Войти
Закрыть

Громадянська війна в США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці

9 Клас

Історичні подробиці. У XVI ст. розпочалася європейська колонізація Північної Америки, у ході якої корінне населення витіснялося й винищувалося. Із XVII ст. для роботи на плантаціях привозили рабів з Африки. До середини XVIII ст. в Північній Америці сформувалися 13 британських колоній з населенням майже 1,5 млн осіб. Управління колоніями здійснювали губернатори, яких призначав британський король. Британське панування стримувало соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній, що призвело до їх війни за незалежність проти Великої Британії (1775-1783 рр.). Було утворено першу незалежну державу в Новому Світі — Сполучені Штати Америки (1776 р.). У 1787 р. ухвалено Конституцію, що проголосила США федеральною державою. У 1789 р. був прийнятий, а в 1791 р. набув чинності «Білль про права» (перші 10 поправок до Конституції США 1787 р.) — основний юридичний документ, що гарантує особисті права та свободи громадянам США. 1. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ США У 1803 р. до США була приєднана Луїзіана, куплена у Франції за 15 млндол. Переслідуючи індіанців, війська США захопили Східну Флориду, що належала Іспанії. У 1819 р., за угодою між урядами Сполучених Штатів й Іспанії, Східна Флорида була продана США за 5 млн дол. (Західна Флорида куплена в Іспанії в 1813 р.) Індіанське плем’я семінолів, що населяло півострів, до кінця 30-х років XIX ст. було майже винищене. Просуваючись на захід, американці колонізували великі території Техасу та Каліфорнії. У 1835 р. мексиканські війська знищили американський форт Аламо (Техас), під час захисту якого весь гарнізон загинув. Наступного року озброєні формування, організовані американськими плантаторами (землевласниками) Півдня, захопили Техас, який належав Мексиці. Техас був оголошений незалежною республікою, а в 1845 р. Конгрес (парламент США) прийняв закон про анексію Техасу. Мексиканський уряд розірвав зі Сполученими Штатами дипломатичні відносини....

Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині XIX ст.

9 Клас

Великий вплив на формування ідей декабристів мав загальний підйом патріотизму під час війни 1812 р. Під час закордонних походів російської армії в 1813—1815 рр. більшість офіцерів, не кажучи вже про солдатів, уперше познайомилися з життям народів Європи. Контраст між тим, що спостерігали майбутні декабристи на Заході, й російською дійсністю справив на них гнітюче враження. Там вони бачили економічний прогрес, відчували громадянські свободи; у більшості європейських країн уже було скасовано кріпосне право. А в Росії в цей час панували рутина в господарстві, жорстокі форми експлуатації й кріпосницької залежності. На погляди майбутніх декабристів істотний вплив справили революції в Європі. їхні думки розбурхували кращі здобутки вітчизняної й закордонної публіцистики ти літератури, які критично сприймали навколишню дійсність. ПЕРШІ ТАЄМНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕКАБРИСТІВ Союз порятунку. У 1816 р. в Петербурзі створено першу організацію майбутніх декабристів — Союз порятунку. Її засновниками були офіцери О. Муравйов, М. Муравйов, М. Муравйов-Апостол, П. Пестель та інші. Основною метою була ліквідація кріпосного права й установлення в країні конституційної монархії. Цю мету члени Союзу порятунку мали намір здійснити шляхом збройного захоплення влади й царевбивства. У 1818 р. Союз саморозпустився....

Об'єднання Італії

9 Клас

За рішенням Віденського конгресу Італія була розділена на вісім держав: Королівство обох Сицилій (Неаполітанське королівство — найвідсталіший регіон Італії), Папська область, герцогства Модена, Парма, Лукка й Тоскана, Сардинське королівство, П’ємонт, Ломбардо-Венеціанське королівство, що увійшло до складу Австрійської імперії. Майже всі ці держави потрапили під вплив Австрії. Відповіддю на це стала епоха «Рісорджименто» — рух за звільнення з-під австрійського гніту та об’єднання Італії. Придушення революції 1848—1849 рр. призвело до відновлення абсолютистських режимів у всіх італійських державах, окрім Сардинського королівства. Особливо лютувала реакція на півдні країни, у Неаполітанському королівстві, де король Фердинанд II встановив режим терору й поліцейського свавілля. Багато областей, що були ареною військових дій, постраждали від руйнувань. Всюди зросли податки. Спостерігався застій у промисловості й торгівлі. Г остра криза, в основі якої було малоземелля й безземелля селян, вибухнула в сільському господарстві. Особливо важкими були її наслідки в південних регіонах. Лише в Сардинському королівстві після придушення революції 1848—1849 рр. збереглися конституційний устрій і деякі громадянські свободи. Представник Савойської династії король Віктор Еммануїл II, побоюючись повторення революційних потрясінь, продовжував співпрацю з лібералами....

Об'єднання Німеччини

9 Клас

Рішенням Віденського конгресу 8 червня 1815 р. було створено Німецький союз, до якого входили 35 незалежних німецьких монархій та чотири вільні міста (Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні), а також частково землі Австрії та Пруссії. Нові кордони в Центральній Європі дещо нагадували ті, які були у Священній Римській імперії німецької нації. Багато німців втомилися від десятилітніх війн на континенті й раділи, що Європа та їхня батьківщина повернулися до стану спокою й порядку. Головними цінностями німецького суспільства були спокій, порядок, добробут та сімейний комфорт. Звичними ставали сімейні вечірки в колі друзів, музичні та театральні вечори. Дами із «середнього класу» захоплювалися французькими модними журналами. У столичних містах міщани орієнтувалися на стиль життя аристократів і князівського двору. Але політичне життя не припинилося. Посилювався молодіжний, студентський рух. Вимоги створення об’єднаної Німеччини дедалі частіше висували представники різних політичних сил та верств німецького суспільства. У країні формувалися перші політичні об’єднання — майбутні політичні партії. Піднесенню ідей національного об’єднання сприяв також економічний розвиток німецьких земель. У сільське господарство поступово проникали ринкові відносини, розвивалося юнкерське господарство з використанням праці вільнонайманих сільськогосподарських робітників. Ширше використовувалися машини, нові технології, зростало будівництво залізниць. Велике значення для економічного об’єднання німецьких держав мав створений у 1834 р. з ініціативи Пруссії Митний союз....

«Весна народів». Революції 1848-1849 рр. у країнах Західної й Центральної Європи

9 Клас

В опозиції до режиму Липневої монархії опинилися різні верстви населення — робітники, селяни, частка інтелігенції, буржуазія. Навіть частина орлеаністів наполягала на необхідності проведення ліберальних реформ. Улітку 1847 р. у Франції розпочалася широка кампанія публічних політичних банкетів — нелегальних зборів, замаскованих під урочисті вечері. 28 грудня 1847 р., виступаючи в парламенті, Луї-Філіпп висловив сподівання, що депутати парламенту залишаться вірними конституції та існуючому ладу всупереч вимогам радикалів. У відповідь на це представники опозиції вирішили влаштувати 22 лютого 1848 р. черговий банкет. Влада заборонила його, і це стало останньою краплею, що переповнила чашу невдоволення. Натовпи демонстрантів, переважно робітники і студенти, заполонили вулиці Парижа, розпочалися сутички з поліцією. 23 лютого 1848 р. наляканий король Луї-Філіпп відправив уряд у відставку. Ввечері колону беззбройних демонстрантів обстріляли війська. У перестрілці загинули близько 40 осіб. Чутки про цей злочин швидко поширилися містом, піднявши на ноги населення Парижа. За ніч було споруджено майже 1,5 тис. барикад, а наступного дня, 24 лютого, усі опорні пункти міста опинилися в руках повсталих. Повстанці оточили палац Тюїльрі — резиденцію короля. Луї-Філіпп 24 лютого відрікся від престолу на користь внука Луї-Філіппа II й виїхав до Великої Британії. Демонстранти увірвалися в королівський палац і влаштували погром. Королівський трон перенесли на Майдан Бастилії та урочисто спалили. Увечері того ж дня було сформовано Тимчасовий уряд....

Франція в період реставрації. Революція 1830 р. Липнева монархія. Австрійська імперія доби К. Меттерніха

9 Клас

22 червня 1815 р. Наполеон Бонапарт удруге відрікся від престолу. У Франції знову затвердилася влада короля Людовика XVIII з династії Бурбонів. Стара аристократія, що повернулася на батьківщину після поразки Наполеона Бонапарта, плекала надію відновити дореволюційні порядки. Своє повернення до влади роялісти ознаменували широкомасштабною «чисткою» державного апарату й армії. По закінченні «Ста днів» роялісти спробували розгорнути в країні «білий терор» (білі кольори — символ монархії): на півдні країни було вбито кілька сотень людей, у Парижі страчено найбільш послідовних прихильників Наполеона. Утім, Людовик XVIII і його найближче оточення розуміли, що керувати по-старому неможливо. Король припинив репресії; він також відмовився скасувати «Хартію 1814 р.». Ще 4 червня 1814 р., за рішенням Віденського конгресу, Людовик XVIII «дарував» французькому народу конституцію, що ввійшла в історію під назвою «Хартія 1814 р.». Формою правління проголошувалася конституційна монархія. Уся повнота виконавчої влади зосереджувалася в руках короля, якого призначав підконтрольний йому уряд. Йому ж належала й законодавча ініціатива. Оформляти її у вигляді закону мав Законодавчий корпус, що складався з двох палат: Палати перів і Палати депутатів. У країні зберігалися із часів Наполеона Бонапарта централізована система управління й кодекси законів. Узаконювалася недоторканність приватної власності, у тому числі набутої в ході революції, установлювалася рівність усіх власників на володіння майном. «Хартія 1814 р.» декларувала громадянську рівність, недоторканність особи, свободу друку й совісті. Кожний мав право вільно сповідувати свою релігію, але державною релігією проголошувалося католицтво. Старому дворянству поверталися його титули, а нове дворянство зберігало набуті....

Велика Британія — «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії

9 Клас

Промисловий переворот розпочався й закінчився у Великій Британії раніше, ніж в інших країнах, що створило передумови для швидших темпів подальшого індустріального розвитку цієї країни. Контролюючи величезні заморські володіння (Індія, Канада, Австралія, Нова Зеландія та ін.), куди з Британських островів прямували десятки тисяч незадоволених життям переселенців, уряд зумів забезпечити соціальний мир і спокій у Британії, яка залишалася осторонь революцій, що вирували в континентальній Європі. Цей період став «золотим століттям» у розвитку британської економіки. Бурхливий розвиток машинобудування, прокладання залізниць, використання сили пари на суші та в морі зробили Велику Британію не лише «майстернею світу», а й «світовим перевізником» та «світовим банкіром». Країна стала найбільшим у світі експортером машин, обладнання, транспортних засобів і капіталів. Позначилося світове лідерство Британії на промисловому виробництві. Переваги, пов’язані зі швидшим завершенням промислового перевороту, а також використанням ресурсів колоній, забезпечили британським підприємцям монопольне становище на світовому ринку. Найбільші банки країни надавали позики іншим країнам, вкладали гроші в будівництво фабрик і залізниць за кордоном. Грошова одиниця Великої Британії — фунт стерлінгів — стала головним засобом розрахунків між країнами світу. Лондонська біржа та Англійський банк стали світовими центрами торговельних і фінансових операцій. Важливу роль у прискоренні промислового розвитку Великої Британії відіграли відміна протекціонізму й перехід до вільної, безмитної торгівлі. Новітнє обладнання дозволяло британським підприємцям виробляти дешевші товари, конкурувати з якими не могла жодна країна. Країні належала половина торговельного флоту світу....

Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм

9 Клас

Історичні подробиці. Велика Британія — держава в Північно-Західній Європі, на Британських островах. Британські острови у VIII ст. до н.е. — V ст. н.е. населяли переважно кельтські племена. За ними й місцевим кельтизованим населенням утвердилася назва бритти. Термін «Британія» як назву острова згадував Юлій Цезар. У І ст. н.е. вона стала провінцією Римської імперії. У V ст. розпочалося завоювання островів північно-німецькими племенами — англами, саксами, піктами; вони утворили ряд королівств. З кінця VIII ст. — на острови неодноразово нападали нормани (скандинави). У 1066 р. нормандський герцог Вільгельм, переправившись через Ла-Манш, захопив Англію й був проголошений її королем. У Х-ХІ ст. в Англії почали виникати міста — центри торгівлі й ремесла. Централізована політика королівської влади в інтересах феодалів не вдовольняла баронів, лицарів, міську верхівку, що втрачали свої права та привілеї. У 1215 р. ці опозиційно налаштовані групи населення змусили короля схвалити Велику хартію вольностей. У 1265 р. виник парламент, сформувалася станова монархія. У XVI ст. з’явилися капіталістичні мануфактури, «нове дворянство» — «джентрі», пов’язане з торгівлею та промисловістю. Виникли нові промислові центри, розпочався аграрний переворот. Поява нових ринків і торговельних шляхів (після відкриття Америки) сприяло бурхливому розвитку зовнішньої торгівлі. Англіканська церква, що виникла в період Реформації (1530-і роки) на чолі з королем стала частиною абсолютистської держави....

Практичне заняття. Суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення

9 Клас

Витяг з роботи І. Жуковської, Є. Жуковського «Росія і Європи від тоталітарних ідеологій до соціальних експериментів. Індустріалізація зробила з людьми... одну дуже болючу хірургічну операцію без наркозу — вона розділила його з природою... У новому суспільстві перевагу одержали ті, кого раніше засуджували, — індивідуалісти, непокірні родовим кланам, які прагнули новизни та волі. Жити в цьому небаченому світі індивідуалізму довелося всім — і тим, хто хотів цього, і тим, хто від усієї душі засуджував нові віяння. У цьому світі вже не було звичного розподілу на старших і молодших; відтепер усі були «дорослими», «повнолітніми». Запитання та завдання 1. Про яке суспільство пишуть історики — автори тексту? 2. Хто, на їхню думку, отримав переваги в цьому новому суспільстві? 3. Як можна зрозуміти слова про те, що в цьому суспільстві всі були «дорослими», «повнолітніми»? Витяг з роботи американського економіста Роберта Гейлбронера «Мудреці цього світу» («The Worldly Philosophers»). За усіх нових властивостей індустріального суспільства XX ст. принципи особистого інтересу та конкуренції, які б вони не були ослаблені й обмежені, усе ще визначають основні правила поведінки, які жодна економічна організація не може дозволити собі повністю ігнорувати. Витяг з роботи американського економіста, лауреата Нобелівської премії з економіки 1976 р. Мілтона Фрідмана «Безкоштовний сир і жодних мишоловок: вільний ринок і приватна власність»....

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Спроби осмислення нової дійсності

9 Клас

З індустріальної революції бере початок вся сучасна цивілізація. Її цінності поширюються з Великої Британії спочатку на Європу та Північну Америку, а потім поступово завойовують і весь світ. На зміну аграрній цивілізації приходить промислова; землероб перетворюється на виробника товарів і послуг. Якісно змінюється виробництво: з’являються стандартні та взаємозамінні деталі, у будівництві мостів і кораблів на зміну дереву приходить метал. Земна куля стає такою маленькою, що її можна обігнути за вісімдесят днів. Унаслідок індустріальної революції змінюється структура суспільства: падає значення селянства, зменшується роль земельної аристократії, зникає безліч ремісників і ремесел, закриваються мануфактури. Виразним стає протистояння промислової буржуазії та промислового робітничого класу. Індустріальна революція породила так званий «середній клас», який становили власники невеликих підприємств, управлінці, висококваліфіковані працівники, інженери. Отримуючи достатні доходи для забезпечення гідного рівня життя, представники середнього класу стали чинником стабільності суспільства. Унаслідок індустріальної революції змінюються умови праці: взаємозалежність людей усередині одного колективу змушує насаджувати жорстку дисципліну, ставити одних працівників під нагляд інших, забороняти відволікатись від роботи чи спізнюватись на неї. Саме на межі 1770-1780-х років у Європі відкриваються перші дитячі садки, а в XIX ст. і ясла. Отже, індустріальна революція суттєво вплинула на повсякденне життя, сімейні відносини та роль жінки в родині....

Навігація