1. Особливості географічного положення. Держави та залежні території, що входять до складу Мікронезії, Меланезії та Полінезії. Величезні простори Тихого океану помережані островами, найбільші з яких заселені людьми. За етнічним складом населення та історико-географічними умовами в Океанії виокремлюють Мікронезію, Меланезію та Полінезію. До Меланезії належить західна частина Океанії (Нова Гвінея, Вануату, Нова Каледонія, Соломонові Острови, Фіджі, архіпелаг Бісмарк, Санта-Крус). До Полінезії належать острови від Гавайських до Нової Зеландії (Токелау, Тувалу, Самоа, Тонга, Туамоту, Маркізькі острови, острови Кука, Табулаї, Лайн, Фенікс, острови Товариства та Мангарева, острів Пасхи). Мікронезія — центральна частина Океанії — Гуам (США), Кірибаті, Маріанські, Каролінські, Маршаллові Острови, острови Гілберта, Банаба, Науру). Разом це понад 1500 островів. Більшість островів об’єдналися в незалежні держави, але деякі перебувають у складі різних далеких і близьких країн. Наприклад, Гуам та Американське Самоа, Маріанські й Гавайські острови належать США. Австралії належать острови Коралового моря, Новій Зеландії — Токелау й острови Кука, Франції — Нова Каледонія та Французька Полінезія, Великій Британії — острів Піткерн. Знайдіть указані острови на географічній карті світу. 2. Основні чинники, що визначають місце території в міжнародному поділі праці. Місце Океанії в міжнародному поділі праці визначає її природноресурсний потенціал. Ці острови мають переважно коралове або вулканічне походження. Континентальне походження мають Нова Каледонія, Нова Зеландія та Нова Гвінея (найвища точка регіону — гора Джая, 5029 м)....
|