до Волги й на Північний Кавказ. Друга — контрнаступ радянських військ і розгром угруповання німецьких, італійських, румунських та угорських частин на Волзі. Сталінградська битва стала символом боротьби двох тоталітарних режимів, протистояння їхніх лідерів. 14 жовтня німецькі війська після потужної авіаційної та артилерійської підготовки пішли на штурм міста. Спалахнули жорстокі вуличні бої. Обидві сторони зазнали важких втрат. 14 листопада німецькі війська почали останній штурм міста, на окремих ділянках їм вдалося пробитися до Волги, але це був їх останній успіх. На той час воєнно-стратегічна ситуація змінилася на користь СРСР. У другій половині 1942 р. економіка СРСР безперервно нарощувала випуск військової продукції. Шляхом запровадження жорстокої дисципліни й експлуатації за короткий час за Уралом було налагоджено роботу потужного військово-промислового комплексу. Літні люди, жінки, діти, що замінили біля верстатів мобілізованих на фронт робітників, самовіддано працювали, згуртовані гаслом: «Усе для фронту! Усе для перемоги!» Саме їхніми зусиллями в другій половині 1942 р. було випущено 15,8 тис. бойових літаків, 13,6 тис. танків, 15,6 тис. гармат. Для забезпечення головного удару передбачалося на шість днів раніше здійснити відволікаючий удар у районі Сталінграда. Згідно з планом «Уран» 19 листопада 1942 р. радянські війська силами трьох фронтів — Південно-Західного, Сталінградського і Донського — перейшли в контрнаступ, завдавши флангових ударів. У вирішальний момент Сталінградської битви перевага в живій силі й техніці вже була на боці радянських військ....
0 Переглянути

Воєнні дії в середині 1941—1942 рр.

10 Клас

ПІДГОТОВКА НІМЕЧЧИНИ ДО НАПАДУ НА СРСР. ПЛАН «БАРБАРОССА». Із завершенням воєнних дій у континентальній Європі Німеччина взяла під свій контроль величезний геополітичний простір. Вона окупувала Польщу, Нідерланди, Бельгію, Данію, Норвегію, Люксембург, значну частину Франції, Югославію, Грецію. Безпосередньо до Третього рейху увійшли: Саар, Австрія, Судетська область, Мемельська область. Залишки незалежної Чехії стали «протекторатом». Після захоплення Польщі до Третього рейху повернулися землі, що відійшли від Німеччини за Версальським договором: Данія втрачала частину Шлезвіг-Гольштейну, а Франція — Ельзас і Лотарингію. До складу Третього рейху від Югославії відійшли Словенія, Штирія та інші землі. Важливою часткою підготовки Німеччини до війни із СРСР було використання промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів поневолених країн. Порівняно з німецьким промисловим потенціалом економічні потужності СРСР були не такими значними. Частка СРСР сягала 10% світового промислового виробництва. Хоча СРСР і випереджав Німеччину у виробництві танків, гармат, літаків, проте відставав у виготовленні автоматичної зброї, автотранспорту, засобів зв’язку, оптичних приладів тощо — тобто того, без чого сучасна війна була неможлива. ЦІКАВІ ФАКТИ Значні території отримали союзники Німеччини. Угорщині відійшли землі від Словаччини (прикордонні території), Румунії (Трансильванія) та Югославії (Воєводина). Болгарія повернула собі Південну Добруджу, а також приєднала частину югославської та грецької Македонії, Фракію. Італія отримала деякі прикордонні території Франції, частини Греції та Югославії....
0 Переглянути

Початок Другої світової війни

10 Клас

ПРИЧИНИ, ПЕРЕДУМОВИ, ХАРАКТЕР ВІЙНИ. У Другій світовій війні брали участь понад 72 держави, на території яких проживало 80 % населення Землі. Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн км2 і на просторах Світового океану. За роки війни до армій воюючих держав було призвано 110 млн осіб. На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65—67 млн осіб, 95 млн було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати склали 4 трлн доларів. Несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи поставила багато народів у принизливе становище, унаслідок чого до влади прийшли сили, які прагнули реваншу — нового переділу світу. Найбільшою мірою це проявилося в політиці Німеччини, Італії та Японії. Вони й стали підпалювачами війни. Економічна криза 1930-х рр. загострила суперечності між країнами, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля в боротьбі за збереження миру. Систему безпеки, створену в 1920-ті рр., було зруйновано. Розв’язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на «умиротворення» агресора, а також ізоляція США. Прийнявши закон про нейтралітет, Сполучені Штати фактично самоусунулися від впливу на розвиток подій у світі. Чималу роль у розв’язанні війни відіграв СРСР. Підписавши з Німеччиною Пакт про ненапад і таємний протокол до нього (про поділ сфер впливу у Східній Європі), він відкрив Німеччині шлях для нападу на Польщу....
0 Переглянути

СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни

10 Клас

СИСТЕМА КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ. Протягом 1920—1930-х рр. політика СРСР зазнала суттєвих змін. Зрозумівши нездійсненність найближчим часом світової революції, радянське керівництво шукало виходу з міжнародної ізоляції. У роки світової економічної кризи СРСР прагнув використати суперечності між капіталістичними країнами для забезпечення перетворень першої п’ятирічки. Невдовзі стало зрозуміло, що дії Німеччини та Японії загрожують безпеці СРСР. Це змінило його зовнішньополітичну доктрину. Загроза з боку Японії змусила СРСР піти на зближення із Чан Кайші та рекомендувати КПК діяти спільно з Гомінданом у боротьбі проти Японії. СРСР виступив за створення системи колективної безпеки й стримування агресорів. Провідником цього курсу став народний комісар (нарком) закордонних справ СРСР Максим Литвинов. СРСР вдалося зміцнити своє становище. У 1933 р. були встановлені дипломатичні відносини зі США, а в 1934 р. СРСР був прийнятий до Ліги Націй як член Ради, що означало визнання його великою державою....
0 Переглянути

Політика «умиротворення» агресора та її крах

10 Клас

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЛІТИКИ «УМИРОТВОРЕННЯ». В умовах, що склалися, мир означав збереження Версальсько-Вашингтонської системи, яка, незважаючи на всі недоліки, забезпечувала відносну стабільність і визнавала силу права. Ця система містила принцип запобігання міжнародним кризам. Він передбачав колективні дії проти агресора через Лігу Націй. Проте спільної відсічі не вийшло. Насамперед це пов’язано з тим, що здатність країн Заходу до колективних дій проти агресора знизилася через загострення взаємного суперництва в пошуках шляхів подолання економічної кризи. До того ж скрутне економічне становище відвертало увагу суспільства й політиків на внутрішні проблеми. Вирішення їх було пріоритетним. Колективний опір агресорам потребував застосування різноманітних, у тому числі силових методів. Захист миру за тих умов вимагав мужності, волі й готовності до певних втрат. Однак людей лякала навіть думка про війну. Громадськість в Англії та Франції була налаштована категорично проти використання сили. Китай та Ефіопія здавалися занадто далекими, щоб вбачати в них загрозу колективній безпеці. Розуміння цілісності й неподільності світу не було притаманним для тогочасної суспільної свідомості. Такі настрої знайшли своє відображення в політиці «умиротворення», яка вела країни до пасивності й зайвої обережності....
0 Переглянути

Утворення осередків Другої світової війни. Створення блоку Берлін—Рим—Токіо

10 Клас

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ. Світова економічна криза загострила міжнародні відносини й призвела до появи осередків нової війни. Порівняно з Першою світовою війною, у 1930-ті рр. лише незначна кількість держав прагнула війни. Тому можна було усунути загрозу війни в разі спільних дій усього співтовариства. Звичайно, розвиток міжнародних відносин у 1930-х рр. не слід розглядати як єдину тенденцію, спрямовану на підготовку нової війни. Із поглибленням конфліктів наростало прагнення учасників вирішувати їх не шляхом компромісів, а нав’язуванням своєї волі силою. Незважаючи на всю гостроту кризи, на початку 1930-х рр. навряд чи хто з тогочасних політиків наважився б стверджувати, що до кінця десятиліття може спалахнути нова, більш масштабна світова війна. На той час політиків непокоїли питання, якими зовнішньополітичними кроками можливо хоча б пом’якшити наслідки кризи. Першим випробуванням здатності світового співтовариства діяти спільно стала економічна криза. Вона була світовою і поставила перед усіма країнами завдання скоординувати свої зусилля на її подолання. Дієвими кроками на цьому шляху вважали зменшення військових витрат (шляхом скорочення озброєнь та армій або створення такої системи міжнародної безпеки, яка б усунула необхідність у значних витратах на війну) і полегшення фінансового тягаря репарацій та боргів....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 23
Назад

Навігація