Об’єднання Аттики. Завершення формування Афінського полісу
- 27-04-2022, 23:22
- 601
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Сорочинська, Мартинюк (інтегрований курс) 2019
§ 26. Об’єднання Аттики. Завершення формування Афінського полісу
Після вивчення матеріалу параграфа ви зможете:
• характеризувати реформаторську діяльність Драконта, Солона, Пісістрата та Клісфена;
• визначати основні ознаки полісу;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «громадянин», «демос», «аристократія», «олігархія», «Драконівські закони», «тиранія».
Пригадайте:
1. Що таке поліс? Хто міг бути громадянином полісу?
2. Які були головні причини боротьби між демосом і аристократами?
1. Виникнення Афінської держави
Головним містом Аттики були Афіни, одне з найстаріших міст Європи. Початок йому поклало поселення, що виникло на пагорбі посеред рівнини.
Побудовані згодом стіни перетворили його на справжню фортецю — акрополь.
Місто швидко зростало, й афіняни почали будувати свої помешкання біля підніжжя пагорба. Центром міського життя була ринкова площа — агора, де велась жвава торгівля.
Афінський акрополь. Сучасний вигляд
Вільне населення Афін, як і решти грецьких полісів, складалося із селян, ремісників і знаті. Знатні люди називалися аристократами (кращі, благородні). Завдяки своєму походженню вони тримали в своїх руках управління полісом (деякі знатні роди вели свій родовід від богів, героїв, стародавніх царів). Представники знатних родів утворювали ареопаг — раду знаті, яка відала всіма справами міста.
Усі незнатні громадяни, незалежно від того, бідні вони чи багаті, називалися демосом, тобто народом.
2. Закони Драконта
Всевладдя знаті давало їй змогу вирішувати всі суперечки на свою користь, навіть, бувало, порушуючи сталі звичаї. Це обурювало народ, який вимагав записати давні звичаї, щоб судді вирішували справи не так, як їм заманеться, а відповідно до закону.
У 621 р. до н.е. архонт Драконт нарешті склав писані закони, але включив до них не лише норми стародавніх звичаїв, а й додав багато своїх. Багато з тих законів можуть здатися дивними для сучасних людей. Так, наприклад, судили навіть тварин або якийсь предмет. Якщо собака покусав або бик підняв на роги людину, вони підлягали вигнанню за межі Аттики, так само як черепиця, що випадково впала людині на голову й спричинила її загибель.
Головною заслугою Драконта було те, що йому вдалося покласти край кровній помсті.
Про закони Драконта казали, що вони «писані кров’ю», тому що навіть за дрібну крадіжку овочів або фруктів передбачалася смертна кара.
Донині занадто суворі покарання чи заходи називають драконівськими.
3. Реформи Солона
Жорстокі закони, хоч дещо впорядкували життя в Афінах, але не розв’язували проблем. Боротьба між демосом і аристократією тривала. Аристократи, користуючись своїм становищем, всілякими способами забирали у селян землю, а їх за борги перетворювали на рабів. Становище було загрозливим і могло вибухнути народним повстанням. Було прийнято рішення: обрати правителя, котрий примирить демос із аристократією.
У 594 р. до н.е. першим архонтом було обрано Солона, людину знатного походження, яка мала повагу і довіру демосу за чесність і порядність.
Він провів реформи для демосу та в управлінні державою. Було полегшено становище селян, скасовано боргове рабство, списано борги, знищено боргові камені. Частина селян разом із свободою одержала назад свої землі.
Реформи підривали політичне панування знаті, тепер політичні права залежали не від знатності, а від розміру майна. Все чоловіче населення — уродженці Аттики — вважалися громадянами Афінської держави.
Усе населення Афін Солон розділив на чотири групи залежно від майна та прибутків. До першої та другої груп входили найбагатші люди, до третьої — середняки, до четвертої — бідняки (фети). Всі чотири групи мали право брати участь у відроджених народних зборах. Але найвищі посади в державі займали представники тільки першої групи. До ради «400» мали право обиратися представники перших трьох груп.
До жодної групи не входили люди, що за своїм походженням не вважалися афінянами, а також раби.
Реформи Солона (594-560 рр. до н.е.)
Реформи Солона сприяли подальшому розвитку Аттики, вони заклали основи демократичного устрою держави, дещо примирили аристократію з демосом.
4. Тиранія Пісістрата
Минуло тридцять років від початку правління Солона, сам він був уже старцем, як в Афінах знову почалися смути. Знать не хотіла ділитися владою з незнатними, селяни виступали за розподіл панських земель. Заможний землевласник, родич Солона Пісістрат став виступати на захист селян та бідних громадян. Він хотів за допомогою народу стати на чолі Афінської держави. Йому це вдалося. З 537 по 527 р. до н.е. в Афінах встановилася тиранія Пісістрата. Деякі з багатих аристократів були змушені залишити країну. Їхні землі було розділено між селянами. Для здобуття прихильності купців Пісістрат заволодів важливим торговельним шляхом з Егейського в Чорне море. Він сприяв ремеслам і торгівлі, запровадив свято на честь бога Діонісія й театральні вистави. Але інтереси полісного колективу не збігалися із особистими інтересами тиранів, що прагнули встановити одноосібну та спадкову владу. Тирани припинили бути народними захисниками, тому з міст-держав їх вигнали. Останнім вигнано у 510 р. до н.е. сина Пісістрата Гіппія.
Значення тирани полягало в тому, що у полісах родова знать була позбавлена привілеїв.
5. Реформи Клісфена
Для того, щоб уникнути встановлення тиранії в Афінській державі, Клісфен запропонував закон про остракізм — вигнання, заслання. Щорічно громадяни збиралися для того, щоб визначити, чи немає серед них людей, які становлять собою загрозу для всіх. Усім роздавалися черепки (остракі), і кожен міг написати ім’я тієї людини, яка здавалася небезпечною. Якщо на одному і тому ж імені сходилося багато людей, то цю людину виганяли з міста на 10 років. Клісфен провів реформу виборчого права: тепер усі громадяни мали рівні політичні права незалежно від майнового стану.
Клісфен
Він запропонував проводити виборчі збори не за родами, а за місцем проживання. Тим самим ліквідував залишки родових — племінних відносин і поділив Аттику не за родовими ознаками, а за територіальними. Разом стали збиратися сусіди одного селища чи частини міста. Тепер родова знать не мала змоги впливати на залежних від неї людей. Усі вважалися рівними в державі.
Реформи Клісфена остаточно утвердили демократичний устрій в Афінах.
Перевірте, як ви запам’ятали
- 1. Яким заняттям сприяли природні умови Аттики?
- 2. Що таке поліс?
- 3. Яка система управління існувала в Афінах?
- 4. На які соціальні групи поділялося населення Аттики?
- 5. Чим була зумовлена поява законів Драконта?
- 6. Що спричинило здійснення реформ Солоном? Коли вони були здійснені?
- 7. Які реформи здійснив Солон?
- 8. Які реформи були здійснені архонтом Клісфеном?
Поміркуйте і дайте відповідь
- 9. Який відбиток мали реформи Солона на подальший розвиток Афінської держави?
- 10. З якою метою була запроваджена система остракізму?
Виконайте завдання
- 11. Яку структуру мало суспільство Афінського полісу після реформ Солона і Клісфена?
- 12. Обговоріть у групах. Як в Афінах використовувався остракізм у політичній боротьбі?
Завдання для допитливих
- 13. Яка роль тиранії у становленні демократичного ладу в Афінах?
Коментарі (0)