Войти
Закрыть

Сенсорні системи нюху й смаку

8 Клас

Рецептори є клітинами, які утворюють нюховий епітелій (мал. 44.2). Площа ділянки, яку займають нюхові рецептори в носовій порожнині людини, становить від 250 до 500 мм2. Загальна кількість цих рецепторів може сягати 10 мільйонів. Сприйняття запахів Гострота нюху характеризується порогом відчуття, тобто мінімальною кількістю пахучих речовин, які здатні викликати відчуття запаху. Сприйняття однієї й тієї самої пахучої речовини варіює в різних людей. Ба більше, гострота нюху в однієї людини може змінюватися залежно від багатьох умов, зокрема вологи, температури, атмосферного тиску тощо. Зміна гостроти нюху часто пов’язана з адаптацією. Люди, які працюють із речовинами, що мають неприємний запах, швидко звикають до нього й перестають відчувати. Дізнайтеся більше У разі повної адаптації людини до одного запаху, тобто втрати здатності його відчувати, гострота нюху щодо інших запахів може залишатися незмінною. Сенсорна система смаку Сенсорна система смаку є дуже важливою для визначення якості й безпечності їжі, а також розпізнавання інших речовин, які можуть потрапити в організм через рот. Так, уважають, що відчуття гіркого смаку свого часу виникло для ідентифікації токсичних речовин (багато з них мають саме гіркий смак). А солодкий смак дозволив тваринам визначати продукти з високою енергетичною ефективністю (часто солодкими є продукти, багаті на вуглеводи)....
0 Переглянути

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури й болю

8 Клас

В організмі людини внутрішнє вухо виконує подвійну функцію: сприйняття звуків та положення тіла в просторі. Сигнали, потрібні для збереження рівноваги, забезпечуються вестибулярним апаратом, який складається з трьох півколових каналів та двох мішечків (мал. 43.1). Канали й мішечки сполучені між собою. Три півколові канали розміщені в площинах, що відповідають трьом вимірам простору (висота, довжина й ширина). Канали заповнені рідиною, а на їхніх кінцях є розширення — ампули, де розташовані вестибулярні рецептори — чутливі волоскові клітини (мал. 43.1а). Унаслідок зміни положення голови чи тулуба рідина всередині каналів зміщується, перестає тиснути на одні рецептори, а починає тиснути на інші. Рецептори збуджуються й посилають сигнали до головного мозку. Рецептори трьох каналів сприймають обертальні рухи й дають точну інформацію про прискорення або гальмування тіла під час руху. У мішечках на внутрішній поверхні також розміщені чутливі волоскові клітини. Їхні волоски занурені в желеподібну мембрану, на поверхні якої «плавають» кришталики кальцій карбонату — отоліти (мал. 43.1,). У разі нахилів голови мембрана з отолітами зміщується, що призводить до загинання волосків чутливих клітин. При цьому в клітинах виникає збудження, яке передається в головний мозок. Рецептори мішечків за нахилом голови сприймають вертикальне й горизонтальне переміщення тіла....
0 Переглянути

Сенсорна система слуху

8 Клас

Слух — це вид чутливості, що забезпечує сприйняття організмом звукових коливань. Слухова сенсорна система є другою за важливістю системою органів чуття людини після зорової. До складу слухового аналізатора належать органи слуху, слухова гілка присінково-завиткового нерва й ділянка кори, яка обробляє сигнали слухових рецепторів. Ця ділянка (кірковий центр) розташована в скроневій частці кори великих півкуль головного мозку. Орган слуху частково розміщений у товщі скроневої кістки черепа. Він складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха (мал. 42.1). Функція зовнішнього й середнього вуха — проведення й підсилення звуків, а внутрішнє вухо містить звукосприймальний апарат. Зовнішнє вухо Зовнішнє вухо утворене вушною раковиною і зовнішнім слуховим проходом (мал. 42.1). Вушна раковина вловлює та спрямовує звукові хвилі в слуховий хід. У предків людини вона була досить рухливою, але в сучасної людини ця структура є нерухомою. Зовнішній слуховий хід — це трубка, яка проводить звуки до барабанної перетинки. У його стінках є сальні та видозмінені потові залози, що виділяють вушну сірку, яка зволожує слуховий хід і захищає його від мікроорганізмів, які потрапляють туди ззовні....
0 Переглянути

Зорова сенсорна система. Сприйняття зображення

8 Клас

Ми бачимо предмет завдяки тому, що його зображення потрапляє на сітківку. У випадку різного віддалення предметів від ока точне фокусування їх на сітківці досягається шляхом зміни кривизни кришталика — акомодації (мал. 41.1). Формування зображення на сітківці стає можливим завдяки тому, що відбиті від предметів промені світла заломлюються оптичними структурами ока (рогівка, кришталик) і проходять через зіницю, яка є отвором райдужної оболонки. Проходячи крізь зіницю, промені формують на сітківці перевернуте на 180° та зменшене зображення предметів. Те, що людина бачить світ у правильній орієнтації, є «заслугою» нервової системи, яка вносить відповідні корективи у сприйняття (мал. 41.2). Під час переведення погляду з далеко розташованих від ока предметів на близько розташовані війковий м’яз скорочується, і кришталик завдяки своїй еластичності стає більш опуклим (мал. 41.1). При цьому збільшується його заломлювальна сила й зображення фокусується на сітківці. У разі віддалення предмета від ока напруження м’яза зменшується. Війкове тіло натягується, і кришталик стає більш пласким. Від цього заломлювальна сила зменшується, і предмети на далекій відстані стають чітко видимими....
0 Переглянути

Зорова сенсорна система. Будова ока

8 Клас

Зорова сенсорна система здійснює сприйняття й первинну обробку світлових подразнень. Вона є одним із провідних органів чуття людини. Більша частина інформації про навколишнє середовище потрапляє в людський мозок саме через цю систему. До складу зорового аналізатора належать органи зору (очі), зорові нерви й ділянка кори, яка обробляє сигнали зорових рецепторів. Ділянка (кірковий центр) зорового аналізатора розташована в потиличній частці кори великих півкуль головного мозку. Кришталик має вигляд двоопуклої лінзи, він розміщений позаду зіниці. Зміна форми кришталика є способом забезпечити «наведення різкості», тобто одержати чітке зображення на відповідних рецепторах. Цей процес називають акомодацією. Він дозволяє чітко бачити предмети на різній відстані. Внутрішня оболонка (сітківка) прилягає зсередини до судинної оболонки й вистилає дно ока. Вона має декілька шарів: зовні шар пігментних клітин, далі шар фоторецепторів, усередині — шар вставних нейронів, аксони яких утворюють зоровий нерв. На сітківці є дві важливі ділянки — жовта та сліпа плями: у жовтій плямі зосереджена велика кількість колбочок — рецепторів, які сприймають світлові хвилі різної довжини (колір). Це зона найкращого сприйняття кольору оком; сліпа пляма, навпаки, не сприймає світло через відсутність у ній рецепторів. Вона є місцем виходу із сітківки зорового нерва. Склисте тіло заповнює більшу частину порожнини ока. Воно складається з прозорої драглистої міжклітинної речовини, що не містить ані кровоносних судин, ані нервів. Склисте тіло надає оку кулястої форми....
0 Переглянути

Сенсорні системи людини

8 Клас

Людина живе у світі, який безперервно змінюється. І, щоб нормально існувати в цьому мінливому середовищі, їй потрібно постійно отримувати нову інформацію. Хто стоїть поряд? Яка машина подала звуковий сигнал? На якому магазині є напис «Продукти»? Куди поставити ногу, щоб не послизнутися? Яке на смак це морозиво? Про все це людина дізнається завдяки своїм органам чуття, які належать до складу сенсорних систем. Сенсорні системи (аналізатори) — це складні структури, які сприймають подразнення, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму, і здійснюють їхній аналіз. Окрім органів, які безпосередньо сприймають сигнали (око, вухо, ніс тощо), до складу аналізаторів належать також ті частини нервової системи, що передають сигнали від місця сприйняття, та ділянки мозку, які ці сигнали обробляють (мал. 39.1)....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система»

8 Клас

1. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: вегетативна нервова система, головний мозок, нервова система, органи чуття, периферична нервова система, серце, скелетні м’язи, соматична нервова система, спинний мозок, центральна нервова система. 2. Порівняйте парасимпатичний та симпатичний відділи вегетативної нервової системи. Що є центром керування вегетативною нервовою системою? Чому її називають автономною? 3. Доповніть схеми, указавши робочий орган, який буде задіяно в роботі рефлекторної дуги. Складіть свою схему-послідовність роботи рефлекторної дуги. 1. Гострий предмет —> Больовий рецептор ноги —> Нервовий центр —> ...; 2. Спалах світла —> Рецептори ока —> Нервовий центр —> ...; 3. Тістечко —> Смакові рецептори язика —> Нервовий центр —> ...; 4. Використовуючи діаграму Венна, розмістіть твердження про головний і спинний мозок. Що в них спільного? Від нього відходять 12 пар нервів. Від нього відходить 31 пара нервів. Зовні вкритий трьома оболонками. Одна з його оболонок — павутинна. Містить чотири шлуночки. Його маса близько 35 г. Поясніть, чому центральна нервова система відіграє важливу роль в організмі людини. 5. Нервову систему часто порівнюють із комп’ютером. Чому? Поясніть свою думку. 6. Уявіть ситуацію: людина постраждала в ДТП, лікарі встановили, що ушкоджено мозочок. До яких негативних наслідків це може призвести? 7. Створіть ментальну карту (мапу думок) «Головний мозок». На головних лініях позначте відділи головного мозку. Від них проведіть тонші лінії та розподіліть за відділами наведені функції: регуляція діяльності життєвих систем (дихання, травлення, транспорт речовин); емоційна поведінка; підтримка тонусу м’язів; координація рухів; регуляція кашлю, чхання; мовленнєва діяльність та пам’ять....
0 Переглянути

Захворювання нервової системи та їх профілактика

8 Клас

Захворювання нервової системи вельми різноманітні. За причинами виникнення їх поділяють на дві великі групи: неінфекційні та інфекційні. Причинами неінфекційних захворювань нервової системи можуть бути порушення обміну речовин, спадкові чинники, травми, вплив токсичних речовин та інших шкідливих зовнішніх факторів (див. таблицю). Дуже негативно на нервову систему впливають паління, уживання алкоголю та наркотиків. Профілактика неінфекційних захворювань нервової системи спрямована на попередження їхнього виникнення. Це насамперед здоровий спосіб життя: раціональне харчування, фізична активність, дотримання режиму праці й відпочинку тощо. Також украй важливим є стан психічного здоров’я людини, емоційна стабільність та взаємодія її з навколишніми. Слід уникати стресових ситуацій та тривалого психологічного навантаження. Дотримання правил безпеки дозволяє знизити ризик черепно-мозкових травм, а турбота про інші системи організму запобігає опосередкованому ушкодженню нервової системи (наприклад, у результаті розладу роботи ендокринної чи імунної систем). Інфекційні захворювання нервової системи та їх профілактика Інфекційні захворювання нервової системи виникають як результат ураження її центральної або периферичної частини хвороботворними агентами (див. таблицю на с. 95). Причиною уражень можуть бути як паразитичні мікроорганізми й віруси (інфекції), так і паразитичні черви (інвазії). Більшість інфекційних захворювань нервової системи набагато простіше попередити, ніж вилікувати. Деякі збудники можуть передаватися напряму від людини до людини (наприклад, через брудні руки), а деякі (збудники енцефаліту й хвороби Лайма) — через укуси кліщів....
0 Переглянути

Автономна (вегетативна) нервова система

8 Клас

Автономна, або вегетативна, нервова система — це частина нервової системи, що регулює діяльність внутрішніх органів, залоз, судин, гладеньких та деяких посмугованих м’язів, а також керує процесами обміну речовин. Автономна нервова система складається з двох відділів, що часто чинять протилежну дію на органи й тканини організму: симпатичний і парасимпатичний. Центром контролю автономної нервової системи є гіпоталамус — ділянка проміжного мозку, що контролює також роботу ендокринної системи. Діяльність вегетативної нервової системи не підпорядковується волі людини: ми не можемо свідомо керувати роботою своїх внутрішніх органів, як, скажімо, керуємо своїми м’язами. Саме тому цю частину нервової системи називають автономною. Симпатичний відділ є частиною автономної нервової системи. У його будові також виділяють дві частини: центральну (нервові центри розташовані в спинному мозку) та периферичну (нервові волокна та їхні вузли — ганглії — перебувають за межами центральної нервової системи) (мал. 37.1, ліва частина). У ролі нейромедіатора (речовини, за допомогою якої передається сигнал через синапси) клітини симпатичного відділу використовують норадреналін. Він може здійснювати збудливу дію — підвищувати інтенсивність обміну речовин. Симпатичний відділ активізується, коли ми відчуваємо різні емоції (страх, гнів) або стикаємося зі значним напруженням (тяжка фізична праця, спортивні змагання). Симпатичний відділ прискорює роботу серця, звужує судини внутрішніх органів черевної порожнини, підвищує кров’яний тиск, стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах організму тощо....
0 Переглянути

Соматична нервова система

8 Клас

Отже, завдяки соматичній нервовій системі відбувається регуляція рухів тіла. Ця регуляція зазвичай є довільною, тобто відбувається під контролем свідомості. Наприклад, ця система контролює рухи м’язів руки людини, коли вона малює або пише. Соматична нервова система утворена черепно-мозковими та спинномозковими нервами, сполученими з відповідними ділянками головного й спинного мозку (мал. 36.1). Нерви людини мають складну будову. Вони утворені нервовими волокнами — об’єднаними відростками нейронів, які вкриті зовні пухкою сполучнотканинною оболонкою. Ці волокна об’єднуються в окремі пучки, кожен із яких також укритий оболонкою. Кілька таких нервових пучків утворюють нерв, укритий сполучнотканинною оболонкою (мал. 36.2). Під оболонкою також проходять кровоносні й лімфатичні судини нерва. За складом волокон нерви поділяють на такі види: чутливі — містять нервові волокна, які передають сигнали від органів чуття до центральної нервової системи; рухові — містять нервові волокна, які передають сигнали від центральної нервової системи до м’язів; змішані — містять нервові волокна обох типів — і рухові, і чутливі. Серед черепно-мозкових нервів є чутливі (I, II, VIII пари), рухові (IV, VI, XI, XII пари) та змішані (III, V, VII, IX, X пари) (мал. 35.2, с. 88). Із § 34 ви вже знаєте, що спинномозкові нерви утворюються злиттям передніх і задніх корінців спинного мозку. Передній корінець кожного з цих нервів містить аксони рухових нейронів, а задній — чутливих (мал. 34.3, с. 87). Крім того, існують ще вегетативні нерви, які належать до складу автономної нервової системи. Збудження й гальмування Сигнали від соматичної нервової системи надходять до центральної нервової системи й спричиняють збудження. Збудження — складний фізіологічний процес, результатом якого є виникнення специфічних електричних явищ (потенціалу дії) на поверхні збудливої клітини та певних метаболічних змін у ній....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107
Назад

Навігація