Хто на кого працював?

В уявленні середньовічної людини правильно організоване суспільство складається з трьох станів — духовенства, рицарства та селянства.

Джерело

XI ст. Із праці єпископа Адальберона Ланського

Общини віруючих є єдиним тілом, але держава складається а трьох тіл, адже інший закон, людський, розрізняє два великі стани... Один стан — воїни, захисники... усіх без винятку, і сильних, і слабких... Другий стан — селяни... Всеньким — грошима, одягом, харчами — забезпечують вони увесь світ. Ніхто з вільних людей не зміг би прожити без селян... (Але) ми бачимо, що король і прелати — самі селяни своїх селян. Селянин годує пана, а той запевняє, що це він годує селянина... Так, дім Божий (тобто суспільство) поділяється на три частини: одні моляться, другі воюють, треті працюють. Для суміжних частин не шкодить їхня відособленість: послуги, якими користується одна з них, створюють умови для праці двох інших; у свою чергу, кожна частина піклується про загальне. Так цей троїстий союз залишається єдиним, завдяки чому панує законність, а люди живуть у мирі та злагоді.

1. На які три стани поділяв єпископ середньовічне суспільство? Які обов'язки накладалися на кожен із цих станів?

2. Поміркуй, що означають слова єпископа: «...король і прелати — самі селяни своїх селян»? Чи слушне це твердження?

Стани — великі групи населення, які вирізняються своїми спадковими правами й обов'язками.

Прелати — почесна назва вищого католицького духовенства.

Таке уявлення про організацію суспільства не було фантастичним, адже до появи середньовічних міст суспільство справді складалося з трьох основних станів — духовних осіб, рицарів та селян. Без жодного з них воно тоді не могло б розвиватися.

Розглянемо кожен суспільний стан.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно