Войти
Закрыть

«Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть»

7 Клас

Хоч полум’я народного повстання і вдалося погасити, проте до змін на краще було ще далеко. Країна нагадувала розтривожений вулик. У ній вибухали повстання городян і селян, іноді грізніші за Жакерію. Англійці все ще перемагали у війні. У 1415 р. вони вщент розбили набагато численнішу французьку армію біля Азенкура, захопили всю Північну Францію й увійшли в Париж. За мирним договором 1420 р. Франція й Англія стали єдиним королівством. Але й ці невдачі не зломили французький народ. Французи вже відчули себе французами, хотіли бути підданими свого короля, жити у своїй державі, а англійців вважали забродами. Вони піднялися на партизанську боротьбу, загасити полум’я якої англійцям було не під силу. Щоб звільнити свою батьківщину, французам не вистачало лише одного — повірити в свої сили. Ця віра була їм особливо потрібна в зв’язку з облогою англійцями Орлеана — останньої твердині того, що залишилося від незалежної Франції. Вселила у французів віру в перемогу юна дівчина Жанна — національна героїня Франції. Вважають її простою селянкою із Домремі. але є також версія, що вона могла бути аристократкою....

Франція в полум’ї повстань

7 Клас

Після смерті Філіппа IV один за одним померли за загадкових обставин три його сини. Вельможі проголосили королем Філіппа VI Довгого — представника сімейства Валуа. Він започаткував у 1328 р. королівську династію Валуа, яка проіснувала у Франції до 1589 р. Проте новій династії не поталанило. У Філіппа IV Красивого залишилася донька — англійська королева. Її син. Едуард ІІІ, посів англійський трон. Він заявив, що в нього більше прав на французьку корону, аніж у будь-кого з Валуа. Щоб віднадити настирливого Едуарда III, французькі правники-крутії придумали спосіб, як унеможливити передачу корони по жіночій лінії. Виходило, що мати Едуарда III не могла передати сину право на французький трон, бо сама його не мала. Едуард ІІІ стояв на своєму. Настала пора вдатися до «останнього доводу королів» — зброї. Питання про те. кому належатиме французький трон, було лише приводом до війни, бо вона давно назріла. Яблуком розбрату між Францією та Англією стала багата Фландрія, яка лише вважалася васалом Франції. Міста Фландрії більше горнулися до Англії, з якою їх пов'язували спільні господарські інтереси....

«Залізний король»

7 Клас

Особливо посилилася королівська влада у Франції за Філіппа IV Красивого (1285—1314 рр.). Вигідно одружившись, він заволодів областю Шампань і королівством Наварра за Піренеями, позбавив незалежності багату Фландрію. Однак міста Фландрії невдовзі повстали і розгромили в «битві шпор» (1302 р.) добірне французьке рицарство. Для всезнайок Назва «битва шпор» походить від того, що переможці познімали з полеглих французьких рицарів 4000 позолочених шпор і порозвішували їх у соборі на знак своєї перемоги. Філіппу IV Красивому постійно не вистачало грошей. Він позичав їх у банкірів-іноземців, навіть став фальшивомонетником. Але найбільші надії король покладав на стягування податків з населення, велів, щоб податок платило також духовенство. Фальшивомонетник — той, хто заради особистої вигоди карбує несправжню, неповноцінну монету. Щоб примирити народ з новими податками, Філіпп IV Красивий у 1302 р. скликав Генеральні штати — слухняний дорадчий орган при королі, який проіснував у Франції до 1789 р. До Генеральних штатів входили представники духовенства, дворянства та городян. З появою Генеральних штатів у Франції зміцніла станова монархія....

Посилення королівської влади

7 Клас

У X ст. західну частину колишньої імперії Карла Великого вже називали не Галлією, а Францією («країною франків»). Але централізованою державою Франція тоді не була. В ІХ—Х ст. вона першою в Західній: Європі розпалася на ряд незалежних володінь — герцогства Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія, графства Тулузьке, Шампань, Фландрія (васал відразу і французької, і німецької корон) та ін. Кожне з них було державою в державі. їхні володарі часом були могутнішими за короля і лише вдавали з себе вірнопідданих. Джерело XI ст. Із листа Одона, графа Блуа, королю Роберту ІІ Але здивував мене дуже ти, мій короле, тим, що... визнав ти мене негідним феода твого. Адже якщо йдеться про умови походження, то, дякуючи Богу, я родовитий. Якщо йдеться про якість феоду, якого ти мені надав, то відомо, що він не належить до твоїх володінь.... а дістався у спадок від предків моїх. Щодо виконання служби, то тобі добре відомо, що, допоки я користувався твоєю прихильністю, служив тобі і при дворі, і у війську, й на чужині. Якщо ж потім, коли ти наклав на мене опалу й вирішив відібрати наданий мені феод, я, захищаючи себе й свій феод, чимось тебе скривдив, то вчинив це я у стані роздратування несправедливістю й через безвихідь. Справді, як же я можу не захищати феода свого? Бога й душу кличу в свідки, що ліпше помру на своєму феоді, аніж житиму без нього....

Загибель богів

7 Клас

Германські племена Північної Європи (Скандинавії) розмовляли схожими мовами. Нерідко мови сусідніх племен ніби змішувалися, тому їхня граматика спрощувалася. Це пояснює, чому нинішня англійська граматика простіша за граматику мов інших європейських народів. У народів Північної Європи склалася єдина писемність, єдиний алфавіт — руни. Руни вирізали на дереві, камені чи металі, тому вони мали кутасту форму. Пізніше рунами прикрашали наконечники списів, мечі, могильні камені. Спершу всі користувалися однаковими рунами, але поступово у данців, норвежців, англосаксів склалися свої мови, а отже й свої руни. Руни існували впродовж усього середньовіччя. Але з наверненням скандинавів у християнство й поширенням у них латини, латинська абетка почала витісняти цю стародавню писемність. Руни — давньогерманський алфавіт, давня писемність народів Північної Європи. Скандинави вірили, що руни винайшов мудрий Одін (у стародавніх германців — Вотан) — наймогутніший бог. Він не скаче — летить у повітрі на восьминогом у коні. В нього багато помічників і серед них — два круки, які вміють говорити; вони знають про все, що діється в світі, і сповіщають про те Одіна. Прислуговують Одіну й небесні діви — валькірії, які доправляють на небо тіла загиблих у бою воїнів. Боги можуть бути водночас і добрими, і злими, і справедливими, й не дуже. Світ скандинавів населяли також різні чудовиська, скажімо, потворні чоловічки тролі — охоронці захованих в земних надрах скарбів....

Скандинавські держави

7 Клас

Наприкінці IX ст. вікінги з Норвегії поселилися на великому безлісому острові. Вони назвали його Ісландією — «Країною криги». Клімат в Ісландії був надто суворий для землеробства, але наявність чудових лук давала змогу випасати худобу. Невдовзі все узбережжя Ісландії рясніло хуторами колоністів-вікінгів. Ісландці лише в 1000 р. прилучилися до віри Христової. Впродовж IX—XIII ст. у них не було ні державної влади, ні армії (жителям острівної країни вона була ні до чого). Проблеми внутрішнього життя вирішували всім миром, на щорічних зібраннях хуторян. Розшарування серед норманів Скандинавії було глибшим. Завдяки воєнним походам конунги та їхні наближені збагачувалися, впливи їхні зростали. Зрештою, в Скандинавії виникли держави норманів — Данське, Норвезьке та Шведське королівства....

Походи вікінгів

7 Клас

До кінця VIII — початку ІХ ст. Західна Європа нічого не знала про норманів. Коли ж вона зіткнулася з ними віч-на-віч, то впала у відчай, бо стала жертвою їхніх жахливих набігів, які тривали впродовж ІХ—ХІ ст. Саме цих нападників західні європейці й назвали вікінгами. Вікінги були відважними воїнами. Вдягнені в кольчуги й гостроверхі шоломи, озброєні бойовою сокирою чи мечем, списом та круглим щитом, вікінги запливали на своїх кораблях у гирла річок Франції, Англії, Німеччини. Вони висаджувалися в глибині цих країн і зненацька нападали на тамтешні міста, села й монастирі — заради здобичі й слави. Вікінги вбивали геть-чисто всіх, палили і грабували церкви, монастирі. Люд стогнав від їхнього розбою й звертався до Бога з молитвою: «Від шаленства норманів порятуй нас, Господи!» Спершу вікінги нападали невеликими озброєними дружинами, а згодом — уже цілими арміями. Вони відвоювали в арабів острів Сицилію, прогнали з південної частини Апеннінського півострова візантійців і утворили там Неаполітанське королівство, чи Королівство Обох Сицилій (Південь Італії вважався «другою Сицилією»). У Північній Франції вікінги-данці утворили герцогство Нормандія....

Шалені нормани

7 Клас

На Півночі Європи проживали «північні люди» — нормани. Це пращури нинішніх норвежців, данців, шведів та ісландців. У Західній Європі їх називали вікінгами, на Русі — варягами. Північна Європа — далеко не райський куточок. Клімат там холодний, умови життя суворі. Ліси та скелясті гори не сприяють землеробству. Нормани (а їх налічувалося небагато, й жили вони розкидано, окремими хуторами) більше займалися мисливством, рибальством і скотарством. Нормани були вправними і мужніми мореплавцями. Вони будували невеликі (на 20—40 осіб) швидкохідні й міцні кораблі. Корпус обшивали дерев’яними планками — він добре витримував удари морських хвиль. На ньому ставити щоглу з надійними вітрилами, але використовували й весла. Уздовж бортів розвішували мальовничі щити. Носова і задня частини корабля були високо піднятими, він виглядав дуже красиво. Ніс увінчувала — на пострах ворогам — дерев’яна голова дракона. Жодне європейське судно не могло змагатися у швидкості з норманським. На своїх кораблях нормани здійснювали прибережне плавання, але виходили й у відкрите море. Магнітного компаса вони не знали, на морі орієнтувалися за сонцем. Іноді хоробрі норманські моряки запливали взагалі бозна-куди. Близько 1000 року вони подолати Атлантичний океан і висадилися на узбережжі Північної Америки. Прожили вони там недовго й не залишили після себе майже жодних слідів, тому не їх вважають першовідкривачами Америки. У своїх сагах нормани назвали Америку «країною винограду»....

Культура й мистецтво арабського світу

7 Клас

У створенні арабської культури взяли участь не лише араби, а й інші народи Халіфату, які прийняли іслам, арабську мову та писемність. Успішно розвивалися в арабському світі природничі науки: математика, астрономія, географія, медицина. Арабські математики створили алгебру. У Багдаді та Дамаску вже в IX ст. були обсерваторії. Вчений Аль-Біруні (Х—ХІ ст.) висловив здогад, що Земля обертається довкола Сонця, а не навпаки. Таджик Ібн-Сіна (європейці називали його Авіценною) розробив медичну систему, якою Схід і Захід користувалися впродовж шести століть. Арабська астрономія була тісно пов’язана з астрологією, а хімія — з алхімією. Обсерваторія — наукова установа, в якій за допомогою спеціальних приладів спостерігають за небесними світилами й досліджують їх. У найбільших містах Халіфату відкривалися університети й великі бібліотеки. Процвітала арабська література. Арабські поети оспівували воєнні подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі (писав таджико-перською мовою) склав велику поему «Шах-наме» («Книга царів»), присвячену подвигам легендарних героїв. Складалися чудові казки про дивовижні пригоди й подорожі, про спритних і хитрих людей. Вони пізніше ввійшли до збірки «Тисяча й одна ніч»....

Халіфат за Омейядів і Аббасидів

7 Клас

Після смерті Мухаммеда мусульманську державу очолювали його найближчі соратники, яких назвали халіфами — «заступниками» пророка. Халіф — у ряді мусульманських країв — монарх і водночас глава тамтешніх мусульман. Ті перші халіфи, які походили з багатого і впливового мекканського роду Омейядів, розуміли, що для зміцнення своєї влади й ісламу потрібні переможні війни, які б згуртували арабів, розпорошених по різних країнах. Вони, передусім високий і кремезний Омар, накинулися на Візантійську та Перську імперії, сподіваючись на підтримку з боку тих арабів, які служили у візантійському та перському військах. Халіфи не прогадали, тому до початку VIII ст. араби вже порядкували в Ірані, Сирії, Єгипті, Північній Африці, Середній Азії до китайських кордонів. На початку VIII ст. вони накинули око і на Західну Європу — завоювали вестготську Іспанію. Такої велетенської імперії, як Арабський халіфат, не знала вся попередня історія. Араби поткнулися було і в Галлію, та там їх угомонив у бою при Пуатьє (732 р.) король франків Карл Мартелл....

Навігація