§ 12. СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО. РЕМЕСЛО І ЦЕХИ

Пригадайте, де і коли виникли найдавніші міста. Якою була доля міст Західної Римської імперії після завоювання їх варварськими племенами? Якими були заняття мешканців міст?

ВИНИКНЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТ. В умовах натурального господарства вироби ремісників були складнішими, міцнішими і якіснішими ніж ті, що виготовляли селяни. Дедалі частіше люди віддавали перевагу таким виробам. Але значну частину продукції ремісник змушений був віддавати феодалові як оброк. Тому вмілі майстри залишали села і переходили з місця на місце в пошуках замовників і покупців.

Згодом мандрівні ремісники осідали, їх поселення виникали на перехрестях шляхів, біля річкових переправ і зручних гаваней. Вони будували свої житла біля великих монастирів і замків феодалів. Мешканці замків і монастирів забезпечували їх замовленнями на виготовлення меблів, зброї, одягу, прикрас. За мурами фортець можна було сховатися під час війни. Сюди часто приїжджали купці, а з навколишніх сіл приходили селяни. Вони продавали продукти сільського господарства і купували потрібні речі, зроблені ремісниками. Так виникали міста.

Для захисту від нападів рицарів і розбійників міські жителі обгороджували своє поселення ровом і валом, на валу споруджували частокіл. Ці укріплення згодом замінювали на кам’яні мури. Увійти в місто можна було лише по звідному мосту через масивну браму, яку охороняв вартовий. У XI ст. з’явилося чимало міст в Італії, Франції, Німеччині та інших країнах.

Таким чином, унаслідок відокремлення ремесла від сільського господарства, втечі селян-ремісників із сіл у Європі виникали і зростали міста. Розвивався поділ праці між містом і селом. Місто було центром ремесла і торгівлі.

Середньовічний Париж (мініатюра XV ст.)

ЗАБУДОВА МІСТ. МІСЬКІ ВУЛИЦІ ТА ПЛОЩІ. Землі, на яких виникали міста, належали феодалам. Спочатку частину території міста займав замок феодала. Сеньйорові було підвладне все міське населення.

Вулиці були вузькими, як щілини. Ширина головних вулиць становила 7—8 м, а провулків — 1—2 м. У Брюсселі одна з вулиць називалась «Вулиця однієї людини», бо двоє людей не могли на ній розминутися.

Будинки зводили дво- та триповерхові, верхні поверхи виступали, нависаючи над вулицею. У середньовічних будинків не було номерів, їх заміняли барельєфи, на яких символічно зображували заняття власника, наприклад — черевик на будинку шевця. Більшість будинків у місті були дерев’яні, покриті соломою або черепицею.

Визначте, кому могли належати будинки з такими барельєфами.

Тривалий час у містах не було бруківки й вуличного освітлення, водопроводу і каналізації. Сміття викидали просто на вулицю. У дощову погоду стояли такі калюжі, що в них можна було «потонути». Міські вулиці вперше почали вимощували камінням у містах Франції за наказом короля.

Єдиним просторим місцем у місті була ринкова площа. Тут стояли міські ваги, фонтан. На ній споруджували ратушу — будинок міської ради. Зверху її увінчувала вежа з годинником. Його сполошний дзвін міг сповіщати про лихо, пожежу, напад ворога. У ратуші розташовувалася міська скарбниця, в’язниця й збройова майстерня. Пізніше в містах будували криті ринки, лікарні, навчальні заклади. Найкращою будівлею в місті був собор.

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Найвужча вулиця у світі розташована в німецькому місті Ройтлінген (Reutlingen) і має назву Шпроєрхофштрассе (Spreuerhofstrasse) Її найбільша ширина — 50 см, а найвужча частина не перевищує 31 см. Цей показник у наші дні занесено до Книги рекордів Гіннесса.

В українських містах, які були засновані у давні часи та за Середньовіччя, найвужчою вважають вулицю Вузьку, що уЛьвові. Її ширина — лише 3 м.

Найвужча вулиця у світі

Дізнайтеся, яка вулиця є найвужчою у вашому населеному пункті.

Ратуша у м. Відень, Австрія (сучасне фото)

Ратуша у м. Чернівці, Україна (сучасне фото)

Дізнайтеся, у яких українських містах, що мають середньовічну історію, центральна площа має назву «Площа Ринок» або «Ратушна площа».

МЕШКАНЦІ МІСТА. РЕМІСНИКИ. Більшість населення міст становили ремісники, які відігравали важливу роль у міському житті. Свої речі вони виготовляли на замовлення або на продаж. Їхні вироби були справжніми витворами мистецтва. Особливою художністю вирізнялися роботи ювелірів і різьбярів по каменю і дереву.

Майстерня ремісника розміщувалася на першому поверсі його будинку. Головним працівником у ній був ремісник-майстер — власник майстерні, інструментів, устаткування. Він закуповував потрібну сировину і приймав замовлення. Майстерня була і за крамницю, у якій продавали виготовлені вироби.

Шевці

Зброярі

Видобувач золота (середньовічні мініатюри)

Допомагали майстрові учні і підмайстри. Учні виконували підсобні роботи і таким чином протягом двох—восьми років навчалися ремеслу. Фах батька-ремісника часто успадковував син, який змалку трудився поруч з ним. Підмайстром називали робітника, що оволодів ремеслом. За свою працю він одержував заробітну платню, жив у будинку майстра, харчувався за його столом, перебував під його постійним наглядом. Зібравши потрібну суму грошей, підмайстер міг відкрити власну майстерню і стати майстром. Але для цього на власні кошти мав виготовити шедевр — найкращий зразок виробу. Це означало успішно скласти іспит.

Ремесло в середньовічному місті було дрібним промисловим виробництвом з ручною працею.

ЛИХВАРІ ТА БАНКІРИ. На ярмарках між рядами купецьких крамниць стояли столики, за якими сиділи міняйли — спеціалісти з грошових справ. У послугах міняйл мали потребу купці, оскільки в кожній країні, великому феодальному володінні та навіть у великому місті були свої монети різної ваги і чеканення. Міняйли за встановлену плату обмінювали купцям їхні гроші на ті, що приймали на ярмарку.

У міняйл поступово накопичувалося багато грошей. Вони почали давати їх у борг під високі відсотки. Боржникові доводилося віддавати в півтора-два рази більше від отриманої суми. Так міняйли ставали лихварями.

Із міняйл і лихварів вийшли перші банкіри — власники банків. Банк (у перекладі з італійської означає: ряд, конторський стіл) — це місце збереження великих сум грошей. Банкіри переказували купцям гроші з однієї країни в іншу, позичали значні суми королям і феодалам. З розвитком торгівлі та грошової справи в руках купців і банкірів нагромаджувалися великі багатства.

Міняйло (музей Прадо, Іспанія)

Банкір (Гамбурзький музей, Німеччина)

ЖИВА ІСТОРІЯ:

документи, особистості, цікаві подробиці

Найдавнішим у світі є італійський банк у місті Сієна — Banca Monte dei Paschi di Siena. Заснований 1472 року, він діє досі. У ньому найменш забезпечені верстви населення міста-держави Сієна могли отримати дешеві позики.

Будівля найдавнішого банку (сучасне фото)

БОРОТЬБА ГОРОДЯН ІЗ СЕНЬЙОРАМИ, МІСЬКІ КОМУНИ. У XII—XIII ст. боротьба міст проти сеньйорів велась у всіх країнах Західної Європи. Одні міста в результаті повстань і тривалих війн добивалися незалежності, інші — відкуповувалися від сеньйора. Але багато міст не зуміли звільнитися з-під влади сеньйора і далі терпіли утиски і грабежі феодалів: сплачували оброк, штрафи, мито.

Комуна — це колектив осіб, які об’єдналися для спільного проживання на засадах спільного майна та праці.

Здобувши незалежність, городяни створювали самоврядування, тобто брали у свої руки управління справами міста. На чолі міста стояла міська рада, яку вибирали городяни. Голову міської ради у Франції й Англії називали мером, а в Німеччині — бургомістром.

Самоврядування міста називалося міською комуною (у перекладі з французької — громада). Комуна відала судом, військом, скарбницею міста. Міста-комуни сплачували невеликі внески колишньому сеньйорові і податки королю.

Мовою документів

Про невпорядкованість міст

Доводиться ходити на ходулях і в дерев’яних черевиках; і майже всі члени думи ходили в думу в дерев’яних черевиках. І коли сиділи в залі ради, дерев’яні черевики стояли за дверима: тут можна було добре полічити, скільки людей прибуло на засідання.

Середньовічний історик про події в місті Лані

Сеньйор міста єпископ Годрі та його слуги відкрито здійснювали грабежі. Щоб захистити себе від насильства, городяни запропонували сеньйорові велику суму грошей, і він дав клятву, що буде шанувати права комуни. Єпископа мучили заздрощі до городян, і він вирішив знищити комуну. Порушення договору наповнило серця городян гнівом... Юрби городян кинулися до палацу єпископа. Годрі сховався в підвалі під церквою в порожній бочці з-під вина. Городяни знайшли його, витягнули на вулицю й убили. Незабаром сусідні феодали захопили місто й учинили в ньому жорстоку розправу.

Жителі Лана ще 200 років боролися проти сеньйорів, і, врешті-решт, король Франції, перемігши городян, став правити містом.

Про які особливості середньовічного міста можна дізнатися з цих документів? Яку роль відігравала міська комуна? З якими ворогами боролися городяни?

ВИНИКНЕННЯ ЦЕХІВ. Одночасно з виникненням міст з’явилися цехи. Майстри намагалися залучити до міста якомога більше покупців і захистити себе від конкуренції сільських ремісників. Лише спільно вони могли протистояти утискам і грабежам феодалів. Отже, у ремісників було багато спільних інтересів.

Тому майстри-ремісники певного фаху, що жили в одному місті, об’єднувались у спілки — цехи. Часто вони селилися поруч, створюючи свої вулиці.

Цех — спілка майстрів однієї спеціальності.

На загальних зборах майстри ухвалювали статут — правила, обов’язкові для всіх членів цеху. Згідно з ним усі майстри повинні були виготовляти речі за певним зразком, мати визначену кількість верстатів, учнів і підмайстрів; заборонялось переманювати замовників і покупців. Цех визначав тривалість робочого часу, вартість виробів, заробітну плату, закуповував сировину і розподіляв її між майстрами за однаковою ціною. Правила цеху ухвалювали для того, щоб одні ремісники не збагачувалися за рахунок інших. За дотриманням статуту стежили обрані майстрами старшини, які очолювали цех.

Майстерня з виготовлення військових обладунків (історична реконструкція)

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МАЙСТРІВ ЦЕХУ ЗА СТАТУТОМ

Тривалий час цехи сприяли розвитку ремесел. Виникали нові ремісничі спеціальності, нові цехи. У XIII ст. у Парижі, наприклад, було 100 цехів, а в XIV ст. — 350. Посилювався поділ праці. Зокрема, від ковалів спочатку відокремилися зброярі, потім гострильники. Однак цехи почали перешкоджати переходу підмайстрів у майстри. Тому підмайстри об’єднувалися у спілки — братства для боротьби з майстрами.

Корабельні теслярі (рельєф на фасаді собору Сан-Марко, Венеція. XIII ст.)

БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ У СЕРЕДНЬОВІЧНИХ МІСТАХ. Проти сеньйорів боролося все міське населення, але управління у звільнених містах захопили багатії — купці, власники міських будинків і земельних наділів. Сім’ї багатих городян родичалися між собою, поступово вони виділились у міську знать. Їх називали патриціями. Засідаючи у міській раді та розпоряджаючись скарбницею, патриції намагалися весь тягар податків перекласти на ремісників.

Патриції жили в кам’яних будинках, схожих на замки, мали свій герб, брали участь у рицарських турнірах. Багаті городяни розкішно вдягалися. Вони прагнули породичатися з феодальною знаттю й одержати рицарське звання.

З розвитком ремесел зростало значення цехів, ремісники почали боротьбу з патриціями за владу. Ця боротьба розгорнулася в XIV—XV ст., іноді доходячи до збройних повстань. В одних містах, з більш розвиненим ремеслом, перемагали цехи. В інших, де переважала торгівля, — патриції.

Ремісники боролися за одержання рівних прав із патриціями і за право брати участь в управлінні містом. У деяких містах вони перемагали і брали в свої руки управління міською радою.

Рибацький бастіон у Будапешті, Угорщина (сучасне фото)

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Що стало передумовою виникнення середньовічних міст?

2. Охарактеризуйте особливості забудови міст у середні віки. Яку роль у них відігравали ринкова площа і ратуша?

3. Хто такі ремісники? Як було організовано працю у їхніх майстернях?

4. Що таке цехи? З якою метою їх створювали? Якими були права та обов’язки працівників цеху за статутом?

5. Хто такі патриції? Які взаємовідносини були між ними і ремісниками?

6. Поясніть поняття «міська комуна».

Мислю творчо і самостійно:

7. Дізнайтеся, коли було засновано місто, у якому ви живете, чи поряд з яким розташований ваш населений пункт. Якими були заняття жителів цього міста в давнину, чим займаються городяни сьогодні?

Обговоріть у групі:

8. Яку роль відігравало самоврядування в середньовічному суспільстві? Поміркуйте, які функції такої організації громади збереглися донині.

Ярмарок на ринковій площі в середньовічному місті (середньовічний живопис)

скачать dle 11.0фильмы бесплатно