Вступ 6 клас Дудар, Гук 2019
- 26-04-2022, 23:31
- 399
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Дудар, Гук 2019
Вступ
Історія — це наука, що вивчає минуле людства на основі матеріальних і письмових свідчень про колишні події.
Розгляньте світлину. Це один із залів Національної бібліотеки у Празі — столиці Чехії. Тут зберігають тисячі історичних джерел, серед яких — середньовічні манускрипти.
У найбільших книгосховищах світу зберігають незліченну кількість історичних документів та досліджень, описаних у наукових трактатах і книгах. Але чи може людина пізнати усі деталі розвитку людства? Навіщо ми вивчаємо історію?
Знайдіть у вступному слові авторів інформацію про те, що вивчає курс історії у 6 класі і які завдання виконує історична наука, досліджуючи найдавніше минуле людства. Обговоріть свої міркування з однокласниками.
Давні люди з’явилися на нашій планеті мільйони років тому. Дослідники стверджують, що на землі сучасної України вони прийшли приблизно 1 мільйон років тому. Історичний час триває набагато довше, ніж період, протягом якого людство зберігає інформацію про свій розвиток.
Для зручності вивчення минулого, простіших пояснень і зрозумілішого відтворення подій учені поділяють минуле на певні частини — періоди, ери, століття.
Пригадайте, яка подія стала відправною точкою у літочисленні християн. Накресліть у зошиті лінію часу і позначте її на ній.
Окрім релігійного, існує ще кілька підходів до впорядкування історичної інформації відносно часу. Періодизація в історії відіграє особливо важливу роль, оскільки кожен часовий відрізок (період, етап, епоха, ера тощо) має певні особливості. Критерії для такого поділу можуть бути різними: фізично-календарного характеру (роки, десятиліття, століття, тисячоліття); важливі зміни у господарюванні (як-от поява землеробства), суспільному устрої (утворення держави), мисленні, ідеології, способах комунікації; екологічні катаклізми.
Прочитайте визначення та згрупуйте поняття за видом періодизації.
Археологічна періодизація — періодизація, створена на основі вивчення матеріалів, з яких виготовляли знаряддя праці.
Антропологічна періодизація — виділення періодів еволюції давніх предків людини на основі антропологічних знахідок.
Історична періодизація — виділення історичних періодів за змінами форм господарювання, суспільного устрою, досягнень науки і техніки, мислення, культури та релігії.
1. Кам’яний вік. 2. Античність. 3. Людина вміла. 4. Середньовіччя. 5. Залізний вік. 6. Первісні часи. 7. Людина розумна. 8. Австралопітек.
Накресліть у зошиті лінію часу і позначте на ній різні історичні періоди відповідно до археологічної та історичної періодизацій.
Порівняйте підходи до періодизації всесвітньої історії та історії України.
Загальна періодизація історії України
Пригадайте, що означає слово «ера». У яких випадках це поняття застосовують в історичній науці?
Ерою зазвичай називають великий відрізок часу, довший за епоху чи період.
У хронології ера — це початок літочислення, відповідна його система: християнська ера (наша ера), мусульманська ера (хіджра), ера Діоклетіана тощо.
Поясніть значення поняття «наша ера».
Які підходи застосовували дослідники для виділення періодів історії України?
1. У 331 р. до н. е. відбулася скіфо-македонська війна. Позначте цю дату на шкалі часу. До яких різних історичних періодів вона належить?
2. Виконайте онлайн-вправи.
Пригадайте, що таке історичні джерела. Які види історичних джерел, на вашу думку, можна використовувати для вивчення найдавнішого минулого людства?
Прочитайте текст Складіть схему «Види історичних джерел».
Історичні дослідження засвідчують, що найдавніші цивілізації зародилися там, де були найкращі природні умови. Це відбулося у долинах великих річок — Нілу, Тигру, Євфрату, Інду, Гангу, Янцзи й Хуанхе. Із часом поселення на їх берегах переросли у міста. Розвиток ремесел і торгівлі викликав необхідність захищати їх кордони, тобто владу правителя, землеробів та ремісників. Так виникли перші держави.
Дайте власне тлумачення поняття «цивілізація». Обговоріть свою версію з однокласниками.
Скористайтеся схемою американського соціолога Л. Моргана й поміркуйте, чи можемо ми вважати трипільську культуру цивілізацією і чому. Свою відповідь аргументуйте.
Сьогодні поняття «цивілізація» часто застосовують для характеристики досягнутого ступеня суспільного розвитку, а також набутого рівня культури в усіх сферах суспільного життя. Тобто цивілізація — це такий рівень і стан суспільства, якому притаманні високий злет культури, її застосування в усіх галузях суспільного буття.
Які ж фактори забезпечували розвиток цивілізації?
Поміркуйте, чому дослідники визначають саме ці фактори як найважливіші.
— Початок оброблення металів.
— Перший суспільний поділ праці (відокремлення скотарства від землеробства).
— Винайдення колеса.
— Поява та розвиток перших міст.
— Формування і розвиток держави.
Порівняйте свої висновки з результатами історичних досліджень.
Людина відкрила метали приблизно 6 тисяч років тому. Першим почали обробляти золото, бо воно досить м’яке, відтак придатне для виготовлення прикрас і оберегів.
Наступною людина відкрила мідь. Цей метал виплавляють із руди за високої температури. Мідь — також дуже м’який метал. З нього робили прикраси, голки, наконечники для гарпунів, гачки для рибальства.
Справжня революція в господарстві відбулася, коли людина навчилася сплавляти мідь з іншим металом — з оловом — і добувати значно міцніший матеріал — бронзу. З неї виготовляли якісні знаряддя праці (серпи, ножі, сокири) та зброю (наконечники для стріл, списів, мечі).
Чому знаряддя і зброя, виготовлені з металів, були кращими за кам'яні та дерев'яні?
В епоху енеоліту відбулася ще одна вагома зміна в житті людства — скотарство відокремилося від землеробства. Учені назвали цей процес першим суспільним поділом праці. Це означає, що частина тогочасних племен займалася лише скотарством. Розведення худоби та зростання її кількості змушувало людей шукати нові пасовища. З часом від осілого способу життя давні скотарі перейшли до кочування.
Поміркуйте, чим життя кочовиків відрізнялося від побуту землеробів.
Землероби оселялися там, де були родючі ґрунти, й будували постійне житло. Вони тримали худобу заради м’яса, молока, шкур і вовни, але у меншій кількості, ніж кочовики. Приблизно у III тис. до н. е. люди в обробленні землі почали використовувати велику рогату худобу: вона тягала рало, а пізніше — плуг, розорюючи поля.
Що, на вашу думку, дало використання великої рогатої худоби у землеробстві?
Винайдення в епоху бронзи колеса дозволило удосконалювати знаряддя праці і транспорт. Усе це дуже полегшувало життя людини. Важкі вантажі перевозили на возах, а для недалеких мандрівок використовували легкі візки.
Розгляньте світлину. Який процес на ній зображено?
Порівняйте, чим відрізнялося домашнє ткацтво від ремесла.
Як називають ремісників, які професійно виконують зображений на фото процес?
Із часом з общини виокремлювалися майстри, які займалися тільки ремеслом. Так відбувся другий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від інших занять — землеробства і скотарства.
Зростання населення міст, розвиток землеробства, ремесла і торгівлі, поділ людей на багатих і бідних зумовили необхідність появи особливої форми управління суспільством — держави.
Держава — особлива форма організації співжиття численних спільнот людей, що характеризується наявністю кордонів, системи спеціальних органів і установ та права.
Поясніть, як ви розумієте значення слова «держава».
Ознайомтеся з інформацією про міста Мохенджо-Даро і Хараппа. Що вказує на високий рівень їх розвитку?
Про що можуть дізнатися археологи, вивчаючи залишки давніх міст?
Серед найближчих до вождя людей виокремлювалися ті, хто допомагав утримувати порядок у місті, збирати податки, керувати військом під час походів, організовувати будівництво зрошувальних каналів, храмів, палаців. Владу у містах мали сильні й заможні старійшини та племінні вожді. Давні міста перетворилися на держави з верховною владою в особі верховного правителя та військом, що захищало кордони його володіння. Виокремилася група населення, яка не займалася ні землеробством, ні ремеслом, а управляла життям інших відповідно до волі правителя та місцевих звичаїв. Зараз таких людей ми називаємо чиновниками. З часом міста-держави стали центрами економічного, політичного й культурного розвитку.
Суспільна верства — частина суспільства, соціальна група, соціальний стан.
Знайдіть інформацію про один із центрів світової цивілізації. Визначте, які ознаки держави були йому притаманні.
Виконайте онлайн-вправу.
Намалюйте прадавнє місто таким, яким ви його уявляєте. Поясніть, чим відрізняється його життя від життя сучасних мегаполісів.
Чому перші міста, віднайдені археологами, виникли саме в Індії? Які природні умови сприяли стрімкому розвиткові цивілізації?
Дослідники стверджують, що Хараппська цивілізація не потребувала армії, вона не здійснювала завойовницьких походів, та схоже, що й оборонятися їй не було від кого — археологи не виявили у давніх хараппів зброї. Поміркуйте, про що свідчать такі висновки дослідників.
Підсумки
У результаті накопичення знань, суспільних поділів праці та тривалого розвитку стародавні народи створили великі організовані общини з високорозвиненою культурою і власною релігією, які вчені називають цивілізаціями. Історію стародавнього світу ми вивчаємо, зважаючи на виникнення і розвиток цивілізацій. Учені досліджують історію людства завдяки ретельному аналізу інформації, яку вони отримують із різних історичних джерел. Життя людей у найдавніші періоди, які ви вивчатимете у 6 класі, було відтворено завдяки матеріальним, усним та писемним джерелам. Для зручності систематизації подій, що відбувалися у різних куточках світу, дослідники використовують загальну систему літочислення. Ми користуватимемося лінією часу, пов’язаною з виникненням християнської релігії.
Мал. 1
Прочитайте твір-оповідання. Як уявляють життя давніх людей українські школярі?
У Всесвітній мережі можна знайти оповідання шестикласниці Марії Казубенко «Я в гостях у первісних людей». Авторка пише:
«Одного разу мені пощастило побувати в гостях у родини первісних людей. Мене запросила їхня дочка на ім’я У-у. Первісна мова дуже проста, багато слів замінюються жестами, тому ми з У-у легко спілкуємося.
Сім’я з п’яти людей живе у великій печері. В одному приміщенні мешкають: бабуся У-у, її тато і мама та маленький братик, якого кличуть Бу. Тут вони разом їдять, сплять, працюють.
Речі в печері та одяг родини У-у дуже прості та грубі. Усе зроблено власноруч татом та мамою дівчинки. Первісні люди не фарбують своїх речей, нитки та шкури для одягу оброблені погано, тому нічого красивого у них немає.
В печері досить прохолодно, хоча посередині постійно горить вогнище, за яке відповідають жінки. Зігріваються первісні люди завдяки теплому хутру звірів, яких уполював батько У-у. Також він приносить до печери м’ясо та смачні фрукти, що збирає в лісі. На збирання хмизу для вогню та диких ягід і їстівного коріння ходять У-у з бабусею. Мама готує їжу, прибирає в печері та стежить за малим Бу.
їжа в первісних людей не дуже смачна, як на мене. Вона не солона і не солодка, їдять вони руками і дуже швидко. Найбільші шматки м’яса дістаються батьку-мисливцю, якому потрібні сили для захисту родини. Але він любить своїх дітей і постійно приносить їм щось смачненьке.
Вільного часу в первісних людей дуже мало, адже у них немає магазинів і все потрібно робити самим. Але іноді, увечері, родина збирається біля вогню і слухає розповіді бабусі про її молодість та місця, які вона бачила за своє життя».
Чи достовірний опис життя давніх людей у цьому оповіданні? Ви зможете дати відповідь на це запитання, опрацювавши перший розділ «Первісні спільноти. Археологічні культури».
Домашнє завдання
- 1. Дайте визначення понять «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».
- 2. Складіть і запишіть у зошит хронологічну задачу. Використайте у ній дати релігійної реформи єгипетського фараона Аменхотепа IV (близько 1383 р. до н. е.) та релігійної реформи Володимира Великого (988 р.). Визначте, до яких історичних періодів вони належать.
- 3. Накресліть у зошиті лінію часу й позначте розв’язок задачі на ній.
Коментарі (0)