Войти
Закрыть

Шалені нормани

7 Клас

На Півночі Європи проживали «північні люди» — нормани. Це пращури нинішніх норвежців, данців, шведів та ісландців. У Західній Європі їх називали вікінгами, на Русі — варягами. Північна Європа — далеко не райський куточок. Клімат там холодний, умови життя суворі. Ліси та скелясті гори не сприяють землеробству. Нормани (а їх налічувалося небагато, й жили вони розкидано, окремими хуторами) більше займалися мисливством, рибальством і скотарством. Нормани були вправними і мужніми мореплавцями. Вони будували невеликі (на 20—40 осіб) швидкохідні й міцні кораблі. Корпус обшивали дерев’яними планками — він добре витримував удари морських хвиль. На ньому ставити щоглу з надійними вітрилами, але використовували й весла. Уздовж бортів розвішували мальовничі щити. Носова і задня частини корабля були високо піднятими, він виглядав дуже красиво. Ніс увінчувала — на пострах ворогам — дерев’яна голова дракона. Жодне європейське судно не могло змагатися у швидкості з норманським. На своїх кораблях нормани здійснювали прибережне плавання, але виходили й у відкрите море. Магнітного компаса вони не знали, на морі орієнтувалися за сонцем. Іноді хоробрі норманські моряки запливали взагалі бозна-куди. Близько 1000 року вони подолати Атлантичний океан і висадилися на узбережжі Північної Америки. Прожили вони там недовго й не залишили після себе майже жодних слідів, тому не їх вважають першовідкривачами Америки. У своїх сагах нормани назвали Америку «країною винограду»....

Культура й мистецтво арабського світу

7 Клас

У створенні арабської культури взяли участь не лише араби, а й інші народи Халіфату, які прийняли іслам, арабську мову та писемність. Успішно розвивалися в арабському світі природничі науки: математика, астрономія, географія, медицина. Арабські математики створили алгебру. У Багдаді та Дамаску вже в IX ст. були обсерваторії. Вчений Аль-Біруні (Х—ХІ ст.) висловив здогад, що Земля обертається довкола Сонця, а не навпаки. Таджик Ібн-Сіна (європейці називали його Авіценною) розробив медичну систему, якою Схід і Захід користувалися впродовж шести століть. Арабська астрономія була тісно пов’язана з астрологією, а хімія — з алхімією. Обсерваторія — наукова установа, в якій за допомогою спеціальних приладів спостерігають за небесними світилами й досліджують їх. У найбільших містах Халіфату відкривалися університети й великі бібліотеки. Процвітала арабська література. Арабські поети оспівували воєнні подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі (писав таджико-перською мовою) склав велику поему «Шах-наме» («Книга царів»), присвячену подвигам легендарних героїв. Складалися чудові казки про дивовижні пригоди й подорожі, про спритних і хитрих людей. Вони пізніше ввійшли до збірки «Тисяча й одна ніч»....

Халіфат за Омейядів і Аббасидів

7 Клас

Після смерті Мухаммеда мусульманську державу очолювали його найближчі соратники, яких назвали халіфами — «заступниками» пророка. Халіф — у ряді мусульманських країв — монарх і водночас глава тамтешніх мусульман. Ті перші халіфи, які походили з багатого і впливового мекканського роду Омейядів, розуміли, що для зміцнення своєї влади й ісламу потрібні переможні війни, які б згуртували арабів, розпорошених по різних країнах. Вони, передусім високий і кремезний Омар, накинулися на Візантійську та Перську імперії, сподіваючись на підтримку з боку тих арабів, які служили у візантійському та перському військах. Халіфи не прогадали, тому до початку VIII ст. араби вже порядкували в Ірані, Сирії, Єгипті, Північній Африці, Середній Азії до китайських кордонів. На початку VIII ст. вони накинули око і на Західну Європу — завоювали вестготську Іспанію. Такої велетенської імперії, як Арабський халіфат, не знала вся попередня історія. Араби поткнулися було і в Галлію, та там їх угомонив у бою при Пуатьє (732 р.) король франків Карл Мартелл....

Аллах і Мухаммед

7 Клас

Знайшлася людина, яка не побоялася мекканського купецтва. Це був Мухаммед. Народився він у Мецці приблизно в 570 р. Рано став сиротою. В 25-річному віці одружився з багатою вдовою, Хадіджею, якій він допомагав вести торгівлю, і яка стала для нього надійною супутницею в житті. Коли Мухаммеду виповнилося близько 40 років, йому почали з’являтися видіння. Марилися всілякі таємничі дерева, архангел Джебраїл (біблійний Гавриїл), який вимагав від нього читати якусь книгу й запевняв, що Аллах («Бог») направляє його своїм посланцем до людей. Спершу Мухаммеда це лякало, але поступово він звикся з думкою, що є божим пророком. Він почав проповідувати доступною та образною мовою те, що існує лише один бог — Аллах, що Аллах всемогутній і визначив усе наперед (без його волі навіть волосина з голови не випаде), що він покарає грішників та винагородить праведників. Запевняв, що сам Аллах через нього звертається до людей. Пророк — посланець Бога, тлумач його волі, віщун. Джерело VIII ст. Із книги Ібн-Ісхака, найдавнішого біографа Мухаммеда, «Життя посланця Божого» Мухаммед промовив до них (купців): «... Те, що я приніс, я приніс не для того, щоб домагатися багатств ваших, пошани поміж вас чи влади над вами. Але Аллах направив мене до вас посланцем, подарував мені книгу (Коран) і наказав мені бути для вас благовісником і застережником. Я повідомив вам послання Господа мого й напучував вас. Якщо ви приймете від мене те, що я приніс вам, то це буде щастя ваше в усьому житті і в майбутньому. Якщо ж ви відринете мене, то я витерплю ради справи Аллаха, поки Аллах не стане суддею поміж мною та вами»....

Доісламське поганство

7 Клас

Населення Аравії здавна вшановувало багатьох богів — і своїх, і чужих. Проживали в Аравії і християни, й іудеї, і ті, хто не молився ідолам, але не вірив і в єдиного Бога. Найбільше було в Аравії поганинів-арабів. Вони поклонялися племенним богам та кам’яним стовпам, що їх уважали і помешканнями для богів, і самими богами. Згадай, що таке поганство? Релігійним центром доісламської Аравії стала Мекка — найбільше і найбагатше місто на заході півострова. Посеред Мекки стояло святилище — Кааба. Це була прямокутна будівля, в один із кутів якої хтось колись вмурував Чорний Камінь — оплавлений великий метеорит, який вважали посланцем богів. Довкола Кааби бовваніли понад три сотні ідолів. Про Каабу в Аравії знали і великі й малі. До неї ходили на прощу люди з найвіддаленіших куточків пустелі. Це радувало мекканських купців, які багатіли на прочанах та ярмарковій торгівлі. Отож виступити проти багатобожжя в Аравії означало ополчити проти себе впливове мекканське купецтво....

Аравія й араби

7 Клас

Арабські завоювання VII—VIII ст. тісно пов’язали християнський Захід та ісламський світ, стосунки між якими були непростими. Християни і мусульмани досхочу навоювалися між собою, але водночас налагодили й мирну торгівлю та обмінювалися культурними надбаннями. Мусульманин — той, хто сповідує Іслам. Про те, як з’явилися християни в Європі, вже йшлося. Але де, коли і як з’явилися мусульмани, що їх європейці називали сарацинами («східняками»)? Аравія й араби Творцями ісламу були жителі Аравії — араби. Аравійський півострів з трьох боків омивають моря. Це справжнє царство піску. Майже всю територію вкривають піщані й кам’янисті пустелі та напівпустелі. Там немає річок, є лише сухі річища — ваді. Дощі в Аравії випадають тільки взимку. Проте там завжди вирувало життя, був багатий рослинний і тваринний світ. Найбільшого ж значення для Аравії набули прадавні караванні шляхи, що поєднували Східне Середземномор’я з країнами Сходу. Середньовічному населенню Аравії випало займатися караванною торгівлею — небезпечною, але дуже прибутковою....

Архітектура та мистецтво

7 Клас

Візантійці досягли справжніх вершин в архітектурі та мистецтві. Вони зберегли високу техніку античного мистецтва, наповнивши його новим, християнським, змістом. Особливих успіхів досягли вони в мозаїці, фресках та іконопису. Розквітла у Візантії палацова та церковна архітектура. Іноземців вражав своїм багатством і досконалістю архітектурних форм столичний палац імператора. Архітектурним шедевром був і константинопольський храм св. Софії. Його увінчував велетенський купол, який здавався невагомим, ніби висів у повітрі. Храм був двоярусним (другий ярус призначався для жінок, вони молилися окремо від чоловіків), мав понад 100 колон. Стіни й колони були облицьовані різнокольоровим мармуром, порфіром, малахітом і прикрашені чудовою мозаїкою. Уславлені візантійські майстри брали участь у спорудженні храмів в інших християнських країнах, зокрема в Київській Русі (Софійський собор у Києві)....

Свята, видовища, розваги

7 Клас

Візантійці вміло проводили своє дозвілля. Вони відзначали християнські свята, особливо Великдень, але не зреклися й «бісівських ігрищ» — поганських свят і обрядів. Так, у ніч проти 1 січня святкували календи (на Русі їх назвали колядами), а дещо раніше — брумалії — найкоротші дні в році. Чоловіки переодягалися жінками, жінки — чоловіками, співали й танцювали ряджені, випрошуючи гостинці. Напередодні Трійці відзначали русалії — весняне свято квітів. Воно супроводжувалося іграми, танцями, «скаканням», а часом — і бійкою. Вся Візантія відзначала день коронації імператора, його одруження, народження спадкоємця. Звичайно, організовували й сімейні свята — хрестини, заручини, весілля тощо. Згадай українські народні гуляння. Чи є серед них схожі на візантійські? Якщо така схожість є, то звідки вона взялася?...

Література

7 Клас

У Візантії склалися світська (нецерковна, побудована на античній традиції) та церковна (на християнській основі) літератури. Вони суперничали між собою, але й доповнювали одна одну. Церковна література створила дуже популярні в народі «житія святих». У них легенди перемішані з життєвою правдою. Візантійські літератори багато зробили для збереження античної літератури, в яку вони були просто закохані. У Візантії виник знаменитий епос про Дігеніса Акріта. В ньому йшлося про подвиги та кохання. Після завоювання Візантії хрестоносцями склався грецький рицарський роман, грецька література освоїла куртуазну лірику....

Навчання і виховання

7 Клас

У Візантії престижною вважалася чиновницька кар’єра. Вона потребувала високої освіченості, що заохочувало молодь до навчання. Освіта була доступною не всім, бо державних шкіл налічувалося небагато, церковні та монастирські готували лише духовенство, а приватні були платними. До того ж книги (їх писали на пергаменті) були розкішшю, не кожен міг їх придбати. Все ж грамотних серед простого люду у Візантії нараховувалося більше, ніж на Заході. На твою думку, чому грамота набула більшого поширення у Візантії, ніж на Заході? Селяни віддавали своїх синів у науку до майстра в місто. Частина аристократів давала своїм дітям вищу освіту, але більшість готувала своїх синів до військової кар’єри і не обтяжувала їх науками. Навчалися діти по-різному: одні — сумлінно, інші — більше любили «тусуватися», відвідувати спортивні змагання, гулянки, бродити знічев’я вулицями тощо....

Навігація