Войти
Закрыть

Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція

8 Клас

Ви вже знаєте, що гомеостаз — це відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища організму. Він властивий усім живим організмам. У процесі життєдіяльності сталість внутрішнього середовища постійно порушується, але відразу ж і відновлюється. Це відбувається завдяки регуляторним системам організму. Потреба в підтриманні гомеостазу необхідна тому, що навіть незначні зміни фізичних і хімічних параметрів внутрішнього середовища порушують роботу ферментів. Ферменти виконують свою каталітичну функцію надзвичайно ефективно, проте робити це вони можуть лише за певних умов. Сталості середовища потребують також і фізіологічні процеси в організмі людини. Регуляцію процесів, пов’язаних із підтриманням гомеостазу, здійснюють три системи: нервова, гуморальна й імунна. Нервова й гуморальна системи регулюють і координують роботу органів, а імунна захищає організм від зовнішніх порушень, які можуть спричинити інші організми або шкідливі речовини. Принципи регуляції функцій Ви вже знаєте, що нервова регуляція здійснюється за допомогою імпульсів, що передаються по мембранах нервових клітин, а гуморальна система регулює процеси в організмі за допомогою спеціальних хімічних речовин — гормонів та деяких інших сполук. Взаємозв’язок двох типів регуляції виявляється в тому, що нервова й гуморальна системи впливають одна на одну. Так, нервова система може змінювати інтенсивність виділення гормонів, дія яких, своєю чергою, може зумовлювати виникнення нервових імпульсів і регулювати роботу частин нервової системи....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Вища нервова діяльність»

8 Клас

1. Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір: безумовний рефлекс, кашель, кліпання, умовний рефлекс, чхання. 2. Яку роль відіграють жести в процесі спілкування з іншою людиною? Чи бувають випадки, коли жести стають важливішими за мову? 3. Поміркуйте, чим може бути зумовлена неуважність. 4. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: види пам’яті, довільна, емоційна, за змістом матеріалу, за часом зберігання інформації, за метою діяльності, короткочасна, мимовільна, образна, рухова. 5. Проаналізуйте графік «Розподіл працездатності в «жайворонків» та «сов»». Які рекомендації можна дати щодо планування їхнього розкладу дня? Проведіть опитування серед однокласників щодо їхньої приналежності до «сов» чи «жайворонків». Для цього складіть декілька запитань, які допоможуть визначити тип людини за добовими біоритмами. За результатами анкетування зробіть наочну діаграму. 6. Чому емоції можуть по-різному впливати на поведінку людей? Наведіть приклади. 7. Що є біологічною, а що — соціальною основою для формування характеру? 8. Чим відрізняється діяльність людини від поведінки тварин? Наведіть до кожного твердження приклад. 9. За допомогою діаграми Венна порівняйте між собою види сну: фізіологічний та летаргічний. Визначте спільні ознаки....
0 Переглянути

Вплив токсичних речовин на нервову систему й поведінку людини

8 Клас

Токсичними називають речовини, які в певних (зазвичай невеликих) дозах порушують життєдіяльність живих організмів і спричиняють їх отруєння, що стає причиною захворювань або навіть загибелі організму. Токсичними можуть бути деякі прості хімічні речовини, наприклад випари брому або ртуть, але більшість токсичних речовин є складними хімічними сполуками. Механізми дії токсичних речовин Токсичні речовини можуть діяти як на окремі клітини, так і на організм у цілому. На клітинному рівні вони негативно впливають на роботу ферментів. На тканинно-органному рівні токсичні речовини вражають окремі органи або тканини. Так, токсини з отрути кобри вражають нервову систему, а токсини, що містяться в отруті гадюки, руйнують клітини крові та тканини в місці укусу. Уражені органи перестають виконувати свої функції (серце зупиняється, нирки припиняють виводити з організму продукти обміну тощо), що й стає причиною загибелі організму. Вплив токсинів на нервову систему і психіку людини Отруйні речовини, утворені живими організмами, називають токсинами. Їх можуть виробляти організми різних груп: мікроорганізми, гриби, рослини, тварини. Токсини можуть уражати різні системи організму. Утім більшість із них здатні порушувати роботу нервової системи людини та впливати на психіку. Серед рослинних токсинів небезпеку для людини становлять насамперед алкалоїди — нікотин, атропін, скополамін, дитилін, рицин, стрихнін та інші. Прикладом дії токсинів на нервову систему людини є таке захворювання, як ерготизм. Воно виникає після споживання продуктів із зерна, ураженого ріжками (паразитичним грибом Claviceps purpurea) (мал. 52.1). Ріжки містять такі токсини, як ерготамін, ерготоксин, ергостерин тощо. Ці токсини впливають на центральну нервову систему спочатку збуджуючи, а потім пригнічуючи її. Ознаками отруєння є розвиток психозу, галюцинації, непритомність тощо....
0 Переглянути

Індивідуальні психофізіологічні особливості та формування особистості

8 Клас

Складна поведінка стала однією з причин еволюційного успіху людини. Вона дозволяє швидко адаптуватися до змін середовища існування. З іншого боку, поведінка є дуже індивідуалізованою, оскільки психіка кожної людини має свої особливості. Навіть у близнюків поведінка може відрізнятися. На формування особливостей поведінки людини впливає багато чинників, зокрема такі процеси, як увага, емоції та мотивація. Увага Увага — це зосередженість людини в певний момент на якомусь об’єкті. Об’єкт може бути як реальним, так і уявним (подія, образ, міркування тощо). Увага дозволяє зосередити розумову діяльність людини на найбільш важливому для неї в певний час об’єкті чи явищі. Без уваги не можливий процес навчання. Основними характеристиками уваги є стійкість, концентрація, обсяг, розподіл, переключення. Емоції та мотивації Ще одним виявом психічної діяльності людини є емоції. Емоції — це одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, характерною рисою якої є суб’єктивний характер цього психічного процесу (мал. 51.1). Тобто людина не може точно сказати, на що схожі емоційні переживання іншої людини, хоча може припустити, що вони схожі на її власні відчуття. Емоції виконують важливі регуляторні й сигнальні функції. Сигнальна функція емоцій полягає в оцінюванні користі/небезпечності тих чи тих упливів або ситуацій. Регуляторна функція емоцій полягає в адаптації до змін, що відбуваються, шляхом активації окремих систем і організму в цілому у відповідь на певні обставини. Наприклад, небезпечна ситуація викликає відповідні емоції, завдяки яким активується вегетативна нервова система (симпатичний відділ): мобілізуються ресурси організму для попередження негативних наслідків....
0 Переглянути

Сон. Біологічні ритми

8 Клас

Сон — це фізіологічний стан, що періодично настає в людини й тварин і характеризується майже повною відсутністю реакцій на зовнішні подразнення, зменшенням активності низки фізіологічних процесів. У процесі життєдіяльності людини сон виконує важливу функцію відновлення фізичних і психічних сил. Однак це аж ніяк не означає, що мозок людини в цей час не працює. Під час сну відбувається активна обробка інформації, яку людина отримала до початку сну. Розрізняють нормальний (фізіологічний) сон і декілька видів патологічного сну (наркотичний, летаргічний та інші). Потреба в сні залежить від віку. Немовлята сплять 21-22 години на добу, а в дорослої людини індивідуальна потреба в сні може становити від 6 до 12 годин (у середньому — близько 8 годин). Постійне недосипання може спричинити головний біль, підвищену стомлюваність, призвести до погіршення пам’яті, виникнення нервових та інших захворювань. Для дослідження сну застосовують електроенцефалографію (ЕЕГ) — реєстрацію й записи електричних сигналів мозку, які роблять за допомогою спеціального приладу — електроенцефалографа (мал. 50.1). Виділяють п’ять стадій сну. Перша стадія — неспання, або засинання, під час якої повіки стуляються, м’язи розслаблюються, людина перебуває у стані дрімання. Друга стадія — фаза поверхневого, неглибокого сну, під час якого людина легко прокидається. Третя й четверта стадії є фазам глибокого сну. У цей час людину розбудити важче. Ці чотири стадії називають стадіями повільного (синхронного, спокійного) сну. П’ята стадія — це стадія швидкого сну, яку називають також фазою десинхронізованого сну, або ШРО-сном (сон зі швидкими рухами очей). У цій фазі скелетні м’язи розслаблені, а м’язи, що забезпечують рух очного яблука, активізуються, і відбуваються швидкі рухи очей за стуленими повіками. На цій стадії зазвичай з’являються сновидіння....
0 Переглянути

Набута поведінка людини. Мислення та свідомість

8 Клас

Поведінка людини — це не лише вроджені реакції (наприклад, інстинкти), але й набуті впродовж життя особливості. До типових форм набутої поведінки належать динамічні стереотипи, уміння (навички) та звички. Динамічний стереотип — це повторення однакових рухів і дій, актів поведінки, схожих реакцій організму. Ми звикаємо до певного способу дій. Прикладами динамічного стереотипу є манера ходи, почерк, постава, які виробляються в кожної людини. Навичка — це здатність виконувати дії відповідно до заданих критеріїв (наприклад, якості), яка набута в процесі навчання або життєвої практики (мал. 49.1). Першим етапом у виробленні навички є вміння, яке формується шляхом багаторазового повторення необхідної послідовності дій у стандартних умовах. Наприклад, уміння шити голкою. Якщо вміння стає автоматичним, то воно перетворюється на навичку. Звички, як і навички, виробляються шляхом регулярних повторень. Завдяки цьому людина стає спроможною виконувати певну дію з належною точністю та швидкістю, без зайвих витрат фізичної й нервово-психічної енергії. Але, на відміну від навичок, звички не формуються цілеспрямовано, а виникають завдяки простому багаторазовому повторенню одноманітних дій, які людина виконує несвідомо. Скажімо, коли перед виходом із дому ви мимохідь кидаєте погляд у дзеркало, це і є звичка. Іноді в людини формуються шкідливі звички, як, наприклад, звичка гризти нігті або паління (мал. 49.2). Мислення Мислення — це психічний процес самостійного пошуку й відкриття чогось суттєво нового. Тобто це процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності мозком людини. Мислення виникає на основі практичної діяльності й досвіду людини....
0 Переглянути

Мова. Навчання та пам’ять

8 Клас

Нервову систему людини пов’язує з навколишнім світом складна система умовно-рефлекторних і безумовно-рефлекторних зв’язків. Ця система отримує сигнали від середовища й зумовлює реакції організму на них. Її називають сигнальною системою. Розрізняють першу й другу сигнальні системи: перша сигнальна система характеризується реакціями, що виникають як результат упливу зовнішніх чинників на сенсорні системи організму; друга сигнальна система визначається рефлекторними реакціями на слова, символи, жести (які є абстрактними поняттями). Скажімо, коли на запах свіжоспечених булочок у вас виділяється слина, це приклад дії першої сигнальної системи. Результатом роботи другої сигнальної системи є виділення слини, коли ви чуєте слово «булочка». Мова — це система особливих знаків і засобів спілкування між людьми. Вона формувалася на основі звуків, які навчилася вимовляти людина. Однак лише звуками мова не обмежується: у сучасному суспільстві велике значення має писемність — графічна складова мови. Також існують мова жестів, мова кольорів тощо. Надзвичайно важливими для процесу мовлення є дві ділянки кори великих півкуль головного мозку — зона Брока та зона Верніке. Вони розташовані в корі домінуючої півкулі (у праворуких — ліва, у шульгів — права). Ці два центри відповідають за розуміння інформації та відтворення мови. Наявність цих зон пов’язана безпосередньо з можливістю говорити, а їх ушкодження стає причиною розладів мовлення. Види навчання Навчання в усі часи було одним із головних чинників виживання людини. Ті, хто вчився краще, у боротьбі із силами природи виживали частіше, тому в період свого існування людство винайшло різні способи навчання. Найпростішим видом навчання є догматичне, коли знання здобуваються шляхом механічного запам’ятовування, без будь-яких спроб зрозуміти зміст того, що вивчається....
0 Переглянути

Рефлекси та інстинкти

8 Клас

Рефлекс — це несвідома реакція живого організму на подразнення рецепторів, яка відбувається за участю центральної нервової системи. Розрізняють рефлекси безумовні (притаманні всім людям і виявляються в усіх однаково) та умовні (виробляються індивідуально). Безумовні рефлекси Безумовні рефлекси — це пристосування організму людини до ситуацій, які можуть траплятися в її житті досить часто й відповідати на які треба однозначними діями. Саме тому вони є спадковими. Адже на деякі ситуації організм має реагувати швидко й однозначно. Наприклад, коли людина виходить із темного приміщення на світло, то в її зіниці потрапляє багато світлових променів, що може зашкодити фоторецепторам сітківки. Тому у відповідь на раптову зміну освітлення зіниці різко звужуються завдяки роботі рефлекторної дуги, яка надсилає сигнал м’язу ока. Відбувається це без участі свідомості. Безумовні рефлекси дуже «полегшують» життя людини. Вони дозволяють організму в разі потреби реагувати миттєво. Але пристосування до мінливих умов життя відбувається завдяки умовним рефлексам. Умовні рефлекси Умовні рефлекси — це пристосувальні реакції, що виробляються в процесі життя людини на основі безумовних рефлексів. На відміну від безумовних, умовним рефлексам не властива сталість. Вони можуть виникати й зникати залежно від певних умов. Ці рефлекси утворюються за участі кори великих півкуль головного мозку. Умовним рефлексом у людини є виділення слини, коли поряд смачна їжа, поворот голови, коли людина чує своє ім’я, тощо. Для формування умовного рефлексу потрібне поєднання двох подразників: умовного (байдужого), що жодним чином не впливає на життєдіяльність, та безумовного, що «вмикає» один із безумовних рефлексів. Наприклад, коли людина бачить лимон (який раніше вже їла), у неї починає виділятися слина. Вигляд лимона в цьому випадку є умовним подразником, а кислий смак — безумовним, який «запускає» безумовний рефлекс — виділення слини (мал. 47.1)....
0 Переглянути

Процеси вищої нервової діяльності

8 Клас

Робота головного мозку людини ґрунтується на взаємодії двох основних процесів — збудження й гальмування. У процесі збудження окремі нейрони або групи нейронів генерують сигнали, які поширюються на інші нервові клітини. Процес гальмування є зворотним — він припиняє процес поширення збудження на інші нейрони. Наприклад, дитина побачила на столі цукерку. Мозок дитини розпізнає цукерку, і в ньому збуджуються нейрони, пов’язані з виникненням базових емоційних реакцій. Дитина знає, що цукерка смачна, і хоче її взяти. Але батьки попросили не їсти цукерок до обіду. Тому вищі центри кори великих півкуль головного мозку гальмують це збудження, і дитина залишає цукерку на столі. Показники нервових процесів На взаємодії процесів збудження й гальмування ґрунтується робота мозку в усіх людей. Але відбувається ця взаємодія по-різному. Нервові процеси відрізняються за показниками: силою, рухливістю та врівноваженістю. Значення цих показників установив лауреат Нобелівської премії І. П. Павлов. Показники нервових процесів: сила — це здатність нервових клітин тривалий час підтримувати режим активної роботи; рухливість — це швидкість переходу клітин від стану збудження до стану гальмування або навпаки; урівноваженість визначає співвідношення за силою процесів збудження й гальмування. Типи вищої нервової діяльності Комбінації показників нервових процесів заклали підґрунтя для виокремлення чотирьох типів нервової діяльності: сильного врівноваженого рухливого; сильного врівноваженого інертного; сильного неврівноваженого; слабкого. Ці типи вищої нервової діяльності за своїми особливостями збіглися з чотирма типами темпераменту в людей, які були описані ще давньогрецьким лікарем Гіппократом....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи»

8 Клас

1. У кожному рядку виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір. Кришталик, склисте тіло, нефрон, сітківка. Кришталик, зіниця, війчасте тіло, молоточок. Склоподібне тіло, завитка, барабанна перетинка, коваделко. Молоточок, завитка, коваделко, стремінце. Порушення зору, порушення слуху, читання лежачи, тривала робота за комп’ютером. 2. Складіть своє тестове завдання про зоровий аналізатор людини. Сформулюйте запитання та запропонуйте чотири варіанти відповіді, з яких лише один має бути правильним. 3. Прочитайте вислови народної мудрості. Поміркуйте, чи пов’язані вони з анатомією людини. Якщо так, то як саме? Не очі бачать, а людина; не вуха чують, а душа. Очі вірять самі собі, вуха — іншим людям. На то й два вуха, щоб більше слухать. Око за око, зуб за зуб. Ніс вище губи носить. Під час обґрунтування своєї думки можете скористатися шаблонами методу «ПРЕС» («Я вважаю, що...» —> «Тому що.» —> «Наприклад,..» —> «Отже,..»). 4. Розгляньте зображення. З’ясуйте, якими органами чуття можна дослідити кожен об’єкт. Схарактеризуйте одним словом (прикметником) кожен об’єкт....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 166 167 168 169 170 171 172 173 174 ... 343
Назад

Навігація