§ 5-6 ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ Й ПОЛЬСЬКІ ВИЗВОЛЬНІ РУХИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1. Масонство в Україні

У чому сутність масонського руху? Чи можна вважати його проявом національного відродження?

Масонство — релігійно-етичний рух, сформований у ХVІІІ ст. в країнах Західної Європи, який мав на меті моральне вдосконалення особистості та створення «всесвітнього братства». Масонські організації називаються ложі.

У першій половині XIX ст. на українських землях поширювалися антикріпосницькі та антимонархічні настрої, що перепліталися з місцевими автономістськими прагненнями. Цей рух став джерелом формування таємних товариств та організацій, серед яких були масони.

Проаналізуйте подані ілюстрації та розкажіть про особливості цієї організації.

Символ масонів

Посвята в масони (кінець XVIII ст.)

Масонські організації з’являються й на теренах України ще в середині XVIII ст.

Де поширювався масонський рух? Яким був соціальний склад масонів? Чи була, на вашу думку, здійсненною провідна ідея цього руху?

Сучасний український історик Оксана Крижановська про масонство в Україні

Масонський рух поширювався здебільшого в містах (Київ, Кременчук, Житомир, Дубно, Львів, Самбір, Харків, Полтава, Одеса). У Галичині та Правобережній Україні масонський рух зазнав польського впливу, у Лівобережній Україні та Слобідській Україні — російського. В Україні ложі формувалися переважно з представників старшинсько-шляхетських родин. Українське масонство брало участь у виробленні ідеї визволення слов’янських народів від національного та політичного утисків, об’єднання їх у загальнослов’янську федерацію під егідою України.

Активно діяли масонські ложі, що виникли в 1818 р.: одна в Полтаві «Любов до істини», до якої належав відомий громадський діяч, на той час директор Полтавського вільного театру, автор «Енеїди» Іван Котляревський, інша — у Києві під назвою «З’єднані слов’яни». У київській ложі членами були українці, росіяни й поляки, а її назва вказувала на прагнення добрих відносин між цими народами.

Хоча масонство й розгорталося в Україні, його діяльність не набула українського національного характеру. Українські дворяни-масони не формулювали національних вимог, чи не єдиним винятком були статський радник Василь Лукашевич і його прибічники, які виступали за від’єднання України від Росії та прилучення її до Польщі. Загалом масонський рух в Україні був значно слабшим, ніж у Європі. Проте царський уряд, відчуваючи з боку масонів потенційну загрозу, 1822 р. видав указ про заборону таємних організацій, насамперед масонських лож.

2. Декабристські організації в Україні

Як розгортався декабристський рух на українських землях? Чи мав він вплив на розвиток українського суспільства?

Після переможної війни з Наполеоном, військових походів до Німеччини, Австрії й Франції, ознайомлення з європейським життям у російському суспільстві поширювалися ліберальні й навіть революційні настрої. Серед російських військових, особливо у гвардії, де служила дворянська молодь, набули поширення масонські ложі й таємні політичні товариства, діяльність яких завершилася у грудні 1825 р. повстанням декабристів.

Більшість учасників майбутнього декабристського руху належали до масонів і прагнули обмеження влади самодержавства в Російській імперії, скасування кріпацтва, реформування економіки, свободи книгодрукування.

Декабристи (за російською назвою місяця грудня — декабрь, коли відбулося повстання) — перші дворяни-революціонери, які в грудні 1825 р. за допомогою зброї прагнули встановити в Росії конституційний лад.

1821 р. в Тульчині на Поділлі утворилося Південне товариство — організація майбутніх декабристів на чолі з полковником Павлом Пестелем. Активними діячами товариства стали офіцери. Крім Тульчина, Південне товариство мало свої осередки в Кам’янці та Василькові.

У 1823 р. в Новограді-Волинському виникло Товариство з’єднаних слов’ян, очолене офіцерами братами Андрієм і Петром Борисовими. Серед членів таємних товариств було чимало українців, нащадків козацької старшини. Провідними діячами опозиційного руху стали брати Матвій і Сергій Муравйови-Апостоли — нащадки роду гетьмана Данила Апостола. З українських сімей походили засновники Товариства з’єднаних слов’ян брати Борисови, Іван Горбачевський та ін. На відміну від інших організацій, Товариство з’єднаних слов’ян відрізнялося демократичнішим характером своєї програми.

Але, як і масонські ложі, нова хвиля опозиційного руху виявила байдужість до політичного майбутнього України.

Порівнявши програмні положення «Руської Правди» П. Пестеля, «Конституції» М. Муравйова і Товариства з’єднаних слов’ян, дайте відповідь на запитання: яким бачили майбутнє Росії члени кожного з товариств? Яким чином вони прагнули розв’язати національне питання? Чиї погляди поділяєте ви й чому?

Із програмного документа Південного товариства — «Руської Правди» Павла Пестеля

...дворянство повинне відмовитися від переваги володіти іншими людьми... всі сучасні стани знищуються і зливаються в один стан — громадянський. Усі різні племена, з яких складається Російська держава, визнаються російськими і, складаючи різні свої назви, становлять один народ російський... Постановляється законом Російської держави, що будь-яка думка про федеративний устрій відкидається як найбільше зло.

Основні положення програмного документа Північного товариства — «Конституції Микити Муравйова»

У Росії скасовувалося кріпацтво й самодержавство.

Росія перетворювалася на федеративну державу, поділену на 13 штатів, проголошувалася конституційна монархія.

На території України утворилося б два штати-держави: Українська (столиця — Харків), Чорноморська (Київ).

Частина українських земель мала входити до складу інших держав.

Влада в цих державах повинна належати урядовим зборам, обраним на основі майнового цензу.

Із «Записок» декабриста Івана Горбачевського про програмні засади Товариства з’єднаних слов’ян

Товариство мало головною метою увільнення всіх слов’янських племен від самодержавства; знищення між ними національної ненависті та возз’єднання всіх населених ними земель у федеративний союз.

Передбачалося визначити кордони кожної держави, запровадити в усіх народів форму демократичного представницького управління, утворити конгрес для управління справами Союзу і для зміни, за потреби, основних законів, надаючи кожній державі (права) розробити внутрішній устрій та бути незалежною у складенні окремих своїх узаконень.

Восени 1825 р. Товариство з’єднаних слов’ян злилося з Південним товариством. Керівництво останнього вважало, що змінити владу в Росії можливо лише військовим шляхом. Повстання військових у регіонах мали підтримати виступ у столиці імперії.

14 грудня 1825 р. в Петербурзі Північне товариство підняло повстання, але внаслідок нерішучості дій керівництва того самого дня воно було придушено. 31 грудня члени Південного товариства підняли Чернігівський полк. Виступ почався на Київщині, його підтримали 19 офіцерів і близько 1000 солдатів. Сергієм Муравйовим-Апостолом був складений «Православний катехізис» із закликом до народу повалити самодержавство та встановити демократичний лад і знищити кріпацтво. Але приєднати до себе інші частини повсталим не вдалося. 3 січня вони були розгромлені. Усіх офіцерів — учасників заколоту — заслано до Сибіру. П’ятеро декабристів були повішені, серед них — троє з Південного товариства (П. Пестель, С. Муравйов-Апостол і М. Бестужев-Рюмін).

Декабристський рух мав передусім проросійський характер та обмежувався армією. Проте, незважаючи на його поразку, він був першою спробою революційно-демократичних змін у державі, а тому вплинув на розвиток ідей українського національного визволення.

Чи вдалося, на вашу думку, сучасним скульпторам передати особливості декабристського руху?

Пам’ятник декабристам у Кам’янці Черкаської області (скульптори — Макар Вронський, Василь Чепелєв)

3. Польське повстання 1830—1831-х рр. і його наслідки для України

Як розгортався польський визвольний рух? Чому українське населення не підтримало польське повстання?

Правобережна Україна в першій третині ХІХ ст. стала територією активного польського руху, що прагнув відновлення Речі Посполитої.

Польська панівна верства ретельно готувала ґрунт для власного національно-визвольного руху, у тому числі й на Правобережжі, яке вона перетворювала на осередок своєї культури. Щодо українських селян, то в їхній пам’яті залишилася згадка про козацькі часи з польсько-українським протистоянням. Тому правобережне селянство було байдужим до боротьби поляків із російським самодержавством і не підтримало польський національно-визвольний рух.

Після перемоги над військами Наполеона більша частина Польщі опинилась під владою Росії у статусі Королівства Польського. Але проголошене право поляків на Конституцію та сейм ігнорувалося царським намісником у Варшаві. Придушувалися патріотичні організації, запроваджувалася цензура. Усе це обурювало польських патріотів і підштовхувало їх до спротиву.

Які події відображають ілюстрації? Чим відрізняються «два патріотизми», що вони відбивають?

Ян Розен. Емілія Платер (польська графиня й капітан Війська Польського) на чолі повсталих

Імператор Микола І повідомляє гвардії про повстання в Польщі (книжкова графіка середини XIX ст.)

Як розгорталось повстання наприкінці 1830 — на початку 1831 р.?

Сучасний український історик Леонід Зашкільняк про Польське повстання 1830-1831-х рр.

Приводом до виступу стали чутки про відправку царем польського війська на придушення революційного руху у Франції. 29 листопада 1830 р. у Варшаві почалося повстання. Його учасники напали на палац царського намісника і казарми російських військ. Вони захопили міський арсенал і озброїли мешканців столиці. Варшава опинилася в руках повстанців. Згодом повстання охопило землі Королівства Польського та поширилось на Правобережну Україну, Литву і Білорусь. У січні 1831 р. у Варшаві пройшла багатолюдна демонстрація, яка примусила сейм проголосити усунення Миколи І з польського престолу. У ці дні з’явилося звернене до гноблених Російською імперією народів гасло «За нашу і вашу свободу!».

Від початку повстання командувач російської армії на Правобережжі закликав місцевих селян вступати в новосформовані козацькі загони, обіцяючи відновлення козацтва. Таким чином утворилося вісім загонів (тисяча осіб у кожному). Водночас уряд заохочував правобережних селян арештовувати опозиційних поміщиків і передавати їх владі, за це селянству обіцяли звільнення від поміщиків. Селяни активно долучилися до боротьби російської влади з польським рухом.

Створені поляками повстанські загони на Волині, Житомирщині, Поділлі й Київщині були невдовзі розгромлені царськими військами. Згодом зазнали поразки й сили повстанців, що діяли на території Польщі.

Водночас на Правобережжі імперський уряд розгорнув кампанію русифікації краю.

Після розгрому повстання козацькі загони було перетворено на російські полки, деякі з них відправлено на Кавказ.

4. Соціальні протести

Як розгорталися селянські рухи у 20-30-і роки ХІХ ст.?

Поширення товарно-грошових відносин у господарському житті України посилило експлуатацію соціальних низів. Особливо відчутним це було серед селянства, яке потерпало від кріпосництва. Посилювали напруженість в їхньому середовищі й політичні події (війни, повстання). Здебільшого селянські виступи були стихійними й неорганізованими.

Ознайомтеся з інформацією. Визначте, який характер мали форми протесту українського населення проти посилення соціального гніту. Як влада розправлялася з повсталими?

Упродовж 1797-1825 рр. відбулося 103 виступи кріпаків.

Між 1822-1833 рр. в українських губерніях заарештовано й відправлено до Сибіру 12 тис. утікачів.

Удавалися до бунтів і селяни військових поселень, де вони працювали на панщині й одночасно несли військову службу. Найвідоміше — повстання 1819 р. в Чугуєві.

Майже 15 років (з 1811 по 1826 р.) відмовлялися виконувати кріпосницькі повинності (й не корилися навіть військовій силі) мешканці села Підвисоке на Уманщині.

Про який масштаб і рівень організації повстання свідчить документ? У чому його автор вбачає небезпеку подібних виступів? Як подана на попередній сторінці інформація, конкретизує документ?

Донесення катеринославського віце-губернатора Міністерству внутрішніх справ про селянський рух та його придушення на Катеринославщині в 1820 р.

...Наполегливість у відшуканні вольності розкрила в них здібність до захисту, нерідко видно було виставлені з їхнього боку наглядальчі пікети, роз’їзди, які оточували їх селища... видно було також вдосконалені засоби оповіщення і з’єднання багатьох сіл; отже, як тільки втихомирення відбувалося на значній площі багатьох селищ, інші вже, з’єднані в озброєну юрбу, були готові боротися за свободу.

Якби зусилля і засоби до відвернення цього нещастя не були швидко вжиті... то переконання про вольність легко об’єднали б жителів усього південного краю.

Значного розголосу набули дії ватажка селянського руху на Поділлі Устима Кармалюка, загін якого відбирав гроші та майно в поміщиків і роздавав їх бідноті.

Проаналізувавши ілюстрацію, українську народну казку й українську народну пісню, а також актуалізувавши знання, отримані в минулому році на уроках української літератури, спробуйте схарактеризувати постать Устима Кармалюка з історичної точки зору.

Кармалюк і багач (Українська народна казка)

Одного разу йшла вдова на базар. Була вона дуже бідна. Йде вона лісом, аж видить, виходить Кармалюк. Розпитав її, звідки вона і куди йде, дав грошей, щоб купила собі корову. Купила вона корову, привела додому. Сусіди питають, де взяла. Вона й розказала, як було. Почув це один багач. І йому захотілося корову мати дурно.

Перевдягнувся він в лахи та йде лісом. Здибав Кармалюка. Взнав Кармалюк багача, а той каже:

— Маю кілька копійок і йду, може щось куплю. А Кармалюк каже:

— На тобі гроші, купиш мені цвяшків. А наступного разу дам тобі на корову.

Купив багач цвяшків та й повертається. Кармалюк узяв ті цвяшки та всі й позабивав багачеві в п’яти.

— Так тобі, — каже, — щоб більше мене не обманював.

Пам’ятник Устиму Кармалюку в Летичеві

За Сибіром сонце сходить (Уривок з української народної пісні)

...Зібрав собі славних хлопців, —

Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

Соратники Кармалюка діяли переважно в Подільській губернії, але навідувалися й до Бессарабії. У 1835 р. Кармалюка застрілили в засідці, влаштованій одним зі шляхтичів, поховали його в містечку Летичів. Після загибелі ватажка владі вдалося приборкати його спільників і покарати декілька тисяч осіб за підозрою в бунтарстві та грабіжництві.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Схарактеризуйте зміст масонства в Україні.

2. Покажіть на карті 2 (див. Альбом карт) два місця, пов’язані з діями й планами декабристів, і розкажіть про основні події руху.

3. Спираючись на карту 2, розкажіть, які соціальні верстви українського населення й чому брали участь у заворушеннях, виступах і повстаннях першої половини ХІХ ст.

4. Чому в Україні поширився російський декабристський рух?

5. Яке місце відводили декабристи у своїх програмних документах Україні? Про що це свідчить?

6. Як розуміти гасло польських повстанців «За нашу і вашу свободу!»?

7. Визначте, який вплив на Україну мало Польське повстання 1830-1831-х років.

8. У чому полягали особливості соціального протесту у 20-30-х роках ХІХ ст.?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Доберіть і коротко схарактеризуйте літературні твори, де зображено соціальні рухи першої половини ХІХ ст.

2. Проведіть дослідження та з’ясуйте, чому на сучасних купюрах різних країн натрапляємо на масонські символи.

«Всевидяче око» — масонський символ на купюрі номіналом в 1 долар США

скачать dle 11.0фильмы бесплатно