§ 4. УТВОРЕННЯ «ВАРВАРСЬКИХ КОРОЛІВСТВ». ХЛОДВІГ

Пригадайте, де і коли з’явилися племена вестготів та остготів. Коли і за яких обставин Римська імперія розділилася на Західну і Східну? Де і за яких умов виникло християнство?

ОСТГОТИ В ІТАЛІЇ. Після перевороту 476 р. Італію завоювали остготи. Ці племена в 493 р. утворили на Апеннінському півострові своє королівство на чолі з королем Теодоріхом. Центр королівства був у Равенні. Королівство проіснувало до 555 р.

Мавзолей Теодоріха у Равенні, Італія (сучасне фото)

Подумайте, чому столиця держави була перенесена до Равенни.

ВИНИКНЕННЯ ФРАНКСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. Германські племена франків жили на землях уздовж нижньої течії Рейну. На чолі кожного племені стояв військовий вождь. У V ст. серед франкських вождів висунувся хитрий, обачливий і жорстокий Хлодвіг (481—511 рр.) із роду Меровея. Правителів із цього роду називали Меровінгами.

Франків приваблювали родючі рівнини сусідньої Галлії. Вони мріяли захопити там землю і худобу, дорогу зброю та бойових коней. Вступивши в союз із вождями інших племен, Хлодвіг повів франків у похід на Галлію.

У 486 р. поблизу міста Суассона франки розбили військо римлян і підкорили собі північну частину Галлії. Пізніше вони захопили південь країни, а також багато германських племен на схід від Рейну.

Франки жили невеликими поселеннями. Кожна сім’я займала таку ділянку, яку могла обробити самотужки.

Завоювавши Галлію, франки не відбирали в місцевих жителів їхню власність, тому багато представників місцевої знаті визнали владу Хлодвіга. Ця знать допомагала Хлодвігу правити країною. Крім того, багаті римляни поріднилися з франкськими вождями.

Близько 500 р. франки створили державу. Хлодвіг став королем — єдиним верховним правителем держави. Йому підкорялося населення всієї країни. Король передавав владу в спадок своїм синам. За злочини, вчинені проти короля, карали стратою.

Хлодвіг — король франків (зображення на бронзовій медалі)

Король сам вирішував важливі державні справи, радячись лише з представниками заможної знаті. Про його рішення повідомляли рядових франків на військових оглядах, що здійснювалися щорічно навесні.

Під час війни збиралося ополчення з вільних франків. Але постійною військовою силою була королівська дружина.

У кожну область Хлодвіг призначав правителів-графів. Вони збирали з населення податки, командували загонами воїнів, вершили суд, але найвищим суддею був король.

За часів Хлодвіга була складена «Салічна правда» — перелік правових норм, на яких ґрунтувався суспільний лад як родового, так і раннього державного періоду. Більшість її статей була присвячена злочинам проти людини та майна. Ці статті встановлювали покарання за крадіжку свиней, рогатої худоби, коней, собак, рабів, за підпал, руйнування огорож.

Сторінка із «Салічної правди»

«Салічна правда» передбачала суворі покарання, великі штрафи за вбивство, тілесні пошкодження. Наприклад, за вбивство раба з челяді штраф становив 30 солідів, напіввільного — 100, вільного франка — 200, графа чи королівського чиновника — 300 солідів. Це були великі суми, адже за один солід можна було купити однорічного бичка.

Хлодвіг і його спадкоємці для зміцнення своєї влади роздавали королівські землі як винагороду за службу своїм прибічникам і дружинникам. Знатні люди ставали великими землевласниками. На їхніх полях працювали раби і колони. Вони набирали собі загони воїнів і наділяли їх землею. Поступово вільні франки були позбавлені своїх прав.

Хрещення Хлодвіга (вітраж середньовічного собору)

Перед смертю Хлодвіг розділив Франкське королівство між своїми синами. Його нащадки постійно воювали між собою й сусідами. У 843 р. розкол держави був закріплений у договорі, укладеному у Вердені онуками Карла Великого.

Правонаступниками імперії стали три королівства: Західнофранкське, Східнофранкське і Серединне (майбутні Франція, Німеччина і частково Італія).

АНГЛОСАКСОНСЬКІ КОРОЛІВСТВА. Стародавні жителі острова Англія називалися бриттами. Історії відомий один із знаменитих вождів бриттів — Артур. Після того як римські війська на початку V ст. захопили острів, на бриттів почали нападати германські племена саксів, англів і ютів. Вони жили між Ельбою і Рейном та на Ютландському півострові. Опір бриттів очолив Артур. Англосаксонські завоювання Британії тривали понад 150 років і закінчилися на початку VII ст.

Легендарний Kaмелот — замок короля Артура. Картина художника Гюстава Доре

Під час завоювання англосакси знищили частину населення, частина була витіснена на західні землі острова, решту ж перетворили на рабів і залежних людей. Деякі племена бриттів з часом почали переселятися на півострів Арморика в північно-західній Галлії, що пізніше став називатися Бретань. Повну незалежність від англосаксів зберегло кельтське населення Ірландії.

У результаті англосаксонського завоювання на території Британії утворилося сім невеликих королівств англосаксів, що постійно ворогували між собою. Усі ці королівства були ранньофеодальними державами.

Рицарі «Круглого столу» (сучасна реконструкція)

Основним заняттям англосаксів було землеробство. Вони орали землю важким плугом, сіяли озиму пшеницю, жито, ячмінь, овес, боби, горох. Займалися вони також скотарством, рибальством і мисливством. Рівень розвитку господарства в англосаксів у VII—VIII ст. був приблизно таким самим, як у франків у V—VI ст., тому що вплив римських порядків на англо-саксів був незначним.

У англосаксів тривалий час зберігалися общинні відносини. Вільні селяни-общинники брали участь у народних зборах, володіли зброєю і становили основу військового ополчення. Виділялись і знатні люди, що поступово перетворювалися на великих землевласників. Крім вільних селян, існували залежні люди і раби.

Англосакси (сучасна реконструкція)

На чолі кожної англосаксонської держави стояв король. Його влада була обмежена «Радою мудрих», що складалася з представників знаті. Вона затверджувала закони і була верховним судом королівства, обирала короля і могла його усунути. Водночас сильною була роль общини. На її зборах під головуванням виборного старости вирішувалися всі найважливіші питання. Між державами велася постійна боротьба за титул верховного короля.

У 829 р. Екберт, король молодого князівства, об’єднав під своєю владою всі англосаксонські королівства і прийняв титул верховного короля. На цей час в основному завершився процес злиття англосаксів і вцілілих після завоювання бриттів в один народ.

Ще наприкінці VI ст. до Британії прибули посланці папи римського для поширення християнства. На острові було засновано багато монастирів, що стали осередками церковної освіти та літератури. Християнізація привела до появи в англосаксів латинської писемності.

«ВАРВАРСЬКІ КОРОЛІВСТВА» НА ТЕРЕНАХ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

У той час багато церков було пограбовано військом Хлодвіга...

І от вороги викрали з однієї церкви разом з іншими церковними прикрасами надзвичайно велику і красиву чашу. А єпископ цієї церкви послав до короля просити, щоб, якщо не можна його церкві одержати інші священні посудини, то, принаймні, одержати хоча б (згадану) чашу. Вислухавши це прохання, король сказав посланцю: «Йди за нами в Суассон, тому що там будуть ділити все захоплене. Якщо мені випаде за жеребом і посудина, яку просить святий отець, я виконаю (його прохання)». І от, прибувши в Суассон, король сказав, склавши посередині всю здобич: «Прошу вас, найхоробріші воїни, не відмовтеся дати мені, крім поділу, хоча б цю посудину», — він мав на увазі згадану вище чашу. Коли король сказав це, ті, що мали здоровий глузд, відповіли: «Все, що ми бачимо тут, великий король, належить тобі, як і самі ми покірні твоїй владі. Роби все, що тобі забажається, тому що ніхто не може опиратися твоїй владі». Коли вони так сказали, один легковажний, заздрісний і запальний із голосним лементом підняв сокиру і розрубав чашу, сказавши: «Нічого з цього не одержиш, крім того, що належить тобі за жеребом». Усі були цим здивовані, але король затаїв образу під покірливістю та терпінням. Приховавши в серці рану, він узяв чашу і передав її посланцю єпископа.

Минув рік, і він наказав зібратися всьому війську зі зброєю, щоб показати на березневому полі, наскільки справно тримають цю зброю. І от, коли обходив там ряди, підійшов до того, хто розрубав чашу, і сказав йому: «Ніхто не тримає так неохайно зброю, як ти, бо і спис твій, і меч, і сокира — все нікуди не годиться», — і, вирвавши у нього сокиру, кинув її на землю. А коли той нахилився, щоб підняти її, король, змахнув своєю сокирою, розрубав йому голову: «Так, — сказав він, — ти вчинив із чашею в Суассоні». А коли той помер, повелів усім розійтися по домівках, викликавши ще більший до себе страх.

Багато вів він війн і багато здобув перемог...

Помста Хлодвіга (середньовічна мініатюра)

Поміркуйте, чому ніхто не виступив проти Хлодвіга, коли він убив воїна. Про що свідчить цей випадок? Як учинили б ви в обох ситуаціях, будучи на місці Хлодвіга або посланця єпископа?

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Коли Італія була завойована остготами?

2. Коли було утворено Франкську державу на чолі з Хлодвігом?

3. Розкажіть про внутрішній устрій Франкської держави та розвиток господарства.

4. Що таке «Салічна правда»?

5. Як утворилися англосаксонські королівства?

Мислю творчо і самостійно:

6. Чи існував насправді король Артур? Використовуючи різні джерела, проведіть власне дослідження. Про його результати розкажіть у класі.

Умію працювати з картою:

7. Покажіть на карті, вміщеній на с. 31 або у вашому атласі, територію, яку заселяли англосакси.

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ВАМ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

500 р. • утворення Франкської держави на чолі з Хлодвігом

скачать dle 11.0фильмы бесплатно