Войти
Закрыть

Вступ 10 клас Полянський (рівень стандарту)

10 Клас

Курс всесвітньої історії, який Ви вивчатимете в 10 класі, охоплює економічні, політичні, дипломатичні, військові та культурні процеси в першій половині XX ст. — від початку Першої світової війни (1914) до завершення Другої світової війни (1945). Він покликаний допомогти Вам зрозуміти механізм взаємин між окремими людьми, відносин між націями й державами. Початок XX ст. — доба утвердження імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство. Цей період виявився одним із найдраматичніших і найсуперечливіших в історії. Він поєднав як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. З одного боку, суттєво покращився добробут мільйонів людей, а з іншого — спостерігався занепад у багатьох регіонах земної кулі. Перша половина XX ст. ознаменувалася завершенням формування індустріального суспільства. Істотно зріс життєвий рівень населення провідних країн. Підприємці змушені були збільшувати заробітну плату, скорочувати тривалість робочого дня. Водночас із появою багатьох робітничих професій в індустріально розвинених центрах зростала кількість інтелігенції, і що особливо важливо, дрібних і середніх власників, які на всіх етапах розвитку ринкового господарства становлять основу суспільства. Значний вплив на поступ суспільства наприкінці XIX — на початку XX ст. справили науково-технічні досягнення, зокрема розвиток фундаментальних наук. Якщо раніше блага цивілізації були доступні лише нечисленному міському прошарку жителів найбільш високорозвинених західноєвропейських країн, то в період між двома світовими війнами (1919-1939) завдяки індустріальній революції з ними ознайомилися мільйони людей. Для цього періоду характерні зіткнення держав та їхніх союзів, утворення могутніх імперій та їхній розпад, боротьба народів за створення власних держав, мужність і наполегливість величезної кількості людей, які боролися за рівні права для всіх, проти тягаря державного й військового гніту та тиранії....

Всесвітня історія 10 клас Полянський (рівень стандарту)

10 Клас

У 10 класі Ви продовжите вивчати всесвітню історію (1914-1945). Перед Вами підручник, створений на засадах компетентнішого підходу. У сучасному світі Вам необхідно набути потрібних умінь і навичок, знайти своє місце в суспільстві. Компетентніший підхід полегшить Вам навчальну діяльність, допоможе в майбутньому свідомо вибрати професію. Компетентність включає обізнаність, ініціативність, практичність, комунікацію, самовираження, соціальні й громадянські навички, роботу з цифровими носіями, а найголовніше — уміння вчитися, уміння працювати з інформацією. Оволодівши компетентнішим підходом, Ви зможете зробити усвідомлений вибір, застосувати на практиці набуті знання та вміння. Текстова частина підручника складається зі вступу й восьми розділів. Кожен розділ розпочинається з блоку «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності», а закінчується «Узагальненням», у якому стисло викладено ключові тези вивченого матеріалу. Залежно від складності й обсягу матеріалу, розділи поділено на параграфи. Зверніть увагу на запитання перед параграфом. Вони допоможуть Вам повторити й узагальнити матеріал, вивчений у 9 класі. Важливою складовою підручника є рубрика «Свідчення» - висловлювання істориків, відомих політиків, військових діячів, митців, пересічних людей, які були свідками описуваних подій. Історичний опис минулого не завжди є фотографічною копією подій. Деякі події були забуті чи спотворені, деякі — міфологізовані. У підручнику наведено суперечливі, а подеколи й протилежні оцінки фактів чи історичних постатей. До висловлювань подано запитання й завдання....

Мистецтво

10 Клас

У міжвоєнний період у мистецтві з’явилися нові, а також розвивалися старі течії та напрямки. До Першої світової війни в європейському образотворчому мистецтві панував реалізм. Світ тоді уявлявся гідним його реалістичного зображення. Особистість художника (художниці), його (її) смаки та вподобання могли виявитись у виборі жанру, композиції, в перевазі форми чи кольору. Перша світова війна та повоєнна нестабільність призвели до того, що світ утратив гармонійність і раціональність в очах художників і художниць, його реалістичне відбиття начебто втрачало сенс. Сталася зміна в художньому розумінні. Вона полягала не в адекватному відображенні світу, а у виявленні мистцем його бачення. Отже, розуміння світу могло звестися, наприклад, до певного співвідношення ліній та геометричних фігур. Такий вид живопису отримав назву абстракціонізму. Засновником його був російський художник Василь Кандинський. Сюрреалізм на чолі з Сальвадором Далі намагався зобразити ірраціональний світ. На картинах сюрреалістів, на відміну від картин абстракціоністів, наявні предмети, що їх можна пізнати, але інколи вони дивно виглядають і знаходяться в незвичайних композиціях, як у сновидіннях. Модернізм — основний напрям мистецтва 20-30-х рр., що характеризувався розривом з ідейними та художніми принципами класичного мистецтва. Зародився тоді ж, охопив усі види творчості. Художники-модерністи Е. Кірхнер, Д. Енсор, Е. Мунк, Е. Нольде, В. Кандинський, П. Клес, О. Кокошка пропонували інтуїтивізм та автоматизм у творчому процесі — використання фізичних властивостей геометричних фігур і кольору, відмову від ілюзій простору, деформацію предметів у зображенні, символів, суб’єктивізм у змісті....

Література й літературний процес першої половини XX ст.

10 Клас

У літературі періоду, що вивчається, провідні позиції займав реалізм, але, на відміну від реалізму другої половини XIX ст., який переважно описував дійсність, реалізм першої половини XX ст. критично осмислював її, тому його називають критичним реалізмом. В Англії, Франції, Німеччині, США та інших країнах у цьому жанрі були створені видатні романи, повісті, п’єси. Найбільшу популярність у той період мали твори англійців Дж. Голсуорсі, Б. Шоу, С. Моема, французів А. Франса, Р. Роллана, німців Г. Манна, Т. Манна, Л. Фейхтвангера, норвежця К. Гамсуна та ін. їхня творчість вирізнялася виключною увагою до проблем людини та суспільства в цілому. Межі реалізму не задовольняли потреби часу. Літературному процесові 20-30-х років притаманний глибокий творчий пошук, виникнення нових стилів і жанрів. У творах ряду авторів традиційний сюжет став відходити на другий план, а іноді й зовсім зникав, поступаючись філософським роздумам, почуттям, переживанням, іноді — містичним сценам. Нові стилі й жанри, узагальнюючи, називали модерністськими. До письменників-модерністів зараховують француза М. Пруста, австрійця Ф. Кафку, англійку В. Вульф, ірландця Дж. Джойса та ін. У 20-ті роки зародився новий напрям у літературі й філософії — екзистенціалізм (у перекладі з латини — існування). 2. Умови розвитку літератури в тоталітарних і демократичних країнах Традиційно великий вплив на суспільну свідомість мала література. Саме тому правлячі режими намагалися спрямувати її розвиток у вигідне русло, зробити своєю опорою. Люди, що займалися письменництвом, нерідко опинялися в центрі політичних подій, і треба було мати міцну силу волі й талант, щоби не зрадити правді історії. Особливо нелегко це було зробити в державах, де надовго утвердився тоталітаризм як форма політичного правління і духовного одурманювання мас....

Освіта, наука й техніка

10 Клас

Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, потрібних для практичної діяльності. Це — необхідна умова підготовки до життя і праці, основний засіб залучення до культури. Головний шлях одержання освіти — навчання та виховання в навчальних закладах. Слід зазначити, що зміст освіти, її рівень визначаються вимогами суспільного виробництва, зумовлюються суспільними відносинами, станом науки, техніки й культури та рівнем розвитку шкільної справи і педагогічної думки. З кінця XIX ст. в країнах Західної Європи та Америки почали вводити систему загальної обов’язкової початкової освіти, а з початку XX ст. — загальної обов’язкової середньої освіти. Існували різні типи шкіл: духовні, світські, платні та безплатні, початкові, середні, вищі, державні, приватні. У XX ст. у зв’язку зі значним розвитком педагогічної науки було зроблено певні вдосконалення системи освіти — проведено чітку диференціацію навчальних закладів, запроваджено міжнародні дипломи, для спілкування вчителів та учнів використовувалися здобутки психології. Так, у Великій Британії 1918 р. ухвалили закон про обов’язкове навчання до 14 років, а 1944 р. — до 15-ти. Активно розвивалася система професійного навчання (початкова й середня). Центрами вищої освіти були університети: Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький та ін., які одночасно стали й центрами розвитку світової науки. У США закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято 1918 р. в усіх штатах. Із 1920-х рр. почався процес диференціації освіти. Усе учнівство поділили на «академічно здібних» і «практично мислячих», а програми пристосували до практичних потреб людини в житті. Крім того, розвивалась університетська система....

Світ після Другої світової війни

10 Клас

Упродовж Другої світової війни постало питання про утворення міжнародної організації, яка б перебрала на себе функції збанкрутілої Ліги Націй. Восени 1944 р. на конференції у Вашингтоні в маєтку Думбартон-Окс представники СРСР, США, Англії та Китаю підготували пропозицію про створення ООН і обговорили основні положення Статуту ООН. На Ялтинській конференції в лютому 1945 р. США, СРСР та Англія ухвалили рішення про скликання установчої конференції ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Франциско. Її учасниками могли бути всі держави, які оголосили війну Німеччині та Японії до 1 березня 1945 р. Право стати членами ООН отримали Українська РСР і Білоруська РСР. Конференція в Сан-Франциско проходила з 25 квітня по 26 червня 1945 р. У ній взяли участь близько 300 делегатів від 46 країн світу. При обговоренні Статуту ООН виникло дві проблеми: щодо прийняття рішень в Раді Безпеки та питання опіки над колоніями і залежними територіями. Стосовно першої із них прийняли радянську пропозицію, згідно з якою рішення Ради Безпеки (СРСР, США, Англія, Франція, Китай) ухвалюються одноголосно. Ці країни одержали право «вето». Завдяки цьому виключалась можливість використання авторитету міжнародної організації для виправдання дій, які суперечать принципам Статуту ООН. Щодо другої проблеми вирішено, що система опіки повинна сприяти розвитку народів залежних територій «в напрямку до самоуправління або незалежності». У прийнятому на конференції Статуті ООН зазначалось, що метою нової організації є підтримання міжнародного миру й безпеки колективними заходами, розвиток дружніх відносин між країнами, здійснення міжнародного співробітництва при розв’язанні проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. ООН не мала права втручатись у внутрішні справи, крім випадків, коли таке втручання необхідне для підтримання миру....

Завершення і підсумки Другої світової війни

10 Клас

З початком 1945 р. розпочалися вирішальні бої із розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські та польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію, яка згодом переросла у Берлінську. Протягом уже перших днів наступу німецьку оборону було прорвано й 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська просунулися до берегів р. Одер, за 60-70 км від Берліна. Також було оточено німецьке угруповання у Східній Пруссії, яке незабаром знищили. Після початку радянського наступу в Польщі (Вісло-Одерська операція) німецьке командування вирішило припинити наступ в Арденнах і перекинуло найбільш боєздатні частини на Східний фронт, в район озера Балатон (Угорщина), де гітлерівські війська намагалися наступальними діями деблокувати оточене угруповання в Будапешті, але безуспішно. Відбивши запеклі атаки ворога, Червона армія перейшла у контрнаступ і 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. 8 лютого 1945р. війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних утрат під час німецького наступу, почали операцію із форсування Рейну та захопленню Руру (промислового центру Німеччини). Ця операція супроводжувалася стратегічними бомбардуваннями Німеччини. Під час авіанальотів на Дрезден загинули 135 тис. мирних громадян. 9 квітня 1945р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни, за допомоги партизанів, 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили у полон Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії і держави. Всі вони були страчені. Розвиваючи успіх, союзницькі дивізії звільнили Баварію, західну Австрію і частину Чехії (міста Пльзен і Карлові Вари). У результаті успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Руру було оточено і 17 квітня 1945 р. воно припинило опір....

Воєнні дії у 1944 р.

10 Клас

До 1944 р. війська гітлерівської Німеччини та її союзників усе ще утримували значну частину окупованих територій. Союзники вели бої в Південній Італії. Німеччина зуміла розширити випуск озброєнь, провести тотальну мобілізацію, але стратегічну ініціативу гітлерівські генерали вже втратили. А ось ряд операцій радянського командування завершального етапу війни став зразком в історії воєнного мистецтва. Ненависть до загарбників зростала при визволенні міст і сіл, коли червоноармійці бачили сліди руйнувань, насильств і звірств, що їх чинили гітлерівці над місцевим населенням. 1944 р. розпочався наступом під Ленінградом. 14 січня — 29 лютого 1944 р. тут було проведено успішну наступальну операцію. Місто повністю деблокували. Закінчилася 900-денна облога легендарної твердині, яка втратила не менше 800 тис. своїх мешканців. Практично одночасно з цим розвивались операції із визволення Правобережної України. Ключовою з них стала Корсунь-Шевченківська. Війська 1-го і 2-го Українських фронтів оточили й знищили угруповання противника. 26 березня 1944 р. з’єднання 2-го Українського фронту першими вийшли до державного кордону СРСР. У середині квітня війська 1-го Українського фронту підійшли до передгір’я Карпат. Більшу частину Правобережної України було очищено від нацистів. За наступом у Правобережній Україні 8 квітня почалася Кримська операція 4-го Українського фронту. Вона завершилася 12 травня 1944 р. повним розгромом німецько-румунського угруповання в Криму. Гітлерівське командування вважало, що влітку 1944 р. радянська армія продовжить наступ у південному напрямі....

Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору

10 Клас

Окупація агресивними державами значних територій в Європі, Азії, Африці супроводжувалась встановленням «нового порядку». Основним його змістом було забезпечення панування загарбників. Цей порядок базувався на нещадному терорі й насильстві. Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явилися нові держави: Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Але незалежність цих країн була дискредитована співробітництвом з агресорами. Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція, були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Франції — до влади прийшли пронацистські (колабораціоністські) уряди. Колабораціонізм — явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів, окремих осіб з окупантами. Держави-союзниці Німеччини, Італії, Японії отримали значні територіальні надбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини і Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — Південну Добруджу, Македонію, Фракію, Фінляндія повернула собі втрачені 1940 р. території. Окупаційна політика на землях загарбаної Східної Європи та СРСР проводилася згідно із планом «Ост». Окуповані радянські території були розділені на три частини. Тилові райони німецьких груп армій передали під управління військового командування, а інші підпорядкували «східному міністерству» на чолі з Розенбергом і поділили на два рейхскомісаріати — «Остланд» (Прибалтика й більша частина Білорусі) та «Україна». Західноукраїнські землі були приєднані до польського «генерал-губернаторства»....

Воєнні дії у другій половині 1942-1943 р.

10 Клас

Сталінградська битва — одна з найбільших і найважливіших операцій Другої світової війни. Умовно її можна поділити на дві частини. Перша — це наступ німецьких військ улітку 1942 р. і вихід їх до Волги й на Північний Кавказ. Друга — контрнаступ радянських військ і розгром німецько-італійсько-румунсько-угорського угруповання на Волзі. 6-а німецька армія 25 серпня 1942 р. досягла західних околиць міста на Волзі. Окрім неї, на Сталінград наступала ще й 4-а танкова армія. їм протистояли ослаблені 38 радянських дивізій. Стратегічне й політичне значення Сталінградської битви радянське командування правильно оцінило. Вона перетворилася на символ боротьби двох тоталітарних режимів, протистояння їхніх лідерів. 14 жовтня німецькі війська після потужної авіаційної та артилерійської підготовки пішли на штурм міста. Почалися жорстокі вуличні бої. Обидві сторони зазнали важких утрат. 14 листопада нацисти почали останній штурм міста, їм вдалося на окремих ділянках пробитися до Волги, але це був їхній останній успіх. Після впертих і безплідних спроб штурмом скинути радянські війська у Волгу, німецьке командування в середині жовтня змушене було віддати наказ про перехід до оборони. На той час воєнно-стратегічна ситуація змінилася на користь СРСР. Віддалені комунікації, розтягнутий фронт вимагали величезних зусиль німецьких тилових служб і економіки. Тотальні мобілізації знекровили німецькі підприємства. Водночас економіка СРСР у другій половині 1942 р. безперервно нарощувала випуск військової продукції. Застосовуючи жорстоку дисципліну й експлуатацію, сталінський режим спромігся за короткий термін налагодити діяльність за Уралом могутнього військово-промислового комплексу....

Навігація