Завершення формування абсолютної монархії у Франції

§ 12. Завершення формування абсолютної монархії у Франції

1. Які зміни відбулися в управлінні Францією за абсолютної монархії?

2. Назвіть найважливіші події історії Франції XVI — початку XVII ст. Обґрунтуйте свій вибір.

Зміцнення абсолютизму за Рішельє. Енергійним продовжувачем справи Генріха IV став перший міністр короля Людовіка XIII (1610—1643 рр.), кардинал герцог Рішельє (1585—1642).

Рішельє народився в небагатій дворянській родині. Спочатку він хотів вступити до війська, але потім вирішив служити церкві. У 23-річному віці став єпископом. Мав неабиякі літературні здібності, здобув добру освіту, був честолюбним та енергійним. Коли йому виповнилося 30 років, став кардиналом. Із 1624 р. — член Королівської ради, згодом — перший міністр Франції (голова уряду). Упродовж 18 років фактично правив Францією за нерішучого Людовіка XIII. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Людовік XIII лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».

Арман Жан дю Плессі Рішельє. 1640. Художник Філіпп де Шампень

Одним із головних своїх завдань кардинал вважав посилення авторитету королівської влади. Для досягнення цього Рішельє припинив скликати Генеральні штати і обмежив права Паризького парламенту.

Нагальною потребою, без вирішення якої Францію не можна було вважати цілісною державою під необмеженою владою короля, була ліквідація гугенотської республіки на півдні країни. Війна проти гугенотів, що розпочалася 1620 р., тривала вісім років і завершилася перемогою королівської армії. Фортеці гугенотів було зруйновано. У 1629 р. було прийнято «Едикт милості», за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.

Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії. Усіх, хто не бажав коритися королівській владі, було відправлено у вигнання або засуджено, а їхні замки зруйновано. Під загрозою смертної кари було заборонено дуелі — поєдинки між дворянами. Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління і зробив її залежною від короля. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях.

Людовік XIII, увінчаний богинею перемоги Вікторією

Французький колонізатор і вождь індіанців

В економічній політиці Рішельє дбав про розвиток торгівлі, сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його правління було створено 22 компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної компанії «Нова Франція», яка здійснювала колонізацію французами Канади. За Рішельє Франція розпочала створювати свою колоніальну імперію, вести суперництво й боротьбу проти Англії та Нідерландів за захоплення нових територій.

У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж своєї країни у європейських справах. У 1635 р. Франція втрутилася в Тридцятилітню війну. Завдяки дипломатичному таланту кардинала країна домоглася послаблення впливу Іспанії у Європі.

Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці 30-х — на початку 40-х рр. XVII ст. призвело до численних селянських виступів.

Велику увагу кардинал приділяв також розвитку науки і культури, але вимагав від їхніх діячів підтримки своєї політики.

Абсолютизм за Людовіка XIV. Формування абсолютної монархії було завершено за Людовіка XIV (1643—1715 рр.). Людовіка проголосили королем у п’ятирічному віці. Від його імені правила мати Анна Австрійська, а фактичним правителем був її фаворит, наступник Рішельє на посаді першого міністра кардинал Джуліо Мазаріні. Він обіймав цю посаду 18 років, продовжуючи політику Рішельє, спрямовану на зміцнення Франції та посилення королівської влади.

Джуліо Мазаріні

Протистояння лідерів Фронди в Парижі

? Яку інформацію про Фронду можна отримати за наведеною ілюстрацією?

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки; сприяння розвитку власної промисловості й торгівлі.

За Мазаріні було успішно закінчено Тридцятилітню війну, Франція здобула панівне становище в Європі. Мазаріні запроваджував нові податки, що викликало незадоволення населення. Із цього скористалася аристократія, щоб повернути свої давні права. Цей рух отримав назву Фронда. Мазаріні спромігся успішно її приборкати.

Після смерті Мазаріні Людовік XIV заявив, що не збирається призначати нового першого міністра та управлятиме сам. Своєю діяльністю король довів, що він є правителем, гідним могутньої європейської держави.

Першою сферою, у якій король навів лад, були державні фінанси. Він наказав заарештувати генерального інтенданта Фуке за зловживання й кинути його до в’язниці. Новим міністром фінансів було призначено Жана-Батиста Кольбера (1619—1683). Саме з його діяльністю пов’язані успіхи в економіці за роки правління Людовіка XIV.

Дотримуючись політики протекціонізму, Кольбер сприяв розвитку промисловості, підтримував торгівлю шляхом упровадження високого мита. Прокладалися нові дороги. Створювалися торговельні компанії (Ост-Індська та інші). До того ж Кольбера називали батьком французького флоту. Запроваджувалася чітка система звітності витрат і доходів.

Було проведено реформу армії. У розпорядженні короля перебувала добре озброєна армія, яка налічувала 550 тис. воїнів, найчисленніша в тогочасній Європі. Крім того, було впорядковано судову систему. Однак король не схвалив планів Кольбера щодо скасування внутрішніх митних кордонів, поширення податків на дворян, зменшення кількості монастирів.

Жан-Батист Кольбер

Людовік XIV — «король-сонце»

Міцні фінанси, надійна армія — ось те, на що спиралася королівська абсолютна влада за Людовіка XIV. Уся вища судова влада також належала королю. За таємним наказом Людовіка XIV дозволялося ув’язнити будь-кого без суду і відправити до паризької в’язниці Бастилії. Навіть відносини з католицькою церквою Людовік XIV побудував на її повній залежності від короля. Нантський едикт 1685 р. було скасовано, кальвінізм заборонено, а 200 тис. гугенотів мусили залишити Францію.

У зовнішній політиці Людовік XIV докладав чималих зусиль, щоб перешкодити Габсбургам панувати в Європі. Водночас він намагався збільшити територію своєї держави, загарбавши землі сусідів. За 54 роки самостійного правління Людовіка XIV Франція впродовж 33 років вела війни. У 1667— 1668 рр. Людовік XIV завоював іспанські Нідерланди. Війна 1672—1678 рр. за загарбання Об’єднаних провінцій Нідерландів закінчилася для Франції провалом. Причиною цієї та наступних поразок (війна за іспанську спадщину 1701—1714 рр.) Людовіка XIV стало те, що європейські держави (католицькі й протестантські) об’єдналися проти Франції.

Двір «короля-сонця». Друга половина XVII — XVIII ст. — період розквіту королівських дворів у Європі. Однак взірцем вважався двір «короля-сонця». Для себе Людовік XIV наказав побудувати розкішну резиденцію за 18 км від Парижа, у Версалі. Королівський палац, оточений парками й майданами, мав нагадувати всім і кожному про велич його володаря. Навіть статую античного бога Юпітера було виліплено з обличчям Людовіка XIV.

Сучасники приписували йому вислів: «Держава — це я!»

Людовік XIV вважав, що життя короля має бути публічним, королі повинні народжуватися і вмирати на очах у підданих. Із цією метою він запровадив цілу систему церемоній, які супроводжували життя короля. Щодня о 10 годині Людовік XIV вечеряв у присутності двору, що супроводжувалося музикою. Королівський стіл накривався навпроти каміну, а монарху в золоченій скриньці тонкої ювелірної роботи підносили ложку, виделку і ніж.

Також був створений численний королівський двір. Щоб залучити до нього аристократію, він зацікавлював її синекуратами (від латин. sine cura — «без турбот») — посадами при дворі, які високо оплачувалися.

Оскільки абсолютний монарх вважав себе володарем усієї країни, то він не обмежував себе у витратах, які важким тягарем лягали на тих, хто сплачував податки. Величезні витрати королівського двору були однією з причин поразок Людовіка XIV у війнах наприкінці його життя.

Витяг із «Творів» Людовіка XIV

Що ж до осіб, які мали допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви... то це ім'я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул. Заради цього необхідно було розділити мою довіру і виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю.

Коли працюєш для держави — працюєш на себе. Благо одного складає славу іншого. Коли перше щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, має більше, ніж його підлеглі стосовно нього і самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті. Як Людовік XIV оцінював роль і місце короля в державі?

«Карусель» у Версалі — кінні розваги

Людовік XIV серед придворних

Людовік XV

Людовік XV у тронній залі з фаворитками

Людовік XV. Наступником Людовіка XIV став його правнук Людовік XV (1715—1774 рр.). Він посів трон у п’ять років, і тривалий час країною правили його міністри.

Людовік XV виявився вкрай нерозсудливим правителем. Він віддавав перевагу розвагам, а не кропіткій державній праці, що вивела б Францію з кризи, у яку вона втягувалася. Неодноразово Людовік XV заявляв: «На наш вік вистачить», «Після нас хоч потоп». Для покриття своїх витрат король щедро торгував державними посадами. Він нічого не робив для покращення становища в країні.

За правління Людовіка XV переслідувалися просвітителі, а створена ними «Енциклопедія» була знищена. Французький абсолютизм опинився в глибокій кризі, із якої він так і не зміг знайти вихід.

Висновки

За правління Людовіка XIII його перший міністр Рішельє домігся значного зміцнення абсолютизму у Франції.

У період правління Людовіка XIV абсолютна монархія у Франції досягла свого розквіту. Людовік XIV навіть ототожнював себе з державою: «Держава — це я!»

Найбільші успіхи політика Людовіка XIV мала в економічній сфері, але прорахунки в релігійній політиці, поразки в зовнішній політиці, непомірні витрати на королівський двір нівелювали ці здобутки.

За часів правління Людовіка XV виразно проявилися недоліки абсолютної монархії у Франції.

Запитання і завдання

1. Коли було прийнято «Едикт милості»? 2. Яке прізвисько отримав Людовік XIV? 3. Завдяки кому за часів Людовіка XIV здійснювалася успішна економічна політика? 4. Коли було скасовано Нантський едикт? 5. Де розташовувалася резиденція французьких королів? 6. Кому належать слова «На наш вік вистачить», «Після нас хоч потоп»?

7. Заради чиїх інтересів діяв кардинал Рішельє? Обґрунтуйте свою думку.

8. Наведіть факти, що підтверджують завершення формування абсолютної монархії у Франції за Людовіка XIV. 9. Чому було скасовано Нантський едикт? 10. Чим внутрішня політика Людовіка XIV була схожою з політикою його попередників, а чим відрізнялася? 11. Охарактеризуйте правління Людовіка XIV за планом: 1) яку мету він ставив перед собою; 2) якими були основні заходи його політики; 3) якими були підсумки й наслідки його правління. 12. Чи була закономірним явищем поява такого короля, як Людовік XV? У чому проявлялася криза французького абсолютизму?

13. Із якою метою Людовік XIV перетворив своє життя на суцільний спектакль, який спостерігали його піддані?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно