Войти
Закрыть

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

7 Клас

Наприкінці ХІІ століття численні племена монголів, що кочували на величезних просторах Центральної Азії, утворили державу. В 1206 році її очолив енергійний політик, відважний воїн Темучин, якого називали Чингісханом (тобто великим ханом). Як вам уже відомо з курсу всесвітньої історії, упродовж 1207-1222 років монголи підкорили Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя. У 1222 році монгольське військо, подолавши Кавказькі гори, рушило в половецькі степи. Половецький хан Кобяк звернувся з проханням до руських князів. «Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають», — мовив він. На князівській раді було вирішено битися разом з половцями проти монголів. Об’єднане військо русичів і половців налічувало близько 60 тисяч воїнів. Монголи, дізнавшись про це, направили до руських князів послів із пропозицією відмовитися від походу, бо їм потрібні були лише половці. Однак князі не змінили свого рішення. Як ви вже знаєте, в 1223 році русько-половецьке військо і монголи зустрілися на річці Калка (тепер річка Кальчик, притока Кальміусу). Бій був важкий і тривалий. Неузгоджені дії між половцями й руськими князями призвели до розгрому об’єднаного війська. Літописець пише, що «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи». Загинуло шість князів, лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. Під час битви був поранений Данило Романович. Але він зумів вивести свої полки із бою і повернутися додому. Монголи, не маючи достатньо сил для продовження боротьби, пішли у свої степи....

Галицько-Волинське князівство: від утворення до походу монголів на Русь

7 Клас

1199 рік став важливою датою в історії українських земель. Саме тоді волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Волинське і Галицьке князівства, ставши засновником Галицько-Волинської держави. Її столицею обрав місто Галич. Початок його княжіння означився гострою боротьбою з боярами, котрі були в Галичині значною силою. Перемога над боярською верхівкою сприяла зміцненню княжої влади. Роману Мстиславичу вдалося забезпечити стабільне життя в державі. Близькість до західноєвропейських торгових шляхів, зумовила її економічне зростання і зміцнення. Літописець називав Романа «великим князем», «самодержцем усієї Русі». А польський хроніст пише, що він «за короткий час так піднявся, що правив майже всіма землями і князями Русі». У 1202 році Роман Мстиславич здійснив похід на Київ. Містяни прогнали київського князя Рюрика, правлінням якого були незадоволені, і підтримали галицько-волинського правителя. Відтак Роман Мстиславич став володарем Київського і Переяславського князівств. Князь Роман успішно воював з половцями, котрі, скориставшись послабленням Києва та княжими усобицями, постійно руйнували і нищили пограничні землі Русі. Роман Мстиславич організував два великих наступи проти степовиків. Взимку 1202 року він вирушив з військом на половецькі кочовища, «взяв вежі половецькі і привів багато бранців, і душ християнських багато визволив від них». Згодом організували успішний другий похід, в якому взяли участь інші князі. Роман Мстиславич у цих походах відзначився особистою хоробрістю....

Узагальнення за розділом: Русь-Україна у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

7 Клас

Любі діти! Впродовж вивчення третьої теми з вами знову були ваші однолітки — знавці історії — Марічка та Ігор. Вони вирішили помандрувати князівствами, що заклали основу української державності. Без вашої допомоги їм буде важко здолати цей шлях і вирішити історичні загадки. Звичайно, ви можете вирушати в подорож самотужки, або об’єднатися в групи і провести між собою змагання. Успіхів вам! Знайдіть на карті «Удільні князівства на території Київської держави» князівства: Переяславське, Київське, Чернігівське, Галицьке, Волинське. Визначте, які характеристики відповідають цим князівствам....

Практична робота № 3. Князь Володимир Мономах

7 Клас

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха «Я... дітям моїм у доброчесності домогтись успіхів бажаючи, се пишу поучення вам, улюблені... Треба мати душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово господнє, при їді і питті без галасу великого бути, при старих — мовчати, премудрих — слухати, старшим — покорятися, з рівними і меншими приязнь мати; без лукавства розмовляти, багато розуміти; не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися. долі очі мати, а душу — вгору. власть же ні за що мати. Якщо ж хто [з] вас може іншим помогти — од Бога нагороди нехай той сподівається...». «У рік 6634 [1126] представився благовірний князь, христолюбивий великий князь всієї Русі Володимир Мономах, що просвітив Руську землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях. А найбільше страшним він був для поганих, цей братолюбець, і біднолюбець, і добрий дбайливець за Руську землю. Представився він [місяця] травня в дев’ятнадцятий [день]. І, опрятивши тіло його, положили [його] у святій Софії. Священнослужителі ж, жалкуючи, тужили по своєму і доброму князеві, і весь народ, і сини його Мстислав, Ярополк, В’ячеслав,Юрій, Андрій, і внуки його...»....

Кочові народи степів України Х–ХІІІ століть. Крим у складі Візантійської імперії

7 Клас

Степ із давніх часів був прихистком для кочовиків. Їхні племена формувалися головно в монгольських, середньоазійських просторах . Однак недостатня кількість пасовищ при розростанні стад та бажання поживитися за рахунок інших народів спонукали кочовиків вести грабіжницькі війни із сусідами й вирушати у далекі походи для захоплення нових земель. Вершники стали загрозою для всіх оточуючих їх племен і держав. Час від часу вони з’являлися в Північному Причорномор’ї. Східними сусідами східнослов’янських племен тривалий час були хозари. В VII столітті вони утворили одну з перших держав кочовиків на території сучасної України — Хозарський каганат. Згодом довкола зимовищ — сезонних поселень кочовиків, де вони мешкали взимку, почали виникати міста, як центри ремесла й торгівлі. Зокрема, із зимовища-фортеці кагана, правителя держави, в гирлі річки Волга виросла столиця Хозарії — місто Ітіль. Великим населеним пунктом був Саркел. На чорноморському узбережжі почали відроджувати зруйновані гунами грецькі міста. В провінціях розвивалося хліборобство і скотарство. Мешканці каганату були втягнуті в міжнародну транзитну торгівлю, позаяк контролювали шляхи, які зі Сходу і Візантії вели на землі балтів, фінів та слов’ян. Серед населення держави поширилися різні вірування: поряд з язичниками мешкали християни, мусульмани та іудеї. У ІХ столітті каган та столична знать прийняли іудаїзм як державну релігію....

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століття

7 Клас

В ХІ-ХІІІ століттях освіту здобували в церковних і державних школах. В монастирських школах готували насамперед священників. У них викладали читання, письмо, спів, богослів’я. Натомість у державних школах, окрім того, давали знання з філософії, риторики, граматики. Найпоширенішим було, очевидно, індивідуальне приватне навчання. Літописець пише: «Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, які вчаться філософії й хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають, що найкраще». Провідним культурним центром Київської держави й надалі залишався Софійський собор. При ньому діяла школа, як ви вже знаєте, заснована Ярославом Мудрим. А першу школу для дівчат відкрила його внучка Янка в 1068 році при Андріївському монастирі. Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, створені в Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших містах. Книгозбірні існували при соборах, монастирях. У скрипторіях працювали книгописці, редактори, перекладачі, ювеліри. На виготовлення однієї книги йшли місяці, а то й роки. По завершенні роботи над книгою її освячували. До наших днів збереглася лише невелика частина творчого доробку тієї доби. Однією із найдавніших пам’яток є «Остромирове Євангеліє», написане в 1056-1057 роках у Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира. Літературними творами того часу, як ви вже знаєте, є «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Слово о полку Ігоревім». Про життя і чудеса ченців розповідає «Києво-Печерський патерик», написаний на початку ХІІІ століття. В усній народній творчості переповідали билини, легенди, головно про боротьбу з ворогами і захисників рідної землі. Доволі поширені були також різноманітні пісні, казки, прислів’я, приповідки....

Галицьке і Волинське князівства у ХІІ столітті

7 Клас

На західних землях Київської держави проживали східнослов’янські союзи племен дулібів, бужан, білих хорватів, тиверців, уличів. Із X століття київські князі розглядали ці землі як свою вотчину. За свідченнями джерел, коли на західні території поширилася влада київських правителів, тут вже тривалий час існували міста, були розвинуті хліборобство і ремесла. На цих землях утворилися Галицьке й Волинське князівства. Згодом удільні князі почали боротьбу за їхнє відокремлення від Києва. Галицьке князівство формувалося в другій половині ХІ століття з утвердженням Ростиславичів, онуків Ярослава Мудрого. Перший правитель Галицької землі князь Ростислав мав трьох синів — Рюрика, Володаря і Василька, які володіли головними містами краю — Перемишлем, Звенигородом, Теребовлем. Брати докладали чимало зусиль, щоб закріпити за собою право вотчини. Їм доводилося часто воювати як із родичами, так із зовнішніми нападниками, зокрема польськими й угорськими правителями, які претендували на ці землі. Додавали клопоту князям постійні набіги половців. Жертвою міжусобної боротьби після Любецького з’їзду, як ви пам’ятаєте, став Василько теребовлянський. Все ж таки Ростиславичам вдалось утвердитися на Галицькій землі....

Причини політичної роздробленості. Політичне і соціально-економічне життя Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у середині ХІІ – першій половині ХІІІ століття

7 Клас

Період в історії Київської держави від середини ХІІ до середини ХІІІ століття називають добою політичної роздробленості. Уже в ХІІ столітті на її території з’явилися окремі самостійні князівства. Їх було близько п’ятнадцяти. На українських землях сформувалося п’ять князівств: Київське, Переяславське, Чернігівське, Галицьке, Волинське. Період політичного дроблення пережили більшість держав Європи. Які ж причини зумовили це явище в Київській державі? Насамперед — великі розміри держави та неоднорідний етнічний склад населення. Цю думку підтверджує той факт, що першими перестали коритися київському князю Полоцьке князівство (сучасна територія Республіки Білорусь), Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство (Російська Федерація), яке особливо посилилося за княжіння сина Мономаха — Юрія Довгорукого. Своє прізвисько «Довгорукий» він отримав за те, що втручався у боротьбу за київський трон та міжусобиці на Русі, перебуваючи у далекому периферійному Володимиро-Суздальському князівстві. У 1147 році вперше згадується назва міста Москва. Іншою причиною, яка негативно впливала на становище держави, була відсутність сталого механізму престолонаслідування. Не сприяло цілісності держави посилення економічного, соціального, культурного розвитку удільних князівств. Їхні мешканці освоювали нові терени, будували міста, розвивали ремісниче виробництво, торгівлю, писемність та мистецтво. Водночас зростало вотчинне землеволодіння, власники якого підтримували того удільного князя, де мали вотчину. Натомість удільні князі не були зацікавлені в сильній владі великого київського князя, більше того, самі прагнути мати такі ж повноваження. Додавали клопотів постійні напади кочовиків та зменшення прибутків від торговельного шляху «із варягів у греки»....

Київська держава за нащадків Ярослава Мудрого

7 Клас

В ХІ столітті Русь-Україна була могутньою європейською державою. Прагнучи забезпечити її процвітання, Ярослав Мудрий дав заповіт своїм синам жити у мирі й злагоді. Задля цього, як ви вже знаєте, він утвердив новий принцип престолонаслідування, який ґрунтувався на старшинстві. Упродовж 1054-1073 років Ізяслав княжив разом із братами Святославом і Всеволодом. Відтак у Київській Русі встановилася незнана раніше форма правління, яку історики назвали тріумвіратом Ярославичів. Усі державні справи брати вирішували разом. Найбільшим клопотом Ярославичів були кочовики, котрі, ніби в калейдоскопі, змінювали один одного на кордонах держави. В другій половині ХІ століття великою загрозою для Русі-України стали половці, котрі прийшли в причорноморські степи з Прикаспію. 1068 року в битві на річці Альта (притока річки Трубіж у басейні Дніпра) об’єднане військо Ярославичів зазнало поразки від половців. Князі рятувалися втечею із поля бою. Їхня безпорадність викликала обурення в киян, які вирішили самі захищати місто. Вони зажадали від Ізяслава дати їм коней і зброю. Князь відмовив, певно, остерігаючись озброїти вороже налаштованих до нього містян. Тоді «люди київські» підняли повстання і вигнали Ізяслава. Лише через півроку з допомогою польського війська він зміг повернутися до міста і жорстоко помстився повсталим. Поразка від половців загострила стосунки між братами. Задля збереження єдності держави 1072 року князі зібралися в місті Вишгород....

Узагальнення за розділом: Русь-Україна наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

7 Клас

Розділіть сторінку зошита на 2 колонки. В одну колонку випишіть факти, пов’язані з Володимиром Великим, в іншу — з Ярославом Мудрим: 1) почав карбувати златники та срібники; 2) охрестився сам і охрестив Русь-Україну; 3) розгромив печенігів; 4) спробував реформувати язичництво; 5) побудував Софійський собор; 6) уклав першу писемну збірку законів; 7) сприяв обранню київським митрополитом русича Іларіона; 8) замінив дружинників-варягів на русичів; 9) розпочав будівництво Києво-Печерської лаври; 10) отримав прізвисько «тесть Європи»; 11) побудував Десятинну церкву; 12) відкрив першу школу; 13) спільно княжив з братом Мстиславом; 14) за його наказом було зведено «Змієві вали». Зупинка 3. Розв’яжіть кросворд «Культура Київської держави кінця Х - першої половини ХІ століття»....

Навігація