|
Природні умови. На східному узбережжі Середземного моря розташована вузька смуга родючих земель — Ханаан. На північ від неї простягаються гори Лівану. У середині III тис. до н. е. північ цього краю заселили фінікійці, які, на відміну від сусідніх народів, головним заняттям обрали торгівлю та ремесло. Це пов’язано з тим, що північ Ханаану кам’яниста й тому мало придатна для сільського господарства. Проте тут росте надзвичайно цінне дерево — кедр. Він може жити до тисячі років, а його висота досягає 50 м. Із легкої та міцної кедрової деревини фінікійці виготовляли свій головний скарб — кораблі, на яких подорожували просторами Середземного моря і торгували з народами, що жили на його берегах. Фінікійці заснували низку міст-держав: Тір, Сідон, Бібл, Гадес та багато інших. Кожним містом управляли власні монархи, жерці та рада старійшин. Найбільшого розквіту міста Фінікії досягли у II—I тис. до н. е. Фінікійські міста-держави вражали сучасників своїми багатствами. Тому неодноразово різні правителі прагнули заволодіти ними. Для захисту від таких зазіхань місто Тір було побудоване на острові, який із суходолом з’єднувала дамба завдовжки 800 м. Джерел води на острові не було — її привозили на кораблях, а під час облоги збирали дощову воду в спеціальні цистерни. Забудова в Тірі була настільки щільною, що його згадували як місто, у якому «риби більше, ніж піску». 1) Які держави вже існували в середині ііі тис. до н. е., коли північ Ханаану заселили фінікійці? 2) Яке дерево росло у Фінікії? Що з нього виготовляли? 2. Торгівля. Більшість фінікійських міст була розташована на морському узбережжі. Вони торгували чи не з усім відомим на той час світом: у Месопотамії купували коштовні тканини, у Єгипті — нубійське золото, льон, а продавали вино та кедр, до Греції привозили кедрову деревину, на острові Кіпр купували мідь, із якої фінікійські ремісники виготовляли різноманітні вироби, що теж потім ішли на продаж, із Тартеського царства на території сучасної Іспанії отримували срібло, а із сучасних Франції та Великої Британії — олово....
|
