§ 3. Завоювання Нового Світу

За цим параграфом ви зможете:

- ознайомитися з завоюваннями Америки конкістадорами;

- розповідати про появу перших європейських колоній в Новому Світі;

- визначати наслідки і значення Великих географічних відкриттів;

- дізнатися значення термінів «революція цін», «колоніальні війни».

Пригадайте:

1. Де пролягали основні торговельні шляхи з країнами Сходу до XVI ст.?

2. Що ви знаєте про народи доколумбової Америки?

3. Якими були з'явлення про Землю в середні віки?

1. Конкістадори в Новому Світі

У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім охочим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були чисельні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині, і забезпечувала нове джерело прибутків.

Спочатку іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини, прянощів.

З 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння земель континенту. У 1517-1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам’яні храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці увижалися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що їх майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану.

На завоювання держави ацтеків у 1519 р. рушив загін іспанців на чолі із Ернандо Кортесом, що налічував 400 солдат-іспанців, 16 вершників, 200 індіанців і 13 гармат. Висадившись на берег, Кортес наказав спалити кораблі, пояснивши, що відступати і повертатися додому не збирається. Діючи рішуче й жорстоко, Кортес підкорив ацтеків.

Хуан Гріхальва

Ернандо Кортес

Кортес вступає в столицю ацтеків

Розгляньте малюнок. Складіть за ним розповідь, як індіанці зустріли конкістадорів.

Загарбання загоном Кортеса держави ацтеків було однією з найуспішніших воєнних операцій у світовій історії. Кортес із відносно невеликими втратами підкорив цілу державу. Правитель ацтеків Монтесума зустрів іспанців як друзів і запросив їх до столиці своєї держави — Теночтітлана, що була розташована посеред озера. Одначе Кортес плекав чорні наміри. Коли Монтесума зі своїми наближеними увійшов до палацу, де оселився Кортес, іспанці раптово зачинили ворота палацу й захопили царя в полон. У палаці іспанці знайшли скарбницю ацтеків, де ті століттями накопичували коштовності, й пограбували її.

У «ніч смутку» ацтеки спробували звільнити свого правителя, але іспанці вбили Монтесуму. Кортес наказав відступали. Іспанці, атаковані ацтеками, у великій паніці скупчилися на містку через дамбу, і той обвалився. У провалля падали коні, поранені іспанці. Коли купа тіл наповнила провалля, Кортес вирвався по тілах колишніх товаришів із пастки, забравши скарби. У «ніч смутку» Кортес утратив армію й товаришів, але отримав золото. Згодом, складаючи звіт про події тієї ночі королю Іспанії, він, однак, написав, що втратив у водах озера всі скарби ацтеків.

За рік Ф. Кортес повернувся і знову захопив столицю ацтеків. Місто Теночтітлан він наказав зруйнувати, а на його руїнах заснувати нову столицю — Мехіко.

Кортес став намісником «Нової Іспанії» (так іспанці називали Мексику). Протягом кількох років він захопив усю Мексику. Іспанці стали володарями чи не найбагатших у світі золотих і срібних копалень. Одначе на шляху до повного підкорення країни на Кортеса чекало розчарування. Племінник Монтесуми, останній правитель ацтеків Куаутемок, сховав більшу частину золота, й жодні тортури не примусили його розкрити таємницю. Того золота не знайдено й дотепер.

Франсиско Пісарро у бою з інками

Одночасно із завоюванням Мексики іспанські конкістадори рушили до Південної Америки, уздовж її Тихоокеанського узбережжя. Завойовників приваблювали розповіді про казкові багатства країни Біру (або Перу). На цих землях у той час існувала імперія інків.

У 1532 р. завоювання держави інків здійснив конкістадор Франсиско Пісарро із загоном, що налічував 62 вершники і 102 піхотинці.

Пісарро хитрощами захопив у полон «верховного інка» Атахуальпу, знищивши при цьому три тисячі інків. Решта індіанців, утративши вождя, розбіглися. Коли Атахуальпа зрозумів, що іспанців найбільше цікавить золото, він запропонував за свою свободу нечуваний викуп: наповнити кімнату у 35 кв. м на висоту піднятої руки золотом, а дещо меншу кімнату — двічі сріблом. Пісарро згодився на це. Два місяці збирали інки коштовності, щоб звільнити свого правителя. За приблизними оцінками, викуп становив 6 тонн золота і 12 тонн срібла. Проте це не врятувало життя Атахуальпи — Пісарро наказав його стратити.

Після смерті «верховного інка» загони іспанських завойовників розсіялися по всій країні, грабуючи храми й палаци. Все золото вони розплавляли, знищуючи унікальні витвори мистецтва інків.

Унаслідок завоювань у Південній Америці було встановлено владу іспанських колонізаторів.

► Чому конкістадорам відносно легко вдалось підкорити Америку?

2. Перші колонії. Індіанці після Великих географічних відкриттів

На відкриті землі Нового Світу ринули шукачі пригод і легкої наживи. Завойовані землі вони перетворювали на колонії, тобто території, економічно й політично залежні від метрополії — країни, яка володіла колоніями.

Конкістадори вогнем і мечем підкоряли нові землі. їхня жорстокість викликала обурення навіть серед самих іспанців. Свідок тих подій, іспанський єпископ де лас Касас писав: «Коли іспанці здобували індіанські поселення, жертвами їхньої люті ставали старі, діти і жінки... Вони заганяли індіанців, як баранів, в огороджене місце і змагались один з одним, хто краще розрубає індіанця навпіл з одного удару...». Така «політика» іспанців щодо індіанців призвела до катастрофічного зменшення місцевого населення. Станом на 1630 р. у Центральній Америці залишилось лише 3% населення, яке жило там у доколумбову еру.

У тих, кому пощастило врятуватися, іспанці відбирали землі, а самих індіанців примушували працювати в копальнях, видобуваючи золото і срібло. Індіанці невдовзі вмирали, убивали себе і своїх близьких, щоб не бути рабами. Католицькі священики силою навертали їх на християнство. Тих, хто не бажав зректися віри своїх предків, катували, спалювали живцем.

Г. Ругендас. Європейці беруть індіанців в рабство

Г. Ругендас. Чорношкірі раби в Бразилії

Індіанці дедалі більше вимирали від непосильної праці, голоду, хвороб. Для того щоб замінити померлих на важких роботах, до Америки почали завозити чорношкірих рабів з Африки. За одного чорношкірого раба на невільницьких ринках Бразилії в XVI ст. платили в 15 разів більше, ніж за раба-індіанця. Із тисяч рабів, яких захоплювали в Африці та везли на суднах через океан, виживала лише половина, але й це забезпечувало торговцям «живим товаром» нечуваний зиск. Работоргівля стала вигідною справою й тривала в Америці до першої половини XIX ст.

Мабуть, не дивно, що мільйони корінних мешканців Америки відмовилися святкувати 500-річчя її відкриття Колумбом. «Для нас, індіанців Америки, — кажуть вони, — немає мови взагалі про «зустріч двох культур», — було вторгнення, відчуження наших територій та колоніальне поневолення». В історичній пам’яті цих народів назавжди вкарбувався жах від злочинів новоявлених поневолювачів. Конкісту вони розглядають виключно як злочин проти людяності.

► Як склалася доля місцевого населення після завоювання європейцями?

3. Наслідки і значення Великих географічних відкриттів

Географічні відкриття справили величезний вплив на економічне життя всієї Європи. Якщо раніше головні торговельні шляхи пролягали через Середземне й Балтійське моря, то тепер вони перемістилися в океани. Виникла світова торгівля, що налаштовувала зв’язки між окремими материками. На відкриті континенти, до колоній везли вироби із заліза, зброю, тканини тощо. До країн Європи з Америки та Азії довозили тютюн, каву, чай, какао, прянощі, золото, срібло, коштовності. Почалося формування світового ринку як складової частини економіки нового суспільства.

Місце Італії як найбільш розвиненої торговельної країни у Європі посіли спершу Португалія та Іспанія, а згодом — Нідерланди та Англія. Новими центрами ділової активності стали такі європейські міста, як Кадіс і Севілья в Іспанії, Антверпен і Амстердам у Нідерландах, Лондон в Англії.

Європейці навчилися вирощувати дивовижні культури — кукурудзу, тютюн, томати, соняхи. Споживання в їжу картоплі, кукурудзи, цукру, земляних горіхів, тропічних фруктів, м’яса індика виявилося дуже корисним. Крім того, продовольчі ресурси континенту збільшилися вдвічі. Із поширенням картоплі європейці нарешті позбулися загрози голоду. Кукурудза стала поживною їжею для людей та добрим кормом для худоби. Розвиток виробництва цукру у Бразилії та його експорт до Європи сприяли появі нових галузей харчової промисловості. Солодощі стали доступні не лише заможним, а й простим людям. У меню європейців з’явилися різноманітні рибні страви.

Безпосереднім наслідком відкриттів стало також створення колоніальної системи. Першими створили колоніальні імперії Португалія та Іспанія, згодом — Нідерланди, Англія, Франція. Володіння колоніями приносило країнам-колонізаторам величезні прибутки та сприяло розвиткові їхньої економіки. Одночасно з цим воно спричинило початок колоніальних війн. Першою з них вважається спроба французів у 60-х рр. XVI ст. відібрати в іспанців північноамериканський півострів Флориду. У цій боротьбі англійці й французи стали користуватися послугами піратів, надаючи їм дозвіл нападати на іспанські кораблі та володіння за частину здобичі.

Колоніальні війни — збройні зіткнення між великими державами за перерозподіл колоній.

Одним із найважливіших наслідків Великих географічних відкриттів стала «революція цін». У 40-х рр. XVI ст. ціна багатьох товарів почала стрімко зростати, дивуючи та обурюючи звиклих до усталених цін жителів Європи. Ціна хліба в XVI ст. зросла в 5-7 разів. Європейці звинувачувати скупників, спекулянтів у завищенні цін, але причина дорожнечі полягала в тому, що кількість золота і срібла, завезеного до Європи з Америки та Індії, була надзвичайно великою. За приблизними підрахунками, до 1600 р. вона становила близько 186 т золота і 16 тис. т срібла. Це призвело до значного здешевлення золотих і срібних грошей та відповідного зростання цін на товари, що, у свою чергу, і зумовило значне зростання вартості життя.

«Революція цін» — знецінення грошей унаслідок падіння вартості золота і срібла.

Перша колонія (іспанська гравюра)

«Революція цін» (графік)

У країнах Європи ціни зростали по-різному. Найбільше і найшвидше — в Іспанії, де наприкінці XVI ст. вони вп’ятеро перевищували ціни початку століття. В інших країнах — Німеччині, Англії, Нідерландах — ціни почали зростати лише з другої половини XVI ст.

Там процес відбувався набагато повільніше: у середньому ціни зросли у 2,5 раза.

Наплив дорогоцінних металів, збільшення попиту на ремісничі вироби завдяки заснуванню колоній у Новому Світі спричинили виникнення нових підприємств, мануфактур, на яких завдяки поділу праці виготовлялося набагато більше продукції, ніж у ремісничих майстернях.

Мануфактура — велике підприємство, у якому використовувалися ручні знаряддя праці та існував поділ праці між робітниками. Завдяки поділу праці робітники на мануфактурі виготовляли значно більше виробів, ніж у ремісничій майстерні.

Також «революція цін» дала поштовх до аграрної революції в країнах Східної та Центральної Європи. Сеньйори, прагнучи збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, захоплювали селянські та общинні землі, створювали на них великі маєтки. Селяни втрачали землю — єдине джерело свого існування.

Замість оброку або грошової ренти за користування землею сеньйора вони мусили відробляти панщину. У деяких країнах велика кількість селян кидала своє господарство і йшла шукати роботу в міста. Але міста не могли поглинути таку велику кількість вільної робочої сили, що породжувало соціальні конфлікти, бідність.

Епоха Великих географічних відкриттів охопила порівняно невеликий відтинок часу — від кінця XV до середини XVII ст., але за цей час сталися величезні зміни в уявленнях людей про світ, що їх оточував. На карті світу з’явилися нові континенти, острови, торговельні шляхи. Вже ніхто не мав сумнівів у тому, що Земля є кулею. Великі географічні відкриття стали поштовхом до нових досліджень. Розпочиналися пошуки легендарного Південного материка (Австралії), відомого з міфів сивої давнини. З’явився величезний матеріал для розвитку інших природничих наук — географії, біології, астрономії, фізики, хімії.

Людський розум заглиблювався дедалі більше в невідоме.

Тютюнова мануфактура (гравюра XVII ст.)

Великі географічні відкриття змінили звичну для європейців картину світу. Уперше вони відчули, наскільки величезним і різноманітним є навколишній світ. Він не закінчувався на березі Європи, що омивався океанськими хвилями, а розпросторювався дуже далеко.

Великі географічні відкриття сприяли виникненню далекосяжних змін у багатьох сферах життя тогочасної Європи, започаткувавши нові часи у світовій історії.

Робота з історичними джерелами

1. Із «Історії Індій» Бартоломеу де лас Касаса (друга половина XVI ст.)

«Індіанці... працювали в ті часи неперервно, і на всіх важливих роботах над ними ставили жорстоких наглядачів — іспанців... Ці наглядачі поводились із ними так суворо, жорстоко й нелюдяно, не даючи їм хвилини перепочинку ані вдень, ані вночі, що нагадували служителів пекла. Вони били індіанців палицями і дрюками, ...і ті не чули від них ласкавіших слів, аніж «собака»; і тоді, вимучені неперервним знущанням і грубою поведінкою наглядачів... і нестерпною працею без усякого відпочинку, усвідомлюючи, що в них немає ніякого майбутнього, крім неминучої смерті... вони стали тікати в ліси і гори, намагаючись сховатися там.

Таке становище було спричинено тим, що іспанці в той час намагались якомога швидше добувати золото і дуже спішно проводили всі необхідні для цього роботи (а добування золота було незмінною і головною метою). Це тягло за собою виснаження і загибель індіанців, які звикли працювати мало, бо родюча земля не вимагала майже ніякої роботи і давала їм продукти харчування..., а тепер ці люди слабкого здоров’я були поставлені на неймовірно тяжкі, виснажливі роботи і працювали безперестану. За шість-вісім місяців, поки група індіанців видобувала золото в копальнях..., помирала чверть, а то й третина робітників.

Переконавшись, що йде до загибелі всіх індіанців..., і не переймаючись при цьому нічим іншим, окрім свого збагачення, яке хотіли зробити ще більшим, іспанці вирішили, що було б непогано... привезти сюди замість померлих мешканців цих островів якомога більше рабів з інших місць».

• Поміркуйте:

1. Якими методами користувалися іспанці щодо індіанців?

2. Які наслідки мала така політика іспанців?

Висновки

Внаслідок завоювань іспанців у Новому Світі сформувалася найбільша в тогочасному світі іспанська колоніальна імперія, що простягалася від Вогняної Землі в Південній Америці до верхів’їв річки Ріо-Гранде в Північній Америці.

Великі географічні відкриття спричинили важливий і неоднозначний вплив на розвиток як європейських країн, так і відкритих європейцями континентів.

Закріпимо знання

1. Дайте оцінку діям іспанців під час завоювання Мексики та Перу. Ким, на вашу думку, були конкістадори: поширювачами християнської цивілізації чи жорстокими завойовниками?

2. Знайдіть спільне й відмінне в діях іспанців в Америці та португальців в Азії.

3. Якими були наслідки Великих географічних відкриттів для індіанців?

4. Схарактеризуйте зміни в розвитку торгівлі внаслідок Великих географічних відкриттів.

5. Що таке «революція цін»? Якими були її наслідки? Хто виграв, а хто програв від неї?

6. Як вплинули Великі географічні відкриття на розвиток наукових знань?

• Запам’ятайте дати:

1495 р. — король і королева Іспанії видати указ, яким дозволяли кожному охочому споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота

1519 р. — захоплення Ернандо Кортесом держави ацтеків.

1532 р. — завоювання Франсиско Пісарро імперії інків.

А тим часом в Україні...

1505 р. — закріпачення селян на українських землях у складі Польщі.

1529 р. — ухвалення Першого Литовського статуту.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно