Суспільство і держава

Китайці досягли чималих успіхів у господарському житті. Вони використовували водоналивні пристрої для поливу грядок, збирали по два врожаї на рік, навчилися вирощувати чайні кущі, цукрову тростину. Китайські селяни освоїли долину ріки Янцзи, вирубавши тамтешні джунглі та осушивши болота. Але до природи вони ставилися споживацьки, недбайливо — і вона мстила їм засухами та повенями.

Китай за монгольських часів (1205—1368 рр.)

Покажи на карті походи монголів у ХІІІ—XIV ст., територію Китаю, завойовану монголами, столицю Китаю, в якій з'явилося Заборонене місто.

Суспільна верхівка Китаю складалася з аристократів і чиновників, а низи — з вільних селян і ремісників («добрих людей») та залежних робітників, напіврабів і рабів («підлих людей»). Життя суспільства контролювали чиновники. Серед китайських міст не було самоурядних комун.

Великий шовковий шлях. Його проклали через пустелю ще стародавні китайці. Він став важливою торговою артерією

Згадай, чому його назвали «шовковим»?

Працьовитий китайський люд. З малюнка XIV ст.

Водяний насос з ножним приводом. Подавав воду на поля. З малюнка XIV ст.

Китайські чиновники («мандарини»). З малюнка XIV ст.

Кровопролитні війни час від часу скорочували кількість населення в країні. Проте народжуваність у Китаї залишалася високою — він невдовзі знову ставав перенаселеним. З продуктами харчування в Китаї завжди було сутужно. Простий люд жив у неймовірному убозтві, пасто голодував.

Селяни не були самостійними господарями, хоч і не працювали на панів. Чиновники вказували їм, що вони повинні вирощувати і яку долю врожаю здавати державі. Полишати місце свого проживання селянам заборонялося. Чиновницьке свавілля та майже постійна загроза голоду нерідко доводили селян до відчаю. Вони створювали таємні організації, які готували і здійснювали масові руйнівні, однак загалом безрезультатні повстання.

Джерело

Із «Нової Танської історії» про селянське повстання у IX ст.

Через кілька днів почався великий грабіж. Людей в’язали, били канчуками й захоплювали їхнє майно. Це називалося «чищенням предметів». Багатіїв роззували й виганяли босими. Всіх затриманих чиновників убивали, підпалювали будинки, якщо не могли там нічого знайти, а князів та знатних людей знищували.

Поміркуй, чи могли повстанці у такий спосіб змінити життя в країні на краще?

Чиновники (європейці називали їх «мандаринами», тобто начальниками, управителями) жили заможніше, ніж селяни, але клопітно і неспокійно. Робочий день у них починався спозаранку. За запізнення на роботу їх карали. Щоб утриматися на посаді, доводилося годити начальству. Передати свою посаду і майно у спадок дітям чиновник законним способом не міг, але робив це за допомогою махінацій. Щоб стати чиновником, треба було скласти державний екзамен на знання праць Конфуція та на благонадійність.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно