США в 1960–1970-ті рр.
- 3-02-2022, 17:01
- 536
11 Клас , Всесвітня історія 11 клас Щупак (Новітній період 1939 - 2011 рр.)
§ 8. США в 1960–1970-ті рр.
1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЙ ДЖ. КЕННЕДІ ТА Л. ДЖОНСОНА
1.1. Перемога на президентських виборах Дж. Кеннеді. На початку 1960-х рр. США зіткнулися зі зростаючими труднощами. З одного боку, науково-технічна революція створювала нові можливості для розвитку виробництва, з іншого - ще більше загострювалися соціальні протиріччя, зростало безробіття. Американці були стурбовані також надмірною експлуатацією природних ресурсів, відчували занепокоєння успіхами СРСР в освоєнні космосу і розвитку атомної промисловості. Ці зміни вловили демократи. На президентських виборах 1960 р. переміг 43-літній сенатор-демократ від штату Массачусетс Дж. Кеннеді, який випередив республіканця Р. Ніксона. Демократи знову повернулися в Білий дім після 8-річної перерви.
Кеннеді Джон Фіцджеральд (1917 - 1963) - президент США в 1961-1963. Народився в одній з найбагатших і найвпливовіших родин у країні, яку охрестили «клан Кеннеді». У сім’ї, окрім Джона, було ще 8 дітей, і всі сини присвятили себе політиці. У роки війни Дж. Кеннеді був командиром торпедного катера, учасником бойових дій. Нагороджений медаллями ВМС і корпуса морської піхоти.
У 30 років став конгресменом, а через кілька років сенатором від штату Массачусетс. У 1960 обраний президентом США. Сполучені Штати вперше за свою історію обрали президента-католика ірландського походження. Дж. Кеннеді трагічно загинув 22 листопада 1963 у результаті замаху.
Додаткова інформація
Джон Кеннеді почав службу у ВМФ США у вересні 1941 р. і брав участь в бойових діях на Тихому океані. Кеннеді отримав звання лейтенанта і став капітаном торпедного катера «РТ-109». 2 серпня 1943 р. японський есмінець «Амагірі» протаранив і розрізав торпедний катер «РТ-109» навпіл під час патрулювання у Соломоновому морі. Джон був кинутий через палубу, що пошкодило його спинний хребет. Але він зміг врятувати 11 з 13 своїх моряків. Кеннеді залишався в морі протягом 4 годин, щоб підтримувати життя деяких своїх важко обгорілих товаришів. Про цей героїчний вчинок було надруковано у газеті «Нью-Йорк Таймс». Так Кеннеді став улюбленцем американців та героєм війни. Після війни Джон хотів стати журналістом і влаштувався на роботу в одну з газет. Але під впливом батька у 1946 році він почав передвиборчу боротьбу за місце у Палаті представників Конгресу США у Бостоні, штат Массачусетс, і став депутатом від Демократичної партії. Пізніше Дж. Кеннеді переобирався ще 2 рази.
1.2. Внутрішня політика адміністрації Кеннеді. Основою діяльності Кеннеді на посаді президента стала концепція «нових рубежів». Її цілі у сфері внутрішньої політики полягали в тому, щоб створити «сильну Америку» з економікою, що буде розвиватися. Президент Кеннеді намагався здійснювати реформи, пробуджуючи громадянську активність американців, спираючись на їхні традиційно сильні патріотичні почуття.
Свідчать документи
З промови Дж. Кеннеді 20 січня 1961 р.
«Не запитуй, що твоя країна може зробити для тебе. Запитай себе, що ти можеш зробити для своєї країни» (англійською: Ask not what your country can do for you, - ask what you can do for your country).
Чи є актуальними подібні слова для громадян України?
Основу економічного росту Кеннеді вбачав у збільшенні капіталовкладень в економіку, використанні досягнень НТР, підвищенні кваліфікації та рівня освіти працівників у всіх галузях. Нова адміністрація взяла курс на прискорення економічного росту за допомогою державного регулювання. Для стимулювання розширення виробництва надавалися додаткові пільги. Програма уряду передбачала підвищення мінімуму погодинної оплати праці, тимчасове збільшення термінів виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, допомогу фермерам, що розорилися, і розширення житлового будівництва. Крім того, пропонувалася комплексна програма заходів для подолання відсталості ряду регіонів країни, збільшувалася допомога держави для перебудови багатьох міст.
У 1961 р. були прийняті закони про федеральну допомогу середній і вищій школі, про надання медичної допомоги літнім людям, про вживання заходів для скорочення безробіття серед молоді, а також щодо охорони природи. Для того, щоб вивести США на провідні позиції в дослідженні космосу, Кеннеді запропонував програму «Аполлон», метою якої була висадка американців на Місяці. Ця мета була досягнута в 1969 р.
У здійсненні своєї програми адміністрація демократів досягла значних успіхів. Під час президентства Кеннеді ВНП збільшився на 25%.
1.3. Зовнішня політика адміністрації Кеннеді. У сфері зовнішньої політики президент Кеннеді прагнув підсилити вплив США на хід подій у світі і не допустити експансії комунізму. Разом із тим уряд Кеннеді став реалістичніше усвідомлювати нові економічні та політичні реалії у світі. На початку 1960-х рр. була прийнята нова військово-політична концепція - стратегія «гнучкого реагування». Вона стала офіційною доктриною НАТО і передбачала можливість ведення як тотальної ядерної війни, так і «обмежених воєн» із використанням і звичайної, і ядерної зброї.
Кеннеді також виявляв готовність йти на компроміси у відносинах із СРСР, щоправда це було сприйнято М. Хрущовим як прояв слабкості США. У той же час президент США дотримувався досить твердої політики під час Карибської кризи.
Блискуча кар’єра Дж. Кеннеді обірвалася трагічно. Деякі з його реформ, особливо націоналізація нафтових родовищ, зачепили інтереси представників великого бізнесу. 22 листопада 1963 р. під час поїздки в м. Даллас (штат Техас) на президента США був здійснений замах. Він був смертельно поранений у своїй відкритій машині.
Додаткова інформація
Ключ до великої популярності особи Джона Кеннеді лежить, очевидно, і в історії його життя, і в трагічній та досі нерозгаданій загадці загибелі, і в романтиці його кохання з красунею Жаклін, і в історії його родини. Два молодших брати Джона Кеннеді також були політиками. Роберт Кеннеді у 1968 р., через 5 років після загибелі Джона, балотувався на посаду президента США від Демократичної партії. Одним з основних напрямків його політичної діяльності була боротьба за рівні права для афроамериканців у США. Та Роберт так само, як і старший брат, загинув після пострілу найманого вбивці у червні 1968 р. Наймолодший в родині Кеннеді - Едвард Кеннеді - допомагав старшому брату під час виборчих кампаній, у тому числі - в переможному 1960 році. Загибель Джона і Роберта стала великою трагедією для родини Кеннеді. Мати братів узяла з Едварда обіцянку не займатись політикою, щоб не ризикувати життям. Лише через тривалий час вона погодилась, щоб останній її син зняв із себе цю обітницю. Едвард активно включився у політичну діяльність, обирався в Сенат США 8 разів і був одним з найвпливовіших членів Демократичної партії США. Помер Едвард Кеннеді у 2009 р.
1.4. Внутрішня і зовнішня політика адміністрації Л. Джонсона
а) Внутрішня політика адміністрації Джонсона. Відповідно до Конституції США на посаду глави держави вступив віце-президент Л. Джонсон. У роки його президентства (1963-1969 рр.) була завершена значна частина соціально-економічних програм, намічених Кеннеді. Л. Джонсон, зокрема, завершив податкову реформу. Ставка оподаткування на прибуток для фізичних осіб з найменшими доходами скоротилася з 20 до 16%, а зниження податків на корпорації дало їх власникам додатковий прибуток у 4-5 млрд дол. на рік.
Разом з тим у країні нараховувалося 36,4 млн бідних (близько 20% населення країни). У січні 1964 р. Л. Джонсон проголосив початок «безкомпромісної війни з бідністю в США». У березні того ж року він направив у Конгрес спеціальне послання «Про війну з бідністю», на підставі якого був прийнятий відповідний закон, що став основним напрямком діяльності адміністрації Джонсона. Однак реалізація цієї програми виявилася недостатньо ефективною.
Втім на початку здійснення цієї кампанії популярність президента Л. Джонсона стрімко зростала. На виборах 1964 р. він здобув переконливу перемогу над своїм опонентом - республіканцем Б. Голдуотером, який дотримувався ультраправих поглядів. Але війна у В’єтнамі, що почалася в 1965 р., різко збільшила воєнні витрати, призвела до зростання дефіциту федерального бюджету і значно знизила авторитет Л. Джонсона.
б) Війна у В’єтнамі. В’єтнам був розколотий на дві частини. На півночі країни, у Демократичній Республіці В’єтнам (ДРВ), владу зосередили у своїх руках комуністи, які спиралися на підтримку СРСР. Південь країни знаходився під контролем проамериканського уряду. У подіях у Південному В’єтнамі, де прокомуністичний Фронт національного визволення Південного В’єтнаму (ФНВПВ) за підтримкою ДРВ вів війну проти уряду Південного В’єтнаму, США вбачали загрозу поширення комунізму і стали на бік південнов’єтнамського уряду. 10 серпня 1964 р. президент Джонсон підписав «тонкінську резолюцію», що давала президенту США необмежені права для ведення війни у Південно-Східній Азії. Її ухвалення означало оголошення війни. Почалися систематичні бомбардування території ДРВ.
У 1965-1967 рр. у Південному В’єтнамі США зосередили майже 500-тисячний військовий контингент, однак південнов’єтнамські партизани і війська ДРВ продовжували завдавати американцям відчутних втрат і підсилювали опір. Воєнні дії США в Індокитаї зустріли рішучий протест як усередині країни, так і в усьому світі. Після переговорів у Парижі між делегаціями США і ДРВ з осені 1968 р. бомбардування території ДРВ були припинені. Улітку 1969 р. адміністрація США взяла курс на «в’єтнамізацію» війни, тобто її продовження протиборчими в’єтнамськими силами.
в) Рух за громадянські права. Однією з найгостріших проблем США, що своїм корінням сягала минулого, була расова проблема. Незважаючи на проголошену конституцією рівноправність американських громадян, США в 1950-1970-ті рр. залишалися країною расової нерівності і дискримінації. У країні продовжувала існувати політика сегрегації афроамериканського населення в школах, у транспорті, лікарнях і громадських місцях.
У 1964-1965 рр. активізувалися виступи афроамериканців проти расизму. Великі зіткнення мали місце в Нью-Йорку, «чорному гетто» Лос-Анджелеса. «Чорні бунти» охопили більшість американських міст. Лідером антирасистського руху став християнський священик М. Л. Кінг. У 1960-ті рр. він організував ряд кампаній протесту проти політики сегрегації в США. Кінг виступав проти війни у В’єтнамі, оголосив необхідність боротьби з бідністю. Своєю наполегливістю в боротьбі за права людей Кінг завоював серця мільйонів людей, не тільки чорношкірих, і далеко поза межами Америки.
У 1964 р. М. Л. Кінгу була присуджена Нобелівська премія миру, а в 1968 р. лідер афроамериканського руху загинув від руки найманого вбивці.
Промова М. Л. Кінга «У мене є мрія» біля монумента А. Лінкольну, 28.08.1963 р.
Свідчать документи
З промови М. Л. Кінга, грудень 1961 р.
«Я щиро чекаю на той день, коли усі, хто працює заради життя, стануть єдиними без будь-якої думки про роз’єднування негрів, євреїв, італійців, або за якимось іншими ознаками. Це буде день, коли ми повністю реалізуємо ідею про Американську Мрію - мрію, яка ще не здійснилася. Мрію рівності можливостей, широких прав та власності; мрію про країну, де не забиратимуть у багатьох найнеобхідніше, щоб забезпечити розкіш декільком особам; мрію про країну, де не сперечатимуться про те, що колір шкіри людини визначає її характер; мрію про націю, в якій усі наші багатства та ресурси будуть належати не комусь одному, а стануть засобом служіння усьому людству; мрію про країну, де кожен шануватиме честь і гідність людської особистості».
Якою була для М. Л. Кінга «Американська Мрія»?
2. ЗАГОСТРЕННЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ В 1970-ті рр. «УОТЕРГЕЙТСЬКА СПРАВА»
2.1. Перемога на президентських виборах Р. Ніксона. Зіткнення американців на ґрунті расових проблем, В’єтнамська війна і невтішні результати боротьби з бідністю стали причинами поразки демократів під час чергових президентських виборів у листопаді 1968 р. Лідер республіканців Р. Ніксон випередив демократа Г. Хемфрі і був проголошений новим президентом США.
Ніксон Річард Мілхаус (1913-1994) - президент США в 1969-1974, народився в штаті Каліфорнія. Його предки були вихідцями з Ірландії. Зі шкільної лави Ніксон виявляв здібності у вивченні гуманітарних наук, у старших класах захопився ораторським мистецтвом. Закінчивши університет Дьюк у штаті Північна Кароліна в 1937, він одержав диплом юриста. Під час Другої світової війни служив у наземних авіаційних частинах. Політичну кар’єру почав у 1946, коли був обраний у Палату представників, через 4 роки став сенатором. В адміністрації Ейзенхауера Ніксон займав посаду віце-президента. Програвши на президентських виборах у 1960, повернувся до адвокатської практики. У 1969 Ніксон був обраний президентом США. У результаті «уотергейтської справи» в 1974 він був змушений залишити Білий дім. В останні роки життя Р. Ніксон активно займався громадською діяльністю.
2.2. «Нова економічна політика» адміністрації Ніксона. З метою оздоровлення економіки 15 серпня 1971 р. Ніксон оголосив проведення «нової економічної політика». Президентським декретом у країні був введений надзвичайний стан. Намагаючись стимулювати ріст капіталовкладень і споживчий попит, уряд надав компаніям значні податкові пільги, скоротив прибутковий податок, скасував акцизний податок на продаж легкових автомобілів, але одночасно встановив державний контроль над цінами і заробітною платою. Було оголошено про скорочення допомоги іноземним державам.
2.3. Зовнішня і внутрішня політика адміністрації Ніксона. У зовнішньополітичній сфері відбулися позитивні зміни в американсько-радянських відносинах. Важливе значення мав візит президента Ніксона в 1972 р. до Москви і підписання між США і СРСР десяти угод, найважливіша серед яких - Договір про запобігання ядерній війні. Р. Ніксон став ініціатором урегулювання відносин з комуністичним Китаєм. У січні 1973 р. була підписана Паризька угода про припинення війни і відновлення миру у В’єтнамі.
Завдяки готовності Ніксона взяти економічну ситуацію в країні під свій контроль, його зусиллям для припинення війни в Індокитаї, на виборах у 1972 р. він здобув переконливу перемогу над демократом Дж. Макговерном.
2.4. Уотергейтська криза. У ході розслідування порушень законності, що виявилися під час передвиборної кампанії 1972 р., було встановлено, що представники республіканців зчинили спробу викрадення документів у штаб-квартирі Демократичної партії, розташованій у готелі «Уотергейт». У пресі з’явилися скандальні викриття причетності президента до цих подій. Юридичний комітет Палати представників проголосував за впровадження початку процедури імпічменту. У цій ситуації 8 серпня 1974 р., не чекаючи завершення процедури, Ніксон був змушений подати у відставку. Посаду президента зайняв віце-президент Дж. Форд.
Імпічмент - у деяких державах особливий порядок притягнення до відповідальності і судового розгляду справ про злочини вищих посадових осіб.
2.5. Адміністрації Дж. Форда і Дж. Картера. Наприкінці 1973 р. вибухнула світова економічна криза. Вона була викликана війною на Близькому Сході, що спричинила різке підвищення цін на нафту. У США спад виробництва охопив практично всі галузі промисловості. У 1974-1975 рр. серед банкрутів опинилися не тільки дрібні і середні фірми, а й найбільші залізничні і торгові компанії, банківські корпорації. Криза посилила залежність країни від імпорту і зовнішньоторговельної економічної кон’юнктури в цілому. За роки кризи США виявилися потісненими ФРН і Японією в ряді найважливіших галузей.
Адміністрація президента Дж. Форда під час свого нетривалого (1974- 1977 рр.) перебування при владі не змогла впоратися з великою кількістю проблем і поступилася на виборах у 1976 р. лідеру Демократичної партії. 39-м президентом США з 1977 р. став Дж. Картер. Своїми цілями у сфері економічної політики президент оголосив досягнення збалансованого бюджету, боротьбу з безробіттям та інфляцією. Однак і адміністрація Картера не змогла вирішити найгостріші соціально-економічні проблеми кінця 1970-х рр.
3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС
3.1. Структурно-технологічна перебудова економіки почалась у США з другої половини 1970-х рр. Її суть полягала в докорінному технічному переоснащенні виробництва на базі впровадження новітніх досягнень НТР.
Згадайте визначення поняття НТР, етапи НТР у XX ст.
У США удосконалювалися потокові методи, впроваджувалися механізація й автоматизація, усе ширше застосовувалися комп’ютери. Основними цілями великих науково-технічних програм були пошук нових енергозберігаючих технологій та підвищення продуктивності праці. Широке застосування гнучких автоматизованих виробництв, лазерної техніки стало характерним для металургії, машинобудування та інших провідних галузей виробництва. Прискореними темпами розвивалися мікроелектроніка, приладобудування, аерокосмічна галузь, виробництво засобів зв’язку та інформатики.
3.2. Освоєння космосу стимулювало розробку нових технологій і забезпечувало престиж країни у світі. У липні 1969 р. НАСА (Національне аерокосмічне агентство США) здійснило запуск космічного корабля «Аполлон-11» «з метою висадки людини на поверхню Місяця. Двоє астронавтів, Н. Армстронг і Е. Олдрін, провели на Місяці близько 2,5 годин. Протягом 1970-х рр. безпілотні космічні станції були направлені до Меркурія, Венери і Марса. Пізніше американські станції «Вояджер-1» і «Вояджер-2» із близької відстані сфотографували Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун - найвіддаленіші планети Сонячної системи. У 1970-ті рр. НАСА вдалося сконструювати космічний корабель багаторазового використання, його перший запуск відбувся в 1981 р.
3.3. Військово-промисловому комплексу (ВПК) належало найважливіше місце в системі науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт. За замовленнями міністерства оборони США налагодили виробництво крилатих ракет, атомних підводних човнів «Трайдент», мобільних стратегічних ракет MX, створювали систему СОІ (стратегічної оборонної ініціативи).
ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
I. Для перевірки знань
1. Чим відомий М. Л. Кінг?
2. Наведіть правильну послідовність перебування на посаді президента США: Л. Джонсон, Р. Ніксон, Дж. Кеннеді, Дж. Картер, Дж. Форд.
3. Якими були причини «Карибської кризи»?
4. У чому полягає історичне значення першого кроку на Місяць Н. Армстронга?
II. Для систематизації навчального матеріалу
1. У чому полягали сутність і значення реформ Дж. Кеннеді і Л. Джонсона?
2. Охарактеризуйте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики адміністрації Ніксона.
3. Визначте характерні риси економіки країни в 1970-ті рр.
4. Охарактеризуйте цілі та результати науково-технічних програм США у 1970-ті рр.
III. Для обговорення в групі
1. Джону Кеннеді належить вислів: «Слово "криза”, написане китайською мовою, складається з двох ієрогліфів: один означає "небезпека”, інший - "сприятлива можливість”». Як Ви розумієте слова американського президента?
2. Як Ви вважаєте, про які негативні та позитивні явища в американському суспільстві та державі свідчив Уотергейтський скандал?
3. У промові М. Л. Кінга, відомій під назвою «У мене є мрія» (1963 р.), є такі слова: «Коли ми дозволимо свободі "дзвеніти".., ми зможемо прискорити наступ того дня, коли усі Божі діти, чорні та білі, євреї і язичники, протестанти й католики, зможуть взятися за руки й заспівати слова старого негритянського духовного гімну: "Вільні нарешті! Вільні нарешті! Дякуємо всемогутньому Господу, ми вільні нарешті!”». Яку свободу мав на увазі Кінг? Про яке суспільство він мріяв?
IV. Робота з історичними термінами, географічними картами
1. Поясніть терміни: «сегрегація», «імпічмент».
2. Покажіть на карті регіони світу, де використовувалися збройні сили США у 1960-1970-ті рр.
V. Творчі завдання
1. Як Ви вважаєте, чому президент Кеннеді і сьогодні є легендарною постаттю в американській історії?
2. Чи впливає пам’ять про війну у В’єтнамі на сучасну зовнішню політику США?
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ
22 листопада 1963 р. - замах на президента Дж. Кеннеді
20 липня 1969 р. - Н. Армстронг ступив на поверхню Місяця
8 серпня 1974 р. - відставка президента Р. Ніксона
Коментарі (0)