У Середньовіччі відносини між правителями європейських держав регулювалися за участі Римських Пап. Саме вони сварили, мирили, судили, відлучали від церкви королів та імператорів. У XVI — на початку XVII ст. значна частина Європи вже не підпорядковувалася Риму, оскільки була протестантською. Католицькі монархи добилися відносної незалежності. Звільнення держав з-під жорсткої церковної опіки поставило монархів і католицьких, і протестантських перед необхідністю створити власну систему для регулювання відносин між ними. Саме така система зародилася під час Тридцятилітньої війни (1618-1648 рр.). На початку XVII ст. загострилося протистояння між провідними європейськими державами, зокрема Франції з Іспанією і Священною Римською імперією, якими правила династія Габсбургів. Габсбурги прагнули утвердити своє панування в Європі. їх підтримувала католицька церква, яка зміцнила свої позиції. Посилилося протистояння католиків із протестантами. Поміркуймо! Які причини посилення позицій католицької церкви в цей період? Прагнучи не допустити зміцнення позицій Габсбургів в Європі, Франція підтримувала німецьких князів-протестантів. Для спротиву наступу католицизму німецькі протестантські князі в 1608 р. об’єдналися в Євангелістську унію. У 1609 р. створено Католицьку лігу. Її метою було відновити католицизм по всій території Священної Римської імперії, а також у тих країнах, де закріпилася Реформація. Західна Європа розділилася на два табори. Причина ми війни, що назріла, були суперечності між Габсбургами і їхніми супротивниками, боротьба між католиками та протестантами....
|