Войти
Закрыть

Велика Британія

10 Клас

НАСЛІДКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ. Велика Британія сплатила за участь у війні набагато більшу ціну, ніж передбачав будь-хто з її політиків. Понад 10% населення було мобілізовано, 743 тис. британців загинуло, а 1,7 млн дістали поранення. Таких важких втрат країна досі не знала. Не менш складним було фінансове становище. Внутрішній борг зріс у 10 разів і досяг 6,6 млрд фунтів стерлінгів, зовнішній — 1,2 млрд фунтів стерлінгів. Уперше за свою історію Велика Британія перетворилася на країну-боржника. Виробництво товарів скоротилося на 20%, через ослаблення зв’язків із колоніями відчувалася гостра нестача сировини. Було втрачено 70% торговельного флоту. Через припинення житлового будівництва, зростання цін і податків соціальне становище загострилося. Населення покладало відповідальність за все на лібералів, які керували урядом. Незважаючи на активність їхнього лідера — прем’єр-міністра Девіда Ллойд Джорджа, суттєво змінити ситуацію на краще в умовах війни не вдавалося. Війна для Великої Британії завершилася перемогою, проте третину національного багатства країна вже втратила. У грудні 1918 р. відбулися перші післявоєнні парламентські вибори, які назвали «виборами хакі», оскільки на них провідною була тема війни. Коаліція лібералів і консерваторів здобула перемогу. Однак у її складі консерватори суттєво посилили свої позиції. Д. Ллойд Джордж зберіг посаду прем’єр-міністра коаліційного уряду лібералів і консерваторів....
0 Переглянути

Сполучені Штати Америки

10 Клас

СТАНОВИЩЕ США ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Сполучені Штати Америки в післявоєнний період закріпили за собою становище економічно наймогутнішої країни світу. Оскільки на території Американського континенту не вели бойових дій, країна не зазнала масових руйнувань і людських жертв, як це було в Європі. Війна сприяла підйому економіки. Загальний чистий прибуток монополії в 1914—1919 рр. досяг 33,6 млрд доларів. Це дозволяло особам, які займалися підприємництвом, здійснювати капіталовкладення в розвиток промисловості, створювати нові робочі місця тощо. У результаті до 1920 р. США видобували 50% вугілля, 66% нафти, виробляли 3/5 чавуну й сталі та 85% автомобілів у світі. Значно зріс експорт капіталів. На початку 1920-х рр. державні військові позички іншим країнам досягли 11 млрд доларів. За період війни вдвічі збільшилися приватні інвестиції США за кордоном. Країна перетворилася з боржника на найбільшого світового кредитора. Адміністрація Демократичної партії і президент В. Вільсон оголосили в 1917 р. курс на здобуття світового лідерства. Його шляхом реалізації стала вже згадувана програма «14 пунктів». Проте рішення Паризької конференції 1919 р. стали розчаруванням для адміністрації президента. США не отримали жодної з мандатних територій, а в роботі Ліги Націй провідне становище посіли Франція та Велика Британія. Це свідчило, що зовнішньополітичний курс В. Вільсона не мав достатньої підтримки. У США республіканці, заявивши про свою опозицію до уряду, дотримувалися позицій ізоляціонізму й заперечували ратифікацію Версальського договору й участь країни в діяльності Ліги Націй. Республіканці виступали за політику «свободи рук» для США, сподіваючись, що зростання військово-політичної могутності забезпечить перевагу США над європейськими державами. Гострі суперечки між республіканцями (ізоляціоністи) і демократами (експансіоністи) відображали різне бачення шляхів завоювання США гегемонії у світі....
0 Переглянути

Міжнародні відносини в 1920-х рр.

10 Клас

ГЕНУЕЗЬКА ТА ГААЗЬКА КОНФЕРЕНЦІЇ. Мирні договори, які утворювали Версальсько-Вашингтонську систему, навіть за наявності значних недоліків і багатьох суперечностей між державами-переможницями сприяли стабілізації міжнародних відносин у повоєнному світі. Однак питання потребували вирішення. У 1920-х рр. країни намагалися вдосконалити Версальсько-Вашингтонську систему договорів. Так, правлячі кола держав-переможниць переконалися, що спроби ізолювати радянську Росію через прихильність її лідерів до ідей встановлення диктатури пролетаріату й здійснення світової революції успіху не мали й тільки дестабілізували міжнародні відносини. Для вирішення проблем післявоєнної відбудови європейські держави схилялися до встановлення торговельних зв’язків із Росією. У 1920—1921 рр. радянська Росія уклала торговельні угоди з Великою Британією, Німеччиною та іншими країнами. У жовтні 1921 р. радянський уряд запропонував провідним державам світу скликати конференцію для обговорення проблем економічного співробітництва. При цьому він обіцяв за умови визнання радянської Росії піти на поступки в питанні царських боргів, узятих до 1914 р. У січні 1922 р. засідання Верховної Ради Антанти в Каннах, обговоривши цю пропозицію, ухвалило рішення скликати міжнародну конференцію з питань пошуку шляхів «економічного відродження Центральної та Східної Європи» і запросити на неї радянську Росію. 10 квітня — 19 травня 1922 р. в місті Генуя (Італія) відбулася конференція, у якій брали участь делегації 29 держав і британських домініонів. На ній уперше після завершення війни за столом переговорів зустрілися представники країн Антанти, Центральних держав та радянської Росії. США відмовилися взяти участь у її роботі, надіславши лише свого спостерігача. Метою Генуезької конференції, за задумом її організаторів, мало стати налагодження торговельних зв’язків та економічного співробітництва для післявоєнної відбудови країн Європи й вироблення умов для нормалізації відносин із Росією й Центральними державами....
0 Переглянути

Вашингтонська конференція 1921—1922 рр.

10 Клас

МІЖДЕРЖАВНІ СУПЕРЕЧНОСТІ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ. Азіатсько-Тихоокеанський регіон із початку XX ст. перетворився на один із центрів міждержавних суперечностей у світі. У післявоєнний період основними суперниками тут стали США, Велика Британія та Японія. Основні розбіжності між ними виникали навколо питань контролю над Китаєм, володіння колоніями й балансу морських озброєнь. Японія не брала активної участі у війні. Скориставшись тим, що сили її головних суперників були зайняті на Європейському театрі воєнних дій, вона посилила свої позиції в Тихому океані, на Далекому Сході й особливо в Китаї. Країна зосередила у своїх руках майже половину зовнішньої торгівлі Китаю. США вважали, що отримання Японією за Версальським договором значної частини німецької спадщини зачіпає їхні інтереси в регіоні. Вони наполягали на здійсненні щодо Китаю політики «відкритих дверей» і «рівних можливостей». При цьому американські правлячі кола були занепокоєні через отримані розвідкою дані, що у Великій Британії та Японії будуються військові судна, які за своїми показниками перевищують їхні. США мали набагато більші можливості для того, щоб виграти військово-морське суперництво, але це потребувало часу. Поступове зростання напруженості спричиняло те, що США і Японія не виключали навіть можливості воєнного зіткнення. США, використовуючи значну фінансову заборгованість Великої Британії, спробували примусити її поступитися позиціями в регіоні. Вони вимагали негайної сплати боргів, атакували британські сфери впливу в Китаї, наполягали на ліквідації привілеїв для Англії у торгівлі й підприємництві в усіх районах Китаю....
0 Переглянути

Паризька мирна конференція 1919—1920 рр.

10 Клас

Паризька мирна конференція 1919—1920 рр. — міжнародна конференція, зібрана державами-переможницями в Першій світовій війні для вироблення умов і підписання договорів із переможеними державами. Репарації — повне або часткове відшкодування державою завданих нею збитків іншій або іншим державам у грошовій чи іншій формах. Виплата репарацій передбачається в мирному договорі після закінчення війни. 1. НАМІРИ ДЕРЖАВ-ПЕРЕМОЖНИЦЬ У ВІЙНІ НА ПАРИЗЬКІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ. Для розробки й підписання мирних договорів із переможеними країнами держави-переможниці зібрали в Парижі міжнародну конференцію, що працювала з 18 січня 1919 до 21 січня 1920 р. (із перервами). У її роботі брали участь декілька тисяч делегатів від 27 держав і британських домініонів. Переможені держави вперше в історії дипломатії не були присутні на переговорах. На конференцію не запросили також представників Росії, де точилася громадянська війна. Визначальну роль у виробленні рішень конференції відігравали «Рада чотирьох», у складі якої були голови урядів Великої Британії, Франції, США та Італії, і «Рада десяти» за участю голів урядів і міністрів закордонних справ Великої Британії, Франції, США, Італії та Японії. Однак фактично роботою Паризької мирної конференції керувала так звана «велика трійка» — прем’єр-міністр Великої Британії Девід Ллойд Джордж, прем’єр-міністр Франції Жорж Клемансо і президент США Вудро Вільсон. Обговорення проектів мирних договорів із переможеними країнами, що формально розроблялися на основі «14 пунктів» В. Вільсона, виявило значні суперечності між учасниками конференції, обумовлені цілями, яких намагалися досягти їхні держави....
0 Переглянути

Воєнні кампанії та події 1917—1918 рр.

10 Клас

ВСТУП США У ВІЙНУ. США тривалий час утримувалися від вступу у війну, постачаючи зброю, боєприпаси і продовольство країнам Антанти й одночасно здійснюючи торгівлю з їхніми противниками через нейтральні країни. Однак США були зацікавлені в перемозі Антанти. У роки війни вони надали державам Антанти та її союзникам кредитів на суму понад 10 млрд доларів і бажали повернути ці кошти. Також правлячі кола США, прагнучи відігравати вагому роль у світі, усвідомлювали, що без участі у війні не зможуть претендувати на частку в розподілі «післявоєнного пирога». Приводом для вступу США у війну стало рішення правлячих кіл Німеччини з 1 лютого розгорнути необмежену підводну війну, у якій вони вбачали єдиний шлях до перемоги. Німецький уряд дозволяв США відправляти до Великої Британії лише одне судно на тиждень за умови дотримання суворих вимог (визначений маршрут, спеціальний колір судна тощо). Це викликало обурення американського уряду. З лютого 1917 р. президент США В. Вільсон оголосив про розрив дипломатичних відносин із Німеччиною, а 6 квітня Конгрес заявив про вступ у війну на боці Антанти. Через рік на Західному фронті вже було 2 млн американських солдатів та офіцерів під командуванням генерала армії США Дж. Першинга. Вступаючи у війну, США не стали зв’язувати себе будь-якими союзницькими угодами, розраховуючи завдяки цьому на мирних переговорах після завершення війни відігравати роль головного арбітра. 2. РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 р. На початку 1917 р. Росію охопила політична криза, викликана загостренням економічних і соціальних проблем, поразками на фронтах і недовірою до правлячих кіл країни в їхній здатності завершити війну. У лютому 1917 р. антивоєнні й соціальні виступи в Росії набули значних масштабів і переросли в революцію, у результаті якої було повалено монархію. Ці події здобули назву Лютневої революції, що є складовою Російської революції 1917 р....
0 Переглянути

Воєнні кампанії та події 1915—1916 рр.

10 Клас

ВОЄННІ ДІЇ в 1915 р. У 1915 р. на Західному фронті встановилося відносне затишшя. Французьке й британське командування прагнули в умовах позиційної війни виграти час для модернізації військового виробництва у своїх країнах і накопичення ресурсів для здобуття перемоги. Німецьке командування вирішило перенести основний тягар військових зусиль на Східний фронт, щоб завдяки здобутим там перемогам спробувати примусити Росію до сепаратного миру, розколоти Антанту й вирватися з лещат війни на два фронти. На Західному фронті в 1915 р. воєнні дії зводилися до відсічі німецькою армією атак військ Антанти в Шампані, Артуа та Фландрії. Своїми стрімкими контратаками німецькі війська зводили нанівець усі успіхи противника. 22 квітня 1915 р. під час атаки поблизу бельгійського міста Іпр (Західна Фландрія) німецька армія вперше в історії досягла своєї мети застосуванням хімічної зброї (перша невдала спроба була під Варшавою в лютому 1915 р.), використавши задушливий газ хлор. Було отруєно 15 тис. британських і французьких солдатів, із яких третина померла. Після газової атаки шлях на Іпр для німецької армії було відкрито, однак вони не мали резервів для того, щоб розвинути досягнутий успіх. Ця подія засвідчила порушення німецьким командуванням норм Гаазької конвенції 1907 р. про заборону використання хімічної зброї та поклала початок «хімічній війні». Із 1915 р. для захисту від пазів застосовували протигази. Усього за роки Першої світової війни від хімічної зброї загинуло близько 1 млн солдатів. У квітні 1915 р. британські й французькі війська здійснили десантну операцію, намагаючись перекрити протоки Босфор і Дарданелли. Операція зазнала невдачі. Турецькі війська повністю заблокували десант союзників, який у грудні того ж року залишив захоплений плацдарм....
0 Переглянути

Початок Першої світової війни

10 Клас

ПРИЧИНИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Й ЦІЛІ ВОЮЮЧИХ ДЕРЖАВ. Перша світова війна розпочалася 1 серпня 1914 р. і тривала до 11 листопада 1918 р. За розмахом ця війна стала найбільшою з усіх попередніх. До Першої світової війни призвело загострення суперечностей між провідними державами світу на початку XX ст. Щороку зростали їхні видатки на озброєння, шовіністична пропаганда розпалювала національну ворожнечу й ксенофобію. Правлячі кола все більше схилялися до здійснення загарбницьких планів силою зброї, постійно виникали нові міжнародні конфлікти. Характерним явищем тогочасних міждержавних відносин стало формування системи «озброєного миру», коли держави накопичували величезну кількість озброєння, вважаючи його найкращою гарантією збереження миру. Між провідними державами світу загострювалися економічні суперечності, боротьба за ринки збуту своєї продукції та джерела сировини, спричинені їхніми геополітичними інтересами. Набирало обертів протистояння між двома угрупованнями європейських держав — Антантою та Центральними державами (або Четверним союзом, попередником якого був Троїстий союз). Особливої гостроти набув конфлікт інтересів Великої Британії та Німеччини. Ініціаторами розв’язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини, хоча й інші країни також мали власні загарбницькі цілі. У планах Німеччини було захоплення значних територій у Європі (Бельгія, Нідерланди, Україна, країни Балтії тощо) і «встановлення економічного панування Німеччини над Серединною Європою». Передбачалося завоювання Бельгійського і Французького Конго з метою створення величезної німецької «Серединної Африки», встановлення контролю над Єгиптом, оволодіння африканським узбережжям Атлантики, витіснення британців із басейну Середземного моря, закріплення на Близькому Сході та в Китаї тощо. Правлячі кола Німеччини розраховували отримати від Франції 40 млрд франків контрибуції, від Великої Британії та США — по 30 млрд доларів....
0 Переглянути

Вступ 10 клас Гісем, Мартинюк (профільний рівень)

10 Клас

ПОНЯТТЯ «XX СТОЛІТТЯ» У СВІТОВІЙ ІСТОРІЇ. Всесвітню історію, як ви вже знаєте, дослідники поділяють на кілька історичних періодів — етапів політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви ознайомилися з подіями історії Стародавнього світу, Середніх віків і Нового часу. Цього навчального року ви розпочнете вивчення історії Новітнього часу. Історія Новітнього часу — період всесвітньої історії після історії Нового часу, що охоплює події, які відбувалися в 1914 р. — на початку XXI ст. Світова війна — організована збройна боротьба між державами, у якій брала участь більшість країн світу. Глобальний (від латин, куля) — той, що стосується території всієї земної кулі, всесвітній, всеохоплюючий тощо. Тоталітаризм (від латин, весь, цілий) — форма правління, за якої державна влада деспотично контролює всі сфери життя суспільства (економіку, політику, культуру, приватне життя громадян тощо). Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про те, які події відбувалися у світі в 1914—1945 рр. Цей період історії Новітнього часу складний і суперечливий за змістом....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 272 273 274 275 276 277 278 279 280 ... 317
Назад

Навігація