Войти
Закрыть

Велика французька революція кінця XVIII ст.: від конституційної монархії до республіки

9 Клас

Королівська влада: криза абсолютизму. Франція кінця ХVІІІ ст. — абсолютна монархія. Найвища влада належала королю, що здійснював «особисте правління»: видавав і скасовував закони, оголошував війну, підписував мирні угоди, вирішував усі адміністративні та судові справи, запроваджував збір будь-яких податків. Опорою королівської влади був бюрократичний апарат, який складався з міністерств, місцевої адміністрації на чолі з губернаторами (у подальшому — інтенданти) і королівських судів. Особливе місце належало судам вищої інстанції — парламентам (на відміну від англійських, вони були не законодавчими, а судовими й адміністративними органами). Було 12 парламентів (у Парижі, Тулузі, Греноблі, Бордо, Діжоні тощо). Головним серед них був Паризький парламент, який ще мав право реєстрації королівських едиктів, після чого вони набували чинності законів. У Франції кінця ХVІІІ ст. усі державні посади продавалися або передавалися у спадок. Зростання бюрократії спричинило занепад традиційних станових органів влади. Замість Генеральних штатів іноді скликалися нотаблі (призначені королем члени зборів представників вищого духовенства, придворного дворянства, мерів міст). Місцеві представницькі органи влади були відсутні у більшості провінцій королівства. Керівництво ними здійснювали призначені вищі чиновники. Міста втратили право самоврядування. Посади мерів у містах також можна було купити. Утримання кількісно зростаючої бюрократії непомірно обтяжувало державну скарбницю Франції....
0 Переглянути

Вступ. Новий час (кінець XVIII — початок ХХ ст.): епоха модернізації

9 Клас

Отже, перший період Нового часу (кінець XVI — XVIII ст.) став початковим етапом тривалого процесу модернізації Європи, створення сучасного демократичного суспільства, ринкової економіки, системи соціального захисту. Успіхи цієї доби були значною мірою обумовлені психологічними, культурними й інтелектуальними змінами, що відбувались у суспільстві у добу раннього Нового часу, під впливом ідеології гуманізму. Започатковані епохою Відродження тенденції знайшли своє продовження у XVI ст., у добу Реформації. Саме вона значно змінила людську свідомість, сприяла перебудові світогляду людини, формуванню таких важливих складових новоєвропейської цивілізації, як індивідуалізм, свобода особистості; дала імпульс для розвитку підприємницької ініціативи, творчості, винахідливості. Всі ці ідеї знаходили вираз у житті, сприяли нагромадженню капіталу та розвитку підприємництва. Це період початку промислової революції, становлення капіталістичного фабрично-заводського виробництва, змін у соціальній структурі суспільства, в якій провідне місце посіли підприємці-власники і наймані робітники; стрімкої урбанізації; переходу від абсолютистських форм політичного устрою до конституційно-парламентських. Велика французька революція кінця XVIII ст. — початок другого періоду Нової історії. Вона започатковує руйнацію феодально-абсолютистського суспільства «старого порядку» (з його абсолютною монархією, у якій монарх був наділений божественним правом; поділом суспільства на стани, в якому привілейоване становище посідало дворянство та духовенство; натуральним господарством і натуральним обміном та безправним селянством). Революційні події створили передумови для утвердження і розвитку приватного капіталістичного підприємництва, зміни соціальної структури суспільства, ліквідації відмінностей між станами та утвердили священними й невід’ємними права людини (право на свободу, на безпеку, на опір гнобленню, право на власність), проголосивши гасло майбутнього громадянського суспільства: «Свобода. Рівність. Братерство», яке стало визначальним у боротьбі народів усього світу впродовж XIX-XX ст....
0 Переглянути

Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» XIX століття

9 Клас

Історичні подробиці. Ерік Джон Ернест Гобсбаум, всесвітньо відомий британський історик, писав про «довге XIX століття» утрьох томах свого дослідження (вийшли друком у 1962-1987 рр.): «Доба революцій: Європа 1789-1848»; «Доба капіталу: Європа 1848-1875» і «Доба імперій: Європа 1875-1914». У цих книгах Е. Гобсбаум не тільки відобразив панораму розвитку європейської буржуазної цивілізації, а й зробив замальовки з життя пересічних людей того часу. Через це Е. Гобсбаума називають одним з основоположників «історії повсякденності». Що означає історія повсякденності? Чому, на Ваш погляд, опис війн і революцій, сторінки біографій можновладців та полководців не можуть дати повної картини минулого? «ДОВГЕ» XIX СТОЛІТТЯ: ІДЕЇ ТА ЗМІСТ XIX століття виявилось надзвичайно багатим на важливі історичні події та явища, вплинуло на подальший хід історії, аж до сьогодення. Історик Е. Гобсбаум назвав його «довгим століттям». Учений вважав, що перебіг подій XIX ст. визначила Французька революція 1789 р. та індустріальна революція в Британії. За концепцією історика, це була «подвійна революція», яка заклала основи нової, індустріальної цивілізації. Ідеї Е. Гобсбаума розвинув американський історик В. Мак-Ніл. У своїй книзі «Сходження Заходу» він зробив висновок про важливий поворот, що відбувся під час «довгого XIX століття». Унаслідок цього повороту історія Заходу злилася зі світовою історією, що поглинула історію всіх інших цивілізацій....
0 Переглянути

Науково-технічна революція зламу XIX—XX ст. та її вплив на людину й суспільство

9 Клас

В останній третині XIX ст. в передових країнах Європи і США завершується друга науково-технічна революція (деякі вчені вважають індустріальну революцію, що розпочалася у Великій Британії в 60-ті роки XVIII ст., першою науково-технічною революцією). В основу другої науково-технічної революції були покладені зміни в енергетичній базі, у переході на рідке паливо та електрику. Важливі зміни в останній третині XIX ст. відбулися в сільському господарстві. У цей період почали широко застосовувати мінеральні добрива та нові аграрні технології, використовуватися сільськогосподарські машини (зокрема, трактори). Це дозволило підвищити продуктивність праці в сільському господарстві, збільшити забезпечення сировиною промислового виробництва, розширити постачання продовольства для міського населення. На основі досягнень науково-технічної революції в цей період відбувалася революція й у військово-стратегічній сфері. На зламі XIX—XX ст. для неї було характерно:...
0 Переглянути

Практичне заняття. Масове виробництво. Зародження масової культури

9 Клас

Кінець XIX — початок XX ст. — це час, коли розпочалося масове виробництво товарів. Це стало можливим лише за наявності машин. Машини змінили характер праці й роль людини у виробництві. Багато хто відзначав, що механізація праці веде до перетворення працівника на «додаток» до машини, якусь безособову істоту, «гвинтик». Але час середньовічних майстрів, які неквапливо створювали одиничні вироби, що відзеркалювали індивідуальність автора, незвоворотно минув. Технічний прогрес переважав витрати, властиві будь-яким новаціям. В організації виробництва відбулися якісні зміни. Американський інженер Ф. Тейлор організував роботу на конвеєрі — системі безперервного й потокового виробництва стандартизованих виробів, що забезпечувало гігантське зростання продуктивності праці. Конвеєр із другої половини XIX ст. став панівною системою організації масового виробництва на фабриках і заводах. Наприкінці XIX ст. підприємець Г. Форд сконструював свій автомобіль і незабаром запустив його у масове виробництво. У 1915 р. з конвеєрів його заводів сходило вже до 250 тис. машин на рік. Вартість фордівських автомобілів постійно зменшувалась, і їх могли придбати представники різних верств населення. Ціна автомобіля в 1910 р. становила 20 середньомісячних окладів кваліфікованого робітника, а в 1922 р. робітник міг купити авто, заощадивши три місячні зарплати....
0 Переглянути

Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтво

9 Клас

Видатний російський математик М. Лобачевський зробив справжню революцію в математичній науці, висунувши теорію неевклідової геометрії. Вражаючими були досягнення вчених-фізиків. Учення про тепло, як про рушійну силу молекул, розробляв англійський учений В. Томсон. Установлення механічного еквівалента теплоти є заслугою Дж. Джоуля (Велика Британія), Г. Гельмгольца (Німеччина) та ін. Французькі хіміки розробили нову хімічну номенклатуру, уперше ввели такі терміни, як «кисень», «водень». Французький зоолог Ж. Батист створив вчення про еволюцію («ламаркізм»), першим увів термін «біологія». Англійський лікар Е. Дженнер розробив першу вакцину проти віспи. Кінець XVIII і початок XIX ст. ознаменувалися подальшим удосконаленням машин для текстильної промисловості, які були розраховані на застосування парового двигуна. Так, механічний ткацький верстат Е. Картрайта приводився в рух паровою машиною. З’явилися нові типи металообробних верстатів. Англійський механік Г. Моделі винайшов повністю механізований токарський верстат. У 1818 р. американський винахідник Е. Вітні сконструював фрезерний верстат з багаторізальним інструментом (фрезою). Не відставала хімічна промисловість. Наприкінці XVIII ст. француз Н. Леблан започаткував заводське виробництво соди з глауберової солі. У 1839 р. американський винахідник Ч. Гуд’їр відкрив процес вулканізації каучуку. У першій половині XIX ст. у Великій Британії, Німеччині, Франції розгорнулося будівництво залізниць, почали застосовувати колісні річкові пароплави з паровим двигуном, у країнах Заходу вітрильний морський флот поступився місцем паровому....
0 Переглянути

Форми та напрями освіти. Університети

9 Клас

Саме в XIX ст. формується педагогіка як самостійна наука. Її проблеми обговорювалися і теоретиками-філософами, і практиками. На розвиток освіти впливали події світового й загальноєвропейського масштабу, а також соціальні процеси в кожній країні. Школа розвивалася в умовах поступального економічного розвитку, зростання промисловості, і тому створення нової системи освіти стало історично неминучим. У Пруссії «Загальним положенням про школи» (1794 р.) всі навчальні заклади оголошувалися державними. У 1798 р. у Пруссії була створена Вища рада з освіти. Через десять років Рада була замінена відділом Міністерства внутрішніх справ з питань шкільної освіти. У Франції запровадження такого законодавства фактично почалося в роки наполеонівської імперії. Тоді був визначений статус державних середніх шкіл (ліцеїв), створена система шкільних округів (університетів). У 1801 р. був прийнятий закон про організацію комунальних початкових навчальних закладів. У 1824 р. у Франції було засноване Міністерство освіти. У 1881 р. прем’єр-міністр Франції Ж. Феррі провів закон про безкоштовну шкільну освіту. У 1882 р. він домігся, щоб для дітей від шести до шістнадцяти років навчання було обов’язковим. У 1830 р. парламент Великої Британії уперше фінансував школу. У 1847 р. був виданий закон про державне інспектування навчальних закладів. У 1840-і роки у країні запроваджувалася обов’язкова початкова освіта, були створені урядові комітети для нагляду за відвідуваністю шкільних занять. У 1891 р. ухвалено закон про безкоштовну шкільну освіту. Британський департамент з освіти регулярно виступав із законодавчими ініціативами й щорічно готував навчально-методичні рекомендації — «Шкільні кодекси»....
0 Переглянути

Міжнародні відносини наприкінці XIX ст. Утворення військово-політичних блоків. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку XX ст.

9 Клас

90-ті роки XIX ст. характеризувалися різкою активізацією зовнішньої політики Німеччини. Бурхливий розвиток промисловості змушував правлячі кола цієї країни підтримувати німецьку торговельну експансію в Європі, шукати «нові незалежні території» для збуту товарів. Ставши на шлях колоніальних завоювань пізніше, ніж інші країни, Німеччина значно поступалася їм за розмірами захоплених територій. Німецькі колонії були в 12 разів менші, ніж британські, і, до того ж, бідними на сировинні ресурси. Імперське керівництво гостро переживало таку «несправедливість» і вперше поставило питання про переділ уже поділеного європейськими країнами всього світу. БРИТАНСЬКА ПОЛІТИКА «БЛИСКУЧОЇ ІЗОЛЯЦІЇ» Упевнені в невразливості острівного положення Великої Британії та в перевазі свого військово-морського флоту, британські дипломати вважали за кращу зовнішню політику не зв’язувати собі руки союзами з іншими державами, заохочувати конфлікти між ними й отримувати із цих конфліктів максимальну користь для Британії. Правлячі кола країни дотримувалися політики «блискучої ізоляції». Для збереження «європейської рівноваги» Велика Британія зазвичай протидіяла сильнішій державі на європейському континенті, не дозволяючи їй зайняти домінуюче положення в Європі. ЗАГОСТРЕННЯ БРИТАНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ПРОТИРІЧ Просування Німеччини на схід та її неприховані територіальні претензії призвели до різкого загострення відносин з найвпливовішою метрополією світу — Великою Британією....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 40
Назад

Навігація