Войти
Закрыть

Османська імперія: між Азією та Європою

8 Клас

Держава турків-османів розташувалася на великому півострові Мала Азія (або Анатолія) у західній частині Азії. Від Європи півострів відокремлюють вузькі протоки — Босфор і Дарданелли. Анатолія — природний міст між континентами й чудовий плацдарм для поширення політичних інтересів на Близький Схід, Закавказзя, Месопотамію й Східну Європу. Саме цей міст привів османів до значних завоювань земель на Балканському півострові. Були захоплені та підкорені Греція, Болгарія, Сербія, Угорщина (рис. 2). Загибель Візантійської імперії та взяття Константинополя турками-османами в 1453 р. докорінно змінили політичну карту світу. Відтепер Стамбул контролював протоки через Чорне море, яке він наполегливо перетворював на «турецьке озеро» (рис. 1). У результаті грандіозних завоювань виникла Османська імперія, із якою були змушені рахуватися наймогутніші держави Європи та Азії. У роки правління султанів Селіма I (1512—1520) і його сина Сулеймана I (1520—1566) турки здобули блискучі перемоги на Близькому Сході та в Єгипті. Особливо успішним було просування турків у глиб Європи. Держава, населення якої перевищувало 25 млн осіб, підкорила країни Балканського півострова, Угорщину, Крим і Молдавію....

Тридцятилітня війна

8 Клас

На початку XVII ст. в Європі загострилися суперечності між провідними державами. Іспанія та Священна Римська імперія, якими управляли представники династії Габсбургів, прагнули посилити свій вплив у Європі й відновити панування католицизму. Їм протистояли протестантські держави Північної Європи й католицька Франція, які не бажали зміцнення Габсбургів. У німецьких землях, що формально входили до Священної Римської імперії, посилювалося протистояння між католицькими князями Півдня та протестантськими (лютеранськими й кальвіністськими) володарями Півночі й Заходу. Спочатку протестантські князі створили Протестантську унію для боротьби з Габсбургами, а рік по тому німецькі католицькі князівства об’єдналися в Католицьку лігу на чолі з баварським курфюрстом. У Європі плелися інтриги, створювалися таємні союзи й формувалися наймані армії. Більшість європейських держав виявилися втягнутими в конфлікт, і для початку війни досить було однієї іскри. Тридцятилітня війна (1618—1648 рр.) стала першою загальноєвропейською війною. Початок війни. Чеський період (1618—1624 рр.). Приводом до Тридцятилітньої війни стали події в Чеському королівстві. Чехія входила до володіння Габсбургів за умови дотримання прав протестантів. Проте в 1617 р. було вирішено, що новим імператором Священної Римської імперії й чеським королем стане ревний католик Фердинанд Штирійський. У Чехії почався наступ на права протестантів. Дії представників імператора обурили жителів столиці Чехії Праги. 23 травня 1618 р. пражани традиційно виявили невдоволення порушенням своїх прав. Двох представників Габсбургів було викинуто з вікна королівського палацу в канаву з нечистотами (рис. 1). Так Чехія виступила проти влади австрійських Габсбургів....

Розвиток монархічних форм правління у країнах Західної Європи. Практичне заняття

8 Клас

У більшості країн Західної Європи в XVI—XVII ст. було закріплено систему необмеженої влади монарха — абсолютизм. Королі, спираючись на підтримку міст та дрібного дворянства, зламали опір великих феодалів. Зміцненню влади монарха сприяла й Реформація. Не тільки в протестантських країнах, де королі були повністю незалежні від влади католицького Рима, але й у католицьких державах монархи звільнялися від влади папи римського, перебираючи на себе право призначати єпископів. Значний вплив на укріплення влади правителя мали зміни у військовій справі. Поширення вогнепальної зброї зробило рицарські армії небоєздатними. На зміну загонам важкоозброєної кінноти прийшли великі піхотні полки мушкетерів та пікінерів. Солдати нових підрозділів були здебільшого найманцями, тому вимагали плати грошима та забезпечення їжею. Впоратися із забезпеченням потреб піхотної армії могли тільки сильні королі, які контролювали більшість доходів своєї держави. Таким чином, у XVI ст. західноєвропейські правителі отримали можливість значно посилити свою владу. Завдання для обговорення. Сучасні вчені вважають, що становлення абсолютної влади європейських монархів починається з того, що королі отримують право призначати нові податки самостійно, без участі представницьких органів. ? Чи згодні ви з такою думкою? Обґрунтуйте свою відповідь....

Англійська революція

8 Клас

У XVI ст. інтереси королівської влади Англії та «нових дворян» і буржуазії досить часто були тотожними. Однак у XVII ст. спроби англійських монархів посилити свою владу зустріли значний спротив населення країни. Чому саме в Англії самовладні дії монархів викликали організовану протидію всіх станів суспільства? Варто пригадати! 1. Назвіть причини й наслідки огороджування. 2. Як проходила Реформація в Англії? 3. Чи можна стверджувати, що в Англії XVI ст. існувала абсолютна монархія? Англія на початку XVII ст. На початку XVII ст. в Англії тривав розвиток мануфактурного виробництва. Були поширені мануфактури з виготовлення вовняних тканин, розвивалися мануфактури в гірничій справі, обробці металів. У селі «нові дворяни» господарювали за правилами капіталізму, на їхніх землях розводили овець і вирощували зерно на продаж. Для збільшення доходів дворяни продовжували огороджування — виганяли селян із землі. Однак розвиток сільського господарства й мануфактурного виробництва був пов’язаний із серйозними труднощами. Жорсткі обмеження міських ремісничих цехів заважали створенню мануфактур у містах. Селяни продовжували виконувати численні феодальні повинності. Власником землі «нових дворян» був король, і дворяни мусили виплачувати йому великі податки....

Піднесення Англії в XVI ст.

8 Клас

На межі XV—XVI ст. в Англії відчутно зміцнилася королівська влада. Цвіт англійської феодальної аристократії був знищений у результаті війни Червоної і Білої троянд (1455—1485 рр.). Генріх VII Тюдор (1485—1509) у своїй владі спирався на дрібне й середнє дворянство, а також на багатих купців і мануфактурників, щедро роздаючи їм дворянські титули. Поступово «нове дворянство» посіло провідні позиції при дворі та в державному апараті. Посилення королівської влади не послабило позицій парламенту. Як і колись, парламент давав дозвіл на запровадження нових податків. Закони, прийняті в парламенті й підписані королем, набували чинності. На початку Нового часу парламент в Англії виступав союзником короля й був опорою абсолютної монархії, що зміцнювалася. На початку століття Англія ще поступалася провідним європейським країнам за кількістю населення, багатством і розмірами міст (крім Лондона) (рис. 1, 2). Чому ж під кінець століття саме Англія посіла провідні позиції в Європі й випередила у своєму розвитку Францію, Німеччину та Іспанію? В Англії швидкими темпами розвивалися мануфактури. У кілька разів виросли видобуток і виробництво металів: чавуну, заліза, олова, міді, свинцю. Англія повністю забезпечувала себе вугіллям і продавала його на континенті. Вуглевидобуток був організований на капіталістичній основі. Суднобудування забезпечувало країну необхідною кількістю торговельних, рибальських і військових суден. Англія посідала дуже вигідне місце на світових торговельних шляхах, і активна зовнішня торгівля сприяла піднесенню економіки. Проте головною галуззю господарства залишалося виробництво сукна. Вовняні тканини становили 82 % англійської іноземної торгівлі, із них шили одяг в усій Європі. Мануфактуристи-сукнороби стали основою англійської буржуазії, що міцнішала....

Злет і падіння Іспанської держави. Нідерланди: народження республіки

8 Клас

Середньовіччя ви знаєте? 3. Із якими подіями пов’язане утворення єдиної Іспанської держави наприкінці XV ст.? «Золотий вік». «Золотий вік» — саме так іноді називають XVI ст. в історії Іспанії. Для яких же верств населення початок Нового часу став «золотим»? Насамперед зміцнилася іспанська абсолютна монархія, яку підтримували найбільш впливові сили країни. Аристократичне дворянство — гранди — втратило колишню політичну незалежність, але воно було наближене до двору, і багато з них переселилися до столиці. Головною силою, на яку спиралася іспанська монархія в армії, на флоті та в державному управлінні, стало дрібне й середнє дворянство — ідальго. Вони були в перших лавах конкістадорів, обіймали важливі посади в колоніальній адміністрації. Через їхні руки проходили багатства пограбованих колоній. Із часів Реконкісти в Іспанії утворився міцний союз королівської влади й католицької церкви. Іспанські монархи були ревними захисниками католицизму, а інквізиція не допустила поширення в країні ідей Реформації. Іспанським королям вдалося створити добре підготовлену армію і військовий флот. На початку XVI ст. іспанські військові кораблі панували в Атлантиці, іспанська піхота вважалася кращою в Європі. Іспанія брала активну участь у всіх європейських війнах того часу. Економічною основою могутності іспанської корони стало пограбування Нідерландів та інших європейських володінь, а також золото й срібло американських колоній. У першій половині XVI ст. спостерігалося певне піднесення в сільському господарстві й ремеслі. Однак економіка Іспанії відставала у своєму розвитку від передових країн того часу. Країна більше купувала товарів, аніж продавала їх....

Франція за часів Людовіка XIV

8 Клас

Тривала участь Франції у війнах призвела до значного зростання податків. У відповідь на це в країні спалахували селянські повстання та поширювалися протести заможних городян. Після смерті короля Людовіка XIII в 1643 р. влада перейшла до його п’ятирічного сина Людовіка XIV (1643—1715). Ситуація в країні ще більше ускладнилася. Невдоволення зростаючими податками та іншими поборами вилилося в 1648 р. в потужний виступ проти абсолютної влади короля — Фронду («праща»). Паризька буржуазія і «дворянство мантії» вимагали собі прав контролю над податками й призначенням королівських чиновників. Їхні вимоги підтримали прості парижани, і в столиці почали споруджуватися барикади. Фронда охопила деякі провінції Франції. Королівський двір утік із міста, до Парижа підійшли вірні королю війська. Проте в 1649 р. лідери Фронди, налякані розмахом народного руху, уклали угоду з владою, і кількість виступів зменшилася (рис. 1, 2). «Фронда принців» Виступом проти королівської влади скористалася феодальна аристократія, практично розгромлена за часів Рішельє. У 1650 р. почалася «Фронда принців» — виступ знаті під керівництвом родичів короля — принців крові. Аристократи також прагнули домогтися обмеження королівської влади, але тільки у власних інтересах. Їх цікавили вигідні посади, збільшення володінь та доходів. Однак королівська влада була достатньо сильною, і згодом «Фронда принців» була повністю придушена. Чому ж французькому королю вкотре вдалося утримати владу? Річ у тім, що боротьбу з королівською владою не підтримала більшість французьких дворян. Фронда не мала вирішального впливу в країні. У Франції не було і потужного протестантського руху. Тому влада короля витримала випробування Фрондою....

Франція в XVI — першій половині XVII ст.

8 Клас

На початку XVI ст. Франція була найбільшою державою Західної Європи з населенням понад 20 млн осіб. Основним заняттям людей залишалося сільське господарство. У цей період селяни в основному вже були особисто вільними. Вони виплачували феодалу цензиву — ренту за користування землею, а церкві платили десятину. Податки селян державі були дуже високими. Багато господарств не витримували податкового тягаря, і селяни поповнювали ряди бурлак, жебраків і батраків (рис. 1). Міста славилися своїми ремісничими цехами. З’явилися мануфактури, найбільші з яких обслуговували інтереси королівського двору й скарбниці. Щорічно в країні проводили понад 400 ярмарків. Франція торгувала з усією Європою. Із країни вивозили хліб, полотно, книги, папір, вино, а також предмети розкоші — шовк, парчу, мережива тощо. У Франції збереглися значні пережитки Середньовіччя. Наприклад, у країні використовували різні міри ваги, об’єму, довжини. Великі феодали й великі міста продовжували карбувати власну монету, що гальмувало розвиток економіки. Дворянство залишалося панівним класом, але розкололося на групи, інтереси яких не збігалися. Феодальна аристократія (герцоги, графи) намагалася не допустити надмірного посилення королівської влади....

Північне Відродження. Виникнення нової європейської науки

8 Клас

Небагато віри у світле майбутнє і в картинах Пітера Брейгеля (близько 1525—1569). У всесвітньовідомому творі «Сліпі» він зміг передати слабкість людини, нездійсненність її мрій та сподівань (рис. 2). Брейгель одним із перших у Європі у своїх творах почав зображувати звичайних селян. Серед митців епохи Відродження в Німеччині виокремлюється постать Альбрехта Дюрера (1471—1528), якого вважають найвидатнішим майстром гравюри. Хоча Дюрер працював і в інших напрямках живопису, саме його гравюри вважають шедеврами німецького Ренесансу. Символом боротьби людини зі злом стала картина «Рицар, смерть та диявол» (рис. 3). Використовуючи тільки чорний колір, Дюрер міг показати стрімкий рух, передати об’єм, донести до глядача емоційну атмосферу зображеного, підтвердженням чого є гравюра «Чотири вершники» (рис. 4). Деякі свої роботи митець присвятив реальним подіям у німецьких землях, а саме Селянській війні в Німеччині. Значний вплив на мистецтво Франції періоду Відродження мали італійські майстри, але поступово з’явилися і власні французькі митці. І якщо в Італії замовниками творів мистецтва найчастіше були церква та міська верхівка, то у Франції більшість робіт створювалася за кошти королівського двору. Символом Ренесансу у Франції стала грандіозна забудова країни за часів короля Франциска I. У цей період були споруджені або перебудовані палаци та замки, найбільш відомими з яких є замки Шамбор, Фонтенбло, королівський палац Лувр у Парижі....

Відродження та гуманізм

8 Клас

Прикметною ознакою Ренесансу стало відродження досягнень античної культури, що були частково знищені та забуті в часи Середньовіччя. Діячі Відродження намагалися відновити твори грецьких та римських авторів, займалися пошуками античних скульптур та мозаїки. Набуло популярності вивчення давньогрецької мови та класичної латини, що відрізнялася від церковної латини Середньовіччя. Поети й письменники, скульптори й архітектори у своїй творчості наслідували найкращі зразки античної культури. Проте митці епохи Відродження, створюючи власні шедеври, не сліпо копіювали твори давніх греків та римлян, а використовували досягнення Античності. У XIV ст. в містах Північної та Центральної Італії відбувався швидкий розвиток ремесел та торгівлі. У руках міської верхівки — заможних купців, банкірів, ремісників — накопичувалися величезні багатства. Більшість італійських міст були вільними від влади феодалів та монархів. У Венеції, Флоренції та Генуї існували незалежні республіки. Городян, чий вплив на суспільне життя став помітним, не влаштовувало панування феодальної культури, що перебувала під впливом християнської церкви. Стикаючись із пам’ятками античних часів, яких на Апеннінському півострові було чимало, італійці розуміли, що може існувати інша культура, відмінна від середньовічної. Перший гуманіст Першим діячем епохи Відродження вважають італійського поета й вченого Франческо Петрарку (1304—1374) (рис. 3). У своїх творах Петрарка звертався до здобутків античної цивілізації, прославляв твори великих римлян. Любов до давнини спонукала великого італійця розшукувати давні рукописи. Він створив найбільшу в Європі бібліотеку. Перший гуманіст у своїй творчості часто звертав увагу на почуття звичайної людини. Світове визнання отримала його збірка «Книга пісень», присвячена трагічному коханню Петрарки до прекрасної Лаури....

Навігація