Османська імперія
- 27-03-2022, 15:34
- 492
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 16. Османська імперія
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про розвиток Османської імперії в період розквіту; яким було правління Сулеймана І Пишного; про причини й наслідки османських завоювань у Європі; про особливості становища Кримського ханства в Османській імперії.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Які загарбання здійснили турки-османи в XV ст.? 2. Хто такі яничари?
1. Війни Османської імперії та наслідки. XVI ст. було часом найбільшої військової та політичної могутності Османської імперії. Султан Селім I Грізний (1512—1520 рр.) у переможній війні проти Персії завоював країни Закавказзя та Кавказу — Азербайджан, частину Вірменії, Грузії, Дагестан і Курдистан. Після цього він підкорив Сирію та Єгипет. Загарбання дали йому змогу проголосити себе халіфом — лідером усіх мусульман.
Найвищого розквіту Османська імперія досягла за правління Сулеймана I Пишного (1520—1566 рр.). У цей період турки-османи проникли до Центральної Європи.
Для завоювання Середземномор’я Сулейман I створив великий флот. Однією з перших його перемог стало взяття Белграда — міста, яке тривалий час стримувало просування Османської імперії в Європу. Після цього турецькі війська рушили в Угорщину, де в битві під Могачем (1526 р.) розгромили чесько-угорське військо. Землі Угорщини було поділено між Австрійською та Османською імперіями. У 1529 р. Сулейман I узяв в облогу столицю Австрії Відень, але не захопив його.
Після поразки Османська імперія оголосила Габсбургів своїм головним ворогом. Султан почав підтримувати їхніх релігійних противників — протестантів, а також зблизився з Францією. У 1535 р. між державами був укладений договір, відомий під назвою «перша капітуляція». Французам надавалося право безперешкодного в’їзду у володіння Османської імперії, ведення своїх торговельних справ (забезпечувалася недоторканність особи купця та його майна) і здійснення християнського богослужіння. Однак ці привілеї були надані в односторонньому порядку. У 1580 р. такі самі переваги отримала Англія.
Сулейман I багато уваги приділяв і внутрішній політиці. Султан сприяв розвитку культури. За його правління було впорядковано законодавство імперії. Поважаючи діяльність султана, люди називали його шанобливо «кануні» («законодавець»).
Чому до кінця XVII ст. османські завоювання поступово припинилися?
Сулейман I Пишний. Художник Тіціан Вечелліо. 1530 р.
Величезний вплив на Сулеймана I мала його дружина Роксолана, за переказами — українка, захоплена в полон татарами. Вона народила султану сімох дітей. Один із її синів — Селім II — став султаном.
Роксолана розпочала 130-річний період впливу жінок на політику Османської імперії.
Роксолана (Гюррем Султан — «радісна»), дружина султана Сулеймана I. Невідомий художник. XVIII ст.
Яничари (у перекладі з турецької — нове військо) — регулярна піхота турецького війська, що формувалася з полонених-хлопчиків (здебільшого християн).
Постійні війни потребували значних людських і матеріальних ресурсів. Будь-які невдачі призводили до погіршення внутрішнього становища імперії через зменшення надходження здобичі, данини із загарбаних земель та рабів. Втрати компенсувалися збільшенням податків. У відповідь на це в 1591—1628 рр. у країні час від часу спалахували повстання. Криза Османської імперії набула всебічного характеру, але держава мала значний запас міцності та залишалася серйозним противником ще декілька століть.
У 1571 р. Османська імперія зазнала чергової великої поразки. У затоці Лепанто біля берегів Греції відбулася битва, у якій об’єднання держав Європи (Священна ліга) здобуло першу значну перемогу над флотом Османської імперії.
Із того часу поразки османів уже не були рідкістю. Так, їх розгром у битвах під Хотином (1621, 1673 рр.) і Віднем (1683 р.), невдалі Чигиринські походи (1677, 1678 рр.) зупинили турецьку експансію в Європі. У всіх цих битвах значну роль відіграли українські козаки.
2. Економічне і соціально-політичне становище імперії. Державний устрій та адміністративна структура Османської імперії були підпорядковані потребам війни. Провінції поділялися на округи, їхні правителі здійснювали як цивільні, так і військові функції, очолювали ополчення й місцеві гарнізони яничарів. Кожен ополченець (сипах) отримував у користування землю й за це мусив брати участь у воєнних походах. У мирний час він жив у своєму окрузі, де виконував поліцейські функції та обов’язки збирача податків.
Чиновники також отримували за службу великі земельні володіння, які заборонялося залишати у спадок. Щоб якось зберегти майно, чиновники передавали свою землю у володіння мусульманським релігійним установам (у вакф). Ця практика негативно позначалася на володіннях султана і, відповідно, на його скарбниці, оскільки з третини земель імперії не сплачувалися податки. Наприкінці XVI ст. до Османської імперії докотилася хвиля «революції цін», яка спричинила фінансову кризу. Найсильніше вона вдарила по сипахах, які становили основу військово-адміністративної системи. Після занепаду ополчення зросла роль яничарів. Однак таке військо потребувало великих коштів, яких уже не було. Єдине, що рятувало Османську імперію, були завойовницькі війни. Проте наприкінці XVII ст. Османська імперія зазнала в них низку поразок.
3. Кримське ханство. До складу Османської імперії входили держави, які перебували у васальній залежності від неї: князівства Волощина, Молдавія, Трансільванія, Кримське ханство тощо. Останнє посідало серед них особливе становище. Кримським ханством управляли представники династії Чингісидів, яку поважали правителі Сходу. Це давало можливість кримським ханам бути дещо вільними у своїх діях. Лише з 1584 р. султани почали впливати на вибір чергового правителя ханства.
Кримське ханство як самостійна сила відігравало важливу роль у відносинах між державами від Волги до Західного Бугу. Так, кримські хани контролювали Північне Причорномор’я, вели боротьбу з Московією за «спадщину Золотої Орди», здійснювали набіги з метою взяття ясиру на території, що перебувала під владою Литви та Польщі, вступали в союзи з Московією, Литвою, Польщею, українськими козаками залежно від ситуації.
Чим вирізнялося Кримське ханство у складі Османської імперії?
Гайдук. Художник Крістоф Вайгель (Старший). 1703 р.
Зовнішньополітична стратегія Кримського ханства загалом будувалася на принципах, які сформувалися ще в ХVІ ст. Згодом вони отримали назву «закони Селіма» (за ім’ям хана Селіма І Герая). Так, у конфліктах своїх східноєвропейських сусідів — зокрема, Великого князівства Литовського, Корони Польської та Московського царства — Кримське ханство підтримувало ту сторону, яка тоді була слабшою. І навпаки, воно воювало з тією стороною конфлікту, що набирала силу. Тим самим кримські хани намагалися захистити свою державу від вторгнення сусідніх держав. Така стратегія спрацьовувала до початку XVIII ст.
У цей самий час на початку XVII ст. почав формуватися союз між кримськими ханами й козаками. Козаки стали вагомим чинником у боротьбі за ханський стіл.
З ослабленням Османської імперії занепадало й Кримське ханство. Наприкінці XVIII ст. його загарбала Російська імперія.
4. Боротьба народів проти османських завоювань. Османське панування було обтяжливим для підкорених народів. У 1564—1565 рр. відбулося перше повстання слов’ян проти османського панування — Прилепське повстання, у 1598 р. Болгарію охопило Тирновське повстання тощо. На території Балканського півострова розпочався рух гайдуків. Вони нападали на османських чиновників, вояків, спалювали поселення мусульман. Їхні дії мали успіх за підтримки християнського населення, яке вважало їх народними героями. Утім, безстрашні в битвах гайдуки нерідко виявляли надмірну жорстокість, чинили грабежі й насильства.
Християнська церква, формально зберігаючи лояльність, підтримувала народні рухи проти Османської імперії. Незважаючи на османське панування, підкорені народи зберегли свої культуру, звичаї, мову, хоча й не уникли османського нашарування. Боротьба поневолених народів підривала міць Османської імперії та послаблювала її натиск на Європу.
5. Культура Османської імперії. У XVI—XVII ст. культура Османської імперії розвивалася під впливом ісламу. Його релігійні норми забороняли здобувати світську освіту (усі школи в Османській імперії існували тільки при мечетях). Проте це не завадило появі цікавих наукових праць, літературних творів, пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва. У розвитку тогочасної турецької культури можна виділити два періоди: від другої половини XV до кінця XVI ст. — піднесення, а в XVII ст., як і в Османській імперії загалом, — занепад.
Гайдуки (походить від назви погоничів, вільних пастухів на Балканах) — збройні загони народних месників, що боролися проти османського панування. Вони діяли на території Балканського півострова в ХV—ХІХ ст.
Мечеть Селіма в Едірне. Сучасний вигляд
За часів занепаду культура Османської імперії значними досягненнями не вирізнялася.
Із кінця XVII ст. почалося швидке поширення надбань європейської культури в Османській імперії. Митці відходили від класичної персько-арабської культури. Літературні твори перекладали турецькою мовою й потім поширювали їх, запозичивши з Європи книгодрукування (1725 р.). Так зароджувалася турецька культура.
У XVIII ст. в Османській імперії поширилася мода на кав’ярні. Тут люди різного соціального походження могли вживати каву, солодощі та вести довгі бесіди. Кав’ярні були в першу чергу місцем обміну інформацією та налагодження контактів. Мусульманське духовенство намагалося заборонити кав’ярні, але невдало. Засідати в кав’ярнях могли лише чоловіки. Жінки для спілкування відвідували громадські лазні.
Першу третину XVIII ст. в Османській імперії називають Епохою тюльпанів. Саме в цей час поширилася мода на ці квіти. Турки-османи вивели майже тисячу сортів тюльпанів. Без них не обходилося жодне свято в країні.
Мода на тюльпани пов’язана з діяльністю великого візира Ібрагіма-паші. Крім любові до квітів, він здійснив реформи, які зміцнили імперію. Ібрагім-паша навів лад у державній скарбниці й скоротив витрати на чиновництво, небоєздатне військо та яничарів. Не шкодували коштів лише на нові бібліотеки та переклад турецькою мовою праць перських, арабських, європейських вчених.
Працюємо з хронологією
- 1571 р. — битва біля Лепанто.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- Завдяки завойовницьким війнам було створено могутню Османську імперію, володіння якої розташовувалися у трьох частинах світу — Європі, Азії та Африці.
- Вершини своєї могутності Османська імперія досягла в середині XVI ст. за часів правління Сулеймана I Пишного.
- Після припинення завоювань із середини XVII ст. розпочався занепад імперії. Вона опинилася під владою слабких султанів і поступово перетворювалася на об’єкт посягань із боку інших держав.
Запитання і завдання
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Історія з географією».
Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно виписати історико-географічні назви, які зустрічаються в параграфі, згрупувавши їх за пунктами: 1) землі, країни, що входили або увійшли до складу Османської імперії; 2) місця найважливіших битв. Далі команди відповідають на запитання вчителя/вчительки, пов’язані із цими історико-географічними назвами.
2. Якою була роль війн у розвитку Османської імперії в XVI—XVII ст.? 3. Колективне обговорення. Чому Сулеймана I Пишного називають наймогутнішим правителем Османської імперії? 4. Робота в парах. Обговоріть та охарактеризуйте економічне й політичне становище Османської імперії в XVI—XVII ст. 5. Розкажіть про перебіг боротьби поневолених народів проти турецьких завойовників. Яке значення мала ця боротьба для Османської імперії та країн Європи?
6. За додатковими джерелами підготуйте історичний портрет Роксолани. Відповідь подайте у вигляді презентації. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника. 7. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте битви, які стали ключовими для розвитку Османської імперії. Підготуйте розповідь про одну з них.
8. Колективне обговорення. Чому визвольні рухи підкорених Османською імперією народів не могли самостійно досягти бажаного результату? 9. Чому в XVII ст. Османська імперія, яку раніше боялися всі європейські країни, і Франція стали союзниками? Дайте розгорнуту відповідь.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)