§ 6. Людина в Середньовіччі

1. Вплив природних умов і клімату на населення

Людина в добу Середньовіччя надзвичайно залежала від природи, адже саме природа давала людині продукти харчування, воду, матеріал для виготовлення знарядь праці.

Саме від сприятливої погоди залежав щедрий урожай. Дощі з градом, посухи чи повені, буревії чи заморозки були провісниками голоду. Тому людина відчувала свою слабкість перед природою. Клімат надзвичайно сильно впливав на спосіб життя середньовічної людини. Все, що вона споживала в їжу, одягалася, з чого будувала своє житло, залежало від погодно-кліматичних умов. Це, своєю чергою, мало вплив на розвиток культури і характеру того чи іншого народу. Наприклад, північні народи, котрі проживають у холодному поясі, більш стримані та працьовиті, а люди на півдні більш темпераментні.

У середні віки клімат у Європі часто змінювався: то холоднішало, то теплішало. Похолодання і більш посушливий клімат у IV ст. стали причиною Великого переселення народів. Згодом спостерігалося значне потепління. Вважається, що в XI ст. клімат континенту нагадував сучасний.

У XIII—XIV ст. відбулося різке похолодання, яке тривало аж до XVII ст.

Важливу суспільну роль відігравав тоді ландшафт. Так, рівнинні землі сприяли появі сіл, а порізаний рельєф змушував до хуторського розселення, дроблення ріллі.

Людина Середньовіччя надзвичайно сильно залежала від навколишнього середовища, але все ж таки вже добре вміла пристосовувати його до своїх потреб.

Поселення будувалися біля рік, тобто біля джерела води, городища і міста — на пагорбах для захисту від ворожих вторгнень.

Олень (середньовічна гравюра)

2. Значення лісу для середньовічної людини

У ранньому Середньовіччі (V—X ст.), коли клімат порівняно з античними часами став більш вологим і теплим, більша частина Європи була вкрита лісами. Ліс у ті часи — основне джерело життя і доходів. Там пасли худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовлялися дрова для опалення й виготовлялося деревне вугілля — важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс давав і будівельні матеріали.

У лісі збирали всілякі смолисті речовини для виготовлення смолоскипів. Тут також заготовляли кору дуба, без якої неможливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того, у лісі й на галявинах збирали лікарські рослини — єдині лікарські засоби тих часів.

Ліс був також місцем полювання. Загалом ліс давав можливість простій людині вижити навіть у голодні роки, які траплялися досить часто.

Полювання (мініатюра XV cт.)

Ще в XII — першій половині XIII ст. до 2/3 площі Західної Європи вкривали ліси. Існували десятки великих лісових масивів, кожен з яких займав сотні тисяч гектарів. Впродовж усього середньовіччя європейці володіли великими запасами некультивованих земель, незаселених територій.

Мовою документа

Капітулярій Віліса (початок IX ст.)

Хай гарно слідкують за нашими лісами і гаями; і там, де є місце для розчистки, хай наші економи це зроблять, і хай вони дивляться за тим, щоб поля не захоплювали ліси; і повинні бути такі ліси, де не можна багато рубати дерев або завдавати їм іншої шкоди, і хай вони слідкують за дичиною в лісі; і хай також візьмуться за яструби і шуліки для нашого полювання; і хай збирають оплату, яка нам належить за це. І хай економи, якщо вони пасуть свиней у лісі, хай управителі чи їхні люди, хай вони перші заплатять десятину так, щоб дати приклад іншим, щоб потім й інші також заплатили.

Які настанови дає сеньйор своїм управителям?

Як сеньйор ставився до лісу?

Чим можна пояснити таке його ставлення?

У той же час ліс становив вигадану чи справжню небезпеку. Він був горизонтом для середньовічної людини, кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісу з’являлися голодні вовки, розбійники і завойовники. Не дивно, що в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов’язковими персонажами.

Серед цього лісового моря були розкидані невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі. На них вирощували городину, бобові та зернові культури.

Що ліс давав середньовічній людині?

3. Населення. Міграції. Лиха середньовічної людини

Європу за середніх віків населяли романізовані народи колишньої Римської імперії: греки, кельти, германці, слов’яни, фракійці, балти, угро-фіни. Учені вважають, що після розпаду Римської імперії кількість населення у Європі значно скоротилася.

Епідемія — хвороба, яка за короткий проміжок часу охоплює великі маси людей або поширюється на великі території.

Найбільшими лихами середніх віків були голод, хвороби (епідемії) та війни. Постійна загроза голоду — характерна риса середньовічного суспільства. Недостатній рівень розвитку техніки призводив до низьких урожаїв. Становище залежних селян — більшості виробників сільськогосподарської продукції — не спонукало їх до збільшення врожаїв. Середньовічна Європа постійно перебувала на межі голоду.

Хворі на чуму

Ті, хто не гинув від голоду, страждали від хвороб. Погане харчування, неякісні продукти, відсутність уявлень про гігієну, брак елементарної медичної допомоги робили середньовічну людину вкрай уразливою до різних захворювань — туберкульозу, прокази, холери, дизентерії, тифу. Але найстрашнішою недугою вважалася чума. Найбільша її епідемія вразила Європу в 1343—1353 рр.

Безпорадні та зневірені люди вбачали в них Божу кару і зверталися по допомогу до святих. Вважалося, що паломництво і дотик до їхніх мощей виліковує хвороби.

Не менш катастрофічні наслідки мали війни. Бойові дії зменшували або повністю знищували мізерні запаси продовольства, доводили до жебрацтва людей, послаблюючи їхню здатність протистояти хворобам й епідеміям.

Усі лиха середньовічної людини призводили до того, що середня тривалість життя становила 22—32 роки.

Лісове середовище, у якому жила людина Середньовіччя, зумовлювало її обмежений кругозір. Але це не є свідченням того, що люди в Середні віки були домувальниками, прив’язаними до своєї ділянки землі. Середньовічне суспільство весь час перебувало в русі. Відбувався постійний процес міграції. Що штовхало цих людей у довгий і небезпечний шлях? Причин було багато.

Міграція — процес переселення, переміщення населення, зумовлений природніми лихами, пошуками роботи або кращих умов існування.

Середньовічне суспільство було досить бідним. Як правило, усе майно звичайної людини можна було вмістити в невелику торбинку, і тому в пошуках кращої долі людина готова була йти світ за очі. До того ж, уся земля належала сеньйорам, а селянин лише працював на ній. Інша верства населення — рицарі, щоб отримати землю, також готові були йти в будь-який похід й оселятися там, де його отримали. У далеку дорогу людей штовхало християнство — вони йшли до місць паломництва, щоб спокутувати свої гріхи. До того ж люди тікали від епідемій хвороб, голоду, війн й інших негараздів.

Лише з початком XIV ст. європейці стають домувальниками.

Які лиха загрожували середньовічній людині?

4. Внутрішня колонізація

Наприкінці XI ст. населення середньовічної Європи почало відчувати, що йому тісно на своєму континенті. Шляхами блукали рицарі, розмірковуючи, де знайти собі володіння, у якій війні взяти участь і завоювати землі. Селянам також почало бракувати землі, щоб прогодуватися й віддати належну частину своєму феодалові. Усе це змушувало європейців розпочати освоєння нових земель — колонізацію. Часом активної європейської колонізації став весь період ХІ—ХІІІ століття. Відбувалась як зовнішня (про яку буде розказано згодом) так і внутрішня колонізація.

Зовнішня колонізація була спрямована на захоплення нових земель силою зброї за межами поширення західнохристиянської цивілізації (Хрестові походи в Палестину, Прибалтику, Реконкіста на Піренейському півострові).

Внутрішня колонізація — освоєння селянами вільних земель у Європі.

На той час вільних територій у Європі не бракувало. Потрібно було лише багато працювати для того, щоб вони дали врожаї та годували людей. Нові землі селяни освоювали з великими труднощами. Вони вирубували ліси, осушували болота й перетворювали їх на родючі поля. Цей процес був дуже важким, виснажливим і тривалим.

Сеньйори підтримували зусилля селян, адже розуміли: освоєння нових земель дасть більше продуктів харчування; можливо, навіть виникнуть нові села, жителі яких сплачуватимуть їм податки, і вони ще більше збагатіють. Тому феодали заохочували селян до обробітку цілинних (вільних, незайманих) земель, звільняючи їх на певний час від сплати податків.

У більшості районів Європи почали використовувати трипілля. Свою землю селянин ділив на три частини. Перша частина з осені засівалася озимими культурами. Друга — навесні яровими. Третя — відпочивала, тобто була під паром. Наступного року перше поле залишали під пар, друге засівали озимими, а третє — яровими культурами. Крім того, здійснювали сівозміну. На одному й тому ж полі не сіяли декілька років поспіль одну й ту саму культуру. Почали використовувати органічні добрива. Ці зміни в техніці й технології дали можливість дещо збільшити врожайність.

Двопільна (1) і трипільна (2) системи землеробства. Важкий колісний плуг (3)

У чому перевага трипільної системи землеробства?

Як використання важкого колісного плуга сприяло внутрішній колонізації?

Внутрішня колонізація мала значні позитивні наслідки. Так, населення Європи подвоїлося. Вдалося позбутися постійної примари голоду. Змінився раціон харчування: зернові та городні культури поступово витіснили дари лісів. За кілька століть наполегливої людської праці замість «Європи лісів» поступово виникла «Європа полів».

Але цей процес не міг бути безкінечним. На початку XIV ст. розвиток Європи вповільнився, а з 1316 р., коли стався великий голод, узагалі припинився. Економіка Європи вступила в смугу глибокої кризи, яку вона змогла подолати лише через сто років.

Що таке внутрішня колонізація?

Поясніть, чим вона була викликана.

Закріпимо знання

1. Чи справедливо називати тодішню Європу «країною лісів»?

2. Яку роль відігравав ліс у житті людей раннього Середньовіччя?

3. Якою була динаміка зростання населення Європи в середні віки? Чим вона була зумовлена?

4. Чому в ранньому Середньовіччі європейці не бажали залишатися на одному місці?

5. Яка хвороба в середні віки вважалася найстрашнішою?

6. Заповніть таблицю «Внутрішня колонізація у Європі».

скачать dle 11.0фильмы бесплатно