Войти
Закрыть

Розвиток системи регулювання суспільних відносин: табу, мораль, цінності, закони. Становище чоловіків, жінок і дітей на різних етапах історії

5 Клас

Людина потребує бути в суспільстві та залежить від нього. У суспільних групах відбувається формування людини, зароджуються правила й норми, цінності, звичаї та традиції, гармонізуються людські стосунки. Вони можуть бути записані або існувати в усній формі. Правила і норми встановлюють, що можна робити, а що заборонено, які покарання передбачаються в разі їх порушення тощо. Таким чином, правила і норми, визначаючи межі дозволеного, регулюють життя суспільства. Вони сприяють добробуту суспільства і відповідно кожного її члена. Не може бути так, щоб людям було погано, а суспільство процвітало. Як створюють правила і норми? Перш за все вони формувалися з людського досвіду. А носій цього досвіду (найчастіше старша людина) мав більші права й привілеї, ніж інші. У часи, коли ще не існувало писемності, правила наступним поколінням передавали усно у формі легенд, міфів, прислів’їв або категоричних заборон (табу). Проте траплялися ситуації, коли одна людина, навіть дуже досвідчена, не могла розв’язати проблему, що поставала перед колективом. Тоді її вирішували спільно — радою старійшин, яка розробляла нові правила і норми для цієї ситуації. У давнину правила і норми змінювалися рідко, тому вони надто міцно входили в життя людей. Правила, норми поведінки, усталений порядок поведінки, які передаються з покоління в покоління, називають звичаями. Завдяки звичаям люди отримали певні вивірені зразки поведінки, згуртувалися, усвідомили зв’язок поколінь у часі. Правил поведінки в давнину дотримувалися добровільно, порушення були рідкістю. Такий спосіб регулювання відносин отримав назву звичаєве право....

Людина в спільноті. Розвиток людських спільнот від первісних громад до держави. Особистість, сім’я, родина, громада. Родове дерево

5 Клас

Від початку свого існування людина жила у спільноті. Ще перші людиноподібні істоти об’єднувалися у спільноту, яку зараз вчені називають первісне людське стадо. У стаді спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворилося на стійкішу організацію — первісну общину. Приблизно 30 тис. років тому сформувалися людські роди. До них належали люди, що походили від спільного предка — родичі. Здобута під час полювання, рибальства та збиральництва їжа була спільною і розподілялася між усіма родичами. На чолі роду стояла людина, яка мала найбільший авторитет. Згодом роди об’єднувались у родові общини. Родова община працювала спільно, але худоба, знаряддя праці, предмети побуту були у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства і скотарства, ремісничі вироби та впольовану дичину розподіляли між родичами — членами родової общини. Для того, щоб уникати кровозмішування, роди утворювали шлюби з представниками інших родів. Так зароджувалися племена....

Людина і довкілля протягом історії: господарювання, проблема ресурсів

5 Клас

Ви вже знаєте, що людина — теж частина живої природи. Із природного середовища людина отримує кисень для дихання, воду та їжу. Щоб облаштувати своє життя, вона використовує величезний обсяг природних ресурсів. Наприклад, люди видобувають вугілля, яке взимку використовують для обігріву будинків, добувають руди, з яких виплавляють метал, — а для його виплавки також потрібне вугілля; нафту, яку переробляють на пальне для автомобілів та іншого транспорту, а також з неї виготовляють пластмаси. Проте ресурси планети не безмежні, і раніше чи пізніше перед людством постане питання, як виживати в умовах їхньої нестачі. Тому і зараз вчені-природодослідники та природозахисники шукають способи, як ощадливо використовувати природні багатства. Довкілля — також природне середовище; вся жива та нежива природа на Землі. Тривалий час виживання людини та людських спільнот залежало від того, наскільки вони зуміють пристосуватися до природних умов. У попередніх параграфах підручника ви вже знайомилися з тим, як це робили людиноподібні істоти та перші люди. Так було і надалі: люди облаштовували своє життя залежно від того, що їм могла запропонувати природа. Наприклад, основою раціону людей, що жили на морських узбережжях, були (а подекуди і залишаються) риба та морепродукти, у регіонах, де ґрунти надто бідні, щоб займатися землеробством, — полювання та скотарство. У національних кухнях таких народів, наприклад казахській і монгольській, і досі основу становлять страви із м’яса. Скотарі часто були кочівниками — вони не жили на одному місці, а постійно пересувалися у пошуках нових пасовищ для своїх кіз, овець, коней тощо. Землероби теж пристосовуються до природних умов, вирощуючи ті рослини, які найкраще ростуть у конкретній місцевості....

Народи, етноси та нації

5 Клас

Схематично формування народу можна представити таким чином: рід — плем’я — народ . Внаслідок тривалого співжиття племена змішувалися. Вчені довели, наприклад, що французький народ — наслідок змішання римлян, кельтів і германців; український — слов’янських і тюркських кочових племен; завдяки змішанню слов’ян, угро-фінських племен, гунів, монголів і татар постав російський (московський) народ. Та сутність народу не вичерпується біологічним походженням, оскільки він живе в певному просторі. Люди здавна були пов’язані природою, простором, який для них був близьким, рідним, а всякий інший — чужим. Колективними зусиллями народу облаштовувалася певна територія. Народжувалося поняття «батьківщина». До цього прилучився ще один важливий компонент — мова. З її допомогою люди спілкувалися між собою, завдяки їй формувалося духовне життя народу: народна культура, народне мистецтво, релігія тощо. Народ поняття, яке використовується у багатьох значеннях: 1) мешканці країни; 2) велика кількість людей; 3) група (спільнота), поєднана кровними, біологічними зв’язками, територією та мовою. Якщо народи існували з давніх-давен, то нації в Європі викристалізувалися лише в XVII—XIX ст. На відміну від народу, нація не є витвором природи, а народжується історично. Процес переростання народу в націю супроводжується формуванням національної свідомості, збереженням ідентичності перед зовнішніми впливами....

Поява і розселення людини на Землі. Перші люди на українських теренах

5 Клас

За давніх-давен люди намагалися пояснити собі, звідки вони походять. Спершу вони пояснювали це так, що людину, як і весь світ, створили вищі сили: Бог або боги. Сучасні вчені спираються на еволюційну теорію, розроблену англійським природодослідником XIX ст. Чарльзом Дарвіном. Ця теорія стверджує, що розвиток живих істот, тобто їхня еволюція, відбувається під впливом навколишнього середовища та у результаті природного добору. • Пригадайте, які відомі вам міфи про появу людини. Чи мають вони щось спільне? За висновками археологів, істориків та антропологів, мільйони років тому розпочався еволюційний процес перетворення мавпоподібної істоти на сучасну людину. Процес формування сучасної людини називається антропогенез. • Що називають антропогенезом? Цікаво знати Природний добір полягає в тому, що виживають найбільш пристосовані організми. Їхні якості передаються нащадкам, внаслідок чого зростає пристосованість живих організмів до умов навколишнього середовища....

Пам’ятки історії рідного краю

5 Клас

Іноді, проходячи вулицями свого міста чи села, можна зустріти мандрівників, які можуть звернутися до вас із проханням допомогти їм показати шлях до пам’ятки, що є свідченням якоїсь історичної події чи витвором мистецтва. У цьому практичному занятті ви розвинете свої дослідницькі навички, навчаючись краще розуміти пам’ятки історії. Мета: навчитися розрізняти пам’ятки історії за епохами; прочитати закладену в пам’ятниках символіку, що стосується історичних подій і осіб рідного краю; розповісти (усно або письмово) про відповідну пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї. Завдання для підготовки до практичного заняття Підготувати: 1) відвідати краєзнавчий музей; 2) відвідати пам’ятки історії рідного краю; 3) познайомитися з пам’ятниками рідного краю; 4) відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про історичні пам’ятки і пам’ятники, що встановлені у рідному краї....

Історія України в пам’ятках і пам’ятниках. Види пам’яток і пам’ятників

5 Клас

Україна має багатовікову історію та культуру. Свідчення цього — пам’ятки історії та культури, що допомагають зберегти історичну пам’ять. Вони є у кожному регіоні України. Це справжній скарб і гордість нашої Батьківщини. Завдяки пам’яткам місто чи село набуває відомості у світі, стає впізнаваним. З усіх куточків земної кулі приїжджають туристи, щоби побачити наші безцінні скарби. До наших днів збереглися замки, фортеці, палаци і садиби, парки, монастирі та храми, промислові підприємства й багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. Іноді сукупність пам’яток утворюють цілі ансамблі, які створюють атмосферу минулих часів. Найвідоміші такі ансамблі — це пам’ятки середмістя Львова, старої частини міста Кам’янець-Подільського, Києво-Печерської лавра тощо. Пам’ятки історії — визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою і побутом народів. Але не тільки споруди є пам’ятками історії. До них належать також пам’ятні місця і предмети, пов’язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства й держави, твори матеріальної і духовної творчості, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність. Це можуть бути археологічні пам’ятки (залишки стародавніх поселень, укріплень, поховань, кам’яні скульптури, наскельні зображення тощо), місця масових поховань померлих та загиблих у війнах і трагедіях, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, залишки бойової техніки, озброєння; твори різних видів мистецтв; документальні пам’ятки — акти органів державної влади й управління, інші письмові та графічні документи (Остромирове Євангеліє, Пересопницьке Євангеліє, «Руська Правда», «Конституція Пилипа Орлика» тощо), кіно-, фотодокументи і звукозаписи, а також стародавні та інші рукописи й архіви, записи фольклору й музики, рідкісні друковані видання. Тобто все те, що становить історичну і мистецько-культурну цінність....

Історична пам’ять. Культура пам’яті. Формування історичної пам’яті

5 Клас

У окремої людини, в людського колективу, у більшої чи меншої спільноти, народу, в цілої держави, регіону, де співіснує кілька держав — є своє минуле. У тому, де проходять кордони між державами, який народ або народи мешкають на конкретній території, є свої історичні причини. І окремі люди, і людські спільноти мають певні уявлення про свою історію, історію свого краю, держави, про те, як минуле вплинуло на їхнє теперішнє. Сукупність цих уявлень та спричиненої ними поведінки називається історичною пам’яттю. Історична пам’ять — це сукупність уявлень людських спільнот про власне минуле. Культура історичної пам’яті — система норм та цінностей, заснована на уявленнях про минуле, сформованих завдяки спеціальним установам (дослідницьким центрам, музеям, бібліотекам, архівам, органам державної адміністрації) та заходам. Місця пам’яті — цей термін позначає не місця як такі, а будь-які предмети та людей, що певним чином стосуються історичної пам’яті. Історична пам’ять — це те, як люди уявляють своє минуле. Ці уявлення часто дуже відрізняються від того, що насправді відбувалося багато років тому. Зазвичай вони яскраві, образні, мають чіткий усталений поділ на добро та зло, і цей поділ не прийнято піддавати сумніву....

Музеї, архіви, бібліотеки

5 Клас

Відшукати свідчення минулого й дізнатися за ними про життя людей як ви вже знаєте, — не проста справа. Однак потрібно також зберегти усе знайдене для нащадків і зробити це можливим для всіх, хто бажає ознайомитися з цим. Для цього в різних країнах створюються спеціальні установи — музеї. Речі, які виставлені в музеях для огляду відвідувачами, навиваються експонати. Сукупність експонованих речей на певну тематику називається експозиція. У музеї може бути одна або декілька експозицій. Музей — культурно-освітній заклад, призначений для вивчення, збереження і використання пам’яток природи, матеріальної та духовної спадщини. Цікаво знати Термін «музей» походить від давньогрецького «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей були у палацах правителів перших держав (Вавилон та Єгипет) ще у III тис. до н. е. Перший музей — Дім муз — заснований у Александрії Єгипетській понад дві тисячі років тому. Перший музей старожитностей в Україні було засновано в 1810 р. у Феодосії. Згодом стали облаштовувати музеї в інших містах. Популярними стали приватні збірні старожитностей....

Навігація