Войти
Закрыть

Повседневная жизнь Западной Европы

8 Клас

К середине XVII в. численность населения Европы составляла 110—115 млн человек. Причинами этого стали рост рождаемости, улучшение условий жизни, изменения в рационе питания европейцев. Средняя продолжительность жизни составляла 30—35 лет, но некоторые люди достигали преклонного возраста. Большинство мужчин умирало в возрасте 40—60, женщин — 20—40 лет. По-прежнему высокой оставалась смертность детей: лишь половина из них доживала до 10 лет. Связано это было с отсутствием медицинской помощи во время родов, несоблюдением элементарных правил гигиены. Больниц в современном понимании просто не существовало, были лишь приюты для неизлечимо больных, калек и стариков. Ужасающие санитарные условия, особенно в городах, делали их очагами распространения болезней и эпидемий. Во время вспышки чумы в 1629—1631 гг., охватившей почти все Средиземноморье, умерло более половины местного населения. Большие человеческие потери порождали также эпидемии оспы, холеры, тифа....

Материальный мир и общество

8 Клас

Эпоха изобретений и усовершенствований. Раннее Новое время стало периодом развития в Европе технического прогресса — появилось множество различных изобретений и технических усовершенствований. Европейцы уже не заимствовали изобретения, сделанные арабами, китайцами и индийцами, как было раньше, а сами совершали открытия, опережая другие народы. Одним из главных направлений научного поиска европейцев было усовершенствование источников энергии и двигателей. Понятно, что главный «двигатель» древних времен — мышечная сила человека или животного — никуда не ушел, и ничто не могло его заменить. Однако были улучшены другие механизмы. Так, усовершенствовали колесо, приводившее в движение водяную мельницу. Его диаметр достигал десятков метров. Благодаря этому во второй половине XVII в. на мельницах стали производить 37 кг муки в час (в XII в. производили 17 кг). В первой половине XVI в. в Нидерландах научились использовать в промышленности ветряные мельницы....

Завоевание Нового света

8 Клас

Две трети найденного золота они должны были отдавать в королевскую казну. Таким образом испанская корона решала сразу две важные проблемы: избавлялась от той опасной силы, которую представляли многочисленные воинствующие идальго (дворяне), не находившие себе занятия на родине после завершения Реконкисты, и обеспечивала новый источник доходов. Сначала испанцы захватывали острова, строили на них крепости и поселения для переселенцев из Испании, прокладывали дороги, создавали плантации сахарного тростника и пряностей. С 1510 г. начался новый этап Конкисты (исп. conquista — завоевание) Америки — освоение земель континента. В 1517—1518 гг. отряды Эрнана де Кордобы и Хуана де Грихальвы в поисках новых рабов высадились на полуострове Юкатан. Здесь конкистадоров ждала большая неожиданность. Вместо примитивных домиков туземцев, которые они видели на островах Карибского моря, перед ними предстали прекрасные города, пирамиды, каменные храмы. Это было государство майя — самая древняя из доколумбовых цивилизаций Америки. Индейцы почти не оказывали сопротивления, поскольку испанцы казались им богами. В храмах испанцы нашли множество золотых предметов и узнали, что майя получают их из страны ацтеков, расположенной к северу от Юкатана. [hide][/hide]...

Открытия европейцев

8 Клас

В конце Средних веков торговля со странами Востока приобрела постоянный характер. Разнообразные восточные товары — пряности, ювелирные изделия, ткани и т. п. — стали привычными для европейцев. Однако во второй половине XV в. ситуация существенно усложнилась в результате завоевания Османской империей Ближнего Востока. Всевозможные поборы с торговых караванов и кораблей, грабежи, пиратство делали торговлю очень рискованной, невыгодной и нерегулярной. Появилось большое количество посредников (арабов, итальянцев), что приводило к удорожанию товаров. Путь в Индию через Египет и Красное море полностью контролировали арабы, не пускавшие сюда европейцев. Поэтому купцам стран Западной и Северо-Восточной Европы о далеких восточных рынках нечего было и мечтать. Они все чаще задумывались о поисках нового морского пути в Индию, в обход арабов и турок. На поиски сказочно богатой Индии европейцев подталкивала и другая причина: для развития торговли, создания новых предприятий нужны были золото и серебро. В Западной Европе их катастрофически не хватало. Современные историки выделяют следующие предпосылки Великих географических открытий: Образование в Европе крупных централизованных государств, располагавших необходимыми средствами для снаряжения и финансирования путешествий за океан. В первую очередь это была Испания, а также Англия, Франция и Португалия. Католическая церковь относилась к завоеванию новых земель как к своего рода крестовому походу против язычников с целью обращения их в христианскую веру....

Введение 8 класс Гисем, Мартынюк

8 Клас

В этом году вы продолжите изучать историю человечества. В предыдущих классах вы познакомились с историей Древнего мира и Средних веков. В 8 классе вы приступите к изучению истории Нового времени. Условно его можно разделить на две части. Первый период называют ранним Новым временем, или эпохой Раннего модерна (конец XV — первая половина XVII в.). Определяющими для этого времени событиями стали Великие географические открытия, Возрождение, Реформация и Контрреформация. Второй период Новой истории — Новое время (вторая половина ХVII — XVIII в.) — познакомит вас с эпохой, которая проходила под знаком Просвещения. В следующем году вы закончите изучать историю Нового времени, познакомившись с событиями ее второго периода. История Нового времени — период всемирной истории между историей Средних веков и историей Новейшего времени. Понятие «Новое время» первыми начали употреблять в XV в. итальянские мыслители, противопоставляя тем самым себя минувшим эпохам и подчеркивая, что в истории Европы начался новый период. Великие географические открытия послужили стимулом к далеко идущим изменениям. Тысячи людей из европейских стран отправились к новым землям в поисках богатства и славы, новых территорий. Так, благодаря этим событиям западноевропейская цивилизация вышла за пределы Европы, распространив свое влияние на Америку, Африку и Азию, существенно изменив жизнь их народов. Заметно изменилась и жизнь в самой Европе....

Короткий словник понять і термінів 8 клас Ліхтей

8 Клас

Абсолютизм (абсолютна монархія) — форма правління, за якої монарху належить необмежена влада, а органи станового представництва втрачають своє значення. Аграрний переворот — заміна в сільському господарстві феодальних відносин капіталістичними. Б Бароко (італ. barocco — дивний, примхливий) — культурно-історична доба, стиль європейського мистецтва, літературний напрям кінця XVI - середини XVIII ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції. Біржа — ринок оптової торгівлі товарами за запропонованими зразками (товарна біржа) або цінними паперами (фондова біржа). Буржуазія — у капіталістичному суспільстві клас, який володіє засобами виробництва й живе на прибутки від праці найманих робітників. Буржуазна революція — переломний переворот у державному й економічному житті суспільства, унаслідок якого до влади приходить буржуазія й створюються умови для капіталістичного розвитку. В Великі географічні відкриття — найважливіші географічні відкриття європейців кінця XV — середини XVII ст. Великі Моголи — мусульманська держава, яка існувала на території сучасної Індії, Пакистану та Південно-Східного Афганістану із середини XVI ст. й до початку XVIII ст. й контролювала більшу частину Південної Азії. Високе Відродження — період в історії мистецтва в Італії (кінець XV - перша чверть XVI ст.), вищий етап у розвитку художньої культури Відродження. Віги — угруповання противників королівської влади в Англії в другій половині XVII ст., згодом — політична партія. Відродження (фр. Renaissance від латин. re — знову й nasci — народжуватися) — епоха розвитку європейської культури, для якої характерне повернення до ідеалів античності, гуманізму. Візир — титул міністрів і вищих сановників у багатьох мусульманських країнах. Війна за незалежність — війна, основною метою якої є звільнення з-під влади іншої держави, звільнення території від загарбників і встановлення (або поновлення) незалежності. Г...

Узагальнення до курсу «Ранній Новий час в історії людства»

8 Клас

Ранній Новий час — епоха докорінних зрушень, глибоких змін у соціальній, економічній, політичній та культурній сферах життя. Великі географічні відкриття та відкриття М. Коперника, Й. Кеплера, Г. Галілея зруйнували давню уяву про Землю як центр Усесвіту, розширили знання людини про світ, показавши його безмежність, багатобарвність, складність, фактично відкривши нові горизонти пізнання. Відродження та Реформація заклали основи сучасного знання як у сфері природничих і точних наук, що в той час стали базуватися винятково на експериментах і новій системі доказів, так і в галузі гуманітарної та політичної думки. У результаті діяльності гуманістів склалася нова система університетської та академічної освіти. Імена Ф. Бекона та Р. Декарта засвідчують народження філософії раннього Нового часу....

Японія

8 Клас

У VI ст. в Японії тривав процес формування державності, який супроводжувався боротьбою кланів за лідерство. Тоді ж із Кореї стала поширюватися нова релігія — буддизм. Звісно, не всі клани прихильно поставилися до нової віри. Чимало з них відкинули буддизм, сприйнявши його як наругу над давньою релігією японців — сінто. Проте деякі клани розглядали буддизм як невичерпне джерело могутності великого континенту й завдяки його універсальності сподівалися запанувати над іншими кланами. Зрештою спалахнула відкрита ворожнеча між родом Сога, який підтримав буддизм, і кланами, що виступали проти запровадження нової релігії. У вирішальному збройному зіткненні здобули перемогу Сога, а їхній представник очолив уряд і провів реформи, які заклали підвалини повнокровної японської держави. Її правитель отримав титул «небесного імператора» (тенно), а державу стали називати Ніппон (Ніхон), тобто «Корінь сонця». Звідси й походить європейська назва Японія, тобто Країна вранішнього сонця. Перша постійна столиця Японії — м. Нара. У середині VIII ст. в Японії спостерігається нове протистояння між кланами. У результаті в країні утвердився при владі клан Фудзівара, який позбавив імператора важелів правління. За урядування Фудзівара імператорська резиденція знаходилася в м. Кіото, яке було другою офіційною столицею країни. Така ситуація тривала до XI ст., коли в Японії стали формуватися клани військової аристократії — самураї. Між самурайськими угрупованнями, серед яких найбільший вплив мали Тайра й Мінамото, відбувалася постійна боротьба за владу, яка завершилась у 1158 р. перемогою клану Тайра. Та невдовзі клан Тайра було розгромлено, і в 1192 р. Йорітомо Мінамото здобув титул верховного воєначальника (сьогуна) і став першим узаконеним військовим правителем Японії. Відтак сьогунами стали представники іншого самурайського клану — Асікага....

Навігація