Рельєф і тектонічні структури материка. Характерною рисою рельєфу Північної Америки є переважання рівнин, низовин і височин над гірськими системами. Гори займають приблизно третю частину материка. Гірські системи молодої мезозойської та кайнозойської складчастості, що простягаються у Північній Америці в напрямку меридіана, мають суттєве значення для формування клімату материка й особливостей погоди в різних його частинах у різні пори року. Найвища точка Північної Америки г. Мак-Кінлі (мал. 165) (6 194 м) знаходиться на Алясці. Найбільша западина, Долина Смерті, лежить на 86 м нижче рівня моря і знаходиться в західній частині материка, в Кордильєрах. Особливості рельєфу Північної Америки визначаються тектонічною будовою і геологічною історією материка. Він продовжує дрейфувати на захід, зминаючи свій західний край у гірські складки. Тому тут частими є землетруси й виверження вулканів. Уздовж всього західного узбережжя Північної Америки утворилися надзвичайно мальовничі гори — Кордильєри (мал. 166, 167). Так само, як і в Євразії, окремі ділянки поверхні Північної Америки опускалися і заливалися морем, про що свідчать відкладення з мушель, зубів акул, коралів на нинішньому суходолі. Їх можна зустріти і високо в горах. Це доводить, що колись вони були дном моря. Пізніше рівна поверхня океанічного дна була припіднята і зім’ята у складки. У формуванні низовин Північної Америки головна роль належить річкам. Особливо це стосується Міссісіпі з притоками. Розмиваючи поверхню, річка виносить в Мексиканську затоку і відкладає там величезну кількість гальки, піску й мулу — 360 млн т за рік. За мільйони років затока відступила на південь на сотні кілометрів. Її дельта щорічно просувається в Мексиканську затоку на 100 м....
|