Войти
Закрыть

Узагальнення знань за темою «Дихання»

8 Клас

1. У стані спокою людина здійснює за хвилину 15 дихальних циклів, а під час фізичного навантаження — 30. Під час одного вдиху до легень надходить 500 мл повітря. На скільки більше повітря (у літрах) витратить за одну годину людина, яка біжить, ніж людина, яка сидить? 2. У вдихуваному повітрі міститься 21 % кисню, а у видихуваному — 16 %. У стані спокою під час одного вдиху до легень надходить 500 мл повітря. Обчисліть, скільки кисню (у мілілітрах) при цьому споживає людина. 3. Складіть своє тестове завдання про будову дихальної системи. Запишіть запитання та доберіть до нього чотири варіанти відповідей, серед яких лише один має бути правильним. 4. У музикантів, які грають на духових інструментах, загальний об’єм легень більший, ніж у звичайних людей. Із чим це може бути пов’язане і які ще сфери діяльності сприяють збільшенню об’єму легень? 5. У стані спокою людина здійснює за хвилину 1620 дихальних циклів, а під час сну — лише 10-12. Поясніть чому. 6. У легенях завжди залишається певний об’єм повітря, навіть під час найглибшого видиху. А що станеться, якщо з легень вийде все повітря? 7. В альпіністів під час акліматизації високо в горах трапляється головний біль, а подекуди й непритомність. Із чим це пов’язано? 8. За схемою «Профілактика захворювань органів дихання», поданою на цій сторінці, поясніть, як саме зазначені негативні чинники впливатимуть на стан органів дихання. Які ще фактори можуть спричиняти захворювання органів дихання? Наведіть приклади дії позитивних факторів (харчування, занять певними видами спорту тощо). 9. Обґрунтуйте шкідливість для здоров’я так званого «пасивного тютюнопаління» (коли людина, яка не палить, перебуває в приміщенні з курцями). 10. Схарактеризуйте роботу м’язів під час процесу дихання. 11. Прочитайте твердження та визначте, які з них хибні. Обґрунтуйте свою відповідь....

Захворювання дихальної системи та їх профілактика

8 Клас

Деякі захворювання можуть спричинятися як мікроорганізмами й вірусами, так і іншими чинниками. Це бронхіт, трахеїт тощо. Найбільш поширеними є інфекційні захворювання, бо їхні збудники розповсюджуються переважно повітряно-крапельним шляхом, що дозволяє їм швидко передаватися від однієї людини до іншої. Так, під час чхання чи кашлю, наприклад у транспорті, збудник може потрапити в організми одразу кількох людей. Тому важливо вчасно визначити початок захворювання й запобігти зараженню інших людей. Причиною неінфекційних уражень органів дихальної системи людини можуть стати небезпечні фактори навколишнього середовище. Забруднене повітря, радіація, наявність алергенів і токсичних речовин ушкоджують дихальні шляхи, спричиняючи тяжкі хронічні захворювання. Вакцинація (щеплення) — надійний спосіб профілактики захворювань органів дихання. Але не на всі інфекції вона діє однаково. Якщо вакцинація проти дифтерії захищає надовго, то збудник грипу дуже мінливий — постійно виникають нові його форми. Тому в разі епідемії грипу слід використовувати вакцину проти того варіанта (штаму) вірусу, який поширюється саме в цей момент. Найбільш дієвим заходом профілактики є підвищення опірності організму. Необхідно дотримуватися здорового способу життя, загартовувати організм і збалансовано харчуватися. Усе це посилить імунітет організму і його опірність інфекціям....

Регуляція роботи дихальної системи

8 Клас

Ви знаєте, що без дихання життєдіяльність організму неможлива. Воно має здійснюватися безперервно. Регуляція дихальних рухів — складний процес, що реалізується механізмами нервової та гуморальної регуляцій. Тому можна говорити про нейрогуморальну регуляцію дихання. Дихальні рухи контролює дихальний центр, який розміщений у довгастому мозку — одному з відділів головного мозку. Дихальний центр складається з двох скупчень нейронів. У першому скупченні містяться нейрони, збудження яких забезпечує вдих. У другому скупченні є дві групи нейронів: одна з них забезпечує вдих, а інша — видих. Від дихального центру сигнали надходять до м’язів, які й забезпечують дихальні рухи (мал. 14.1). Регуляція дихальних рухів. Рецептори На роботу дихального центру можуть упливати як нервові сигнали, так і деякі речовини. Хеморецептори довгастого мозку реагують на кислотність спинномозкової рідини, рівень якої залежить від умісту вуглекислого газу. А хеморецептори, розташовані в деяких кровоносних судинах (дузі аорти, сонній артерії), реагують на кислотність крові. Якщо вміст вуглекислого газу в крові підвищується, то центр подає сигнал для вдиху, тобто до надходження кисню. Робота хеморецепторів залежить від дії певних речовин і є варіантом гуморальної регуляції процесів. Механорецептори, від яких надходять сигнали до дихального центру, реагують на розтягнення легень і бронхів. Під час глибокого вдиху легені розтягуються і в центр дихання надходить сигнал про припинення вдиху....

Дихальні рухи. Газообмін. Утворення звуків

8 Клас

Надходження повітря в дихальну систему та його виведення з неї забезпечують дихальні рухи. У дихальних рухах беруть участь діафрагма та м’язи тулуба (насамперед міжреберні). Діафрагма — це куполоподібний м’яз, прикріплений навколо основи грудної клітки. Скорочення діафрагми здійснюють поршнеподібний рух униз, що веде до збільшення вертикального розміру грудної клітки. Розрізняють черевне та грудне дихання: під час черевного дихання разом із рухами діафрагми відбувається скорочення й розслаблення м’язів черевної стінки; під час грудного дихання разом із рухами діафрагми скорочуються й розслаблюються міжреберні м’язи. Доросла людина в стані спокою робить від 15 до 18 дихальних рухів за хвилину. Під час фізичного навантаження чи емоційного збудження частота та глибина дихання збільшується. Газообмін у легенях і тканинах Із попереднього параграфа ви вже знаєте, що газообмін між повітрям і кров’ю відбувається в альвеолах. Внутрішня поверхня альвеол утворена одношаровим пласким епітелієм, а зовні вони обплетені капілярами (мал. 13.1). Розгляньмо докладніше, як відбувається газообмін у легенях та тканинах. У легенях кисень із повітря, яке надійшло до альвеол повітроносними шляхами, розчиняється в речовині, що вкриває поверхню альвеол. Далі шляхом дифузії через тоненькі стінки альвеол кисень потрапляє в кровоносні капіляри, розташовані навколо альвеол....

Будова дихальної системи

8 Клас

Дихання — це сукупність процесів, які забезпечують надходження в організм кисню, використання його в окисних процесах і виділення з організму вуглекислого газу. В організмі людини розрізняють зовнішнє і внутрішнє дихання. Зовнішнє дихання — це обмін газами між кров’ю та атмосферним повітрям, що відбувається в органах дихання. Внутрішнє дихання — це окисні процеси в клітинах, унаслідок яких виділяється енергія. Дихання є життєво важливим процесом. Якщо без їжі людина може прожити не один тиждень, без води — кілька днів, то без кисню — лише декілька хвилин. Дихальна система Процес дихання відбувається за допомогою дихальної системи. Крім того, дихальна система здійснює й інші важливі функції: терморегуляцію, утворення звуків, розрізнення запахів, захист організму від негативного впливу зовнішнього середовища. Основним органом дихання людини є легені, куди повітря потрапляє через повітроносні шляхи: ротову й носову порожнини, глотку, гортань, трахею і бронхи (мал. 12.1). Надходження повітря до органів дихальної системи та виведення його назовні здійснюється м’язами тулуба. Розгляньмо докладніше будову й функції органів дихання. Носова порожнина та гортань Носова порожнина — це простір складної форми, поділений навпіл хрящовою перегородкою (мал. 12.2). Слизова оболонка носової порожнини вкрита миготливим епітелієм. Клітини слизової оболонки виділяють слиз, що зволожує вдихуване повітря, а велика кількість дрібних кровоносних судин, у яких тече тепла кров, зігріває його. Крім того, носова порожнина є органом нюху, оскільки її слизова оболонка містить нюхові рецептори. Гортань відокремлює дихальні шляхи від глотки й стравоходу. Вона утворена рухомо сполученими хрящами й прикріпленими до них м’язами та зв’язками (мал. 12.3). Гортань забезпечує проходження повітря до трахеї та розмежовує дихальну й травну системи. Щоб під час ковтання їжа не потрапляла в дихальні шляхи, гортань у момент ковтка закривається спеціальним хрящем — надгортанником....

Узагальнення знань за темою «Обмін речовин та травлення»

8 Клас

1. Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір: печінка, підшлункова залоза, слинна залоза, стравохід. 2. До яких наслідків може призвести вирощування тварин у стерильних умовах від народження, тобто без формування мікробіоти взагалі? 3. Холецистит — запалення жовчного міхура, що часто потребує видалення цього органа. Після цього лікарі призначають сувору дієту та чіткий розпорядок прийому їжі. Як ви вважаєте, чому? 4. Чому людині, яка страждає на захворювання печінки, не можна вживати жирної та гострої їжі? 5. Ознайомтеся зі списком речовин. Визначте, які структури травної системи їх виробляють. Амілаза, ліпаза, пепсин, слиз, жовч, мальтаза, трипсин, лізоцим, хлоридна кислота. Яка роль травних ферментів в організмі людини? 6. Усі ми чули, що не можна їсти перед сном (маючи на увазі добре попоїсти). Зазвичай це пов’язують зі стрункою фігурою. Поясніть із погляду біології людини, чому справді не варто наїдатися проти ночі. 7. Прочитайте уривок із поеми Івана Котляревського «Енеїда», де Дідона запросила Енея з військом на трапезу. Проаналізуйте різноманітний харчовий набір. До яких наслідків може призвести споживання таких продуктів?...

Захворювання травної системи та запобігання їм

8 Клас

Харчові отруєння виникають унаслідок потрапляння до організму з їжею отруйних продуктів. Ознаки харчового отруєння: біль у животі, блювання, пронос, підвищення температури, головний біль, слабкість, запаморочення. Причини харчових отруєнь можуть бути різними: отруйні гриби, плоди тощо. Отруйними можуть стати й їстівні види грибів або рослин унаслідок накопичення токсичних речовин із навколишнього середовища. Отруєння спричиняють продукти, що були неотруйними, але стали токсичним під дією мікроорганізмів, які в них оселилися, або речовин, що утворилися під час зберігання продукту. Прикладом є ботулізм, що виникає після вживання продуктів (насамперед м’яса й риби), де накопичилися токсини, які виробляються певними бактеріями. Дізнайтеся більше Назва «ботулізм» виникла від латинського слова «ботулюс» — ковбаса. Це захворювання вперше описали ще у XVIII столітті як наслідок уживання в їжу кров’яних ковбас. Ботулотоксин, який спричиняє розвиток ботулізму, використовують у медицині для виготовлення косметичних засобів (наприклад, ботоксу). Токсичні речовини можуть утворюватися також у заморожених продуктах, режим зберігання яких було порушено (наприклад, у замороженій рибі)....

Регуляція роботи системи травлення. Мікробіота травної системи

8 Клас

Мікробіота (раніше мікрофлора) травної системи — це сукупність мікроорганізмів, які в ній мешкають. В організмі дорослої людини їх загальна маса становить від 1 до 3 кг. Кількість видів мікроорганізмів також є значною (від 300 до 1000), але переважно мікробіоту утворюють представники 30-40 видів. Більшість мікроорганізмів травної системи є бактеріями, як, наприклад, кишкова паличка Escherichia coli. Серед бактерій є представники біфідобактерій, молочнокислі бактерії, стрептококи тощо (мал. 10.1). Мікроорганізми розподілені у травній системі нерівномірно. Їх багато в ротовій порожнині, мало у шлунку (через кислотність) та у дванадцятипалій кишці (де висока концентрація жовчі, травних ферментів та лужне середовище). Ближче до кінця тонкого кишечника кількість мікроорганізмів збільшується. У товстому кишечнику їх найбільше. Ви, певно, знаєте, що алкоголь негативно впливає на здоров’я. І першими потрапляють під удар органи травлення. Алкоголь руйнує слизову оболонку шлунка, пригнічує роботу підшлункової залози. Найбільше ушкоджується печінка, бо мусить нейтралізувати алкоголь та продукти його переробки. Клітини печінки руйнуються, а їх заміщує жирова тканина. Найгіршим наслідком є цироз печінки. Під час паління нікотин, який міститься в тютюні, насамперед діє на клітини нервової системи. Але органи травлення також уражаються, оскільки порушується їхнє кровопостачання. Найбільшу небезпеку становлять продукти неповного згоряння тютюну та домішки. Серед них є багато канцерогенних речовин, що можуть стати причиною розвитку ракових пухлин у ротовій порожнині, стравоході та шлунку. Тютюновий дим ушкоджує клітини слизової оболонки рота, продукти неповного згорання тютюну спричиняють закиснення середовища, відбувається денатурація білків амілази й лізоциму. Також створюються умови для відкладання зубного нальоту та розмноження бактерій, на емалі з’являються тріщини. Усі ці фактори спричиняють карієс зубів та захворювання ясен....

Травлення в кишечнику

8 Клас

Скорочення м’язів стравоходу й кишечника створює в травному каналі «хвилі», які переміщують хімус униз по травному тракту. Це називають перистальтикою. У процесі перистальтики вище хімусу утворюється звуження каналу, а нижче — розширення, що забезпечує просування (мал. 9.2). Будова гладеньких м’язів Непосмугована (гладенька) м’язова тканина складається з м’язових клітин — міоцитів. Вони мають веретеноподібну форму з еліпсоподібним ядром у центрі клітини. Особливістю цієї тканини є щільне розташування клітин. Гладенькі м’язи скорочуються повільніше, ніж скелетні, але можуть довго перебувати в скороченому стані без великих енергетичних витрат. Тому і «втомлюються» вони повільніше. Травні залози. Допоміжні органи травлення Найбільшими залозами травної системи є печінка й підшлункова залоза (мал. 9.3 та 7.1, с. 22). Печінка виробляє жовч, а також знешкоджує небезпечні речовини, що потрапляють в організм. Жовч — це рідина, що містить солі жовчних кислот, пігменти (білірубін), які надають їй зеленуватого забарвлення, та мінеральні речовини....

Травлення в ротовій порожнині та шлунку

8 Клас

Біохімічні процеси травлення відбуваються за участі ферментів — білків, які виробляються травними залозами. Функція ферментів — розщеплення складових їжі до молекул, які організм може використовувати під час обміну речовин. Різні ферменти призначені для розщеплення певних речовин: амілаза розщеплює вуглеводи, пепсин — білки, а ліпаза — жири (мал. 8.1). Особливістю ферментів є те, що вони значно прискорюють швидкість реакції (каталізують реакцію). Для нормальної роботи різним ферментам потрібні певні умови (насамперед кислотність середовища й температура). Температура в організмі здорової людини є майже сталою, а от кислотність у відділах травної системи значно відрізняється. Вона створює найбільш сприятливі умови для роботи ферментів, які «працюють» у цій ділянці травного каналу. У ротовій порожнині їжа подрібнюється й обробляється слиною. Слина зволожує їжу, а її фермент амілаза розщеплює вуглевод крохмаль на складові. Амілаза активна в лужному середовищі, тому слина має лужну реакцію. Їжа перетирається й подрібнюється зубами в процесі жування. Це здійснюють жувальні м’язи. Після жування й перемішування за допомогою язика їжа перетворюється на харчову грудку. Після цього відбувається ковтання — рефлекторні рухи м’язів ротової порожнини, глотки і стравоходу. Ковтання забезпечує переміщення їжі з ротової порожнини до шлунка....

Навігація