Войти
Закрыть

Османська імперія

8 Клас

У XIV-XVI ст. османи підкорили величезні території в Європі, Азії і Африці. Однією з причин їхнього успіху було створення потужного війська. В основі воєнної дисципліни війська османів лежала залежність вояків від султана. Так, воїнам кавалерії за службу надавали тімари — земельні ділянки або інші прибуткові господарства, якими можна було користуватися за умови несення військової служби. Якщо воїн припиняв службу або ухилявся від неї, то тімар вилучали в державну скарбницю. Передати у спадок тімар можна було лише за умови, що хтось із нащадків або близьких родичів воїна служитиме у війську. Найбільший жах на супротивників наводили яничари. їхня чисельність невпинно зростала: від 12 тис. в XV ст. до 100 тис. на початку XVIII ст. Історичні подробиці Яничари — елітний піхотний корпус османської армії, який формувався з дітей християн і був особистою гвардією султана. Яничарів виховували відданими ісламу й давали найліпший військовий вишкіл. З дитинства відірвані від своїх родин, позбавлені права одружуватися і займатися мирною працею яничари жили тільки війною і відданістю султану, довічними рабами якого вони були. При цьому служба в корпусі яничарів відкривала такі безмежні перспективи просування по службі, що деякі родини навіть давали хабарі, аби їхні діти стали яничарами....
0 Переглянути

Тридцятилітня війна

8 Клас

У Середньовіччі відносини між правителями європейських держав регулювалися за участі Римських Пап. Саме вони сварили, мирили, судили, відлучали від церкви королів та імператорів. У XVI — на початку XVII ст. значна частина Європи вже не підпорядковувалася Риму, оскільки була протестантською. Католицькі монархи добилися відносної незалежності. Звільнення держав з-під жорсткої церковної опіки поставило монархів і католицьких, і протестантських перед необхідністю створити власну систему для регулювання відносин між ними. Саме така система зародилася під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.). На початку XVII ст. загострилося протистояння між провідними європейськими державами, зокрема Франції з Іспанією і Священною Римською імперією, якими правила династія Габсбургів. Габсбурги прагнули утвердити своє панування в Європі. їх підтримувала католицька церква, яка зміцнила свої позиції. Посилилося протистояння католиків із протестантами. Поміркуймо! Які причини посилення позицій католицької церкви в цей період? Прагнучи не допустити зміцнення позицій Габсбургів в Європі, Франція підтримувала німецьких князів-протестантів. Для спротиву наступу католицизму німецькі протестантські князі в 1608 р. об’єдналися в Євангелістську унію. У 1609 р. створено Католицьку лігу. Її метою було відновити католицизм по всій території Священної Римської імперії, а також у тих країнах, де закріпилася Реформація. Західна Європа розділилася на два табори. Причина ми війни, що назріла, були суперечності між Габсбургами і їхніми супротивниками, боротьба між католиками та протестантами....
0 Переглянути

Річ Посполита: «шляхетська демократія»

8 Клас

1 липня 1569 р. у Східній Європі було створено нову державу — Річ Посполиту внаслідок об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Зближення держав започаткувала Кревська унія 1385 р. Кожна з країн мала свої мотиви. На східних кордонах Великого князівства Литовського постав небезпечний ворог — Московське царство. Москва заявляла про наміри володіти всіма руськими землями, а велика їхня частина належала Литві. Велике князівство Литовське потребувало союзника. Посилення Московського царства непокоїло й поляків. Також литовські землевласники заздрили привілеям польської шляхти й прагнули зрівнятися з нею у правах. Королівство Польське приваблювали південні землі Великого князівства Литовського — родючі й малозаселені. Саме на цих землях польські землевласники могли розгорнути великі господарства з виробництва зерна для європейських ринків. У результаті Люблінської унії постала нова держава з єдиним виборним королем, спільним сеймом, фінансами та зовнішньою політикою. Велике князівство зберігало певну автономію, власну адміністрацію, правову систему, військо. Назва «Річ Посполита» польською означає «Республіка» («спільна справа»). Річ Посполита складалася з різних за господарським потенціалом і структурою населення регіонів. Вона була строкатою за етнічним і релігійним складом. Свідчать документи Із заповіту короля Сигізмунда II Августа Цією своєю останньою волею ми даємо й заповідаємо обом державам, Короні Польській і Великому князівству Литовському, ту любов, згоду і єдність... що їх наші предки називали латиною «унія» та укріпили навік міцними угодами... Атой народ, що не виявить удячності за ту унію і стане на шлях відокремлення, нехай тремтить перед гнівом Господнім......
0 Переглянути

Англійська революція

8 Клас

На початку XVII ст. Англія залишалася аграрною країною. Однак це не стало на заваді розвитку промисловості. Майже 80 % вугілля всієї Європи було англійським. Збільшилося видобування залізної руди, свинцю, олова, міді. Працювало 800 плавильних печей. Але особливе місце в промисловості посідало виробництво сукна, основою якого було вівчарство. Англія постачала готові вовняні вироби на зовнішній ринок. Вона опинилася на перехресті головних торговельних шляхів. Центром економічного життя Англії був Лондон, в якому на початку XVII ст. жило майже 200 тис. осіб. Проте розвитку промисловості, торгівлі, сільського господарства перешкоджали залишки феодальних відносин. У 1603 р. династію Тюдорів на англійському престолі змінила династія Стюартів. Її засновник — король Яків І Стюарт (1603-1625 рр.) — намагався розширити права короля і встановити класичну форму абсолютної монархії (на зразок тієї, що склалася у Франції та Іспанії). Це викликало незадоволення парламенту, який, навпаки, бажав обмежити королівську владу. За роки правління Якова І парламент скликали лише тричі. Внутрішня і зовнішня політика короля обурювала нове дворянство та буржуазію....
0 Переглянути

Англія в XVI ст.

8 Клас

Під час правління Генріха VII (1485-1509 рр.) відроджувалося підірване Столітньою війною господарське життя країни. Феодальні відносини поступово розкладалися і створювалися умови для зародження капіталістичних відносин. Поштовхом до цього стала аграрна революція у формі обгороджування. В Англії здавна займалися вівчарством. Попит на вовняне сукно з кінця XV ст. зріс. У XVI ст. виробництво сукна стало головною галуззю англійської промисловості, а в середині століття воно становило 80 % експорту. Розведення овець було вигіднішим, ніж землеробство, тому землевласники почали перетворювати свої землі на пасовиська. Вони проганяли селян із земель, а зайняті території обгороджували і на них розводили овець. Цей процес дістав назву обгороджування. Збільшення виробництва сукна потребувало нових форм організації праці. На зміну майстерням ремісників прийшло мануфактурне виробництво. Відбувалися зміни й в англійському суспільстві. Представники дрібного й середнього дворянства (за старою звичкою їх ще називали рицарями) почали переходити до ведення ринкового господарства, займалися тим, що приносило прибуток: вівчарством, виробництвом сукна на мануфактурах, видобуванням і виробництвом металів. Вони становили основу «нового дворянства» — джентрі. Сесії англійського парламенту завжди відкривають у Палаті Лордів. Королева зачитує промову, сидячи на троні, а для лорда-канцлера призначене крісло, яке має назву «вулсак» (англ. wool — вовна, sac — мішок). Лорд-канцлер сидить на мішку, набитому вовною. Цей звичай бере початок із XVI ст., коли Англія була головним експортером вовни й вовняних виробів в Європу. Мішок з вовною став символом заможності Англії....
0 Переглянути

Володіння Габсбургів в Іспанії. Національно-визвольна війна в Нідерландах

8 Клас

Історія багатьох європейських країн пов’язана з династією Габсбургів. Заснована в X ст. франкським рицарем Рудольфом, династія мала великі володіння по всій Європі. З 1438 р. Габсбургам вдалося очолити Священну Римську імперію. На початку XVI ст. в результаті династичного шлюбу Габсбурги поширили свою владу й на Іспанію. Діємо: практичні завдання Опрацюйте історичну карту та з’ясуйте, у яких країнах Габсбурги мали володіння на початку XVI ст. Пригадайте з попереднього параграфа, як складалися відносини Франції і династії Габсбургів. У 1516 р. Іспанія остаточно об’єдналася під владою Карла I Габсбурга. Від різних родичів король успадкував численні володіння в Європі й Новому світі. У 1519 р. під ім’ям Карла V він став імператором Священної Римської імперії. Карл V прагнув установити абсолютну владу короля в Іспанії та мати переваги над іншими європейськими монархами. Його правління збіглося в часі з початком Реформації — Карл V взяв на себе роль захисника католицької церкви. Прагнення короля до абсолютної влади викликали повстання комунерос у Кастилії в 1520-1521 рр. Історичні подробиці Проти короля виступили незадоволені податковим тиском і втратою прав самоуправління міста. Однак, коли об’єднання повсталих міст «Свята хунта» висунуло з-поміж інших вимогу обкласти податками дворянство, гранди й ідальго виступили проти повстанців. Зрештою, повстання комунерос зазнало поразки, тоді як влада короля зміцніла, а міста й кортеси втратили свої права....
0 Переглянути

Становлення абеолютної монархії у Франції

8 Клас

За Ранньомодерної доби в європейських державах продовжилися процеси централізації держав і зміцнення королівської влади. На зміну станово-представницьким монархіям Середньовіччя формувався абсолютизм з необмеженою (абсолютною) владою монарха. Варто запам’ятати! Абсолютна монархія — форма монархічної влади, за якої вся повнота влади зосереджується в руках монарха. Абсолютизм (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — форма державного правління в ряді держав Європи за Раннього Нового часу, за якої верховна влада повністю належить монархові та здійснюється без представницьких інституцій і конституційних обмежень. У Ранньомодерну добу Франція ввійшла міцною державою. До кінця XV ст. французьким королям вдалося остаточно подолати зазіхання Англії на королівський трон і в цілому завершити об’єднання країни. У першій половині XVI ст. французькі королі з династії Валуа вже правили одноосібно. Франциск І (1515-1547 рр.) домігся права самостійно призначати церковних єпископів. Продаж чиновницьких посад приносив чималі прибутки для державної скарбниці. Значні фінансові надходження і армія чиновників робили Франциска І незалежним від Генеральних штатів, тому він не бачив потреби їх скликати. Свої рішення король обґрунтовував словами «Така моя добра воля». Франція була активним гравцем в європейській політиці, змагаючись із Габсбургами за панування над багатою Італією. Хоча у війнах з Іспанією за італійське панування король програв, однак саме з Італії Франциск І привіз захоплення культурою Відродження....
0 Переглянути
Вперед
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 50
Назад

Навігація