§ 9. ЗВ’ЯЗОК ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ. РУХ НАСЕЛЕННЯ. ВНУТРІШНЯ І ВОЄННА КОЛОНІЗАЦІЯ

З курсу історії Стародавнього світу пригадайте, якими були шляхи переміщення та розселення первісних людей. Як природа впливала на життя та заняття людей? Коли відбулося Велике переселення народів? Які були його причини? Пригадайте визначення поняття «міграція».

ЛЮДИНА І ПРИРОДА. Із стародавніх часів життя людини було залежним від природи. Так було й за Середньовіччя. Клімат, навколишня природа визначали спосіб життя людини, заняття та знаряддя праці, одяг та їжу, житло і традиції дозвілля. Клімат впливав навіть на характер людини. Очевидно, ви й самі помічали, що в південних краях люди відзначаються запальною вдачею, натомість мешканці північніших земель більш спокійні та розважливі.

У Європі в середні віки клімат часто змінювався. Похолодання спонукало людей до зміни місць розселення й було одним із чинників Великого переселення народів. Подальше потепління знову вплинуло на життя та заняття людей. Тоді, наприклад, на Британських островах ріс виноград. У XIII—XVII ст. клімат у Європі знову став більш прохолодним, і майже таким він є сьогодні.

Орання, засівання, оброблення винограду. Випасання свиней у лісі (готичні мініатюри братів Лімбург)

Від ландшафту залежав вигляд міст і селищ, мостів і шляхів. Він багато в чому визначав заняття людей. На рівнинах поблизу водойм розвивалось землеробство, у більш посушливих степах — скотарство. На степових просторах особливу цінність для людей мали коні, які забезпечували їжею та можливостями пересування. У гірській місцевості пасли кіз та вівць, вирощували виноград.

Фортеці й міста, які навколо них виростали, розташовувалися на пагорбах, поблизу джерел води. Річки й озера були природними перепонами, які захищали від нападів ворогів. Водночас водойми мали важливе значення для торгівлі — в середні віки саме через річки й моря пролягали основні торговельні маршрути. Моря відкривали мешканцям узбережжя шляхи до далеких країв. Уздовж річок, озер, морів люди здавна займалися рибальством.

За Середньовіччя величезну частину території Європи вкривали ліси. Вони були безцінною природною скарбницею, яка давала все необхідне для життя. Полювання, збирання плодів та ягід, грибів та цілющих рослин, бортництво були основними заняттями людей, що жили серед лісів. З деревини вони будували будинки, виготовляли предмети побуту та художні вироби. Дровами отоплювали житло взимку. Ліс був місцем зростання смоляних дерев для факелів, якими освітлювали будинки й вулиці. Нарешті, ліс давав можливість заробітку для багатьох людей, був місцем розваг та місцем розбійників і хижих тварин.

Сцена з полювання (середньовічна мініатюра)

На почату епохи Середньовіччя в Європі одним із основних продуктів харчування були жолуді. Їх споживали не тільки прості люди, а й знать. Із мелених жолудів пекли смачний і поживний хліб, готували каші. У ті часи людей було мало, лісів багато, і жолудів вистачало всім. Сьогодні страви з жолудів можна скуштувати хіба що в дорогих ресторанах.

Жолуді. Виріб з воску майстра Олександра Башуна

Дізнайтеся, які ще продукти вживали в середні віки, а сьогодні страви з них вважаються делікатесом.

Натюрморт з фруктами й овочами. Картина художника Схоутена Флориста Гериста Вана

Визначте за малюнком, яку їжу вживали середньовічні люди. Зіставте тодішні продукти харчування із нинішніми.

Спалюючи великі масиви лісу, люди отримували відкриті ділянки, удобрені золою. Проте підсічно-вогневе землеробство на таких землях давало гарні врожаї лише протягом кількох років, після чого люди переходили до нового місця і знову випалювали ліс, викорчовували залишки дерев та орали землю. Таке споживацьке, варварське ставлення до лісів призвело до їх зникнення на величезній території Європи. До XIII—XIV ст. майже повністю без лісів залишилися Англія, Голландія, Іспанія, Франція. Наслідком цього не тільки в цих країнах, а й по всій Європі було погіршення кліматичних умов, часті посухи та розмивання родючого ґрунту під час повеней. Зникло багато видів звірів і птахів, обміліли річки й озера.

Середньовічна людина вважала себе господарем над природою, який може безжально використовувати її багатства, які наші пращури вважали невичерпними.

РУХ НАСЕЛЕННЯ. ВНУТРІШНЯ КОЛОНІЗАЦІЯ. Міграція, або переселення людей, відбувалася з найдавніших часів — від появи людини розумної. З прабатьківщини людства, яка розташовувалася, на думку вчених, у Східній Африці, первісні люди протягом сотень тисяч років поступово розселилися на теренах Європи та Азії, дістались Американського континенту та Австралії.

Величезні простори Європи на початку Середньовіччя не були заселені. Але поступово кількість людей збільшилася й вони все ж таки заселили Європу. Наприкінці XI ст. дедалі більше людей шукали кращої долі. Європейці розпочали колонізацію — освоєння нових земель.

Спочатку переважала внутрішня колонізація — люди шукали вільні, ще не освоєні землі на окраїнах європейських країн. Тут вони вирубували лісові хащі, осушували болота і перетворювали їх у родючі поля, тут споруджували свої домівки. Потрібно було докласти багато зусиль і праці для того, щоб на нових землях виростити й зібрати врожай та нагодувати людей.

Внутрішня колонізація — заселення і господарське освоєння людьми вільних земель своєї країни.

Освоєння земель було дуже важким, виснажливим і тривалим, але загроза неврожаїв і голоду підштовхувала людей до цього. Лише упродовж кількох поколінь селянська родина могла перетворити непридатну для сільського господарства місцевість на родючу ниву.

Землероб збирає врожай (середньовічний живопис)

Сеньйори розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися. Тому феодали заохочували селян до обробітку цілинних земель, інколи навіть звільняючи їх на певний час від сплати податків.

Внутрішня колонізація, що розгорнулася в XI—XIII ст. у Європі, дала значні позитивні результати. Протягом цього періоду кількість європейців стрімко зростала, і на початок XIV ст. досягла 75 млн (наприкінці X ст. було лише 38 млн). Сільське господарство невпинно розвивалося: почали використовуватися нові знаряддя праці, зросли врожаї, що дало змогу забути жахливі голодні роки. Змінився і раціон харчування: зернові культури поступово витіснили дари лісу.

ЗОВНІШНЯ (ВОЄННА) КОЛОНІЗАЦІЯ. Зменшення обсягів вільної землі в Європі привело до того, що люди почали шукати її поза межами своєї країни, використовуючи воєнну силу для захоплення нових просторів.

Зовнішня колонізація — заснування поселень за межами своєї країни, що відбувається, як правило, шляхом війни, насильницькими методами.

Першою спробою воєнної колонізації були хрестові походи, про які ви дізнаєтеся з наступних параграфів цього підручника.

У другій половині XII ст. розпочалися завойовницькі походи німецьких князів на землі полабських слов’ян, які жили між річками Ельба та Одер. Майже століття німецькі рицарі «мечем та вогнем» підкоряли слов’янські племена, на землях яких виникали маркграфства.

Німецькі князі та єпископи будували тут укріплені фортеці й організовували переселення селян із Німеччини, Нідерландів, Фландрії. Переселенці отримували пільги та землю, натомість зобов’язувалися підтримувати графа та сплачувати певний податок. Але поступово вони перетворювалися на кріпаків.

Особливо активну роль у колонізації слов’янських земель відігравала церква, яка не тільки благословляла на підкорення язичницьких племен, а й активно брала участь у цьому, засновуючи монастирі та захоплюючи землі.

Ще одним напрямком воєнної колонізації була Північ — Скандинавія. А на південному заході відбулася Реконкіста: християни відвойовували землі на Піренейському півострові, який захопили араби. Про це також йтиметься в наступних параграфах підручника.

НАПРЯМКИ КОЛОНІЗАЦІЇ

ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — РОЗУМІЮ МАЙБУТНЄ:

запитання і завдання

Знаю і систематизую нову інформацію:

1. Поясніть, як природа, клімат, ландшафт впливали на спосіб життя людей у середньовічній Європі.

2. Що таке «міграція», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація»?

3. Коли розпочалася внутрішня колонізація у Європі?

4. Назвіть причини міграції у середньовічній Європі.

5. Які були напрямки внутрішньої та зовнішньої колонізації в середньовічній Європі?

Мислю творчо і самостійно:

6. Як ви думаєте, чи засвоїли люди уроки історії у ставленні до природи та її багатств? Що змінилося у цьому з часів Середньовіччя?

Умію працювати з картою:

7. Користуючись картою атласу, покажіть напрямки зовнішньої колонізації в середньовічній Європі.

Обговоріть у групі:

8. Якими були позитивні й негативні наслідки зовнішньої колонізації?

9. Які зміни клімату відбуваються в наші часи, якими природними явищами вони супроводжуються? Змоделюйте ймовірні наслідки зміни клімату для історії людства.

Реконкіста. Битва під Лас-Навас-де-Голоса (Іспанія). Картина художника Франческа де Паула Вана Халена

скачать dle 11.0фильмы бесплатно