УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

1. Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. Період другої половини ХХ — початку ХХІ ст., який ви вивчали в 11 класі, насичений багатьма важливими подіями, неоднозначними за характером явищами й процесами. Початок періоду відкривали події, які стали наслідками наймасштабнішого і найкривавішого збройного протистояння за всю історію людства — Другої світової війни. Її наслідки відчуваються і в наш час як у міжнародних відносинах, так і в демографічному розвитку.

Після завершення війни головний вплив на розвиток світу справила «холодна війна» між двома наддержавами — США та СРСР, які боролися за світове панування. Це було протистояння й суперництво двох протилежних моделей розвитку — демократичної і тоталітарної. Демократична модель, заснована на ринкових принципах економіки, приватній власності й пріоритеті прав людини, виявилася більш стійкою. СРСР та країни «соціалістичного табору» зазнали поразки. Проте сподівання на подальший мирний і безкризовий розвиток світу були марними. Нові й старі проблеми: міжнародний тероризм, ядерне озброєння, бідність, екологічні проблеми тощо чекають на своє вирішення. Крім того, Росія, яка вважає себе правонаступником СРСР, прагне реваншу й докладає чимало зусиль, щоб зруйнувати всі правила міждержавного існування, що були узгоджені в межах як двосторонніх, так і багатосторонніх домовленостей.

Як і в попередній період, у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. головні тенденції розвитку світу визначають провідні держави світу — США й країни Західної Європи. У 1960-ті рр. до них приєдналася Японія, згодом — «нові індустріальні країни», а на початку ХХІ ст. — Китай. У цих країнах відбувається становлення постіндустріального суспільства.

Етапи розвитку країн Заходу в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

2. Глобалізація. Глобальні проблеми людства. Наприкінці ХХ ст. політики, економісти, громадськість заговорили про явище глобалізації. Глобалізація — це термін, яким називають дедалі глибшу взаємозалежність людей і країн у всьому світі. Цей процес особливо прискорився наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Він був зумовлений припиненням «холодної війни», ліквідацією торговельних бар'єрів, об'єднанням світових фінансових ринків, розгортанням процесів інтеграції тощо. Глобалізація має всеохоплюючий характер: вона спричинила зміни в економіці, політиці, культурі й довкіллі. У доповіді ООН про розвиток людини за 1999 р. зазначається: «Взаємозв'язок людей в усьому світі став як ніколи раніше глибоким, міцним і тісним. Він створює багато нового й надає розвитку як благотворним, так і згубним явищам». Глобалізація має свої позитивні та негативні сторони. Успіхи світової цивілізації у XX ст., що проявилися у зростанні рівня життя людей багатьох регіонів світу, зниженні гостроти соціальних проблем у розвинених країнах, досягненні НТР, на перший погляд свідчили про можливість безмежного поступального розвитку людства. У той самий час наприкінці XX ст. загострився цілий комплекс проблем, невирішеність яких створює загрозу існуванню самого людства.

Глобальні проблеми, які зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, заявили про себе в 1950-ті рр. Глобальні проблеми мають спільну об'єднавчу основу й загальнолюдський характер.

Розв'язувати глобальні проблеми зусиллями однієї держави неможливо. Тут потрібні співробітництво в загальносвітовому масштабі й тісна конструктивна взаємодія всіх країн. Глобальні питання вимагають і глобальних відповідей. Для їх розв'язання необхідно об'єднання зусиль як урядів країн світу, так і громадськості (рух за мир, екологічні рухи тощо).

3. Україна у світових процесах. На тлі глобальних зрушень важливе завдання для України — не опинитися на узбіччі світового розвитку. На жаль, зараз наша країна не має економічного потенціалу, який би дозволив їй конкурувати з найрозвиненішими державами світу. Проте наявний потенціал дає їй змогу посісти вагоме місце у світовій економіці. Нині Україна входить до першої п'ятірки держав — виробників сільськогосподарської продукції. Завдяки ґрунтовній математичній, фізико-технічній освіті українці посідають провідне місце у світовій ІТ-індустрії. Значний транзитний потенціал нашої держави (розвинена мережа морських портів, трубопроводів, залізниць та автомобільних доріг).

Україна має необхідні природні ресурси та кваліфіковану робочу силу для розвитку майже всіх галузей промисловості: як традиційних (добувна, металургійна, машинобудівна), так і новітніх (електротехнічна, хімічна тощо). Залучення інвестицій дозволить прискорити цей процес.

Наша держава є членом багатьох впливових міжнародних організацій: ООН, ОБСЄ, Ради Європи тощо. Також Україна тісно співпрацює з НАТО та ЄС. Українська дипломатія і бізнес налагодили двосторонні відносини з більшістю країн світу. Добровільно відмовившись від третього у світі за потужністю ядерного потенціалу, Україна від моменту проголошення незалежності докладає значних зусиль для збереження миру в регіоні й світі. Українські миротворці беруть участь у роботі місій ООН зі встановлення й підтримання миру в «гарячих точках» планети.

Вагомим є внесок українців і в розвиток світової культури. Українські митці знані в усьому світі.

Проте позитивні процеси гальмуються багатьма чинниками: гібридною війною і збройною агресією з боку Росії, корупцією серед владної верхівки, бідністю значної частини населення тощо. Більшість внутрішніх проблем можна розв'язати шляхом модернізації, демократизації країни та поглиблення інтеграції з ЄС. Зовнішньополітичні проблеми можливо вирішити зміцненням армії та долученням до військово-політичного блоку НАТО. Важливим є те, що серед українства існує усвідомлення необхідності саме такого шляху розвитку, який закріплено в Конституції України (Закон про зміни до Конституції України щодо курсу на вступ до ЄС і НАТО, які набули чинності 21 лютого 2019 р.).

Висновки

• Після Другої світової війни провідні держави світу вступили в новий період розвитку. Після відбудови господарства розпочався процес становлення і розвитку моделі «держави добробуту», яка, переживши кризу 1970-х рр. і «консервативну революцію» 1980-х рр., зміцніла й продовжила свій розвиток.

• Провідною тенденцією розвитку світу стала глобалізація.

• Після здобуття незалежності Україна прагне посісти вагоме місце у світі. Проте на цьому шляху існують перешкоди.

Запитання та завдання

1. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви вивчали цього року. 2. Які події становили зміст другого періоду Новітньої історії? 3. Яке суспільство називають постіндустріальним? 4. Що таке глобалізація? 5. Які головні глобальні виклики постали зараз перед людством?

6. Чому Україні загрожує небезпека опинитися на узбіччі світового розвитку? 7. Визначте основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст. 8. Як впливає збройна агресія Росії на розвиток України та світу?

9. Підготуйте повідомлення (презентацію) за темою: «Підсумки, уроки, ціна для людства і наслідки Першої та Другої світових війн». 10. Обговоріть у групах, які існують виміри цінностей людського буття в сучасному світі.

11. Проведіть круглий стіл за темою: «Роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах». 12. Проведіть міні-дослідження «Зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно