Войти
Закрыть

Гуманізм. Високе Відродження

8 Клас

Як валі вже відомо, близько середини XIV ст. в середньовічній Італії виникла культура епохи Відродження, або Ренесансу, як її називали французи. Саме італійські майстри відродили мистецтво античних Греції та Риму, звідки й походить сама назва епохи. Нове мистецтво виникло на основі гуманізму. Видатним майстрам Ренесансу була притаманна різнобічність їхніх зацікавлень: вони поєднували заняття живописом, архітектурою, скульптурою, літературою, філософією з вивченням точних наук. Творчість майстрів епохи Відродження заклала підґрунтя європейської культури раннього Нового часу. Відродження — рух у літературі, науці та мистецтві другої половини XIV-XVI ст., започаткований в Італії й заснований значною мірою на відновленні античних традицій. Гуманізм (від. латин. humanus — людяний, людський) — визнання цінності людини як особистості, її права на вільне мислення і розвиток своїх здібностей. Найвищого розквіту культура Відродження досягла за часів Високого Відродження (кінець XV — перші десятиліття XVI ст.) — «золотого віку» італійської літератури, образотворчого мистецтва, філософії та науки. Це були часи титанів Відродження, що закладали підвалини нового розуміння світу та місця людини в ньому. Під впливом Італії мистецтво Відродження поширилося в країнах Північної Європи. Там на становлення нової культури вирішальний вплив мала не антична спадщина, а християнство....

Повсякденне життя населення Західної Європи

8 Клас

Упродовж XVI — першої половини XVII ст. чисельність населення Європи постійно зростала. Передуєш це стосується XVI ст., протягом якого населення європейських країн збільшилося з 69 млн до 95-100 млн осіб. Середня густота населення у Європі збільшилася до 30-35 осіб на 1 кв. км, що становило приблизно третину сучасного рівня. Зростання кількості населення було особливо помітним після жахливих часів епідемії чуми («чорної смерті»), яка спустошила Європу в XIV ст. У першій половині XVII ст. темпи зростання зменшилися, і в середині століття населення європейських країн складало 110-115 млн осіб. Причини збільшення кількості населення полягали у зростанні народжуваності, поліпшенні умов життя, змінах у раціоні харчування європейців. Проте середня тривалість життя людини становила 30-35 років, що не виключало наявності людей, які досягали похилого віку. Більшість чоловіків доживала до 40-60, жінок — до 20-40 років. Як і раніше, високою залишалася смертність новонароджених: лише половина з них досягала десятирічного віку. Пов’язано це було з відсутністю медичної допомоги під час пологів, нехтуванням елементарними правилами гігієни. Лікарень у сучасному розумінні просто не існувало, були лише притулки для невиліковно хворих, калік і престарілих. Жахливі санітарні замови, особливо в містах, сприяли поширенню хвороб та епідемій. У XVI — першій половині XVII ст. окремі райони Європи неодноразово уражала епідемія чуми. Під час спалаху чуми в 1629- 1631 рр., що охопила майже все Середземномор’я, загинула більш ніж половина міського населення....

Матеріальний світ і суспільство

8 Клас

Період XVI-XVII ст. став часом, коли в Європі розгорнувся технічний прогрес — з’явилася велика кількість різноманітних винаходів і технічних удосконалень. Європейці вже не запозичували винаходів, зроблених арабами, китайцями та індійцями, як було раніше, а самі робили відкриття, значно випереджаючи інші народи. Одним із найголовніших напрямів наукового пошуку європейців було вдосконалення джерел енергії та двигунів. Ясна річ, що головний «двигун» давніх часів — м’язова сила людини — залишався, і ніщо не могло його заступити. Саме людина обертала гончарне коло, пускала в рух різноманітні верстати. Проте людський розум, не відмовляючись від цього «двигуна», зумів поліпшити інші механізми. Було вдосконалено колесо, завдяки якому працював водяний млин. Його діаметр сягав десятків метрів. Завдяки цьому в другій половині XVII ст. на млинах стали виробляти 37 кг борошна за годину (у XII ст. виробляли 17 кг). У першій половині XVI ст. в Нідерландах навчилися використовувати у промисловості як джерело енергії вітряки. Завдяки цій енергії полегшували важку працю в гірничодобувній справі, подрібнювали руду, надавали руху шліфувальним пристроям, бурам, пилам, помпам, пресам та ін. Велике значення мало вдосконалення конструкції й техніки виготовлення гвинта — важливого елемента будь-якого апарата, що передає енергію. Спочатку гвинти робити вручну, вирізаючи їх із дерева або металу. Згодом, коли було винайдено токарний верстат (1568 р.) і розроблено процес лиття гвинтів із бронзи та латуні, з’явилася можливість удосконалити виробничі процеси в інших галузях. У Нюрнберзі близько 1550 р. вперше розпочали використовувати друкарський гвинтовий прес. Завдяки цьому значно покращилася якість друку і збільшилася кількість друкованих аркушів: на початку XVI ст. друкували 300 аркушів за день, наприкінці століття — понад 1000 аркушів....

Завоювання Нового Світу

8 Клас

У 1495 р. король і королева Іспанії видали указ, яким дозволяли всім охочим споряджати експедиції до нових земель на заході для пошуків золота. Дві третини знайденого золота вони повинні були віддавати до королівської скарбниці. Завдяки цьому іспанська корона вирішувала одразу дві важливі проблеми: позбавлялася тієї небезпечної сили, якою були чисельні войовничі ідальго (дворяни), що не знаходили заняття на батьківщині, і забезпечувала нове джерело прибутків. Спочатку іспанці захоплювали острови, будували на них фортеці, поселення для переселенців з Іспанії, прокладали шляхи, створювали плантації цукрової тростини, прянощів. З 1510 р. розпочався новий етап Конкісти (ісп. conquista — завоювання) Америки — освоєння земель континенту. У 1517-1518 рр. загони Ернана де Кордоби і Хуана Гріхальви, шукаючи нових рабів, висадилися на півострові Юкатан. Проте конкістадорів чекала велика несподіванка. Замість примітивних хиж тубільців, що їх вони бачили на островах Карибського моря, перед ними постали чудові міста, піраміди, кам’яні храми, вкриті дивовижними візерунками. Це була цивілізація майя — найдавніша з доколумбових цивілізацій Америки. Індіанці майже не чинили опору, бо іспанці увижалися їм богами; їх жахали вигляд вершників на конях, до того небачених, і гуркіт вогнепальної зброї. У храмах іспанці знайшли багато золотих речей і дізналися, що їх майя отримують із країни ацтеків, розташованої на північ від Юкатану....

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV-XVI ст. Подорожі X. Колумба, В. да Гами, Ф. Маґеллана

8 Клас

Наприкінці середніх віків європейська торгівля з країнами Сходу набула постійного характеру. Різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, порцеляна, тканини тощо — стали звичними для європейців. Однак у другій половині XV ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок підкорення турками-османами Близького Сходу. Різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою. Щоб вберегтися від негараздів, торговці почали користуватися послугами посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. Шлях до Індії через Єгипет і Червоне море повністю контролювали арабські купці, які не допускали сюди європейців. Отож купцям країн Західної та Північно-Східної Європи про далекі східні ринки годі було й мріяти. Дедалі більше купців і моряків західноєвропейських країн замислювалися над пошуком нового морського шляху до Індії, в обхід арабів і турків. До пошуків, як їм здавалося, казково багатої Індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. У Західній Європі його не вистачало з двох причин: там немає значних покладів дорогоцінних металів, а жага східних товарів висмоктувала з Європи золота і срібла більше, ніж його надходило. Водночас уяву європейців приголомшували розповіді мандрівників, котрі побували в країнах Сходу. «Золота, скажу вам, у них дуже багато, і не вивозять його звідти... Сказати по правді, палац там великий і вкритий чистим золотом... Ще скажу вам, що підлога в покоях — а її там багато, — вкрита чистим золотом у два пальці завтовшки; і все в палаці — і зали, і вікна — оздоблено золотими прикрасами», — писав венеціанський купець Марко Поло, який побував у країнах Сходу в XIII ст. Прочитавши або почувши такі розповіді, європейські шукачі пригод не роздумували, де шукати бажані золото і срібло....

Вступ до нової доби історії 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем

8 Клас

У 7-му класі ви вивчали всесвітню історію періоду Середньовіччя, який тривав понад тисячу років і докорінно змінив життя людей. Він охоплює Велике переселення і змішання народів, хрестові походи, піднесення й занепад великих імперій, звичаї сільського життя та бурхливий розквіт міст. Цей час породив криваві війни й періоди мирної праці, великих святих і вогнища інквізиції, видатні винаходи й переслідування вільнодумців. За десять століть склалося нове суспільство, повністю змінився вигляд Європи та Азії. Навіть звичний для наших сучасників розподіл Європи на Західну і Східну відбувся вже тоді. У середні віки в основному сформувалися основні сучасні цивілізації: християнська, арабо-мусульманська, індійська і китайсько-далекосхідна. Саме в середні віки Європа стала Європою, були закладені підвалини швидкого розвитку континенту в наступні епохи. Саме тоді зародилися сучасні провідні європейські держави. Викристалізувалися ідеї держави, свободи і прав людини, парламентаризму. Заступивши язичництво, поширилося християнство — сила, яка об’єднувала Європу. Виник і перетворився на одну зі світових релігій іслам. Однак, на відміну від християнства, він не став єдиною релігією Сходу, а існував поряд з індуїзмом, конфуціанством тощо. Тому східні суспільства помітніше відрізнялися одне від одного, ніж європейські....

Всесвітня історія 8 клас Сорочинська, Мартинюк, Гісем

8 Клас

Цього навчального року ви продовжите вивчати систематичний курс всесвітньої історії. Він дозволить вам сформувати уявлення про події минулого у XVI-XVIII ст. Надійним помічником у цьому стане підручник, який ви тримаєте в руках. Пропонуємо вам кілька порад, дотримання яких є запорукою успішної роботи з ним на уроках і вдома. Перед початком роботи з підручником необхідно ознайомитися за змістом з його структурою. Матеріал підручника об’єднано у п’ять розділів, кожен з яких містить декілька параграфів, які, в свою чергу, поділяються на пункти. У тексті ви побачите виділені слова (поняття, терміни, імена) і дати. Це означає, що на них необхідно звернути особливу увагу. Важливу роль для розуміння матеріалу мають численні ілюстрації і карти. Розглядаючи ілюстрації, обов’язково звертайте увагу на підписи до них, які пояснюють зміст зображеного. Історичні карти допоможуть вам з’ясувати, де саме відбувалися події, про які йдеться в тексті, або які зміни вони спричинили. Обов’язково опрацьовуйте включені до параграфів вставки з уривками історичних джерел (спогадів сучасників, документів тощо) і цікавих фактів, котрі сприятимуть повнішому осмисленню матеріалу. У тексті параграфа, після кожного пункту вміщено запитання, які покликані допомогти вам опанувати головну думку опрацьованого матеріалу. Також питання розміщені під ілюстраціями і картосхемами. Вони акцентують увагу на головному. Після кожного параграфа подано запитання і завдання. Вони допоможуть вам зрозуміти вивчений матеріал в цілому. Закінчивши навчальну тему, ви матимете можливість підсумувати вивчений матеріал за наведеними після неї узагальнювальними запитаннями і завданнями....

Словарь терминов и понятий 8 класс Подаляк, Лукач, Ладыченко

8 Клас

Абсолютизм - форма государственного правления, при которой личная власть государя становится практически неограниченной. Барокко (итал. - изобретательный, странный) - стиль, преобладавший в искусстве Европы в конце XVI - середине XVIII вв., характерными признаками являются особое великолепие и величие, подчеркнутая декоративность и насыщенность. Великие географические открытия - самые значительные открытия европейских мореплавателей и землепроходцев XV - середины XVII вв. Великие Моголы - династия правителей Могольского государства (Индия), основанного в 1526 г. полководцем Бабуром. Возрождение (Ренессанс) - эпоха в истории европейской культуры XIV-XVI вв., ознаменовавшая приход Нового времени. Встреча цивилизаций - знакомство европейцев с населением открытых в ходе Великих географических открытий земель. Высокое Возрождение - период в истории искусства Италии конца XV - первой трети XVI вв., отмеченный небывалым взлетом живописи, архитектуры, литературы. Самые яркие представители - Леонардо да Винчи, Микеланджело Буонарроти, Рафаэль Санти. Джентри - нетитулованное среднее и мелкое дворянство в Англии в XVI-XVII вв., ставшие предвестником капитализма. Земский собор - высший сословно-представительский орган в Московском царстве....

«Закрытые» страны Дальнего Востока

8 Клас

Китай в эпоху Мин. В начале XVI в. в Китае проживало самое большое для того времени количество населения - свыше 100 млн человек. Власть находилась в руках династии Мин (1368-1644), при правлении которой наблюдалось укрепление китайской экономики. В сельском хозяйстве значительно расширились посевные площади, улучшилась техника земледелия, действовала отлаженная система искусственного орошения. В многочисленных городах процветали торговля и ремесла, работали крупные мануфактуры. Многолюдные города поражали иностранцев огромными размерами и необычной архитектурой. Далеко за пределами Китая расходились высококачественные хлопковые и шелковые ткани, бумага, изделия из фарфора, стекла и металлов. Постоянный спрос на внешних рынках существовал также на «китайский напиток» - чай. С давних времен в Китай проникали разные религии, в том числе христианство и ислам. Но господствующим стало конфуцианство, названное так по имени его основателя Конфуция (Кун-фу-цзи - мудрец Кун), который жил в VI-V в. до н. э. Основу конфуцианства составляют высокие моральные принципы: честность, справедливость, верность долгу, преданность. Его необходимыми условиями являются почитание родителей, уважение к старшим, забота о младших, искренность и гуманность. Кроме того, большая роль отводится обучению, ибо оно совершенствует человека. Подумайте! Чем конфуцианство отличается от известных вам мировых религий? Конфуцианство внесло в жизнь китайцев четкий порядок. Каждый из них обязан был знать свое место в обществе и не нарушать установленных норм. Даже вид одежды - вышитые на ней цветы или животные, фасон головного убора, форма пояса - должны были подчеркивать положение человека. Обычным людям запрещалось носить драгоценности, украшать свои дома и даже пользоваться дорогой посудой. Покорность императору была безоговорочной....

Навігація